Рішення

від 20.02.2012 по справі 41/298

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 41/298 20.02.12

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю Науково -виробниче підприємство «Прокуб» ДоТовариства з обмеженою відповідальністю «Ніко Авто Інвест» Товариства з обмеженою відповідальністю «Ніко -Україна» Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю «Ніко Січ» Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Соколова О.Є. Провизнання договору від 15.11.2010 року недійсним За зустрічним позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Ніко Авто Інвест» ДоТовариства з обмеженою відповідальністю Науково -виробниче підприємство «Прокуб» Товариства з обмеженою відповідальністю «Ніко -Україна» Третя особа, відповідачівяка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні Приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу Журавльов Д.В. Провизнання недійсними окремих частин правочину Колегія суддів у складі: суддя Спичак О.М. головуючий

суддя Бойко Р.В.

суддя Самсін Р.І.

Представники сторін:

від позивача за первісним позовом (відповідача 1 за зустрічним позовом): Чулай І.С., дов. № б/н від 11.01.2011 р.;

від відповідача 1 за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом): Дмуховський І.В., дов. № б/н від 01.08.2011 р.

від відповідача 2 за первісним позовом (відповідача 2 за зустрічним позовом): Прокопець О.В., дов. № б/н від 01.08.2011 р.;

від третьої особи 1: не з'явився;

від третьої особи 2: не з'явився;

від третьої особи 3: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство «Прокуб»звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ніко Авто Інвест»та Товариства з обмеженою відповідальністю «Ніко -Україна»про визнання договору від 15.11.2010 року недійсним.

Ухвалою від 01.08.2011 року було порушено провадження по справі, залучено до участі третіх осіб -Товариство з обмеженою відповідальністю «Ніко Січ»та Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Соколова О.Є. та призначено її розгляд на 26.08.2011 року.

25.08.2011 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Ніко Авто Інвест»через канцелярію суду подало зустрічну позовну заяву до Товариства з обмеженою відповідальністю Науково -виробниче підприємство «Прокуб»та Товариства з обмеженою відповідальністю «Ніко -Україна», відповідно до якої просило суд визнати недійсними пункти 4.2.3, 4.2.4 та 4.2.6 Договору купівлі -продажу від 05.03.2008 року, який був укладений між сторонами.

Відповідно до ст. 60 Господарського процесуального кодексу України, відповідач має право до початку розгляду господарським судом справи по суті подати до позивача зустрічний позов для спільного розгляду з первісним позовом. Зустрічний позов повинен бути взаємно пов'язаний з первісним.

Згідно зі ст. 61 Господарського процесуального кодексу України, питання про прийняття позовної заяви вирішується суддею, якому вона була передана у порядку, встановленому частиною третьою статті 2-1 цього Кодексу.

Розглянувши зустрічний позов, Товариство з обмеженою відповідальністю «Ніко Авто Інвест»суд визнав подані матеріали достатніми для прийняття зустрічного позову до спільного розгляду з первісним позовом.

Представник позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) в судовому засіданні 26.08.2011 року подав документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі та надав усні пояснення по справі, відповідно до яких просив суд первісні позовні вимоги задовольнити повністю.

Крім того, в судовому засіданні 26.08.2011 року представник позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) підтримав подане 25.08.2011 року через канцелярію суду клопотання про зупинення провадження по даній справі, яке судом розглянуто та відхилено, так як розгляд справи № 4/5009/3290/11, яка перебуває в провадженні господарського суду Запорізької області не перешкоджає розгляду даного спору.

В судовому засіданні 26.08.2011 року представник відповідача 1 за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) надав усні пояснення по справі, згідно яких підтримав зустрічні позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача 2 за первісним позовом (відповідача 2 за зустрічним позовом) в судове засідання не з'явився, однак подав до канцелярії суду клопотання про відкладення розгляду справи.

В судове засідання 26.08.2011 року представник третьої особи 1 не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав, про причини неявки суд не повідомив, про дату та час слухання справи був повідомлений належним чином.

Представник третьої особи 2 в судове засідання 26.08.2011 року не з'явився, про причину неявки суд не повідомив, однак подав до канцелярії суду додаткові документи по справі.

У зв'язку з неявкою в судове засідання учасників процесу, ухвалою від 26.08.2011 року розгляд справи було відкладено на 19.09.2011 року.

Представник позивача за первісним позовом (відповідача 1 за зустрічним позовом) та третіх осіб 1, 2 в судове засідання не з'явилися, вимоги ухвали суду не виконали, про причини неявки суд не повідомили, про дату та час слухання справи були повідомлені належним чином.

В судовому засіданні 19.09.2011 року представник відповідача 1 за первісним позовом (відповідача за зустрічним) подав відзив на позовну заяву, відповідно до якого проти задоволення первісного позову заперечував.

Представник відповідачів 2 за первісним та зустрічними позовами в судовому засіданні подав відзив на позовні заяву, відповідно до якого проти первісного позову заперечував.

Ухвалою від 19.09.2011 року розгляд справи було відкладено на 14.10.2011 року.

Представник позивача за первісним позовом (відповідача 1 за зустрічним позовом) в судовому засіданні подав відзив на зустрічну позовну заяву, відповідно до якого проти задоволення зустрічних позовних вимог заперечував.

В судовому засіданні представники відповідача 1 за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) та відповідача 2 за первісним позовом (відповідача 2 за зустрічним позовом) надали усні пояснення по справі.

Представник третьої особи 1 в судове засідання 14.10.2011 року не з'явився, однак надіслав до канцелярії суду клопотання, відповідно до якого просив суд розглянути справу без участі уповноваженого представника.

В судове засідання 14.10.2011 року представник третьої особи 2 не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату та час слухання справи був повідомлений належним чином.

Ухвалою суду 14.10.2011 року залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів за зустрічним позовом -Приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу Журавльова Д.В., розгляд справи відкладено на 07.11.2011 року.

01.11.2011 року представник позивача за первісним позовом (відповідача 1 за зустрічним позовом) через канцелярію суду подав клопотання про зупинення провадження по справі.

В судовому засіданні 07.11.2011 року представник позивача за первісним позовом (відповідача 1 за зустрічним позовом) надав усні пояснення по суті спору, а також надав клопотання про застосування строку позовної давності при розгляді зустрічного позову.

Суд розглянув та відхилив клопотання позивача за первісним позовом (відповідача 1 за зустрічним позовом) про зупинення провадження по справі, як безпідставне та необґрунтоване.

Представники третіх осіб-1, 2 за первісним позовом в судове засідання 07.11.2011 року не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, про день та час проведення судового засідання були повідомленні належним чином.

В судовому засіданні представник відповідача 1 за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) надав усні пояснення по справі, відповідно до яких просив суд зустрічний позов задовольнити повністю, а також надав усні заперечення з приводу первісного позову.

Представник відповідача 2 за первісним позовом (відповідача 2 за зустрічним позовом) надав усні заперечення по суті первісного позову, а також надав усні пояснення по зустрічному позову, відповідно до яких зустрічний позов визнав.

Представник третьої особи -3 за зустрічним позовом в судове засідання 07.11.2011 року не з'явився, про причину неявки суд не повідомив, про день та час проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Зважаючи на складність спору та керуючись статтею 4-6 Господарського процесуального кодексу України суддя Спичак О.М. звернувся до Голови господарського суду м. Києва з заявою про визначення складу суду для колегіального розгляду справи № 41/298.

Розпорядженням Голови господарського суду м. Києва № б/н від 07.11.2011 року затверджено колегію суддів в наступному складі суддів: Спичак О.М. (головуючий), Бойко Р.В., Самсін Р.І.

У зв'язку з тим, що Бойко Р.В. знаходився 28.11.2011 року у відпустці, з метою дотримання процесуальних строків, розпорядженням Голови господарського суду м. Києва справу № 41/298 було передано на розгляд колегії суддів у наступному складі: Спичак О.М. (головуючий), Курдельчук І.Д., Самсін Р.І.

Представники позивача за первісним позовом (відповідача 1 за зустрічним позовом) та відповідача 2 за первісним позовом (відповідача 2 за зустрічним позовом) в судовому засіданні 28.11.2011 року надали усні пояснення по справі.

В судове засідання представник відповідача 1 за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) не з'явився, однак подав до канцелярії суду клопотання про відкладення розгляду справи, яке судом розглянуто та задоволено.

Представник третьої особи 1 в судове засідання 28.11.2011 року не з'явився, однак надіслав до канцелярії суду телеграму в якій просив суд розглянути справу без участі уповноваженого представника.

Представники третіх осіб 2, 3 в судове засідання 28.11.2011 року не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, про день та час проведення судового засідання були повідомленні належним чином.

Ухвалою від 28.11.2011 року розгляд справи було призначено на 19.12.2011 року.

У зв'язку з перебуванням судді Курдельчука І.Д. на лікарняному розпорядженням Голови господарського суду м. Києва від 19.12.2011 року справу № 41/298 передано на розгляд колегії судів в наступному складі: Спичак О.М. (головуючий суддя), суддя Бойко Р.В., Самсін Р.І.

Представники позивача за первісним позовом (відповідача 1 за зустрічним позовом), відповідача 1 за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) та відповідача 2 за первісним позовом (відповідача 2 за зустрічним позовом) в судовому засіданні 19.12.2011 року надали усні пояснення по справі.

В судовому засіданні 19.12.2011 року представник позивача за первісним позовом (відповідача 1 за зустрічним позовом) подав клопотання про зупинення провадження по даній справі, яке буде розглянуто в наступному судовому засіданні.

Представники третіх осіб 1, 2, 3 в судове засідання 19.12.2011 року не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, про день та час проведення судового засідання були повідомленні належним чином.

В судовому засіданні 19.12.2011 року у відповідності до статті 77 Господарського процесуального кодексу України судом оголошено перерву до 30.01.2012 року.

У судовому засіданні 30.01.2012 р. судом було розглянуто та відмовлено в задоволенні клопотання відповідача про зупинення провадження у справі, оскільки розгляд справи № 7/5009/7554/11 в господарському суді Запорізької області не перешкоджає та не унеможливлює розгляд даної справи.

В судове засідання 30.01.2012 року представник позивача за первісним позовом (відповідача 1 за зустрічним позовом) не з'явився, проте через відділ діловодства господарського суду міста Києва подав клопотання про відкладення розгляду справи.

Представник відповідача 1 за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) в судовому засіданні 30.01.2012 року надав усні пояснення по справі.

Представники відповідача-2 за первісним позовом (відповідача-2 за зустрічним позовом) та третіх осіб у судове засідання 30.01.2012 року не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, про день та час проведення судового засідання були повідомленні належним чином.

У зв'язку з неявкою в судове засідання представників відповідача-2 за первісним позовом (відповідача-2 за зустрічним позовом) та третіх осіб, суд задовольнив клопотання позивача за первісним позовом (відповідача-1 за зустрічним позовом) та відклав розгляд даної справи до 20.02.2012 р.

16.02.2012 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва від позивача за первісним позовом (відповідача-1 за зустрічним позовом) надійшло клопотання про витребування документів, яке судом розглянуте та відхилене, як необґрунтоване.

Представник позивача за первісним позовом (відповідача-1 за зустрічним позовом) у судовому засіданні 20.02.2012 р. подав доповнення до первісної позовної заяви.

Представник відповідача 1 за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) у даному судовому засіданні надав пояснення стосовно заявлених позовних вимог, відповідно до яких просив суд зустрічний позов задовольнити та надав усні заперечення проти первісного позову, відповідно до яких просив суд в задоволенні первісного позову відмовити в повному обсязі.

Представник відповідача-2 за первісним позовом (відповідача-2 за зустрічним позовом) надав усні заперечення по суті первісного позову та надав усні пояснення по зустрічному позову, відповідно до яких, визнав зустрічні позовні вимоги.

Представники третіх осіб у судове засідання 20.02.2012 року не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, про день та час проведення судового засідання були повідомленні належним чином.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 20.02.2012 року на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

05.03.2008 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Ніко-Україна»(покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство «Прокуб» (продавець) було укладено договір купівлі-продажу нежитлової будівлі, пунктом 1.1 якого визначено, що продавець зобов'язується передати у власність покупця за цільовим призначенням, а покупець зобов'язується сплатити ціну визначену цим договором та прийняти у власність нежитлову будівлю, автокомплексу (Літ. А-2), яка знаходиться за адресою: місто Запоріжжя, вулиця Перемоги, б. 74 б (сімдесят чотири «б»), загальною площею 820,9 кв.м. Крім того, на земельній ділянці розташовано комплектно-трансформаторна підстанція № 1, підпірні стінки 2,4,11, водопровідні колодці № 3,5, каналізаційні колодці № 6,7,8, колодязь обладнання зв'язку № 10, паркани № 12,13, замощення І, ІІ, ІІІ.

Пунктом 1.5 даного договору встановлено, що з моменту набуття покупцем права власності на нерухоме майно, продавець відмовляється на користь покупця, від права користування частиною земельних ділянок, а саме 0,60 га, які знаходяться у тимчасовому користуванні продавця на підставі рішення Запорізької міської ради від 27.07.2004 р. № 293/3 та рішення Запорізької міської ради за № 35/152 від 30.11.2007 р.

Відповідно до пункту 4.2 даного договору продавець зобов'язується: 4.2.1. у встановлений цим договором термін прийняти нерухоме майно; 4.2.2. переоформити документи, пов'язані з експлуатацією нерухомого майна; 4.2.3. після купівлі нерухомого майна, передати нерухоме майно в оренду ТОВ «Ніко Січ»терміном на 35 місяців та 25 днів, а після закінчення договору оренди продати майно ТОВ «Ніко Січ»по окремому договору; 4.2.4. не здійснювати будь-яких дій, направлених на виникнення прав третіх осіб на нерухоме майно та не продавати його іншим особам ніж ТОВ «Ніко Січ»; 4.2.6. після продажу нерухомого майна ТОВ «Ніко Січ», відмовитись від права користування земельною ділянкою площею 0,60 га, на якій розміщено даний об'єкт, а також сприяти ТОВ «Ніко Січ» в переоформленні документів.

Умовами пункту 4.3.5 даного договору передбачено, що продавець зобов'язується відмовитись на користь покупця від права користування частиною земельних ділянок, площею 0,60 га, яка відведена йому у тимчасове користування на підставі рішення Запорізької міської ради від 27.07.2004 р. № 293/3 та рішення Запорізької міської ради за № 35/152 від 30.11.2007 р. Відмова здійснюється, шляхом направлення відповідної заяви (клопотання) до Запорізької міської ради. При цьому, заява про відмову від землекористування повинна подаватись до міської ради одночасно із заявою покупця щодо відведення даної земельної ділянки в його користування.

15.11.2010 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Ніко-Україна» (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Ніко Авто Інвест» (покупець) було укладено договір купівлі-продажу нежитлової будівлі, пунктом 1.1 якого сторони погодили, що продавець передає у власність, а покупець приймає і зобов'язується оплатити на викладених нижче умовах нежитлову будівлю, автокомплексу (Літ. А-2), що знаходиться за адресою: місто Запоріжжя, вулиця Перемоги, б. 74 б (сімдесят чотири «б»), загальною площею 819,10 кв.м. За матеріалами технічної інвентаризації загальна площа будівлі автокомплексу літ. А-2 становить 819,1 кв.м. Крім того, на земельній ділянці розташовано комплектно-трансформаторна підстанція № 1, підпірні стінки 2,4,11 водопровідні колодці № 3,5 каналізаційні колодці № 6,7,8, колодязь обладнання зв'язку № 10, паркани № 12,13, замощення І, ІІ, ІІІ.

Позивач за первісним позовом (відповідач-1 за зустрічним) в обґрунтування своїх вимог навів наступні доводи.

Пунктами 4.2.3, 4.2.4 даного договору встановлювались певні правові обтяження майна щодо цільового використання та можливості відчуження іншим особам. Зокрема, пунктом 4.2.3 встановлено обов'язок після купівлі нерухомого майна, передати його в оренду ТОВ «Ніко Січ»терміном на 35 місяців та 25 днів, а після закінчення договору оренди продати майно ТОВ «Ніко Січ»по окремому договору; пунктом 4.2.4 передбачено, що покупець зобов'язаний не здійснювати будь-яких дій, направлених на виникнення прав третіх осіб на нерухоме майно та не продавати його іншим особам ніж ТОВ «Ніко Січ».

Крім того, позивач за первісним позовом стверджує, що в межах договору купівлі-продажу від 15.11.2010 р., укладеного між ТОВ «Ніко-Україна»та ТОВ «Ніко Авто Інвест», разом із будівлею автокомплексу (Літ. А-2), було продано також і інше нерухоме майно (комплектно-трансформаторна підстанція № 1, підпірні стінки 2,4,11, водопровідні колодці № 3,5, каналізаційні колодці № 6,7,8, колодязь обладнання зв'язку № 10, паркани № 12,13, замощення І, ІІ, ІІІ.), яке не належало продавцю за оскаржуваним договором.

Враховуючи наведене, позивач за первісним позовом просить суд визнати договір купівлі-продажу від 15.11.2010 р., укладений між ТОВ «Ніко-Україна»та ТОВ «Ніко Авто Інвест»відносно автокомплексу (Літ. А-2), що знаходиться за адресою: місто Запоріжжя, вулиця Перемоги, б. 74 б (сімдесят чотири «б»), загальною площею 819,10 кв.м., посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Соколовим О.Є за № 3704, недійсним.

Зустрічні ж позовні вимоги ТОВ «Ніко Авто Інвест»ґрунтуються на тому, що пункти 4.2.3, 4.2.4 та 4.2.6 договору купівлі-продажу нежитлової будівлі від 05.03.2008 р. порушують право власності ТОВ «Ніко-Україна», оскільки позбавляють останнього володіти, користуватися та розпоряджатися, визначеним у договорі купівлі-продажу від 05.03.2008 р., майном.

Враховуючи вищезазначене, позивач за зустрічним позовом просить суд визнати пункти 4.2.3, 4.2.4 та 4.2.6 договору купівлі-продажу нежитлової будівлі від 05.03.2008 р. недійсними, оскільки вони порушують права власності на нерухоме майно ТОВ «Ніко-Україна»та ТОВ «Ніко Авто Інвест», що є підставою для визнання їх недійсними.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство «Прокуб»про визнання недійсним договору від 15.11.2010 р. та зустрічні позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Ніко Авто Інвест»про визнання недійсним окремих частин договору від 05.03.2008 р. задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Згідно ст. 203 Цивільного кодексу України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Вирішуючи спір про визнання угоди (правочину) недійсною, господарський суд встановлює наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними та настання відповідних наслідків, а саме: відповідність змісту угоди вимогам закону, додержання встановленої форми угоди, правоздатність сторін за угодою, у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. При цьому обставини, що мають істотне значення для вирішення спору повинні підтверджуватись сторонами належними та допустимими доказами відповідно до вимог статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст. 204 Цивільного кодексу України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до ст. 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до ст. 204 Цивільного кодексу України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Посилання ТОВ «Прокуб»в обґрунтування недійсності договору купівлі-продажу від 15.11.2010 р. на те, що ТОВ «Ніко-Україна»були порушені обмеження встановлені умовами пунктів 4.2.3, 4.2.4 та 4.2.6 договору купівлі-продажу нежитлової будівлі від 05.03.2008 р., судом не приймаються з огляду на наступне.

Вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним може бути пред'явлена однією зі сторін договору, або іншими особами, права яких були порушені вказаним правочином.

При цьому судом зазначається, що укладення договору купівлі-продажу від 15.11.2010 р. ніяким чином не порушує права ТОВ «Прокуб», оскільки пунктами 4.2.3, 4.2.4 та 4.2.6 договору купівлі-продажу від 05.03.2008 р. встановлені обмеження на користь ТОВ «Ніко Січ», в тому числі і переважне право на купівлю майна за даним договором.

Посилання позивача за первісним позовом в обґрунтування заявлених вимог на те, що в межах договору купівлі-продажу від 15.11.2010 р., укладеного між ТОВ «Ніко-Україна»та ТОВ «Ніко Авто Інвест», разом із будівлею автокомплексу (Літ. А-2), було продано також і інше нерухоме майно (комплектно-трансформаторна підстанція № 1, підпірні стінки 2,4,11, водопровідні колодці № 3,5, каналізаційні колодці № 6,7,8, колодязь обладнання зв'язку № 10, паркани № 12,13, замощення І, ІІ, ІІІ.), яке не було предметом договору купівлі-продажу від 05.03.08 р., а отже, ТОВ «Ніко-Україна»не набуло право власності на дані об'єкти і відповідно не мало право на їх відчуження, а отже, перехід права власності на вказане майно до ТОВ «Ніко Авто Інвест»є незаконним, спростовується наступним.

З договору купівлі-продажу від 05.03.2008 р. вбачається, що ТОВ «Прокуб»передало у власність ТОВ «Ніко-Україна»нежитлову будівлю, автокомплексу (Літ. А-2), що знаходиться за адресою: місто Запоріжжя, вулиця Перемоги, б. 74 б (сімдесят чотири «б»), загальною площею 820,9 кв.м. (п.1.1).

Також, в п. 1.1 договору купівлі-продажу від 05.03.2008 р. окрім іншого зазначено, що на земельній ділянці розташовано комплектно-трансформаторна підстанція № 1, підпірні стінки 2,4,11, водопровідні колодці № 3,5, каналізаційні колодці № 6,7,8, колодязь обладнання зв'язку № 10, паркани № 12,13, замощення І, ІІ, ІІІ., тобто зафіксовано лише факт наявності цього майна, а не передано право власності на нього.

В свою чергу, пунктом 1 договору купівлі-продажу від 15.11.2010 р. визначено, що ТОВ «Ніко-Україна», як власник майна, продало ТОВ «Ніко Авто Інвест»нежитлову будівлю, автокомплексу (Літ. А-2), що знаходиться за адресою: місто Запоріжжя, вулиця Перемоги, б. 74 б (сімдесят чотири «б»), загальною площею 820,9 кв.м.

Абзацом 3 цього пункту зазначено, що на земельній ділянці розташовано комплектно-трансформаторна підстанція № 1, підпірні стінки 2,4,11, водопровідні колодці № 3,5, каналізаційні колодці № 6,7,8, колодязь обладнання зв'язку № 10, паркани № 12,13, замощення І, ІІ, ІІІ.

Тобто предметом обох договорів купівлі-продажу була лише нежитлова будівля площею 820,9 кв.м., інше ж майно не продавалось, право власності на нього не переходило.

Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що з умов договору купівлі-продажу від 15.11.2010 р. ТОВ «Ніко-Україна»не могло та не передавало у власність ТОВ «Ніко Авто Інвест»зовнішні мережі каналізації, оскільки він не був власником даного майна, та у нього було відсутнє майнове право розпоряджатись ним.

Також судом зазначається, що права особи, яка вважає себе власником майна, не підлягають захисту шляхом задоволення позову про визнання недійсною угодою, стороною в якій така особа не є, тобто із застосуванням правового механізму, встановленого статтею 216 Цивільного кодексу України, незалежно від того, чи відповідає спірна угода закону. Захист прав такої особи можливий шляхом пред'явлення віндикаційного позову, з дотриманням вимог статей 387, 388 Цивільного кодексу України.

Стосовно зустрічних позовних вимог ТОВ «Ніко Авто Інвест»про визнання недійсними пунктів 4.2.3, 4.2.4 та 4.2.6 договору купівлі-продажу нежитлової будівлі від 05.03.2008 р., то суд відмовляє в задоволенні зустрічного позову з огляду на наступне.

Статтею 6 Цивільного кодексу України встановлено, що сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства. Сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

Відповідально до статті 627 Цивільного кодексу України, відповідно до статті 6 цього кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною 1 статті 638 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди усіх істотних умов договору.

З матеріалів справи вбачається, що договір купівлі-продажу нежитлової будівлі від 05.03.2008 р. підписаний та скріплений печатками сторін. Таким чином, суд приходить до висновку, що включення умов пунктів 4.2.3, 4.2.4 та 4.2.6 договору купівлі-продажу нежитлової будівлі від 05.03.2008 р. здійснювалось сторонами свідомо за власним волевиявленням.

Частиною 3 статті 215 Цивільного кодексу України встановлено, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

З положень даного пункту вбачається, що вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним може бути пред'явлена однією зі сторін договору, або заінтересованою особою, права якої порушені даним правочином.

ТОВ «Ніко Авто Інвест»не є стороною договору купівлі-продажу від 05.03.2008 р.

Крім того, з витягу з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України вбачається, що ТОВ «Ніко Авто Інвест»було зареєстровано 24.12.2009 р., тобто пізніше ніж був укладений даний договір.

Отже, на момент укладення купівлі-продажу від 05.03.2008 р. права ТОВ «Ніко Авто Інвест»в будь-якому випадку не могли бути порушені, так як дана юридична особа ще не була створена.

Також позивачем за зустрічним позовом не зазначено, яким чином пункти 4.2.3, 4.2.4 та 4.2.6 договору купівлі-продажу від 05.03.2008 р. порушують або обмежують його права, як власника майна, на даний момент.

Згідно зі статтею 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи вищезазначене, підстави для визнання недійсними пунктів 4.2.3, 4.2.4 та 4.2.6 договору купівлі-продажу від 05.03.2008 р. відсутні.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 32, 33, 49, 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва,-

В И Р І Ш И В:

1. В задоволенні первісного позову відмовити повністю.

2. В задоволенні зустрічного позову відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Колегія суддів у складі: суддя О.М. Спичак (головуючий)

суддя Р.В. Бойко

суддя Р.І. Самсін

Повний текст рішення підписано

27.02.2012 р.