Рішення

від 13.03.2012 по справі 30/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 30/19 13.03.12

За позовом Комунального підприємства "Київське комунальне автотранспортне

підприємство 2737"

До Товариства з обмеженою відповідальністю "Скорбота"

Про стягнення 43 422,21 грн.

Суддя Ващенко Т.М.

Представники сторін:

Від позивача Введенський Д.О. - представник за довіреністю № 1 від 15.09.11.

Від відповідача не з'явився

Рішення прийнято 13.03.12. на підставі ст. 77 Господарського кодексу України, в зв'язку з оголошеними в судових засіданнях перервами з 09.02.12. по 23.02.12., з 23.02.12. по 13.03.12.

Обставини справи:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Комунального підприємства "Київське комунальне автотранспортне підприємство 2737" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Скорбота" про стягнення з відповідача на користь позивача суми заборгованості 43 422,21 грн., а саме: за роботи виконані по актам №№ 06-335, 05-304, 03-16970, 02-10304, 12-54344, 1061-62, 316, 307, 268, 167, 082, 031 -31 749,99 грн.; індекс інфляції -9 324,42грн.; 3% річних -2 347,80 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не виконав в повному обсязі свої зобов'язання перед позивачем по сплаті наданих Комунальним підприємством "Київське комунальне автотранспортне підприємство 2737" послуг, внаслідок чого у Товариства з обмеженою відповідальністю "Скорбота" виникла заборгованість перед позивачем.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.12.11. порушено провадження у справі № 30/19, розгляд справи було призначено на 24.01.12. о 11-30.

Представник відповідача в судове засідання 24.01.12. не з'явився, вимоги ухвали Господарського суду міста Києва від 28.12.11. про порушення провадження у справі № 30/19 не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив, про час і місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.01.12. розгляд справи № 30/19 на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України відкладено на 09.02.12. о 11-40.

В судових засіданнях 09.02.12. та 23.02.12. на підставі ч. 3 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України оголошувались перерви.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.02.12. на підставі ст. 69 Господарського процесуального кодексу України продовжено строк вирішення спору у справі № 30/19 на 15 днів.

Представником позивача в судовому засіданні 13.03.12. на підставі ст. 22 Господарського процесуального кодексу України подано заяву про уточнення позовних вимог (зменшення), відповідно до якої Комунальне підприємство "Київське комунальне автотранспортне підприємство 2737" просить суд стягнути з відповідача на свою користь 23 132,22 грн. (11 460,00 грн. -основний борг, 9324,42 грн. -збитки від інфляції, 2 347,80 грн. -3 % річних) заборгованості, в зв'язку з частковою сплатою відповідачем під час розгляду даної справи суми боргу в розмірі 12 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 20.02.12. на суму 12 000,00 грн.

В судовому засіданні 13.03.12. позивач підтримав свої уточнені позовні вимоги та просить суд позов задовольнити повністю.

Представник відповідача в судове засідання 13.03.12. не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, про час і місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, письмового відзиву на позов не надіслав.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

За результатами дослідження доказів, наявних в матеріалах справи, суд у нарадчій кімнаті, у відповідності до ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ухвалив рішення по справі № 30/19.

Розглянувши подані матеріали справи, та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 11 Цивільного кодексу України передбачено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Комунальним підприємством "Київське комунальне автотранспортне підприємство 2737" надавались відповідачу послуги щодо стоянки автомашин, санітарної обробки авто катафалків та технічного обслуговування автомашин поза межами господарських договорів, в зв'язку з чим Товариству з обмеженою відповідальністю "Скорбота" виставлялись відповідні рахунки на оплату вказаних послуг.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач посилається на те, що відповідачем в порушення вимог чинного законодавства України не було у повному обсязі сплачено вартості наданих позивачем послуг, в зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 11 460,00 грн.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Як визначено абз. 1 ч. 1 ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Як визначено ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Судом встановлено, що між сторонами було підписано акти виконаних робіт щодо надання зазначених вище послуг позивачем відповідачу на загальну суму 31 749,99 грн., а саме: № 06-335 від 30.06.09. на суму 2200,00 грн., № 05-304 від 29.05.09. на суму 2260,00 грн., № 03-16970 від 31.03.09. на суму 2260,00 грн., № 02-10304 від 27.02.09. на суму 2080,00 грн., № 12-54344 від 31.12.08. на суму 2880,00 грн., № 1061-62 від 31.10.08. на суму 2880,00 грн., № 316 від 30.09.08. на суму 2890,00 грн., № 307 від 29.08.08. на суму 2880,00 грн., № 268 від 27.06.08. на суму 2800,00 грн., № 167 від 30.04.08. на суму 2860,00 грн., № 082 від 29.02.08. на суму 2819,99 грн., № 031 від 31.01.08. на суму 2940,00 грн.

Також позивачем були виставлені відповідачу відповідні рахунки на сплату наданих послуг.

Згідно ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Матеріали справи містять лист відповідача № 12 від 30.03.09., згідно якого ТОВ "Скорбота" визнало свою заборгованість перед позивачем, та гарантувало її погасити, але станом на день звернення позивача до суду з даним позовом відповідач в повному обсязі заборгованість позивачу не сплатив.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Доказів повної оплати заборгованості в сумі 11 460,00 грн., відповідачем до матеріалів справи не надано.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума основного боргу в розмірі 11 460,00 грн.

В зв'язку з тим, що відповідач припустився прострочення по платежах, позивач просить суд на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України стягнути з відповідача на його користь 9 324,42 грн. -збитків від інфляції та 2347,80 грн. -3 % річних

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Відповідно до п. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Пунктом 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено що, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно п.1 ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Таким чином, з наведеного вбачається, що покупець має право вимагати передачі йому товару у будь-який час. Боржник повинен виконати свій обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Позивачем на адресу відповідача у відповідності до вимог ст. 530 Цивільного кодексу України було надіслано лист-вимогу № П-63 від 09.09.11., відповідно до якого позивач просив відповідача сплати суму боргу в розмірі 31 749,99 грн., а також 9 324,42 грн. -збитків від інфляції та 2347,80 грн. - 3 % річних.

Зазначений вище лист відповідач отримав 19.09.11., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Враховуючи норми ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, вбачається, що відповідач повинен був сплатити свою заборгованість перед позивачем на протязі семи днів від дня пред'явлення вимоги, тобто до 26.09.11., в зв'язку з чим право на вимогу щодо стягнення з відповідача на користь позивача збитків від інфляції та 3% річних виникло у позивача, починаючи з 27.09.11 .

Здійснивши перерахунок суми збитків від інфляції та 3 % річних за період з 27.09.11. по 25.12.11., зважаючи на прострочення відповідачем грошового зобов'язання, господарський суд дійшов висновку, що зазначені нарахування здійснено позивачем не вірно, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню, а саме з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 95,25 грн. - збитків від інфляції та 234,86 грн. -3 % річних.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 49, 75, 77, 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов Комунального підприємства "Київське комунальне автотранспортне підприємство 2737" задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Скорбота" (01054, м. Київ, вул. Олеся Гончара, 77, код ЄДРПОУ 21586487) на користь Комунального підприємства "Київське комунальне автотранспортне підприємство № 2737" (04128, м. Київ, вул. Стеценка, 20-А, код ЄДРПОУ 05456746) 11 460 (одинадцять тисяч чотириста шістдесят) грн. 00 коп. -основного боргу, 234 (двісті тридцять чотири) грн. 86 коп. -3 % річних, 95 (дев'яносто п'ять) грн. 25 коп. -збитків від інфляції, 383 (триста вісімдесят три) грн. 25 коп. -судового збору.

3. В іншій частині позову - відмовити.

4. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Т.М. Ващенко

Повне рішення

складено 19.03.12.