cpg1251
КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01601, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03.04.2012 № 5028/13/123/2011
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Кошіля В.В.
суддів: Шапрана В.В.
Моторного О.А.
при секретарі Браславській А.В.,
за участю представників:
від прокурора - Федорченко Л.А.,
від позивача - Теслюченко Т.Л.,
від відповідача - 11 - Магаляс Б.П.,
від відповідача - 16 - Магаляс Б.П.
від відповідачів - 1-11, 13-17 - не з'явились
розглянувши матеріали апеляційних скарг Заступника прокурора Чернігівської області та Асоціації «Украгромайно Всеукраїнського союзу сільськогосподарських підприємств» на рішення Господарського суду Чернігівської області від 01.02.2012 (головуючий суддя Фетисова І. А., судді Фесюра М. В., Мурашко І. Г.)
за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Чернігівській області
до 1) Сільськогосподарського кооперативу «Бірківський»,
2) Сільськогосподарського кооперативу ім. Мічуріна,
3) Сільськогосподарського кооперативу «Нива»,
4) Сільськогосподарського кооперативу «Жовтневий»,
5) Сільськогосподарського кооперативу «Куковицький»,
6) Сільськогосподарського кооперативу «Лан»,
7) Сільськогосподарського кооперативу «Миколаївський»,
8) Сільськогосподарського кооперативу «Феськівський»,
9) Товариства з обмеженою відповідальністю «Праця Стольне»,
10) Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Ніка»,
11) Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Маяк»,
12) Менського санаторію «Остреч»,
13) Товариства з обмеженою відповідальністю «Чернігівагрошляхбуд»,
14) Чернігівського обласного союзу сільськогосподарського підприємства
15) Сільськогосподарського кооперативу «Зоря»,
16) Асоціації «Украгромайно Всеукраїнського союзу сільськогосподарських підприємств»,
17) Товариства з обмеженою відповідальністю «Сільгоспздравниця»
за участю прокуратури Чернігівської області
про про визнання недійсним рішення, установчого договору та статуту
Встановив:
Регіональне відділення Фонду державного майна України по Чернігівській області (далі позивач) звернулось із позовом про визнання недійсним рішення, установчого договору та статуту.
Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 01.02.2012 у справі № 5028/13/123/2011 позов задоволено частково. Визнано частково недійсним п.1 рішення установчих зборів Менського санаторію «Остреч» від 03.03.2000, оформлене протоколом від 03.03.2000, щодо затвердження установчого договору в частині зазначення учасником санаторію КСП «Миколаївське» с. Миколаївка Менського району. Визнано частково недійсним Установчий договір про створення та діяльність Менського санаторію «Остреч», зареєстрованого 21.02.2001 розпорядженням №48 Державної адміністрації Менського району, в частині зазначення як засновника та учасника санаторію КСП «Миколаївське» с. Миколаївка Менського району. В решті позову відмовлено. Припинено провадження у справі у позовних вимогах до ТОВ СТОВ «Слобідське» с. Дягова Менського району , СТОВ «Надія» с. Ленінівка Менського району, СВК СК «Україна» с. Городище Менського району, СТОВ ім. Щорса с. Блистова Менського району, ТОВ «Полісся» с.Синявка Менського району, КСП «Світанок» с. Киселівка Менського району, СТОВ «Маяк» с. Локнисте Менського району, СВК «Дягівський» с. Дягова Менського району, СОК «Бігацький» с. Бігач Менського району. Стягнуто з Менського санаторію «Остреч» судовий збір в дохід державного бюджету в розмірі 1 073 грн.
Не погоджуючись із вказаним рішенням, Заступник прокурора Чернігівської області звернувся з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить рішення суду скасувати в частині відмови в позові та прийняти нове рішення, яким задовольнити в повному обсязі позовні вимоги позивача.
Не погоджуючись із вказаним рішенням, Асоціація «Украгромайно Всеукраїнського союзу сільськогосподарських підприємств» звернулась з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить рішення суду скасувати та прийняти нове рішення, яким у позовних вимогах відмовити повністю.
Представники відповідачів - 1-11, 13-17 у судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлені належним чином, про що свідчить відповідний штамп апеляційного господарського суду на звороті у лівому нижньому куті ухвали від 02.03.2012 про прийняття апеляційної скарги до провадження з відміткою про відправку документа, здійсненою згідно із вимогами Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Голови Вищого господарського суду України від 10.12.2002 № 75.
Апеляційний господарський суд, розглянувши доводи апеляційних скарг, додаткові пояснення до апеляційної скарги, дослідивши наявні матеріали справи у повному обсязі, перевіривши повноту встановлення обставин справи та їх юридичну оцінку, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, заслухавши пояснення присутніх представників, встановив наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до приписів Положення про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.05.1998 № 740, для державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності - юридичної особи власник (власники), уповноважений ним (ними) орган чи особа (заявник) особисто або поштою (рекомендованим листом) подають до органу державної реєстрації: а) установчі документи в повному обсязі для створюваної організаційно-правової форми суб'єкта підприємницької діяльності відповідно до вимог законодавства: рішення власника (власників) майна або уповноваженого ним (ними) органу про створення юридичної особи (крім приватного підприємства). Якщо власників або уповноважених ними органів два і більше, таким рішенням є установчий договір, а також протокол установчих зборів (конференції) у випадках, передбачених законом; статут, якщо відповідно до законодавства це необхідно для створюваної організаційно-правової форми суб'єкта підприємницької діяльності.
Отже, висновок господарського суду першої інстанції про те, що чинним на момент реєстрації законодавством для проведення державної реєстрації встановлено подання установчого договору, статуту та протокол установчих зборів.
В матеріалах справи міститься Статут Міжколгоспного санаторію «Остреч» (а. с. 150, том 2) затверджений зборами уповноважених представників міжгосподарського санаторію «Остреч» 26.12.1990, погоджений Головою Менської районної ради колгоспів та Радою об'єднання «Чернігівколгоспздравниця» протокол № 6 від 12.12.1990 та зареєстрований виконкомом Менської районної ради народних депутатів.
Вказаний Статут свідчить, що учасниками санаторію є колгоспи: ім. Коцюбинського, ім. Щорса, к-п «Родина», к-п «Победа», ім. Мічуріна, «Україна», «Комуніст», ім. Куйбишева, «Вел. Жовтень», ім. ХХІІ з'їзду КПСР, ім. Леніна, ім. Леніна, «Іскра», «Маяк», ім. Сидоренко, «1-е Травня», радгосп «Менський», «Зоря», ім. Калініна, «Шлях Жовтня», «Праця», «Шлях хлібороба», ім. Ватутіна.
Наведене свідчить, що висновок господарського суду першої інстанції про те, що радгосп «Менський» значився як учасник міжколгоспного санаторію «Остреч» в статутних документах, станом на грудень 1990 року є вірним. Крім того, є вірним висновок господарського суду першої інстанції про те, що код ЄДРПОУ міжколгоспного санаторію «Остреч» та код ЄДРПОУ Менського санаторію «Остреч» є аналогічними, а саме 02137045.
23.06.1995 Менською районною радою народних депутатів Чернігівської області прийнято розпорядження № 99, яким зареєстровано з правом юридичної особи Птахорадгосп «Менський», вид підприємства - державне, форма власності - державна (п. 1.2.).
Господарським судом першої інстанції встановлено, що Статут Колективного сільськогосподарського підприємства «Миколаївське» прийнято загальними зборами трудового колективу протокол № 3 від 28.08.1997 та зареєстровано Менською районною державною адміністрацією 11.09.1997.
16.09.1997 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Чернігівській області (орган приватизації) та КСП «Миколаївське» укладено договір № 293 безоплатної передачі державного майна птахорадгоспу «Менський» (а. с. 73, том 1), відповідно до умов п. 1.1. якого орган приватизації зобов'язується передати у власність підприємства державне майно цілісного майнового комплексу державного підприємства птахорадгосп «Менський» за адресою: Чернігівська область, Менський р-н с. Миколаївка, на земельній ділянці площею 3 180,2 га, а підприємство зобов'язується прийняти майно на підставі плану приватизації, затвердженого наказом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Чернігівській області від 18.08.1997 № 754.
Розпорядженням Менської районної державної адміністрації № 115 від 27.03.2000 Колективне сільськогосподарське підприємство «Миколаївське» перереєстровано в Сільськогосподарський кооператив «Миколаївський» (п. 1.7.).
11.09.2007 Менською районною державною адміністрацією прийнято розпорядження № 307, яким зареєстровано Колективне сільськогосподарське підприємство «Миколаївське» створене в результаті приватизації, яке є правонаступником Державного підприємства «Птахорадгосп «Менський», засновник Регіональне відділення Фонду держмайна України по Чернігівській області (п. 1.1.).
Декретом Кабінету Міністрів України № 24-92 від 31.12.1992 «Про впорядкування діяльності суб'єктів підприємницької діяльності, створених за участю державних підприємств» встановлено, що правонаступниками державних підприємств стосовно суб'єктів підприємницької діяльності, створених за їх участю, є органи, уповноважені управляти державним майном та державні органи приватизації (щодо суб'єктів із змішаною формою власності).
Тобто, починаючи з дати публікації (13.01.1993) вказаного Декрету частки державних підприємств внесені до суб'єктів підприємницької діяльності мали бути передані державним органам приватизації.
Таким чином, наведене свідчить, що позивач мав отримати частку внеску радгоспу «Менський» в розмірі 5 000 крб., яка зазначена в додатку до Статуту міжколгоспного санаторію «Остреч» як внесок радгоспу «Менський» (а. с. 159, том 2).
Господарським судом першої інстанції вірно встановлено, що в процесі приватизації птахорадгоспу «Менський» частку позивачу передано не було.
В матеріалах справи відсутні докази набуття прав на частку в статутному фонді Асоціації «Украгромайно Всеукраїнського союзу сільськогосподарських підприємств» КСП «Миколаївське» у зв'язку з чим апеляційний господарський суд приходить до висновку про правомірність набуття КСП «Миколаївське» частки у статутному фонді.
03.03.2000 проведені збори учасників санаторію, оформлені протоколом без номеру (а. с. 59, том 1).
Як свідчить вказаний протокол на зборах були прийняті рішення: про затвердження в новій редакції Установчого договору про створення та діяльність Менського санаторію «Остреч» та Статуту Менського санаторію «Остреч» (п. 1), просити Менську районну державну адміністрацію зареєструвати Менський санаторій «Остреч» та його установчі документи (п. 2), про обрання на посаду головного лікаря санаторію «Остреч» Сердюка М.І. (п. 3), про обрання ревізійної комісії у складі А.С.Остапенко, Ф.П.Лавриненко, В.В.Прищепа (п. 4), про доручення Сердюку М.І. представити необхідні документи для державної реєстрації (п. 5).
Як встановлено вище КСП «Миколаївське» набуло право на частку в статутному фонді неправомірно, а тому апеляційний господарський суд вважає обґрунтованим висновок господарського суду першої інстанції про невідповідність прийняття рішення зборами, викладеного в п. 1, а саме про затвердження установчого договору в частині зазначення учасником санаторію КСП «Миколаївське» с. Миколаївка Менського району та обґрунтовано в частині вимоги визнані судом правомірними, в іншій частині такими, що не порушують права позивача та відмовлено в їх задоволенні.
Разом з тим, господарським судом першої інстанції вірно зазначено, що суть оспорюваних рішень зборів зазначених в п. 1. протоколу, в тому числі в частині затвердження статуту та п.п. 2-5 рішення установчих зборів Асоціації «Украгромайно Всеукраїнського союзу сільськогосподарських підприємств» не порушують права позивача, оскільки неприйняття участі позивачем у зборах, не могло вплинути на прийняте рішення.
Установчий договір про створення та діяльність Менського санаторію «Остреч» укладено 03.03.2000 учасниками (засновниками) зазначені колективні сільськогосподарські підприємства ім. Коцюбинського, Щорса, «Родіна», «Перемога», «Україна», ім. Мічуріна, «Нива», ім. Куйбишева, «Великий Жовтень», «Світанок», ім. Леніна, ім. Леніна, «Іскра», «Маяк», ім. Сидоренко, «Перше Травня», «Миколаївське», «Зоря», «Полісся», «Шлях Жовтня», «Праця», «Шлях хлібороба», ім. Ватутіна, КП «Чернігівагрошляхбуд», Рада колективних сільгосппідприємств.
На час укладання спірного договору діяв ЦК УРСР.
Так, стаття 48 ЦК УРСР передбачала, що визнається недійсним договір, який укладений с порушенням вимог закону. Тобто порушення вимог закону повинно було мати місце саме під час укладання угоди.
Відповідно до ст. 4 ЦК УРСР цивільні права і обов'язки виникають з підстав, передбачених законодавством Союзу РСР і Української РСР, а також з дій громадян і організацій, які хоч і не передбачені законом, але в силу загальних начал і змісту цивільного законодавства породжують цивільні права і обов'язки. Відповідно до цього цивільні права і обов'язки виникають: з угод, передбачених законом, а також з угод, хоч і не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать; з адміністративних актів, у тому числі для державних, кооперативних та інших громадських організацій - з актів планування; в результаті відкриттів, винаходів, раціоналізаторських пропозицій, створення творів науки, літератури і мистецтва; внаслідок заподіяння шкоди іншій особі, а так само внаслідок придбання або збереження майна за рахунок коштів іншої особи без достатніх підстав; внаслідок інших дій громадян і організацій; внаслідок подій, з якими закон пов'язує настання цивільно-правових наслідків.
Вирішуючи спори про визнання угод недійсними, господарський суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує підстави визнання угод не дійсними, а саме: невідповідність змісту угоди вимогам закону; недодержання встановленої форми угоди; обсяг прав, - та дієздатності сторін за угодою; наявність обставин що вказують на неправомірність дій сторін при укладенні угоди.
За таких обставин, з огляду на викладене та матеріали справи, апеляційний господарський суд погоджується з висновком господарського суду першої інстанції про неправомірне включення та зазначення КСП «Миколаївське» як учасника (засновника) по тексту Установчого договору, підписання ним установчого договору за відсутності факту доведеності набуття КСП «Миколаївське» правомірності отримання, внесення частки, однак дане порушення не є підставою для визнання недійсним Установчого договору в цілому.
На підставі викладеного та матеріалів справи апеляційний господарський суд приходить до висновку про те, що господарський суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що позовні вимоги в частині визнання недійсним Установчого договору від 03.03.2000, зареєстрованого 21.02.2001 Менською РДА, підлягають задоволенню в частині зазначення як засновника та учасника санаторію КСП «Миколаївське» с. Миколаївка Менського району, в решті вимог задоволенню не підлягають, оскільки не порушують права позивача, в т.ч. як учасника санаторію, набувшого таке право в процесі правонаступництва .
Дослідивши Статут Менського санаторію «Остреч» (в новій редакції), затверджено установчими зборами засновників протокол № 1 від 03.03.2000 та зареєстровано державною адміністрацією Менського району 21.02.2001, апеляційний господарський суд встановив, що він не містить будь-яких посилань на зазначення переліку засновників (учасників), а тому висновок господарського суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення вимог позивача, оскільки Статут не порушує права позивача, є правомірним та обґрунтованим.
Враховуючи, що Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» набув чинності з 01.07.2004, реєстрація санаторію в 2001 році відбувалась на підставі Положення про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.05.1998 № 740.
Враховуючи, що Чернігівський трест ОА «Агродорстрой», правонаступником якого є ТОВ «Чернігівагрошляхбуд», вніс платіжним доручення № 332 від 25.12.1991 (а. с. 122, том 1) за дольову участь у будівництві санаторію суми 50 000 карбованців та відповідно отримала частку в статутному капіталі Менського санаторію «Остреч», господарський суд першої інстанції дійшов вірного висновку про правомірність участі вказаної особи в загальних зборах санаторію 03.03.2000, прийнятті ним рішень, підписанні установчого договору.
Копія витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 17.05.2011 (а. с. 209, том 1) свідчить, що засновниками Менського санаторію «Остреч» є Асоціація «Украгромайно Всеукраїнського союзу сільськогосподарських підприємств» та Товариство з обмеженою відповідальністю «Сільгоспздравниця».
Відповідно до ч. 7 ст. 59 ГК України суб'єкт господарювання вважається ліквідованим з дня внесення до державного реєстру запису про припинення його діяльності.
Оскільки в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців містяться відомості про державну реєстрацію припинення діяльності ТОВ СТОВ «Слобідське» с. Дягова Менського району, СТОВ «Надія» с. Ленінівка Менського району, СВК СК «Україна» с. Городище Менського району, СТОВ ім. Щорса с. Блистова Менського району, ТОВ «Полісся» с. Синявка Менського району, КСП «Світанок» с. Киселівка Менського району, СТОВ «Маяк» с. Локнисте Менського району, СВК «Дяківський» с. Дягова Менського району, СОК «Бігацький» с. Бігач Менського району, то на момент розгляду справи у вказаних юридичних осіб відсутня правоздатність, а тому провадження у справі правомірно припиненню господарським судом першої інстанції на підставі п. 6 ч. 1 ст.80 ГПК України.
Щодо пропуску строку позовної давності, господарським судом першої інстанції вірно зазначено, що позивачем доведено період обізнаності щодо існування у складі санаторію радгоспу по статуту в редакції 1990 року саме в 2011 році.
З урахуванням наведених правових положень та встановлених обставин справи апеляційний господарський суд вважає, що доводи, викладені Заступником прокурора Чернігівської області та Асоціацією «Украгромайно Всеукраїнського союзу сільськогосподарських підприємств» в апеляційних скаргах, є необґрунтованими, оскільки вони спростовуються зібраними по справі доказами і не відповідають вимогам закону.
За таких обставин, апеляційний господарський суд вважає, що судом першої інстанції повно, всебічно і об'єктивно з'ясовано обставини справи, винесено рішення у відповідності до норм матеріального і процесуального права, тому апеляційні скарги Заступника прокурора Чернігівської області та Асоціації «Украгромайно Всеукраїнського союзу сільськогосподарських підприємств» не підлягають задоволенню, а рішення Господарського суду Чернігівської області від 01.02.2012 у справі № 5028/13/123/2011 не підлягає скасуванню.
Відповідно до викладеного, керуючись ст. 101, п. 1 ст. 103, ст. 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційні скарги Заступника прокурора Чернігівської області та Асоціації «Украгромайно Всеукраїнського союзу сільськогосподарських підприємств» залишити без задоволення, рішення Господарського суду Чернігівської області від 01.02.2012 у справі № 5028/13/123/2011 - без змін.
2. Матеріали справи № 5028/13/123/2011 повернути до Господарського суду Чернігівської області.
Головуючий суддя Кошіль В.В.
Судді Шапран В.В.
Моторний О.А.
Суд | Київський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 03.04.2012 |
Оприлюднено | 26.12.2012 |
Номер документу | 28216650 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Київський апеляційний господарський суд
Кошіль В.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні