Рішення

від 17.12.2012 по справі 474-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

17.12.2012Справа №5002-29/474-2012

За позовом Військового прокурора Севастопольського гарнізону в інтересах держави в особі: 1) Міністерства внутрішніх справ України, м. Київ; 2) Головного управління внутрішніх військ МВС України, м. Київ; 3) Медичного реабілітаційного центру «Ратник», смт. Кореїз, м. Ялта;

до відповідача Кореїзської селищної ради, смт. Кореїз, м. Ялта;

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Клісун Марії Павлівни, м. Ялта;

про визнання недійсним пункту рішення.

Суддя О.І.Башилашвілі

Представники:

Від прокуратури- Рибкін О.Ю., посвідчення №3012222, старший прокурор Сімферопольської прокуратури з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Кримського регіону України.

Від позивача 1 - Мельник Ю.В., довіреність №69/2012 від 19.01.2012, представник.

Від позивача 2 - Мельник Ю.В., довіреність №3/20-192 від 16.06.2012, представник.

Від позивача 3 -Новікова О.В., довіреність №4 від 04.01.2012, представник.

Від відповідача - Єрмакова Н.А., довіреність №02-11/3518 від 27.11.2012., представник.

Від третьої особи - не з'явився.

Суть спору: Військовий прокурор Севастопольського гарнізону звернувся до Господарського суду Автономної Республіки Крим з позовними вимогами в інтересах держави в особі Міністерства внутрішніх справ України, Головного управління внутрішніх військ МВС України, Медичного реабілітаційного центру «Ратник» до відповідача Кореїзської селищної ради про визнання недійсним та скасування п.1.49. рішення Кореїзської селищної ради 60 сесії 5 скликання від 27.04.2010 р. № 17 «Про дозвіл на складання проектів землеустрою з відведення земельних ділянок на землях смт. Кореїз» про надання дозволу громадянці Клісун М.П. на складання проекту землеустрою по відводу земельної ділянки у власність для будівництва та обслуговування господарських будівель та споруд (присадибна ділянка) за адресою: АР Крим, м. Ялта, смт. Кореїз, вул. Севастопольське шосе, в районі дому № 47, орієнтовною площею 0,1200 га.

Позовні вимоги мотивовані тим, що у порушення вимог чинного законодавства, без належних правових підстав та без згоди дійсного землекористувача, Кореїзською селищною радою за рішенням 60 сесії 5 скликання від 27.04.2010. № 17 було вилучено частину земельної ділянки МРЦ «Ратник» площею 1,00047 га, яка входить до загальних меж земельної ділянки, що належала санаторію «Буревісник» на базі якого створено Медичний реабілітаційний центр Внутрішніх військ МВС України «Ратник».

Рішенням Господарського суду Автономної Республіки Крим від 03.04.2012, залишеним без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 04.07.2012 у справі № 5002-11/474-2012, у позові відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями, заступник прокурора Військово - Морських сил України звернувся з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України.

Постановою Вищого господарського суду України від 02.10.2012. касаційну скаргу задоволено частково, рішення Господарського суду Автономної Республіки Крим від 03.04.2012. та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 04.07.2012. у справі № 5002-11/474-2012 скасовано, справу направлено до Господарського суду Автономної Республіки Крим на новий розгляд.

В результаті автоматичного розподілу справа №5002-11/474-2012 передана на розгляд судді Господарського суду Автономної Республіки Крим О.І.Башилашвілі із привласненням нового номеру №5002-29/474-2012.

Ухвалою Господарського суду Автономної Республіки Крим від 17.10.2012. справу прийнято до провадження із привласненням нового номеру №5002-29/474-2012, призначено дату розгляду справи з викликом сторін.

Прокурор та позивачі у судовому засіданні підтримали заявлені позовні вимоги у повному обсязі та наполягали на їх задоволенні.

Відповідач у судовому засіданні проти позову заперечує, просить в його задоволенні відмовити, за мотивами, викладеними у раніше поданому відзиві на позов, згідно з яким відповідач вважає поданий позов необґрунтованим та незаконним, так як на його думку у даній справі не існує порушеного права позивача, оскільки право користування спірною земельною ділянкою у санаторію «Буревісник» припинено у зв'язку з припиненням його діяльності, після чого земельна ділянка передана до земель запасу Кореїзської селищної ради, а право на земельну ділянку МРЦ «Ратник» на даний час не отримав, виданий йому державний акт на право постійного користування землею анульовано рішенням Кореїзської селищної ради за №280 від 17.01.2007. Що стосується правонаступництва МРЦ «Ратник», то відповідач вважає, що МРЦ «Ратник» є правонаступником майна санаторію «Буревісник» та не є правонаступником земельної ділянки, яка передана в землі запасу Кореїзської селищної ради.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Клісун Марія Павлівна у судове засідання жодного разу не з'явилась, про причини відсутності суд не повідомила, про час та місце слухання справи повідомлена ухвалами, спрямованими рекомендованою кореспонденцією на її адресу, вказану в позові.

Розгляд справи відкладався, оголошувалась перерва в засіданні 03.12.2012. в порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України в межах строку, встановленого статтею 69 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, прокурора, дослідивши наявні у справі докази, суд

встановив:

Cкасовуючи постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 04.07.2012. та рішення Господарського суду Автономної Республіки Крим від 03.04.2012. у справі №5002-11/474-2012, Вищий господарський суд України у своїй постанові від 02.10.2012. звертав увагу на те, що при вирішенні спору судами попередніх інстанцій не враховано, що оспорюване рішення про надання Клісун М.П. дозволу на складання проекту землеустрою з відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, Кореїзською селищною радою прийнято 27.04.2010., тобто в період дії рішення Кореїзської селищної ради № 1628 від 09.09.2009., стосовно земельної ділянки, яка знаходиться в межах земельної ділянки, на яку претендує МРЦ «Ратник», поза увагою судів залишено і те, що згідно договору купівлі продажу від 12.07.2001. ГУ ВВ МВС України набуло право власності на санаторій «Буревісник», на базі якого Міністерством внутрішніх справ України було створено Медичний реабілітаційний центр внутрішніх військ МВС України «Ратник», та який наряду з іншим включає в себе і нерухоме майно. При цьому колегія суддів касаційної інстанції наголосила на тому, що земельна ділянка, на якій міститься лікувальний заклад МРЦ «Ратник», розташована в унікальній кліматичній зоні на кримському узбережжі Чорного моря, натомість матеріали справи не містять доказів визначення відповідно до вимог ст. 20 ЗК України категорії спірної земельної ділянки, як земель оздоровчого чи будь якого іншого призначення. Під час нового розгляду справи господарському суду необхідно всебічно і повно з'ясувати та перевірити всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для її розгляду та вирішення спору по суті, встановити дійсні права сторін, і в залежності від установленого правильно застосувати норми матеріального та процесуального права, якими урегульовано спірні правовідносини, та ухвалити законне й обґрунтоване рішення.

Згідно зі ст.111-12 ГПК України, вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду.

При новому розгляді справи судом встановлено наступне.

Як вбачається із матеріалів справи, на підставі Державного акта на право постійного користування землею від 20.12.1995 р. I-КМ №003031, зареєстрованого у Книзі записів державних актів на право постійного користування за №12, право постійного користування земельною ділянкою площею 5,686 га було закріплено за санаторієм «Буревісник» на підставі рішення 36-ої сесії 21-ого скликання Кореїзської селищної ради від 07.06.1995. №375. Відповідно до запису в державному акті, внаслідок змін у землекористуванні залишок площі земельних ділянок санаторію «Буревісник» склав 4,8495 га.

12.07.2001 між Дочірнім підприємством «Ялтакурорт» Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» та Головним управлінням внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України укладено договір купівлі-продажу №250, відповідно до умов якого, продавець зобов'язується продати у власність покупця окремий об'єкт підприємництва санаторій «Буревісник» - філію Дочірнього підприємства «Ялтакурорт» ЗАТ «Укрпрофоздоровниця», що знаходиться за адресою: місто Ялта, смт.Кореїз-5, на земельній ділянці площею 4,6395 га.

Пунктом 1.2. договору встановлено, що майно об'єкту включає в себе всі його активи і пасиви, нерухоме майно, інвентар, обладнання, устаткування та інше майно згідно з протоколом інвентаризаційної комісії.

Відповідно до опису № 1 Основного фонду санаторію «Буревісник» (додаток № 1 до акту прийому-передачі від 12.07.2001) будівлі та споруди, комунальні споруди, обладнання, майно на території санаторію «Буревісник» у смт. Кореїз, Кореїзьке шосе, 2, Дочірнім підприємством «Ялтакурорт» Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» передано Внутрішнім військам Міністерства внутрішніх справ України.

На підставі наказу Міністерства внутрішніх справ України №305 від 28.03.2002 на базі санаторію «Буревісник» створено Медичний реабілітаційний центр Внутрішніх військ МВС України «Ратник», який згідно Положення про Медичний реабілітаційний центр внутрішніх військ МВС України «Ратник» є правонаступником санаторію «Буревісник».

Рішенням Кореїзської селищної ради № 280 від 17.01.2007 припинено право користування земельною ділянкою загальною площею 4,5905 га у смт. Кореїз санаторію «Буревісник» та анульовано державний акт на право постійного користування земельною ділянкою І-КМ №003031 рег.№12 від 20.12.1995. Земельну ділянку, яка перебувала у користуванні санаторія «Буревісник» загальною площею 4,5905 га, передано до земель запасу Кореїзської селищної ради.

Рішення Кореїзської селищної ради № 280 від 17.01.2007 було оскаржене в судовому порядку, однак рішенням Господарського суду Автономної Республіки Крим від 16.09.2009 у справі №5002-5/11040-2009, яке набрало законної сили, у позові відмовлено, а рішення Кореїзської селищної ради № 280 від 17.01.2007 визнано правомірним.

27.04.2010 рішенням 60 сесії 5 скликання Кореїзської селищної ради №17 «Про дозвіл на складання проектів землеустрою з відведення земельних ділянок на землях смт. Кореїз», надано громадянці Кліскун М.П. дозвіл на розробку проекту відводу земельної ділянки приблизною площею 0,1200га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибні ділянки), розташованої за адресою: АРК, м. Ялта, смт.Кореїз, вул. Севастопольське шосе, в районі будинку № 47.

Заступник військового прокурора Севастопольського гарнізону вважаючи, що вказане рішення органу місцевого самоврядування не засноване на законі та порушує права власника, посилаючись на статтю 393 Цивільного кодексу України, яка передбачає визнання незаконним та скасування акту органу місцевого самоврядування, який не відповідає закону і порушує права власника, звернувся з відповідним позовом до суду в інтересах держави в особі Міністерства внутрішніх справ України, Головного управління внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України, Медичного реабілітаційного центру «Ратник» до відповідача Кореїзської селищної ради про визнання недійсним рішення Кореїзської селищної ради 60 сесії 5 скликання від 27.04.2010 р. № 17 «Про дозвіл на складання проектів землеустрою з відведення земельних ділянок на землях смт. Кореїз».

Таким чином, предметом даного спору є визнання недійсним пункту рішення органу місцевого самоврядування щодо надання дозволу громадянці Клісун М.П. на складання проекту землеустрою по відводу земельної ділянки у власність для будівництва та обслуговування господарських будівель та споруд (присадибна ділянка) за адресою: АР Крим, м. Ялта, смт. Кореїз, вул. Севастопольське шосе, в районі дому № 47, орієнтовною площею 0,1200 га.

Підставою позову є обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. Такі обставини складають юридичні факти, які тягнуть за собою визначені правові наслідки та визначають межі доказування. Право визначення підстави позову належить виключно позивачу (прокурору).

Як на підставу визнання недійсним та скасування п.1.49. рішення Кореїзської селищної ради 60 сесії 5 скликання від 27.04.2010 р. № 17 «Про дозвіл на складання проектів землеустрою з відведення земельних ділянок на землях смт. Кореїз», військовий прокурор посилається на перевищення Кореїзською селищною радою повноважень, визначених ст.12 Земельного кодексу України, в порушення ст.ст. 77, 116, 120, 142, 149 Земельного кодексу України, ст. 377 Цивільного кодексу України.

Виходячи з предмету та підстави позову, для вирішення спору у даній справі суду слід з'ясувати факт обґрунтованості заявлених позовних вимог.

При цьому, обраний спосіб захисту права повинен кореспондуватися із характером допущеного невизнання, оспорювання або порушення права.

За загальним правилом, підставою для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеної законом компетенції органу, який видав цей акт, а обов'язковою умовою - порушення прав та охоронюваних законом інтересів позивача у справі.

Чинне земельне законодавство передбачає два види користування землею: право постійного користування та оренда (глава 15 Земельного кодексу України).

Як зазначено вище, на підставі договору купівлі-продажу № 250 від 12.07.2001 Головне управління внутрішніх військ МВС України придбало нерухоме майно санаторію «Буревісник».

Медичний реабілітаційний центр Внутрішніх військ МВС України «Ратник» є правонаступником санаторію «Буревісник» на підставі наказу Міністерства внутрішніх справ України №305 від 28.03.2002.

Матеріали справи свідчать про неодноразове звернення Медичного реабілітаційного центру Внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України «Ратник» до Кореїзської селищної ради із заявами про видачу державного акту на право постійного землекористування у зв'язку із придбанням нерухомого майна санаторію «Буревісник», в порядку визначеному Земельним кодексом України. Однак, Кореїзською селищною радою дані заяви розглянуті не були.

09.04.2009 МРЦ «Ратник» звернувся до Кореїзської селищної ради з клопотанням про вибір місця розташування земельної ділянки площею 3,64 га, розташованої у смт. Кореїз, Кореїзське шосе, 2.

Рішенням Кореїзської селищної ради 54 сесії 5-го скликання від 09.09.2009 №1628 дозволено МРЦ «Ратник» складання актів вибору місця розташування земельних ділянок під дійсними будівлями для обслуговування МРЦ «Ратник» за адресою Кореїз, Кореїзське шосе, 2, орієнтованою площею 4,0 га.

На звернення від 29.12.2009 Медичний реабілітаційний центр Внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України «Ратник» до Кореїзської селищної ради про внесення змін до рішення ради від 09.09.2009 та надання дозволу МРЦ «Ратник» на складання проекту землеустрою по відводу земельної ділянки площею 3,64 га, розташованої за адресою Кореїз, Кореїзське шосе, 2 для обслуговування МРЦ «Ратник», відповіді від Кореїзської селищної ради не отримано.

Рішенням Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 03.11.2011 у справі № 2а-11804/11/0170/2 визнано протиправною бездіяльність Кореїзської селищної ради з нерозгляду заяв позивача, та зобов'язано Кореїзську селищну раду розглянути заяви МРЦ «Ратник» про надання дозволу на складання проекту землеустрою по відведенню земельної ділянки за адресою: м. Ялта, смт. Кореїз, Кореїзське шосе, 2 для обслуговування МРЦ «Ратник» та встановлення категорії земель вищевказаної земельної ділянки.

Проте, при черговому зверненні МРЦ «Ратник» 10.12.2010 про надання дозволу на складання проекту землеустрою по відводу земельної ділянки площею 3,64 га, розташованої за адресою Кореїз, Кореїзське шосе, 2 для обслуговування МРЦ «Ратник», листом від 16.11.2011 вих. № 02-13/1539 Кореїзська селищна рада повідомила, що на земельну ділянку площею 3,64 га, частково вже видані державні акти фізичним особам, а також маються раніше видані дозволи на виконання проектів землеустрою громадянам, а тому не має можливості надати дозвіл на зазначену земельну ділянку.

Пунктами 2.12, 3.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 травня 2011 року № 6 «Про деякі питання практики розгляду справ, у спорах що виникають із земельних відносин» (із змінами і доповненнями, внесеними постановами пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 14, від 17 жовтня 2012 року № 10) визначено, що відповідно до частини другої статті 120 ЗК України у разі набуття права власності на житловий будинок (будівлю, споруду), що знаходяться на земельній ділянці, наданій у користування, до набувача переходить право користування відповідною земельною ділянкою в тому ж обсязі, що був у попереднього землекористувача.

За змістом статті 377 ЦК України та статті 120 ЗК України до особи, яка набула права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності або право користування на земельну ділянку, на якій розміщено відповідне нерухоме майно, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

З огляду на приписи статті 182, частини другої статті 331, статті 657 ЦК України покупець нерухомого майна вправі вимагати оформлення відповідних прав на земельну ділянку, зайняту нерухомістю, з моменту державної реєстрації переходу права власності на нерухоме майно.

У разі встановлення факту правомірного набуття особою права на нерухоме майно за наявності у попереднього власника належно оформленого права на земельну ділянку, на якій воно розміщене, необхідно враховувати, що така особа набула права на відповідну земельну ділянку. З виникненням прав власності на будівлю чи споруду у юридичної особи виникає право одержати земельну ділянку в користування, а розглянути таке питання та прийняти відповідне рішення в строки, встановлені законом, зобов'язаний відповідний повноважний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування.

Таким чином, оскільки МРЦ «Ратник» створене на базі Головного управління внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України правомірно набуло право власності на нерухоме майно санаторію «Буревісник» на підставі договору купівлі-продажу № 250 від 12.01.2001, та здійснило його державну реєстрацію у встановленому порядку, то МРЦ «Ратник» набуло і право користування на земельну ділянку, на якій розміщено відповідне нерухоме майно, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача) тобто санаторія «Буревісник».

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 12 Перехідних положень Земельного кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачалося, що до розмежування земель державної і комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів, крім земель, переданих у приватну власність, та земель, на яких розташовані державні, в тому числі казенні, підприємства, господарські товариства, у статутних фондах яких державі належать частки (акції, паї), здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

Пунктом 34 статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (від 21.05.1997. № 280/97-ВР із змінами і доповненнями) передбачено, що питання регулювання земельних відносин вирішуються виключно на пленарному засіданні ради - сесії.

Отже, чинним законодавством передбачено, що способом волевиявлення ради, яка здійснює право власності від імені відповідної територіальної громади щодо регулювання земельних відносин, є прийняття рішення на відповідній сесії ради.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Аналізуючи правомірність прийняття рішення Кореїзської селищної ради 60-ї сесії 5-го скликання від 27.04.2010. № 17 «Про дозвіл на складання проектів землеустрою по відводу земельних ділянок на землях смт. Кореїз», яким надано дозвіл Клісун М.П. дозвіл на складання проекту землеустрою з відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку судом встановлено наступне.

Аналізуючи рішення Кореїзської селищної ради 54-ї сесії 5-го скликання № 1628 від 09.09.2009, яким МРЦ «Ратник» надано дозвіл на складання актів вибору місцерозташування земельних ділянок під існуючими спорудами для обслуговування МРЦ «Ратник» за адресою: АР Крим, м. Ялта, смт. Кореїз, Кореїзське шосе, 2 орієнтовною площею 4,0 га. з його змісту вбачається, що воноє є дійсним протягом 12 місяців, тобто до 09.09.2010., зі спливом цього терміну воно втрачає свою силу.

Разом з тим спірне рішення Кореїзської селищної ради 60-ї сесії 5-го скликання від 27.04.2010. № 17 «Про дозвіл на складання проектів землеустрою по відводу земельних ділянок на землях смт. Кореїз», яким надано дозвіл Клісун М.П. дозвіл на складання проекту землеустрою з відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку прийнято в період дії рішення Кореїзської селищної ради № 1628 від 09.09.2009, стосовно земельної ділянки, яка знаходиться в межах земельної ділянки, на яку претендує МРЦ ВВ МВС України «Ратник».

Таким чином, рішення Кореїзської селищної ради 60-ї сесії 5-го скликання від 27.04.2010. № 17 в частині надання Клісун М.П. дозволу на складання проекту землеустрою по відводу земельної ділянки у власність для будівництва та обслуговування господарських будівель та споруд є таким, що змінює попереднє рішення Кореїзської селищної ради 54-ї сесії 5-го скликання № 1628 від 09.09.2009 в частині спірної земельної ділянки у спосіб не передбачений законом.

При цьому, суд звертає увагу на той факт, що будь-якого рішення щодо припинення права користування оспорюваної земельної ділянки та аналювання Державного акту на час надання громадянці Клісун М.П. дозволу на складання проекту відводу земельної ділянки, Кореїзською селищною радою не приймалося.

Проте, відповідно до статті 141 Земельного кодексу України підставами припинення права користування земельною ділянкою є, зокрема, добровільна відмова від права користування земельною ділянкою.

Згідно з частинами третьою, четвертою статті 142 ЗК України припинення права постійного користування земельною ділянкою у разі добровільної відмови землекористувача здійснюється за його заявою до власника земельної ділянки. Власник земельної ділянки на підставі заяви землекористувача приймає рішення про припинення права користування земельною ділянкою, про що повідомляє органи державної реєстрації.

На підставі вищезазначеного, суд вважає, що рішення Кореїзської селищної ради 60 сесії 5 скликання від 27.04.2010 р. № 17 «Про дозвіл на складання проектів землеустрою з відведення земельних ділянок на землях смт. Кореїз» в частині надання дозволу громадянці Клісун М.П. на складання проекту землеустрою по відводу земельної ділянки у власність для будівництва та обслуговування господарських будівель та споруд (присадибна ділянка) за адресою: АР Крим, м. Ялта, смт. Кореїз, вул. Севастопольське шосе, в районі дому № 47, орієнтовною площею 0,1200 га. прийнято у порушення вимог діючого законодавства, а тому таке рішення ради підлягає визнанню недійсним та скасуванню.

Також, суд звертає увагу на те, що МРЦ «Ратник» згідно Статуту є правонаступником санаторію «Буревісник» та є лікувально - профілактичним закладом, який забезпечує лікування та здійснює реабілітацію хворих на хвороби загальнотерапевтичного профілю і санітарно-протиепідемічне забезпечення хворих, з чого слідує, що придбане майно санаторію «Буревісник» використовується як об'єкт оздоровчого призначення.

Відповідно до п."г" частини 4 статті 84 Земельного кодексу України, до земель державної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, належать землі під об'єктами оздоровчого призначення.

Статтею 92 Земельного кодексу України визначено, що право постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають лише підприємства, установи та організації, що належать до державної або комунальної власності, тому надання земельної ділянки громадянці Клісун М.П. суперечить зазначеній нормі Земельного кодексу України.

Більш того, спірна земельна ділянка, на якій міститься лікувальний заклад МРЦ «Ратник», розташована в унікальній кліматичній зоні на кримському узбережжі Чорного моря.

Відповідно до статті 47 ЗК України, до земель оздоровчого призначення належать землі, що мають природні лікувальні властивості, які використовуються або можуть використовуватись для профілактики захворювань і лікування людей.

То ж доводи відповідача, викладені у відзиві на позов цілком спростовуються матеріалами справи.

Судові витрати у вигляді судового збору судом покладаються на відповідача в порядку ст. 49 ГПК України.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повне рішення складено 21.12.2012.

На підставі викладеного, керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати недійсним та скасувати п.1.49. рішення Кореїзської селищної ради 60 сесії 5 скликання від 27.04.2010 р. № 17 «Про дозвіл на складання проектів землеустрою з відведення земельних ділянок на землях смт. Кореїз» про надання дозволу громадянці Клісун Марії Павлівні на складання проекту землеустрою по відводу земельної ділянки у власність для будівництва та обслуговування господарських будівель та споруд (присадибна ділянка) за адресою: АР Крим, м. Ялта, смт. Кореїз, вул. Севастопольське шосе, в районі дому № 47, орієнтовною площею 0,1200 га.

3. Стягнути з Кореїзської селищної рада (Севастопольське шосе, 27, смт. Кореїз, м. Ялта, АР Крим, 98670, ЗКПО 04367542) у дохід Державного бюджету України (отримувач: Державний бюджет м. Сімферополь код класифікації 22030001, р/р 31211206783002, ЄДРПОУ 38040558, ГУ ДКСУ в АРК м. Сімферополь, код банку 824026) 1073,00грн. судового збору.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя О.І. Башилашвілі