Рішення

від 12.12.2012 по справі 5020-1104/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2012 року Справа № 5020-1104/2012

За позовом Прокурора Кримського регіону України з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері

(вул. Леніна, 41, м. Севастополь, 99011)

в інтересах держави в особі Державного концерну "Укроборонпром"

(вул. Дегтярівська, буд. 36, м. Київ, 04119)

до відповідачів: Товариства з обмеженою відповідальністю "Реєстраційна компанія "Престиж"

(мікрорайон «Бази», буд. 8, с. Кінчеш, Ужгородський район, Закарпатська область, 89435),

Державного підприємства "Центральне конструкторське бюро "Чорноморець"

(вул. Велика Морська, буд. 1, м. Севастополь, 99011),

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні першого відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "МСМ"

(вул. Інститутська, буд. 12-А, м. Київ, 01021)

про визнання недійсним договору

Суддя С. М. Альошина

П Р Е Д С Т А В Н И К И:

прокурор -Бучко Р.В. - старший прокурор відділу прокуратури Кримського регіону України, посвідчення № 11 від 15.08.2012 (копія посвідчення у матеріалах справи),

від позивача - Михальченко О.В. -представник по довіреності № Д-027/2012 від 06.07.2012 (копія довіреності у матеріалах справи),

від відповідачів: 1. Баранець О.В. -представник по довіреності № 10/09-12 від 10.09.2012

(оригінал довіреності у матеріалах справи),

2. Турчин Д.С. -представник по довіреності № 08-01-660 від 03.10.2012

(оригінал довіреності у матеріалах справи).

від третьої особи - не з'явився.

Суть спору:

Прокурор Кримського регіону України з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах держави в особі Державного концерну "Укроборонпром" звернувся до господарського суду міста Севастополя з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Реєстраційна компанія "Престиж" та Державного підприємства "Центральне конструкторське бюро "Чорноморець" про визнання недійсним договору купівлі-продажу № 0712-1 від 08.12.2011, укладеного між відповідачами у даній справі.

Позовні вимоги, з посиланням на статтю 75 Господарського кодексу України, статті 203, 215 Цивільного кодексу України, Закон України "Про особливості управління об'єктами державної власності в оборонному -промисловому комплексі", Порядок відчуження об'єктів державної власності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 803 від 06.06.2007 та Закон України "Про приватизацію державного майна", обґрунтовані тим, що укладений договір суперечить положенням чинного законодавства та укладений без надання на це згоди або дозволу уповноваженим суб'єктом господарювання з управління об'єктами державної власності в обороно-промисловому комплексі - Державного концерну "Укроборонпром".

Прокурор вважає, що спірний договір, спрямований на відчуження державного нерухомого майна Державного підприємства "Центральне конструкторське бюро "Чорноморець", заподіє істотну шкоду інтересам держави в особі Державного концерну "Укроборонпром", яка полягає в незаконному позбавленні її основних фондів та нанесенні прямих матеріальних збитків.

Ухвалою суду від 03.10.2012 порушено провадження у справі № 5020-1104/2012 і позовну заяву прийнято до розгляду. Справу призначено до розгляду в судовому засіданні на 24.10.2012.

Ухвалою суду від 24.10.2012 було залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні першого відповідача -Товариство з обмеженою відповідальністю "МСМ", м. Київ.

У судовому засіданні прокурор та представник позивача позовні вимоги підтримали у повному обсязі та просили їх задовольнити.

Представник першого відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Реєстраційна компанія "Престиж", у засіданні суду проти позову заперечував з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву від 19.10.2012 та у додаткових поясненнях від 26.11.2012 і зазначив, що, відчужуючи майно за спірним договором, Державне підприємство "Центральне конструкторське бюро "Чорноморець" не було зобов'язане одержувати згоду уповноваженого органу з управління державним майном оскільки таке майно (на момент його продажу) не належало до основних фондів.

Представник другого відповідача - Державного підприємства "Центральне конструкторське бюро "Чорноморець", у судовому засіданні проти позову також заперечував, посилаючись на те, що основні засоби були списані підприємством на підставі наказу Міністерства промислової політики № 277 від 07.10.2011 згідно з Порядком відчуження об'єктів державної власності, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 803 від 06.06.2007, після чого не належали до основних засобів підприємства.

Також, представник другого відповідача у засіданні суду заперечував проти задоволення позовних вимог з підстав, зазначених у відзиві від 23.10.2012 на позовну заяву та у письмових поясненнях у справі від 12.12.2012.

Третя особа явку уповноваженого представника у судове засідання не забезпечила, вимоги ухвал суду від 24.10.2012, від 05.11.2012 та від 26.11.2012 не виконала, хоча про час та місце розгляду справи у судовому засіданні кожен раз повідомлялась належним чином - рекомендованою кореспонденцією, про причини неявки суд не повідомила.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення прокурора та представників сторін, суд -

ВСТАНОВИВ:

08.12.2011 між Державним підприємством "Центральне конструкторське бюро "Чорноморець" (продавець) в особі виконуючого обов'язки директора - головного конструктора Прозорова В.І., який діяв на підставі статуту, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Реєстраційна компанія "Престиж" (покупець) в особі директора Пацука Ю.А., який діяв на підставі статуту, був укладений договір № 0712-1 (далі -договір).

Відповідно до пункту 1.1. договору продавець зобов'язувався передати у власність покупцеві майно згідно з переліком, який викладений у додатку № 1 до цього договору, що є його невід'ємною частиною (надалі - майно), а покупець зобов'язувався прийняти це майно і сплатити за нього певну грошову суму, визначену цим договором.

Згідно з пунктом 1.2. вказаного договору кількість та ціна майна зазначена у додатку № 1 до договору.

Таким чином, відповідно до умов договору Державне підприємство "Центральне конструкторське бюро "Чорноморець" продало Товариству з обмеженою відповідальністю "Реєстраційна компанія "Престиж" майно, яке розташоване за адресою: м. Севастополь, вул. Якорна, 15/ Старосеверна набережна, 11, а саме: внутрішній під'їзд дороги (інвентарний номер 58), станцію зарядна (інвентарний номер 62), тротуари (інвентарний номер 64), напірний каналізаційний колектор (інвентарний номер 101), опори зовнішнього електричного освітлення (інвентарний номер 103), зовнішню фекальну каналізацію (інвентарний номер 113), виробничу зливову каналізацію (інвентарний номер 114), зовнішні тепломережі (інвентарний номер 116), зовнішні мережі ТП 80998 (інвентарний номер 118), внутрішню силову мережу (інвентарний номер 119), стенд № 3 (причал № 3) (інвентарний номер 73), стенд універсальний (інвентарний номер 80), машину папіроріжучу БР-125 (інвентарний номер 1401), ліфт вантажний (інвентарний номер 614) та лісонасадження.

Відповідно до пункту 2.5. договору передача майна покупцю оформлюється актом приймання-передачі майна.

Так, за актом приймання-передачі майна за договором № 0712-1 від 08.12.2011, продавець передав, а покупець прийняв зазначене у договорі від 08.12.2011 майно.

Прокурор вважає, що зазначений договір укладений з порушенням вимог діючого законодавства України, оскільки зазначене майно було відчужене у порушення вимог статті 75 Господарського кодексу України, Закону України "Про особливості управління об'єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі" та Порядку відчуження об'єктів державної власності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 803 від 06.06.2007, що і стало підставою для звернення до суду з позовом.

Суд вважає позовні вимоги такими, що задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Статтею 4 Закону України "Про особливості управління об'єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі" передбачено, що Державний концерн "Укроборонпром" є уповноваженим суб'єктом господарювання з управління об'єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі.

До складу Концерну входять державні підприємства оборонно-промислового комплексу, в тому числі казенні підприємства, на основі фінансової залежності від одного або групи учасників Концерну, який виконує функції із забезпечення науково-технічного і виробничого розвитку, а також провадить інвестиційну, фінансову, зовнішньоекономічну та інші види діяльності.

18.11.2011 Державне підприємство "Центральне конструкторське бюро "Чорноморець" було передано із сфери управління Міністерства промислової політики України в управління Державного концерну "Укроборонпром", про що був складений відповідний акт приймання-передачі, копія якого міститься у матеріалах справи.

При цьому, додатком до зазначеного акту приймання-передачі стали, зокрема, копія наказу Міністерства промислової політики України про надання згоди на списання майна від 07.10.2011 № 277, копія наказу Державного підприємства "Центральне конструкторське бюро "Чорноморець" від 28.10.2010 № 30а про проведення інвентаризації, копія протоколу № 10 від 13.01.2011 засідання постійно діючої інвентаризаційної комісії Державного підприємства "Центральне конструкторське бюро "Чорноморець", копія інвентаризаційних відомостей Державного підприємства "Центральне конструкторське бюро "Чорноморець" станом на 01.04.2011.

Порядком списання об'єктів державної власності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1314 від 08.11.2007 (далі -Порядок) визначений механізм списання об'єктів державної власності, якими є об'єкти незавершеного будівництва (незавершені капітальні інвестиції в необоротні матеріальні активи), матеріальні активи, що відповідно до законодавства визнаються основними фондами (засобами) (далі - майно).

Списання майна здійснюється у спосіб, передбачений цим Порядком.

Відповідно до пункту 4 Порядку списанню підлягає майно, що не може бути в установленому порядку відчужене, безоплатно передане державним підприємствам, установам чи організаціям та щодо якого не можуть бути застосовані інші способи управління (або їх застосування може бути економічно недоцільне), у разі, коли таке майно морально чи фізично зношене, непридатне для подальшого використання суб'єктом господарювання, зокрема у зв'язку з будівництвом, розширенням, реконструкцією і технічним переоснащенням, або пошкоджене внаслідок аварії чи стихійного лиха та відновленню не підлягає, або виявлене в результаті інвентаризації як нестача.

Згідно протоколу засідання інвентаризаційної комісії ДП "Центральне конструкторське бюро "Чорноморець" по розгляду підсумків інвентаризації об'єктів державної власності, які підлягають списанню від 13.07.2011, комісія вирішила підтвердити результати інвентаризації об'єктів державної власності, які підлягають списанню в повному обсязі.

Списання майна здійснюється суб'єктом господарювання, на балансі якого воно перебуває, на підставі прийнятого суб'єктом управління рішення про надання згоди на його списання (пункт 5 Порядку).

Наказом Міністерства промислової політики України № 277 від 07.10.2011 Державному підприємству "Центральне конструкторське бюро "Чорноморець" надана згода на здійснення списання державного майна згідно з переліком, який додається до цього наказу.

Наказом Державного підприємства "Центральне конструкторське бюро "Чорноморець" № 41 від 12.10.2011, на виконання наказу Міністерства промислової політики України № 277 від 07.10.2011, постійно діючі комісії по списанню основних засобів підприємства наказано скласти акти списання основних засобів (форма № ОЗ-3) згідно переліку.

Пунктами 2, 3 наказу № 41 від 12.10.2011 визначено, що на підставі актів списання основних засобів головному бухгалтеру належить списати з балансу підприємства основні засоби з відповідним відображенням на рахунках бухгалтерського обліку; для забезпечення максимально швидкого та ефективного продажу списаного майна, провести його продаж на конкурентних засадах.

З матеріалів справи вбачається, що основні засоби, визначені у наказі Міністерства промислової політики України № 277 від 07.10.2011, були списані, про що були складені відповідні акти на списання основних засобів, наявні у матеріалах справи.

Закон України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством (стаття 2 вказаного Закону).

Згідно з частиною другою статті 6 зазначеного Закону регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється Міністерством фінансів України, яке затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності.

Пунктом 40 Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку основних засобів, затверджених наказом Міністерства фінансів України № 561 від 30.09.2003 передбачено, що об'єкт основних засобів перестає визнаватися активом (списується з балансу) у разі його вибуття внаслідок продажу, ліквідації, безоплатної передачі, нестачі, остаточного псування або інших причин невідповідності критеріям визнання активом.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7 "Основні засоби" затверджено наказом Міністерства фінансів України № 92 від 27.04.2000, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 18.05.2000 за № 288/4509.

Пунктом 33 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7 "Основні засоби" визначено, що об'єкт основних засобів вилучається з активів (списується з балансу) у разі його вибуття внаслідок безоплатної передачі або невідповідності критеріям визнання активом.

З матеріалів справи вбачається, що Товарною біржею "Центральна універсальна біржа", на виконання договору № 47-ГП/11 про надання послуг на розміщення оголошення від 08.11.2011, укладеного із Державним підприємством "Центральне конструкторське бюро "Чорноморець", був проведений аукціон з продажу майна Державного підприємства "Центральне конструкторське бюро "Чорноморець", переможцем якого стало Товариство з обмеженою відповідальністю "Реєстраційна компанія "Престиж".

Крім того, згідно з пунктом 28 Порядку суб'єкти господарювання, на балансі яких перебувало майно, подають суб'єктам управління у місячний строк після закінчення процедури розбирання, демонтажу та оприбуткування звіт про списання майна згідно з додатком 3.

У разі наявності зауважень до звіту суб'єкт управління повертає його суб'єктові господарювання для врахування зауважень та подання протягом 10 робочих днів звіту для нового розгляду.

Супровідним листом за вих. № 08-01-109 від 12.03.2012 Державне підприємство "Центральне конструкторське бюро "Чорноморець" направило на адресу Державного концерну "Укроборонпром" звіт про списання майна та використання грошових коштів, отриманих в результаті списання.

При цьому, зауважень до зазначеного звіту суб'єкт управління не висловив.

Відповідно до частини п'ятої статті 75 Господарського кодексу України, відчужувати майнові об'єкти, що належать до основних фондів, державне комерційне підприємство має право лише за попередньою згодою органу, до сфери управління якого воно належить, і лише на конкурентних засадах, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, враховуючи, що майно Державного підприємства "Центральне конструкторське бюро "Чорноморець" на день укладення договору від 08.12.2011, не належало до основних фондів (засобів) підприємства, оскільки було списано відповідно до вимог діючого законодавства, доводи прокурора про необхідність отримання згоди Державного концерну "Укроборонпром" на відчуження майна, є необґрунтованими.

Разом з цим, судом враховано наступне.

Стаття 627 Цивільного кодексу України передбачає, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі статтею 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Таким чином, у статті 204 Цивільного кодексу України проголошується презумпція правомірності правочину. Усі інші треті особи, у тому числі державні органи, не можуть нехтувати правами і обов'язками, що виникли в учасників такого правочину, а відтак повинні не порушувати ці права та не перешкоджати здійсненню їх обов'язків. Однак, така презумпція може бути спростована у двох випадках.

По-перше, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається (частина друга статті 215 Цивільного кодексу України).

По-друге, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин) (частина третя статті 215 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Статтею 203 Цивільного кодексу України визначені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до пункту 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" № 9 від 06.11.2009 правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав, визначених законом, та із застосуванням наслідків недійсності, передбачених законом.

Згідно з частиною першою статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Крім того, прокурор в обґрунтування своїх доводів зазначає про порушення Державним підприємством "Центральне конструкторське бюро "Чорноморець" при укладенні договору від 08.12.2011 вимог пункту "г" частини другої статті 5 Закону України "Про приватизацію державного майна" в частині продажу, зокрема, причалу № 3.

Зазначений довід прокурора судом до уваги не приймається, враховуючи наступне.

З матеріалів справи вбачається, що Міністерством промислової політики України погоджено списання саме майна - "Стенд № 3", що відображено у додатку до наказу № 277 від 07.10.2011.

Відповідно до частини другої статті 5 Закону України "Про приватизацію державного майна" загальнодержавне значення мають, зокрема, акваторії портів, причали всіх категорій і призначень, причальні у портах і гідрографічні споруди, набережні причалів, захисні споруди та системи сигналізації, портові системи інженерної інфраструктури та споруди зв'язку, енерговодопостачання та водовідведення, тощо.

Загальнодержавне значення, з огляду на положення пункту "г" частини другої статті 5 Закону України "Про приватизацію державного майна", зокрема, мають: акваторії портів, причали всіх категорій і призначень, причальні у портах і гідрографічні споруди, набережні причалів, захисні споруди та системи сигналізації, портові системи інженерної інфраструктури та споруди зв'язку, енерговодопостачання та водовідведення, автомобільні дороги та залізничні колії (до першого розгалуження за межами території порту), навчальний та гідрографічний флот, майнові комплекси судноплавних інспекцій; водосховища і водогосподарські канали комплексного призначення, міжгосподарські меліоративні системи, гідротехнічні захисні споруди.

Відповідно до Інструкції щодо складання державного статистичного спостереження за формою № 2-вод "Звіт про наявність власних морських і річкових суден, вантажних та пасажирських причалів-набережних", затвердженої наказом Державного комітету статистики України № 102 від 22 лютого 2001 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13 березня 2001 року за № 221/5412 - причал - гідротехнічна споруда (або їх комплекс), яка функціонує у складі порту або самостійно і призначена для підходу, швартування, стоянки та обслуговування суден, посадки і висадки пасажирів, вантажних операцій тощо. Механізований причал - берегова споруда, оснащена закріпленими береговими і плавучими навантажувально-розвантажувальними механізмами.

Відповідно до ГОСТу 19185-73 "Гідротехніка. Основні поняття. Терміни та визначення" та ОСТу 31.0006-77 "Гідротехніка. Морські гідротехнічні споруди. Терміни та визначення" до гідротехнічних споруд відносяться: набережна (огороджувальна або захисна споруда уздовж берегової смуги); причал (гідротехнічна споруда, яка має швартовні та вбійні пристрої та призначена для стоянки, обробки та обслуговування суден).

Правила технічної експлуатації річкових портових гідротехнічних споруд, затверджених Наказом Міністерства транспорту України від 29.03.2004 за № 251 та зареєстрованих Міністерством юстиції України 27.07.2004 за № 932/9531 (надалі - Правила), в пункті 1.4. берегоукріплювальну споруду визначають як гідротехнічну споруду для захисту берега від розмивання і обвалів; гідротехнічну споруду (ГТС) - як споруду для використання водних ресурсів, а також для боротьби із шкідливою дією вод; причальну споруду - як гідротехнічну споруду для швартування суден.

Правила технічної експлуатації річкових портових гідротехнічних споруд регламентують порядок експлуатації, підтримання у робочому стані і ремонту причальних, загороджувальних та берегоукріплювальних споруд, а також акваторій рейдів і підхідних каналів у річкових портах України (пункт 1.1. Правил).

Згідно зі статтями 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. Суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

У порушення зазначених норм, прокурором не надано належних та допустимих доказів того, що зазначена споруда є саме причалом, відповідно до якого встановлено заборону на відчуження з державної власності.

Враховуючи викладене, у суду відсутні підстави вважати спірний об'єкт нерухомого майна, стенд № 3 (причал № 3), таким, що має загальнодержавне значення та не підлягає приватизації відповідно до частини другої статті 5 Закону України "Про приватизацію державного майна" та таким, що не може бути відчуженим.

Отже, укладення відповідачами спірного договору не суперечить загальним засадам цивільного законодавства, вимогам Цивільного кодексу України та іншим нормативно-правовим актам.

Таким чином, жодна з підстав недійсності правочину, які наводив прокурор в обґрунтування заявленої позовної вимоги не знайшли свого підтвердження, у зв'язку з чим позов задоволенню не підлягає.

На підставі вищевикладеного, суд вважає позовні вимоги прокурора Кримського регіону України з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах держави в особі Державного концерну "Укроборонпром" про визнання недійсним договору купівлі-продажу № 0712-1 від 08.12.2011, укладеного між Державним підприємством "Центральне конструкторське бюро "Чорноморець" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Реєстраційна компанія "Престиж" такими, що задоволенню не підлягають.

За таких обставин у позові повинно бути відмовлено повністю.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України при відмові у позові покладаються на позивача.

Оскільки позов у цій справі поданий прокурором, який звільнений від сплати судового збору на підставі статті 5 Закону України "Про судовий збір", то судовий збір стягненню в дохід Державного бюджету України та розподілу не підлягає.

Згідно зі статтею 85 ГПК України у засіданні суду були оголошені вступна та резолютивна частини рішення, з повідомленням прокурора та представників сторін про складення повного рішення 17.12.2012.

Керуючись статтями 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ :

У позові відмовити повністю.

Повне рішення складено 17.12.2012.

Суддя С. М. Альошина