Постанова

від 23.01.2013 по справі 5020-1104/2012

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2013 року Справа № 5020-1104/2012

Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Євдокімова І.В.,

суддів Антонової І.В.,

Градової О.Г.,

за участю представників сторін:

прокурор, Бучко Роман Васильович, посвідчення № 012818 від 07.11.12, Старший прокурор відділу прокуратури Кримського регіону України;

представник позивача, не з'явився, Державний концерн "Укроборонпром";

представник відповідача, не з'явився, Товариство з обмеженою відповідальністю "Реєстраційна компанія "Престиж";

представник відповідача, Турчин Дмитро Сергійович, довіреність № 08-01-660 від 03.10.12, Державне підприємство "Центральне конструкторське бюро "Чорноморець";

представник третьої особи, не з'явився, Товариство з обмеженою відповідальністю "МСМ".

розглянувши апеляційну скаргу Заступника прокурора Кримського регіону України з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері на рішення господарського суду міста Севастополя (суддя Альошина С.М.) від 12.12.2012 у справі № 5020-1104/2012

за позовом Прокурора Кримського регіону України з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері (вул. Леніна, 41,Севастополь,99011)

в інтересах держави в особі Державного концерну "Укроборонпром" (вул. Дегтярівська, 36,Київ 119,04119)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Реєстраційна компанія "Престиж" (мікрорайон "Бази", буд.8,Кінчеш,Ужгородський район, Закарпатська область,89435)

Державне підприємство "Центральне конструкторське бюро "Чорноморець" (вул. В. Морська, 1,Севастополь,99011)

3-тя особа Товариство з обмеженою відповідальністю "МСМ" (вул. Інститутська, 12-а,Київ 1,01001)

про визнання недійсним договору

ВСТАНОВИВ :

Прокурор Кримського регіону України з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах держави в особі Державного концерну "Укроборонпром" звернувся до господарського суду міста Севастополя з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Реєстраційна компанія "Престиж" та Державного підприємства "Центральне конструкторське бюро "Чорноморець" про визнання недійсним договору купівлі-продажу № 0712-1 від 08.12.2011, укладеного між відповідачами у даній справі.

Ухвалою суду від 24.10.2012 було залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні першого відповідача -Товариство з обмеженою відповідальністю "МСМ", м. Київ.

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 12 грудня 2012 року у справі № 5020-1104/2012 відмовлено в задоволенні позову.

Не погодившись з постановленим судовим актом, заявник звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду першої інстанції скасувати, постановити нове про задоволення позову.

Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що укладений договір суперечить положенням чинного законодавства та укладений без надання на це згоди або дозволу уповноваженим суб'єктом господарювання з управління об'єктами державної власності в обороно-промисловому комплексі - Державного концерну "Укроборонпром".

В судове засідання, яке було призначене на 23.01.2013 позивач, відповідач (Товариство з обмеженою відповідальністю "Реєстраційна компанія "Престиж") та третя особа не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомленні належним чином.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

З врахуванням наявних у справі доказів, визнавши їх достатніми для прийняття рішення у справі, судова колегія визнала можливим розглянути справу за відсутністю представників сторін, які не з'явилися.

Повторно розглянувши справу в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія встановила такі обставини.

08.12.2011 між Державним підприємством "Центральне конструкторське бюро "Чорноморець" (продавець) в особі виконуючого обов'язки директора - головного конструктора Прозорова В.І., який діяв на підставі статуту, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Реєстраційна компанія "Престиж" (покупець) в особі директора Пацука Ю.А., який діяв на підставі статуту, був укладений договір № 0712-1 (далі -договір).

Відповідно до пункту 1.1 договору продавець зобов'язувався передати у власність покупцеві майно згідно з переліком, який викладений у додатку № 1 до цього договору, що є його невід'ємною частиною (надалі - майно), а покупець зобов'язувався прийняти це майно і сплатити за нього певну грошову суму, визначену цим договором.

Згідно з пунктом 1.2 вказаного договору кількість та ціна майна зазначена у додатку № 1 до договору.

Відповідно до умов договору Державне підприємство "Центральне конструкторське бюро "Чорноморець" було продано Товариству з обмеженою відповідальністю "Реєстраційна компанія "Престиж" майно, яке розташоване за адресою: м. Севастополь, вул. Якорна, 15/ Старосеверна набережна, 11, а саме: внутрішній під'їзд дороги (інвентарний номер 58), станцію зарядна (інвентарний номер 62), тротуари (інвентарний номер 64), напірний каналізаційний колектор (інвентарний номер 101), опори зовнішнього електричного освітлення (інвентарний номер 103), зовнішню фекальну каналізацію (інвентарний номер 113), виробничу зливову каналізацію (інвентарний номер 114), зовнішні тепломережі (інвентарний номер 116), зовнішні мережі ТП 80998 (інвентарний номер 118), внутрішню силову мережу (інвентарний номер 119), стенд № 3 (причал № 3) (інвентарний номер 73), стенд універсальний (інвентарний номер 80), машину папіроріжучу БР-125 (інвентарний номер 1401), ліфт вантажний (інвентарний номер 614) та лісонасадження.

Актом приймання-передачі майна за договором № 0712-1 від 08.12.2011, продавець передав, а покупець прийняв зазначене у договорі від 08.12.2011 майно.

Вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія вважає, що наявні підстави для скасування рішення суду першої інстанції, у зв'язку з наступним.

Мотивуючи прийняте рішення, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що майно, яке було відчужене за оспорюваним договором, списане у встановленому порядку, а тому не відноситься до основних фондів, а тому при відчуженні зазначеного майна не було порушено вимог статті 75 Господарського кодексу України.

В обгрунтування такої позиції суд посилається на факт оформлення стосовно спірного майна актів на списання майна та на Порядок списання об'єктів державної власності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2007 за № 1314.

Проте, з даними висновками погодитися не можна, виходячи з на ступного.

Відповідно до зазначеного Порядку механізм списання майна полягає у розбиранні та демонтажі майна, яке пропонується до списання.

Таким чином, майно повинне бути спочатку розібране, демонтоване, а вже потім списується з бухгалтерських рахунків як основні засоби та отримані внаслідок розбирання матеріали оприходуються.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» господарська операція це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Суд першої інстанції зазначає у рішенні з посиланням на пункт 40 Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку, затверджених Міністерством фінансів України № 561 від 30.09.2003, що об'єкт основних засобів перестає визнаватися активом (списується з балансу) у разі його вибуття внаслідок продажу, ліквідації, безоплатної передачі, нестачі тощо.

Аналогічна норма міститься у пункті 33 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби», затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 92 від 27.04.2000, на яку також посилається суд та, відповідно до якої, об'єкт основних засобів вилучається з активів у разі його вибуття.

Проте, відповідно до матеріалів інвентарної справи БТІ, стосовно об'єктів нерухомості, розташованих по вул. Старосеверна/Якорна, 11/15 в місті Севастополі вбачається, що 17 листопада 2011 року, а також 27 березня 2012 року (після продажу) спірні будівлі та споруди, обстежувалися працівниками КП «БТІ і ДРОНМ» міста Севастополя та жодних структурних змін в стані будівель не виявили.

Тобто, техніком БТІ встановлено, що зазначене майно нікуди не вибуло, не розібрано, не демонтовано, а існує як нерухоме майно.

Відповідно до оспорюваного договору ДП «ЦКБ «Чорноморець» передало у власність ТОВ «РК «Престиж» нерухоме майно, яке фактично входить до складу основних фондів підприємства, а саме: внутрішні під'їздні дороги, інвентарний номер 58; станція зарядна, інвентарний номер 62; тротуари, інвентарний номер 64; напорний каналізаційний колектор, інвентарний номер 101; опори зовнішнього електричного освітлення, інвентарний номер 103; зовнішня фекальна каналізація, інвентарний номер 113; виробнича зливова каналізація, інвентарний номер 114; зовнішні тепломережі, інвентарний номер 116; зовнішні мережі ТП80996К, інвентарний номер 118; внутрішня силова мережа, інвентарний номер 119; стенд № 3 (причал № 3), інвентарний номер 73; стенд універсальний, інвентарний номер 80, які розташовані за адресою: м. Севастополь, вул. Старосеверна набережна, 11/Якорна, 15.

Таким чином, факт укладення оспорюваного договору та передачі відповідно до його умов вищевказаного нерухомого майна підтверджує те, що це майно на момент продажу було в наявності у ДП «ЦКБ «Чорноморець», що підтверджено також і техніками БТІ, а тому судова колегія робить висновок, що спірне майно не було списане і відчужувалося саме як нерухоме майно - будівлі, споруди (причал), а акти, на списання не відповідають фактичним обставинам та суперечать укладеному договору і матеріалам інвентарної справи.

Відповідно до частини п`ятої статті 75 Господарського кодексу України відчужувати майнові об'єкти, що належать до основних фондів, державне комерційне підприємство має право лише за попередньою згодою органу, до сфери управління якого воно належить, і лише на конкурентних засадах, якщо інше не встановлено законом.

Відчуження нерухомого майна здійснюється за умови додаткового погодження в установленому порядку з Фондом державного майна України.

Однак, суд першої інстанції приймаючи рішення, в порушення вимог статті 43 Господарського кодексу України, не наддав належної уваги умовам укладення договору купівлі-продажу нерухомого майна та матеріалам інвентерної справи, дійшов висновків, що невідповідають обставинам справи та невірно застосував норми матеріального права, що призвело до невірного вирішення спору по суті.

Крім того, слід зауважити, що мотивуючи рішення, суд першої інстанції вказував, що прокурором не надано належних та допустимих доказів того, що відчужений за оспорюваним договором причал № 3 є причалом.

Проте, наведене судом визначення причалу (відповідно до Інструкції про складання державного статистичного спостереження) про те, що причал це гідротехнічна споруда, яка функціонує у складі порту або самостійно і призначена для підходу, швартування, стоянки та обслуговування суден, посадки і висадки пасажирів вантажних операцій, тощо, з огляду на його нечіткість та невичерпність характеризуючих ознак, цілком підпадають спірні причали № 1 та № 2.

Однак, суд не звернув уваги на те, що наявними в матеріалах справи документами БТІ зазначений об'єкт визначено саме як причал (Стенд № 3 (причал № 3).

Зі схем, наявних в інвентарній справі БТІ вбачається, що цей причал знаходиться на береговій лінії та видається у море.

Відповідно до абзацу 18 пункту «г» частини другої статті 5 Закону України «Про приватизацію державного майна» причали всіх категорій і призначень, причальні у портах і гідрографічні споруди, набережні причалів, захисні споруди та системи сигналізації, портові системи інженерної інфраструктури та споруди зв'язку в будь-якому разі не підлягають приватизації, тобто відчуженню з державної власності.

Зазначеним переліком законодавець висловив чітку позицію про те, що не можуть бути відчужені будь-які причали (незалежно від того, для чого вони використовуються, як і чим вони обладнані.

Згідно зі статтею 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Статтею 203 Цивільного кодексу України визначені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до пункту 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" № 9 від 06.11.2009 правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав, визначених законом, та із застосуванням наслідків недійсності, передбачених законом.

Згідно з частиною першою статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

З огляду на викладене, при апеляційному перегляді справи доводи апеляційної скарги знайшли своє підтвердження, а тому наявні підстави для скасування рішення суду першої інстанції та прийняття нового рішення про визнання недійсним оскарженого договору.

Керуючись статтею 101, пунктом 2 статті 103, пунктами 1,4 статті 104, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Заступника прокурора Кримського регіону України з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері на рішення господарського суду міста Севастополя від 12.12.2012 у справі № 5020-1104/2012 задовольнити.

2. Рішення господарського суду міста Севастополя від 12.12.2012 у справі № 5020-1104/2012 скасувати.

3. Прийняти по справі нове рішення.

4. Позовні вимоги прокурора Кримського регіону України з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері задовольнити.

5. Визнати недійсним договір купівлі-продажу № 0712-1 від 08.12.2011, укладений між Державним підприємством "Центральне конструкторське бюро "Чорноморець" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Реєстраційна компанія "Престиж".

6. Стягнути з Державного підприємства "Центральне конструкторське бюро "Чорноморець" (99011, місто Севастополь, вул. Велика Морська, 1, ідентифікаційний номер 14308457, з будь-якого рахунку виявленого під час виконання судового рішення) на користь державного бюджету міста Севастополя (Головне управління Державної казначейської служби України у м. Севастополі, ОКПО 38022717, МФО 824509, р/р 31216206782001, код бюджетної класифікації 22030001) судовий збір у розмірі 536,50 грн. (п`ятсот тридцять шість гривень 50 коп.).

7. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Реєстраційна компанія "Престиж" (89435, Закарпатська область, Ужгородський район, село Кінчиш, „Бази" Мікрорайон, будинок 8, ідентифікаційний номер 34635351, з будь-якого рахунку виявленого під час виконання судового рішення) на користь державного бюджету міста Севастополя (Головне управління Державної казначейської служби України у м. Севастополі, ОКПО 38022717, МФО 824509, р/р 31216206782001, код бюджетної класифікації 22030001) судовий збір у розмірі 536,50 грн. (п`ятсот тридцять шість гривень 50 коп.).

8. Господарському суду міста Севастополя видати відповідні накази.

Головуючий суддя І.В. Євдокімов

Судді І.В. Антонова

О.Г. Градова

Розсилка:

1. Прокурор Кримського регіону України з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері (вул. Леніна, 41,Севастополь,99011)

2. Державний концерн "Укроборонпром" (вул. Дегтярівська, 36,Київ 119,04119)

3. Товариство з обмеженою відповідальністю "Реєстраційна компанія "Престиж" (мікрорайон "Бази", буд.8,Кінчеш,Ужгородський район, Закарпатська область,89435)

4. Державне підприємство "Центральне конструкторське бюро "Чорноморець" (вул. В. Морська, 1,Севастополь,99011)

5. Товариство з обмеженою відповідальністю "МСМ" (вул. Інститутська, 12-а,Київ 1,01001)