Ухвала

від 09.12.2013 по справі 5020-1104/2012

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

09 грудня 2013 року Справа № 5020-1104/2012

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді: суддів:Малетича М.М., Владимиренко С.В., Козир Т.П., Мирошниченка С.В., Шевчук С.Р., розглянувши заявуДержавного підприємства "Центральне конструкторське бюро "Чорноморець"

про перегляд Верховним Судом України постановиВищого господарського суду України від 01.07.2013 у справі № 5020-1104/2012 за позовомПрокурора Кримського регіону України з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах держави в особі Державного концерну "Укроборонпром" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Реєстраційна компанія "Престиж", Державного підприємства "Центральне конструкторське бюро "Чорноморець" третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю "МСМ" провизнання недійсним договору,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 12.12.2012 у справі №5020-1104/2012 у задоволенні позовних вимог відмовлено у повному обсязі.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 23.01.2013 у справі №5020-1104/2012 зазначене судове рішення скасовано та прийнято нове рішення, яким позовні вимоги задоволені, визнано недійсним договір купівлі-продажу №0712-1 від 08.12.2011, укладений між Державним підприємством "Центральне конструкторське бюро "Чорноморець" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Реєстраційна компанія "Престиж".

Постановою Вищого господарського суду України від 01.07.2013 касаційні скарги Державного підприємства "Центральне конструкторське бюро "Чорноморець" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Реєстраційна компанія "Престиж" залишено без задоволення, постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 23.01.2013 у справі №5020-1104/2012 - без змін.

Державним підприємством "Центральне конструкторське бюро "Чорноморець" подано заяву про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 01.07.2013, в якій заявник просить скасувати дане судове рішення повністю та постанову суду апеляційної інстанції, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Заяву, з посиланням на постанови Вищого господарського суду України від 28.09.2010 у справі №6/370д/08-11/162д/09, від 14.09.2010 у справі №11/12, від 30.03.2010 у справі №61/134-09, від 24.06.2010 у справі №6/343д/06, від 23.09.2010 у справі №24/63д/10, від 12.01.2011 у справі №22/330, від 19.01.2011 у справі №2-21/2437-2010, від 04.10.2011 у справі №5020-1/052-10/056-2/276-6/132-11/095-4/178, від 17.01.2012 у справі №6-12/89-10-2772, від 02.11.2011 у справі №5015/303/11(10/12), від 27.04.2010 у справі №40/58пд, від 15.09.2010 у справі №20/195, від 19.08.2010 у справі №30-34-25/211-07-5407, від 28.07.2010 у справі №9/4/5/5198, від 24.11.2010 у справі №7/50-10 та від 13.07.2010 у справі №14/133-3/157-6/149, мотивовано неоднаковим застосуванням Вищим господарським судом України одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення, а саме, положень статей 203, 215 Цивільного кодексу України.

Розглянувши заяву про перегляд постанови суду касаційної інстанції та додані до неї матеріали, колегія суддів вважає необхідним відмовити у допуску справи до провадження Верховного Суду України з таких підстав.

Відповідно до пункту 1 статті 111 16 ГПК України заява про перегляд судових рішень господарських судів може бути подана на підставі неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.

Як вбачається зі змісту постанови від 01.07.2013 у справі №5020-1104/2012, про перегляд якої подано заяву, виходячи з встановлених попередніми судовими інстанціями обставин справи, суд касаційної інстанції погодився з висновком суду апеляційної інстанції про наявність підстав для задоволення позову щодо визнання недійсним договору купівлі - продажу з огляду на те, що відповідач 2 (який є державним підприємством) передав у власність відповідачу 1 нерухоме майно, яке фактично входить до основних фондів підприємства; нерухоме майно, яке є предметом спірного договору, згідно до матеріалів інвентаризаційної справи БТІ визначене, як причал з огляду на що не підлягає приватизації (відчуженню з державної власності).

Водночас, у постановах від 28.09.2010 у справі №6/370д/08-11/162д/09, від 14.09.2010 у справі №11/12, від 24.06.2010 у справі №6/343д/06, від 12.01.2011 у справі №22/330, від 04.10.2011 у справі №5020-1/052-10/056-2/276-6/132-11/095-4/178 та від 13.07.2010 у справі №14/133-3/157-6/149, на які заявник посилається, Вищий господарський суд України, виходячи з встановлених попередніми судовими інстанціями обставин справи, погодився з висновками судів попередніх інстанцій щодо відмови у задоволенні позовних вимог про визнання недійсними договорів (в частині, що стосується доводів заявника) з огляду на те, що:

- невиконання спірного договору оренди нерухомого майна відповідачем не є підставою для визнання його недійсним (№6/370д/08-11/162д/09);

- доведено спрямування спірного пункту договору оренди землі на реальне настання правових наслідків, обумовлених ним (№11/12);

- позивачем не доведено, що відповідач 1, будучи власником нерухомого майна, порушив його права чи інтереси шляхом відчуження своєї власності іншій особі, а саме, відповідачу 2 (№6/343д/06);

- відповідачу надано право укладати кредитні договори в іноземній валюті у зв'язку з чим спірний договір відповідає вимогам чинного законодавства (№22/330);

- відповідач є уповноваженою особою з управління корпоративними правами держави, що визначена за результатами конкурсу, у зв'язку з чим володіє цивільною правосуб'єктністю на укладення спірного договору (№5020-1/052-10/056-2/276-6/132-11/095-4/178);

- оспорюваний договір купівлі - продажу був вчинений для купівлі обладнання та сторонами дотримано всіх необхідних вимог (№14/133-3/157-6/149).

Таким чином, зазначені судові рішення не підтверджують доводів заявника щодо неоднакового застосування норм матеріального права в подібних правовідносинах, а свідчать лише про наявність у згаданих справах встановлених судом фактичних обставин справи залежно від яких суд касаційної інстанції дійшов відповідних правових висновків та застосував відповідні норми матеріального права.

Крім того, постанови Вищого господарського суду України від 30.03.2010 у справі №61/134-09, від 23.09.2010 у справі №24/63д/10, від 19.01.2011 у справі №2-21/2437-2010, від 19.08.2010 у справі №30-34-25/211-07-5407, від 24.11.2010 у справі №7/50-10 (в частині, що стосується доводів заявника), не може бути доказом неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, оскільки у вказаних справах суд касаційної інстанції дійшов такого ж правового висновку щодо наявності підстав для задоволенні позовних вимог про визнання договорів недійсними, що і у справі №5020-1104/2012, у якій заявлено про перегляд постанови.

Колегія суддів не розцінює як доказ неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права постанову Вищого господарського суду України від 15.09.2010 у справі №20/195, оскільки предмети позову у цій справі та у справі №5020-1104/2012, постанову у якій просить переглянути заявник, є різними. Так, предметом позову у справі №5020-1104/2012 є визнання недійсним договору купівлі - продажу, в той час як у справі №20/195 предметом позову є визнання права власності.

Постановами Вищого господарського суду України від 17.01.2012 у справі №6-12/89-10-2772, від 02.11.2011 у справі №5015/303/11(10/12), від 27.04.2010 у справі №40/58пд, від 28.07.2010 у справі №9/4/5/5198 (в частині, що стосується доводів заявника), на які посилається заявник, рішення судів попередніх інстанцій скасовано, а справи передані на новий розгляд до суду першої інстанції. Однак, прийняття касаційною інстанцією постанов про скасування рішень судів нижчих інстанцій з передачею справ на новий розгляд не означає остаточного вирішення спору у справі, а тому на відповідні постанови не може здійснюватися посилання на підтвердження підстави, встановленої пунктом 1 частини першої статті 111 16 ГПК України.

За таких обставин відсутні визначені статтею 111 16 ГПК України підстави для допуску справи до провадження Верховного Суду України.

Керуючись статтями 86, 111 14 - 111 21 ГПК України, Вищий господарський суд України

У Х В А Л И В:

Відмовити Державному підприємству "Центральне конструкторське бюро "Чорноморець" у допуску справи №5020-1104/2012 до провадження Верховного Суду України.

Головуючий суддяМ. Малетич Судді С. Владимиренко Т. Козир С. Мирошниченко С. Шевчук