Постанова

від 18.12.2012 по справі 5017/2254/2012

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" грудня 2012 р.Справа № 5017/2254/2012

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Михайлова М.В.

суддів Ярош А.І., Журавльова О.О.

При секретарі Мікулі К.В.

за участю представників:

від позивача: Мінаєва Л.М., за довіреністю;

від відповідача: Ягупенко Д.Г., за довіреністю;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства „Укрспецтехніка"

на рішення господарського суду Одеської області від 12 жовтня 2012 року

у справі № 5017/2254/2012

за позовом Приватного підприємства „Укрспецтехніка", м. Одеса, вул. Миколаївська дорога, 253

до Головного управління розвитку інфраструктури та енергозабезпечення Одеської обласної державної адміністрації, м. Одеса, вул. Канатна, 83

про: стягнення 154 434,6 грн., повернення Актів та розірвання договору,-

ВСТАНОВИВ:

У липні 2012 року Приватне підприємство "Укрспецтехніка" звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Головного управління розвитку інфраструктури та енергозабезпечення Одеської обласної державної адміністрації про стягнення 154 434,6 грн., повернення Актів та розірвання договору.

Відповідач проти позову заперечував, відповідно до відзиву на позов від 23.02.2012 року.

Відповідачем 27.08.2012 року було подано зустрічну позовну заяву, яка 12.10.2012 року була залишена без розгляду відповідно до ч. 1 п. 5 ст. 81 ГПК України.

Рішенням господарського суду Одеської області від 12 жовтня 2012 року по справі № 5017/2254/2012 (суддя Меденцев П.А.) позов задоволено частково; розірвано Договір № 21-Обл. від 05 вересня 2011 року укладений між Приватним підприємством "Укрспецтехніка" та Головним управлінням розвитку інфраструктури та енергозабезпечення Одеської обласної державної адміністрації; стягнуто з Головного управління розвитку інфраструктури та енергозабезпечення Одеської обласної державної адміністрації на користь Приватного підприємства "Укрспецтехніка" суму судового збору у розмірі 1 073,00 грн.; в решті позовних вимог -відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, Приватне підприємство "Укрспецтехніка" звернулась до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Одеської області від 12 жовтня 2012 року по справі № 5017/2254/2012 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Свої вимоги скаржник мотивує тим, що суд не повністю з'ясував обставини, що мають значення для справи, та порушив норми матеріального та процесуального права.

В судовому засіданні суду апеляційної інстанції від 04.12.2012 року позивачем було надано додаткові документи на виконання ухвали Одеського апеляційного господарського суду від 20.11.2012 року, які були залучені судовою колегією до матеріалів справи та їм була надана відповідна правова оцінка.

В судовому засіданні суду апеляційної інстанції від 18.12.2012 року відповідачем було надано додаткові документи, які були залучені судовою колегією до матеріалів справи та їм була надана відповідна правова оцінка.

Сторони, згідно приписів ст. 98 ГПК України, були належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду апеляційної скарги, про що свідчать поштові повідомлення та розписки.

Відповідач не скористався своїм правом надання відзиву на апеляційну скаргу позивача, але його представник в судових засіданнях суду апеляційної інстанції позов і апеляційну скаргу вважає необґрунтованими.

Відповідно до ст.85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні матеріали справи та обставини, на які посилається скаржник, а також перевіривши додержання та правомірність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, заслухавши представників сторін, апеляційний господарський суд дійшов до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та перевірено в ході апеляційного перегляду, між позивачем та відповідачем був укладений договір № 21-обл від 05 вересня 2011р. „Про закупівлю робіт за державні кошти", предметом якого було виконання робіт з „Реконструкції централізованої системи водопостачання м. Арциз Одеської області (з застосуванням енергозберігаючого обладнання і технології, далі Договір).

Пунктом 1.3 Договору передбачено, що склад та обсяги робіт, виконання яких доручається Підрядчику, визначаються на підставі проектно-кошторисної документації і що склад та обсяги робіт можуть змінюватися на підставі пункту 53 Загальних умов укладання та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджених постановою КМУ від 01.08.2005р. № 668 (далі „Загальні умови").

Інші умови Договору також мають посилання на „Загальні умови" та нормативні акти, які регулюють відносини у капітальному будівництві.

Тому колегія суддів вважає, що на Договір поширюються положення глави 61 „Підряд" ЦК України, положення „Загальних умов", а не Загальні положення про купівлю-продаж (поставки) , як до цього висновку дійшов господарський суд.

Крім того при винесенні рішення судом першої інстанції не були прийняті до уваги і не була дана оцінка доказам позивача про фактичне виконання робіт («Реконструкція централізованої системи водопостачання м. Арциз Одеської області (з застосуванням енергозберігаючого обладнання і технології) ) на суму 142 414,8 грн., які були передбачені Договором.

Господарським судом безпідставно не прийнято до уваги те, що згідно до ст. 853 ЦК України, замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них.

Разом з тим колегія суддів зазначає, що доказів відступів від умов договору в роботі, або інших недоліків відповідач суду не надав.

Позивачем були надані суду листи від 02.03.2012 року № 30 та від 04.04.2012 року № 54, якими він повідомляв відповідача про готовність робіт („Реконструкція централізованої системи водопостачання м. Арциз Одеської області (з застосуванням енергозберігаючого обладнання і технології"), та про складені Акти № 2 виконаних робіт форми КБ -2в, КБ-3 на суму 142 414,8 грн. Позивач наполягає на тому, що вказані акти були передані Відповідачу ще 20.12.2011 року, про це йдеться у вказаних листах.

Відповідач заперечує отримання актів, але доказів того, що він звертався до позивача з приводу неотримання актів господарському суду не надав. Не має їх і в матеріалах справи. Представник відповідача на запитання судової колегії в судовому засіданні суду апеляційної інстанції від 18.12.2012 року, чому не були витребувані акти, пояснень дати не зміг.

Разом з тим, відповідно до листа Арцизькой районної державної адміністрації від 17.02.2012 № 267/01-18/456, ( експлуатаційної організації, на балансі якої знаходиться об'єкт, на якому поводилися роботи), підтверджується факт виконання наступних робіт: заміна водопроводу по вул. Будівельників, Інтернаціональної, Добровольського, на території реконструкція розподільної внутрішньої водопровідної мережі водозабору. Роботи по встановленню обладнання не проводились. Тобто ніхто не оспорює, що роботи виконані, а лише не встановлено обладнання.

Колегія суддів зазначає також, що роботи на суму 142 414, 80 грн., відповідно до акту №2 за грудень 2011 року виконані на реконструкцію централізованої системи водопостачання відповідно до укладеного договору №21-ОБЛ від 95 вересня 2011 року (див. додаток документів наданих позивачем в судовому засіданні 04.12.2012 року, за реєстр. за вх. № 3192/12 від 07.12.2012 року, на вимогу ухвали Одеського апеляційного господарського суду від 20.11.2012 року).

Крім акту №2 за грудень 2011 року виконання робіт за договором підтверджується актами виявлення прихованих робіт (див. додаток, 7 екз.) підписаних головним інженером експлуатуючою організацією КП „Водоканал" Жердевім А.Н. Пункт 5 актів свідчить про те, що роботи виконані відповідно до проектної документації, стандартів, будівельних норм та правил, технічних умов та відповідаючих вимогам прийняття. Виконання робіт підтверджується також фотозвітом.

Колегія суддів двічі зобов'язувала відповідача надати докази негайного повідомлення підрядника про виявлені недоліки в роботі відповідно до пункту 6.2.4 ухвалами від 20.11.2012 року та від 04.12.2012 року, але їх так надано і не було.

Як доказ надіслання претензії №1 від 21.02.2012 року відповідач в судовому засіданні суду апеляційної інстанції від 18.12.2012 року надав журнал обліку вихідної кореспонденції, та копію його окремих листів. Вказаний журнал не може бути належним доказом відправлення кореспонденції у відповідності до вимог ст. 32-34 ГПК України, тому що він не прошитий та не скріплений печаткою, не має номерів аркушів. Більш того, зазначений журнал є внутрішнім документом відповідача, контроль за заповнення та веденням за яким веде лише особисто відповідач, і жодним чином достовірність вказаних в ньому даних не може бути підтверджена у встановленому чинним законодавством способу. Належним доказом відправлення претензії та її отримання позивачем, колегія суддів вважає поштове повідомлення з відміткою про її отримання представником ПП „Укрспецтехніка", якого надано не було, та відсутнє таке повідомлення і в матеріалах справи.

Крім того, у вказаній претензії від 21.02.2012 року йдеться про те, що відповідно до п.4.7 Договору Підрядник повинен надати Замовнику акти виконаних робіт до 25 числа звітного місяця. Про неотримання актів взагалі не йдеться та жодним чином не зазначено про це.

Суду були надані оригінали листів №№30, 54 та належним чином завірені їх копії. На кожному з них є штамп відповідача, вхідний номер та дата прийняття листів, що підтверджує твердження позивача про передачу кореспонденції та документації особисто, без послуг пошти.

В матеріалах справи знаходиться лист позивача на адресу Губернатора ОДА, Одеської обласної прокуратури, СБУ України №277 від 121.05.2012 року, яким адресати повідомляються, що технічне завдання не відповідає тим обсягам, які показувалися попередньо, а саме: невідповідність насосного обладнання, невідповідність категорії земельних робіт ( не враховані глиби, плити, будівельне сміття, що автоматично тягне за собою роботу крана, людей та інші затрати; не враховані висотні роботи. Всі перераховані пункти невідповідності технічного завдання Замовника перевищують договірну ціну більш ніж на 200 000,00 грн., а оплата не проводиться.... Вважаємо, що Сірата О.П., начальник управління ... знаходиться не на своєму місці, а можливо переслідує корисні інтереси ... роботи нашим підприємством призупинені (а.с.21,22).

З урахуванням наведеного колегія суддів дійшла до висновку, що роботи на суму 142414,8 грн. позивачем фактично виконані.

Обставин, на підставі яких відповідач відмовився від огляду та прийняттю робіт і підписання Актів № 2 виконаних робіт форми КБ -2в, КБ-3 апеляційним судом не встановлено, як відсутні і підстави вважати Акти № 2 виконаних робіт форми КБ -2в, КБ-3 на суму 142414,8 грн. недійсними.

При відсутності обставин для визнання Актів № 2 виконаних робіт форми КБ -2в,

КБ-3 на суму 142414,8 грн. недійсними, відповідач повинен був оформити прийняття

виконаних робіт шляхом підписання вказаних актів, згідно до ст. 882 ЦК України і

пункту 6.2.3 Договору, та оплатити виконані роботи на суму 142 414,8 грн. у спосіб

передбачений пунктом 4.5. договору.

З урахуванням наведеного колегія суддів дійшла до глибокого переконання, що Акти №1, 2 виконаних робіт форми КБ -2в, КБ-3 на суму 222 904,25 та 142 414,8 грн. отримані відповідачем, невиконаними залишилися лише роботи з встановлення обладнання. Невизнання факту отримання відповідачем актів є наслідком відношень, що склалися меж керівниками сторін.

На підставі пункту 7.1 Договору згідно ст. 886 ЦК України позивачем нарахована пеня за несвоєчасну оплату виконаних робіт у сумі 12 019,80 грн., розрахунок якої є в матеріалах справи і перевірений апеляційним судом. Всього заборгованість відповідача за виконані роботи склала -154 436,6 грн., яка підлягає стягненню.

Всі інші твердження відповідача не заслуговують на увагу з підстав, викладених вище.

Отже судова колегія вважає, що в процесі розгляду справи відповідачем не було доведено належним чином своєї правової позиції та не було надано документальних доказів у відповідності до ст.ст. 4-3, 22, 32-34 ГПК України, які б спростували позицію позивача у будь-якій частині, а надані докази не є такими, що в розумінні вищезазначених статей підтверджують обставини, на які посилається відповідач.

Відповідно до вимог частини 1 ст.43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Аналізуючи висновки, зроблені місцевим господарським судом при ухваленні рішення, колегія суддів дійшла до переконання про те, що висновки суду першої інстанції не повністю відповідають обставинам справи та в деяких випадках засновані на припущеннях.

З урахуванням наведеного колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, рішення господарського суду слід змінити.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103-105 ГПК України, апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства „Укрспецтехніка", м. Одеса на рішення господарського суду Одеської області від 12 жовтня 2012 року по справі № 5017/2254/2012 задовольнити частково.

Рішення господарського суду змінити, виклавши п.3 резолютивної частини наступним чином:

„Стягнути з Головного управління розвитку інфраструктури та енергозабезпечення Одеської обласної державної адміністрації (65107, Одеська область, м. Одеса, вул. Канатна, буд. 83, 4код ЄДРПОУ 33659544) на користь Приватного підприємства "Укрспецтехніка" (65013, Одеська область, м. Одеса, Миколаївська дорога, буд. 253, код ЄДРПОУ 31480743) 154 434, 6 грн., суму судового збору у розмірі 3088,70 грн.".

В решті рішення господарського суду залишити без змін.

Стягнути з Головного управління розвитку інфраструктури та енергозабезпечення Одеської обласної державної адміністрації на користь Приватного підприємства "Укрспецтехніка" 1544, 35 грн. судового збору за розгляд апеляційної скарги.

Доручити господарському суду Одеської області видати відповідні накази з зазначенням необхідних реквізитів.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови підписаний 24 грудня 2012 року.

Головуючий суддя: М.В. Михайлов

Суддя: А.І. Ярош

Суддя: О.О. Журавльов