Рішення

від 19.12.2012 по справі 19/24пд/2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

19.12.12 Справа № 19/24пд/2011

Судова колегія у складі: головуючий суддя Косенко Т.В., судді Єжова С.С. та Корнієнко В.В., за участю секретаря судового засідання Хухрянської І.В., розглянувши матеріали справи за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю „Українська промислово-ресурсна компанія „Віктор", м.Луганськ

до Луганської міської ради, м.Луганськ

про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 29.03.2006 № 350, визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 29.03.2006 № 351, про стягнення 56088 грн. 61 коп. орендної плати та стягнення 705650 грн. 49 коп. збитків

в присутності представників сторін:

від позивача -Малишев В.Б., представник за довіреністю № б\н від 22.10.2012;

від відповідача -Кім Д.І., головний спеціаліст-юрисконсульт, довіреність № И 01/03-30./5455/0/2-10 від 24.11.2010.

В С Т А Н О В И В:

Обставини справи: позивачем заявлені вимоги про визнання недійсним, укладеного між Луганською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю „Українська промислово-ресурсна компанія „Віктор", договору оренди земельної ділянки від 29.03.2006 № 350 відносно земельної ділянки загальною площею 0,2455 га, розташованої за адресою: м.Луганськ, Лісний тупик (біля будинку №1); про визнання недійсним, укладеного між Луганською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю „Українська промислово-ресурсна компанія „Віктор", договору оренди земельної ділянки від 29.03.2006 № 351 відносно земельної ділянки загальною площею 0,0261 га, розташованої за адресою: м.Луганськ, Лісний тупик (біля будинку №1); про застосування до сторін передбачені ст.216 Цивільного кодексу України правила повернення одержаного та вартості одержаного за договорами оренди; про зобов'язання Луганську міську раду повернути Товариству з обмеженою відповідальністю „Українська промислово-ресурсна компанія „Віктор" одержані у вигляді орендної плати гроші в сумі 56088,61 грн.; про зобов'язання Луганську міську раду відшкодувати Товариству з обмеженою відповідальністю „Українська промислово-ресурсна компанія „Віктор" збитки у сумі 183000,00 грн.

В судових засіданнях 26.05.2011, 22.06.2011, 24.06.2011, 17.10.2012, 22.10.2012, 26.10.2012, 28.11.2012, на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України, були оголошені перерви.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 14.02.2011 було порушено провадження у справі № 19/24пд/2011, прийнято заяву до розгляду та зупинено провадження по справі до розгляду господарським судом Луганської області справ № 4/321пд та № 1/11пд/2011.

Розпорядженням заступника голови від 27.04.2011 по справі № 19/24пд/2011 про заміну судді, у зв"язку з надходженням до господарського суду Луганської області заяви Товариства з обмеженою відповідальністю „Українська промислово-ресурсна компанія „Віктор" про поновлення провадження у справі з підстав усунення обставин, що зумовили його зупинення, враховуючи знаходження судді Косенко Т.В. у відпустці, керуючись ст.25 Закону України „Про судоустрій і статус суддів", зазначену справу передано судді Єжовій С.С. для вирішення питання щодо поновлення провадження та призначення до розгляду судді Косенко Т.В.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 04.05.2012, у зв"язку з усуненням обставин, що зумовили зупинення, провадження по справі № 19/24пд/2011 поновлено та справу призначено до розгляду.

11.05.2011 представником позивача була подана заява про зменшення позовних вимог в порядку ст.ст.22, 80 ч.1 п.2 Господарського процесуального кодексу України, в якій він зменшив розмір заявлених позовних вимог в частині визнання недійсними, укладених між Луганською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю „Українська промислово-ресурсна компанія „Віктор", договорів оренди земельної ділянки від 29.03.2006 № 350, відносно земельної ділянки загальною площею 0,2455 га, та від 29.03.2006 № 351, відносно земельної ділянки загальною площею 0,0261 га, які розташовані за адресою: м.Луганськ, Лісний тупик (біля будинку № 1).

Розглянувши подану заяву, господарський суд дійшов наступного.

Передбачені ч.4 ст.22 Господарського процесуального кодексу України права позивача збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову можуть бути реалізовані до прийняття рішення судом першої інстанції. Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позивачем подана заява про часткову відмову від позовних вимог.

Господарський суд не приймає відмови від позову, зменшення розміру позовних вимог, визнання позову відповідачем, якщо ці дії суперечать законодавству або порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси.

Як вбачається з приписів п.4 ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом.

При розгляді судом поданої позивачем заяви було встановлено, що дії останнього не суперечить нормам діючого законодавства, не порушують чиїх-небудь прав і охоронюваних законом інтересів, на підставі чого відмова позивача від позовних вимог приймається господарським судом.

Враховуючи викладене, провадження по справі в цій частині підлягає припиненню на підставі п.4 ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України, з віднесенням судових витрат в цій частині на позивача згідно до ст.ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України (на момент звернення позивача з даними вимогами сплачувались державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення).

Цього ж дня позивач надав пояснення № б/н від 11.05.2011 в обгрунтування заявлених позовних вимог, з яких вбачається, що Луганською міською радою було прийнято рішення № 41/204 від 28.02.2006, на підставі якого були укладені договори оренди земельних ділянок № 350 та 351 від 29.03.2006 та зазначені в цих договорах земельні ділянки використовувались позивачем згідно умов договорів. Після визнання рішення Луганської міської ради в судовому порядку незаконним, були визнані недійсними договори оренди земельної ділянки № 350 та № 351 від 29.03.2006, у зв"язку з чим позивач просить стягнути з відповідача завдані йому збитки.

26.05.2011 позивач подав письмові пояснення № б/н від 26.05.2011, де виклав позовні вимоги з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог від 11.05.2011, згідно до яких просить застосувати до сторін передбачені ст.216 Цивільного кодексу України правила повернення одержаного та вартості одержаного за договорами оренди земельних ділянок № 350 та № 351 від 29.03.2006; зобов"язати Луганську міську раду повернути Товариству з обмеженою відповідальністю „Українська промислово-ресурсна компанія „Віктор" одержані нею у вигляді орендної плати гроші в сумі 50698,66 грн.; зобов"язати Луганську міську раду відшкодувати Товариству з обмеженою відповідальністю „Українська промислово-ресурсна компанія „Віктор" збитки в сумі 183000,00 грн.

В цьому ж судовому засіданні представник відповідача надав заперечення № б/н та без дати, згідно яких вважає вимоги позивача необгрунтованими, оскільки враховуючи приписи ч.6 ст.21 Закону України „Про оренду землі" у разі визнання у судовому порядку договору оренди землі недійсним, отримана орендодавцем орендна плата за фактичний строк оренди землі не повертається; стосовно заявлених вимог щодо стягнення збитків, то на думку відповідача, позивач не підтвердив їх документально.

22.06.2011 представник відповідача надав пояснення № б/н та без дати, в яких заявлену позивачем вимогу щодо проведення судової будівельно-технічної експертизи з питань вартості заходів по забезпеченню належного утримання орендованих земельних ділянок вважає безпідставною та недоцільною, з підстав викладених в поясненнях.

04.07.2011 представник позивача звернувся з клопотанням в порядку ч.2 ст.41 Господарського процесуального кодексу України та просить під час призначення по справі судової будівельно-технічної експертизи поставити перед експертом запропоновані ним питання.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 04.07.2012, на підставі ст.69 Господарського процесуального кодексу України, за заявою позивача, строк розгляду справи № 19/24пд/2011 був продовжений на 15 днів. Цією ж ухвалою була призначена комплексна судова будівельно-технічна та товарознавча експертиза, проведення якої доручено Луганському відділу Донецького науково-дослідного інституту судових експертиз, у зв"язку з чим провадження у справі № 19/24пд/2011 зупинено до одержання судом висновку судової експертизи.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 31.10.2011 було поновлено провадження у справі № 19/24пд/2011 для розгляду клопотань судових експертів. Іншою ухвалою від 31.10.2011 ухвалено надіслати документи згідно реєстру наданих документів № 61/10-11 від 31.10.2011 на 290 аркушах судовому експерту Луганського відділення Донецького науково-дослідного інституту судових експертиз Макаренку М.М. за клопотанням № 1068 від 13.07.2011 про надання додаткових матеріалів та згідно реєстру наданих документів № 59/10-11 від 31.10.2011 на 27 аркушах експерту-товарознавцю Луганського відділення Донецького науково-дослідного інституту судових експертиз Ярославцевій О.В. за клопотанням № 1618 від 14.10.2011 про надання додаткових матеріалів, які необхідні для дачі висновку по експертному провадженню № 1433/26; провадження у справі № 19/24пд/2011 зупинено до одержання судом висновку судової експертизи.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 17.10.2012, провадження у справі № 19/24пд/2011 було поновлено та призначено справу до розгляду, в зв"язку з усуненням обставин, що зумовили зупинення даної справи, а саме надходженням до суду експертних висновків.

22.10.2012 представник позивача звернувся до суду з заявою № б/н про збільшення позовних вимог в порядку ст.22 Господарського процесуального кодексу України, в якій просить стягнути з Луганської міської ради збитки в загальному розмірі 562235,89 грн., тобто, на думку позивача, дійсної вартості понесених збитків відповідно до висновків судових експертиз.

Дана заява була розглянута судом, встановлено, що вона не суперечить нормам діючого законодавства, на підставі чого судом було прийнято збільшення позовних вимог в частині заявлених до стягнення збитків.

25.10.2012 представник відповідача надав заперечення № б/н та без дати, в яких доводи позивача, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, вважає необгрунтованими, оскільки, як він стверджує, висновок судової товарознавчої експертизи № 23/22/26 від 28.05.2012 зроблений на момент проведення експертизи, у зв"язку з чим неможливо зробити висновок щодо реальної суми затраченої при придбанні товарів; крім того, він заперечує стосовно ціни позову у розмірі 562235,89 грн., оскільки це вартість об"єктів, які залишаються у власності позивача. До того ж, відповідач звертає увагу суду на те, що частина земельної ділянки, на яких проводились експертизи, самовільно зайнята та використовується позивачем в підприємницьких цілях.

Розпорядженням заступника голови господарського суду -виконуючого обов"язки голови суду від 29.10.2012, у зв"язку зі складністю справи № 19/24пд/2011, керуючись ст.ст.24, 25 Закону України „Про судоустрій і статус суддів", ст.4 6 Господарського процесуального кодексу України, рішеннями зборів суддів господарського суду Луганської області від 31.01.2011 та від 20.04.2011, для розгляду даної справи призначена колегія у складі суддів: Косенко Т.В. -головуючий у колегії, та судді Єжова С.С. і Корнієнко В.В.

26.11.2012 представник позивача надав пояснення № б/н в обгрунтування заявлених позовних вимог, згідно до яких просить застосувати до сторін передбачені ст.216 Цивільного кодексу України правила повернення одержаного та вартості одержаного за договорами оренди земельних ділянок № 350 та № 351 від 29.03.2006; зобов"язати Луганську міську раду повернути Товариству з обмеженою відповідальністю „Українська промислово-ресурсна компанія „Віктор" одержані нею у вигляді орендної плати гроші в сумі 50698,66 грн.; зобов"язати Луганську міську раду відшкодувати Товариству з обмеженою відповідальністю „Українська промислово-ресурсна компанія „Віктор" збитки у сумі 628363,89 грн.; понесені позивачем судові витрати розподілити в порядку ст.49 Господарського процесуального кодексу України, стягнувши з відповідача на користь позивача.

В судовому засіданні 28.11.2012 представник відповідача надав заперечення № б/н та без дати, в якому зазначає, що у переліку збитків який додається до пояснень позивача зазначаються витрати на розробку проекту відведення земельної ділянки, але на момент вказаних дій відповідно до п.18 розділу „Умови і строки передачі земельної ділянки в оренду" договорів оренди землі, які діяли на той час, організація розроблення проекту відведення земельної ділянки і витрати, пов"язані з цим, покладаються на орендаря. Також у переліку збитків зазначаються витрати на плити ПДС різного розміру, але як зазначав позивач в попередніх засіданнях, плити знаходяться в оренді, а не у власності позивача. До того ж, відповідно до п.21 розділу „Умови повернення земельної ділянки" здійснені орендарем без згоди орендодавця витрати на поліпшення орендованої земельної ділянки, які неможливо відокремити без заподіяння шкоди цій ділянці, не підлягають відшкодуванню. Відповідач продовжує наголошувати на тому, що придбане позивачем майно залишається у власності останнього.

В судовому засіданні 12.12.2012 представник позивача надав заяву № б/н про збільшення позовних вимог в порядку ст.22 Господарського процесуального кодексу України, в якій просить застосувати до сторін передбачені ст.216 Цивільного кодексу України правила повернення одержаного та вартості одержаного за договорами оренди земельних ділянок № 350 та № 351 від 29.03.2006; зобов"язати Луганську міську раду повернути Товариству з обмеженою відповідальністю „Українська промислово-ресурсна компанія „Віктор" одержані нею у вигляді орендної плати гроші в сумі 56088,61 грн.; зобов"язати Луганську міську раду відшкодувати Товариству з обмеженою відповідальністю „Українська промислово-ресурсна компанія „Віктор" збитки у сумі 705650,49 грн.; понесені позивачем судові витрати розподілити в порядку ст.49 Господарського процесуального кодексу України, стягнувши з відповідача на користь позивача.

Дана заява була розглянута судом в судовому засіданні, встановлено, що вона не суперечить нормам діючого законодавства, у зв"язку з чим судом було прийнято збільшення позовних вимог.

19.12.2012 позивач звернувся до суду з заявою № б/н про зменшення позовних вимог в порядку ст.22 Господарського процесуального кодексу України, в якій, керуючись ст.ст.78, 80 ч.1 п.4 Господарського процесуального кодексу України, просить прийняти відмову від позовної вимоги стосовно зобов"язання Луганську міську раду повернути Товариству з обмеженою відповідальністю „Українська промислово-ресурсна компанія „Віктор" одержані нею у вигляді орендної плати гроші в сумі 56088,61 грн. та просить припинити провадження по справі в цій частині.

Розглянувши подану заяву, господарський суд дійшов наступного.

Передбачені ч.4 ст.22 Господарського процесуального кодексу України права позивача збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову можуть бути реалізовані до прийняття рішення судом першої інстанції. Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позивачем подана заява про часткову відмову від позовних вимог.

Господарський суд не приймає відмови від позову, зменшення розміру позовних вимог, визнання позову відповідачем, якщо ці дії суперечать законодавству або порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси.

Згідно ч.1 ст.78 вищезазначеного Кодексу відмова позивача від позову, визнання позову відповідачем і умови мирової угоди сторін викладаються в адресованих господарському суду письмових заявах, що долучаються до справи.

Як вбачається з приписів п.4 ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом.

При розгляді судом поданої позивачем заяви було встановлено, що дії останнього не суперечить нормам діючого законодавства, не порушують чиїх-небудь прав і охоронюваних законом інтересів, на підставі чого відмова позивача від позовних вимог приймається господарським судом.

Враховуючи викладене, провадження по справі в цій частині підлягає припиненню на підставі п.4 ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України, з віднесенням судових витрат в цій частині на позивача згідно до ст.ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України (на момент звернення позивача з даними вимогами сплачувались державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення).

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, які прибули у судове засідання, встановивши фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, господарський суд Луганської області дійшов наступного.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 13.12.2005 Луганською міською радою було прийнято рішення №37/368 „Про надання Товариству з обмеженою відповідальністю „Українська промислово-ресурсна компанія „Віктор" згоди на розроблення проекту відведення земельних ділянок за адресою: м.Луганськ, Лєсной тупік (біля будинку №1) площею 0,2455 га під будівництво та розміщення адміністративно-виробничої будівлі та площею 0,0261 га під розміщення відкритого складу (без здійснення будівельних робіт)".

На виконання вищевказаного рішення Луганської міської ради позивач замовив та оплатив проектні роботи щодо відведення земельної ділянки в сумі 780 грн. 18 коп.

Рішенням Луганської міської ради від 28.02.2006 №41/204 „Про передачу Товариству з обмеженою відповідальністю „Українська промислово-ресурсна компанія „Віктор" в оренду земельних ділянок під будівництво та розміщення адміністративно-виробничої будівлі та під розміщення відкритого складу (без права здійснення будівельних робіт) за адресою: м.Луганськ, Лєсной тупік (біля будинку №1)" були затверджені проекти відведення земельних ділянок та надано їх Товариству з обмеженою відповідальністю „Українська промислово-ресурсна компанія „Віктор" в оренду терміном на 49 років.

На виконання цього рішення між Луганською міською радою (орендодавець, відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Українська промислово-ресурсна компанія „Віктор" (орендар, позивач) 29.03.2006 були укладені відповідні договори оренди землі № 350, державна реєстрація від 17.05.2006 за № 040640200078 та № 351, державна реєстрація від 17.05.2006 за № 040640200079.

Постановою Ленінського районного суду м.Луганська від 09.11.2007 по справі № 2"а"-738/2007, яка ухвалою Вищого адміністративного суду України від 03.11.2009 залишена без змін, рішення сесії Луганської міської ради № 41/204 від 28.02.2006 „Про передачу Товариству з обмеженою відповідальністю „Українська промислово-ресурсна компанія „Віктор" в оренду земельних ділянок під будівництво та розміщення адміністративно-виробничої будівлі та під розміщення відкритого складу (без права здійснення будівельних робіт) за адресою: м.Луганськ, Лєсной тупік (біля будинку №1)" скасовано.

Як вбачається з зазначеної постанови, судом встановлено, що при прийнятті рішення сесії Луганської міської ради від 28.02.2006 № 41/204 щодо вирішення питання про надання спірних земельних ділянок в оренду Товариству з обмеженою відповідальністю „Українська промислово-ресурсна компанія „Віктор", Луганська міська рада не отримала погодження від Державного підприємства „Донецька залізниця" на виділ земельної ділянки, що є обов"язковим, внаслідок чого Луганською міською радою було прийнято незаконне рішення.

Після цього Луганський транспортний прокурор звернувся до господарського суду Луганської області в інтересах держави в особі органу, уповноваженого виконувати відповідні функції в спірних правовідносинах - Луганської міської ради з позовними заявами до Товариства з обмеженою відповідальністю „Українська промислово-ресурсна компанія „Віктор" про визнання недійсними договорів оренди зазначених земельних ділянок та повернення їх власнику - Луганській міській раді.

Враховуючи зазначені обставини, господарський суд Луганської області рішеннями по справах № 4/321пд та № 1/11пд/2011 договори оренди землі від 29.03.2006 № 350 та № 351 визнав недійсними.

На виконання рішення Луганської міської ради від 28.02.2006 № 41/204 „Про передачу Товариству з обмеженою відповідальністю „Українська промислово-ресурсна компанія „Віктор" в оренду земельних ділянок під будівництво та розміщення адміністративно-виробничої будівлі та під розміщення відкритого складу (без права здійснення будівельних робіт) за адресою: м.Луганськ, Лєсной тупік (біля будинку №1)" та на підставі укладених між сторонами договорів оренди земельних ділянок, позивач, користуючись земельними ділянками за їх призначенням, з метою створення умов для їх належного утримання, поніс грошові витрати, які, на думку позивача, підлягають відшкодуванню.

Враховуючи викладені обставини, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Статтею 16 Цивільного кодексу України, ст.20 Господарського кодексу України, ст.152 Земельного кодексу України передбачені способи захисту цивільних прав і інтересів, в т.ч. відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Обрані позивачем способи захисту відповідають вимогам закону, тому розглядаються судом.

Відповідно ст.ст.142-145 Конституції України до матеріальної основи органів місцевого самоврядування, крім інших об'єктів, належить земля, управління якою здійснюють територіальні громади безпосередньо або через органи самоврядування, в межах їх повноважень, визначених законом, шляхом прийняття рішень, які є обов'язковими до виконання на відповідній території. Права органів самоврядування захищаються у судовому порядку.

Згідно до ст.33 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні" до делегованих повноважень виконавчих органів міських рад віднесено здійснення контролю за дотриманням земельного та природоохоронного законодавства, використанням та охороною земель, природних ресурсів загальнодержавного та місцевого значення.

Статтею 116 Земельного кодексу України передбачені підстави набуття права на землю.

Статтею 123 Земельного кодексу України передбачений порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування.

У п.34 ст.26 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що питання регулювання земельних відносин вирішуються виключно на пленарних засіданнях міської ради.

На виконання вказаних приписів законодавства 13.12.2005 Луганською міською радою було прийнято рішення №37/368 „Про надання Товариству з обмеженою відповідальністю „Українська промислово-ресурсна компанія „Віктор" згоди на розроблення проекту відведення земельних ділянок за адресою: м.Луганськ, Лєсной тупік (біля будинку №1) площею 0,2455 га під будівництво та розміщення адміністративно-виробничої будівлі та площею 0,0261 га під розміщення відкритого складу (без здійснення будівельних робіт)".

Відповідно до вказаного рішення Луганським комунальним землевпорядним підприємством на замовлення Товариства з обмеженою відповідальністю „Українська промислово-ресурсна компанія „Віктор" був виконаний проект відведення земельних ділянок за адресою: м.Луганськ, Лєсной тупік (біля будинку №1) площею 0,2455 га під будівництво та розміщення адміністративно-виробничої будівлі та площею 0,0261 га під розміщення відкритого складу (без здійснення будівельних робіт).

Оскільки вказаний проект відведення земельної ділянки був погоджений у встановленому законодавством порядку, пройшов державну експертизу землевпорядної документації, відповідачем 28.02.2006 було прийняте рішення № 41/204 „Про передачу Товариству з обмеженою відповідальністю „Українська промислово-ресурсна компанія „Віктор" в оренду земельних ділянок під будівництво та розміщення адміністративно-виробничої будівлі та під розміщення відкритого складу (без права здійснення будівельних робіт) за адресою: м.Луганськ, Лєсной тупік (біля будинку №1)".

Цим рішенням було затверджено проект відведення земельних ділянок Товариству з обмеженою відповідальністю „Українська промислово-ресурсна компанія „Віктор" за адресою: м.Луганськ, Лєсной тупік (біля будинку №1) площею 0,2455 га під будівництво та розміщення адміністративно-виробничої будівлі та площею 0,0261 га під розміщення відкритого складу (без здійснення будівельних робіт), надано Товариству з обмеженою відповідальністю „Українська промислово-ресурсна компанія „Віктор" в оренду на 49 років зазначені земельні ділянки, а також п.4 зобов'язано позивача в трьохмісячний термін з моменту прийняття даного рішення звернутись до Управління Луганської міської ради з питань регулювання земельних відносин для укладення договорів оренди землі; одержати у встановленому порядку вихідні дані на проектування; проектну документацію виконати відповідно з вимогами ДБН 360-92 та інших документів; будівництво адміністративно-виробничої будівлі виконати відповідно з затвердженою проектною документацією; до початку будівництва адміністративно-виробничої будівлі, об"єкт зареєструвати у Державній інспекції архітектурно-будівельного контролю міста Луганська та одержати дозвіл на виконання будівельних робіт; забезпечити прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об"єкту у встановленому порядку.

На виконання цього рішення між Луганською міською радою (орендодавець, відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Українська промислово-ресурсна компанія „Віктор" (орендар, позивач) 29.03.2006 були укладені відповідні договори оренди землі № 350, державна реєстрація від 17.05.2006 за № 040640200078 та № 351, державна реєстрація від 17.05.2006 за № 040640200079, на підставі чого позивач почав використовувати земельні ділянки за призначенням та розпочав будівельні роботи.

Як вже зазначалось, постановою Ленінського районного суду м.Луганська від 09.11.2007 по справі № 2"а"-738/2007, яка залишена без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 03.11.2009, рішення сесії Луганської міської ради № 41/204 від 28.02.2006 „Про передачу Товариству з обмеженою відповідальністю „Українська промислово-ресурсна компанія „Віктор" в оренду земельних ділянок під будівництво та розміщення адміністративно-виробничої будівлі та під розміщення відкритого складу (без права здійснення будівельних робіт) за адресою: м.Луганськ, Лєсной тупік (біля будинку №1)" визнане незаконним та скасоване.

Статтею 56 Конституції України передбачено, що кожний має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Статтею 1166 Цивільного кодексу України передбачені загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду.

Відповідно до ст.1173 Цивільного кодексу України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

Статтею 77 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні" визначено, що шкода, заподіяна юридичним і фізичним особам в результаті неправомірних рішень, дій або бездіяльності органів місцевого самоврядування, відшкодовується за рахунок коштів місцевого бюджету, а в результаті неправомірних рішень, дій або бездіяльності посадових осіб місцевого самоврядування -за рахунок їх власних коштів у порядку, встановленому законом.

Крім того ч.2 ст.216 Цивільного кодексу України передбачає, що якщо у зв'язку із вчиненням недійсного правочину другій стороні або третій особі завдано збитків та моральної шкоди, вони підлягають відшкодуванню винною стороною.

Стаття 224 Господарського кодексу України встановлює, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом (ч.1 ст.225 Господарського кодексу України).

В даному випадку суд дійшов висновку, що саме неправомірне рішення Луганської міської ради від 28.02.2006 №41/204 „Про передачу Товариству з обмеженою відповідальністю „Українська промислово-ресурсна компанія „Віктор" в оренду земельних ділянок під будівництво та розміщення адміністративно-виробничої будівлі та під розміщення відкритого складу (без права здійснення будівельних робіт) за адресою: м.Луганськ, Лєсной тупік (біля будинку №1)" спричинили позивачу шкоду у сумі 153617 грн. 66 коп., яка складається: з експертизи підприємства, технічних умов на підключення к електричним мережам, узгодження з Луганським регіональним виробничим управлінням Обласного комунального підприємства "Компанія "Луганськвода", комплексного вивчення документів, відводу земельної ділянки, видачі технічних умов на газифікацію, послуг вводу державного реєстру земель, проведення земельної експертизи, видачі викопіювання, обгрунтування відводу земельної ділянки, обстеження земельної ділянки, розробки проекту землеустрою, узгодження земельних ділянок, проектних робіт на будівництво, відводу земельної ділянки, виконання підрядних робіт по проведенню електропостачання з повітряної та кабельної лінії, послуг по встановленню огорожі та послуг по укладанню дорожніх пліт, оскільки вказані дії вчинені позивачем на виконання п.4 рішення Луганської міської ради №41/204 від 28.02.2006 та на підставі укладених між сторонами договорів оренди землі.

Дані витрати фактично понесені позивачем, що підтверджується матеріалами справи.

Вказані обставини спростовують доводи відповідача, викладені у відзиві, про необґрунтованість вимог позивача в цій частині.

Згідно ч.1 ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Стосовно решти вимог щодо стягнення збитків, слід зазначити наступне.

Відповідно до вимог ст.1192 Цивільного кодексу України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Як вбачається з матеріалів справи, зазначені матеріали придбані позивачем у власність або в оренду для власного користування та не вибували з його володіння, не втрачені, не пошкоджені та не знищені, відносно них не понесені будь-які додаткові витрати. Тобто, враховуючи приписи ст.22 Цивільного кодексу України та ст.225 Господарського кодексу України, понесені витрати не підпадають під поняття збитків в розумінні діючого законодавства.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Судовий збір покладається на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог згідно ст.ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно ст.85 Господарського процесуального кодексу України, у судовому засіданні 19.12.2012 були оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Керуючись ст.ст.44, 49, 80 ч.1 п.4, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Луганської області

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська промислово-ресурсна компанія "Віктор", м.Луганськ, до Луганської міської ради, м.Луганськ, задовольнити частково.

2. Стягнути з Луганської міської ради, м.Луганськ, вул.Коцюбинського, б.14, код 26070794, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська промислово-ресурсна компанія "Віктор", м.Луганськ, кв.Комарова, б.26, кв.33, код 33766527 збитки в сумі 153617 грн. 66 коп. та судові витрати в розмірі 3618 грн. 61 коп. (судовий збір -2590,11 грн. та витрати за проведення судової експертизи -1028,50 грн.)

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська промислово-ресурсна компанія "Віктор", м.Луганськ, кв.Комарова, б.26, кв.33, код 33766527 в доход державного бюджету України на поточний рахунок 31214206783006, банк отримувача: ГУ ДКСУ в Луганській області, одержувач -УДКСУ у м.Луганську, МФО 804013, код за ЄДРПОУ 37991503, код класифікації доходів (ККД): 22030001, назва „Судовий збір" (Державна судова адміністрація України, 050); символ звітності банку: 206, судовий збір в сумі 1121 грн. 76 коп., видати наказ Державній податковій інспекції у Жовтневому районі у м.Луганську Державної податкової служби.

4. Провадження по справі стосовно заявлених позовних вимог про визнання недійсним, укладеного між Луганською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю „Українська промислово-ресурсна компанія „Віктор", договору оренди земельної ділянки від 29.03.2006 № 350 відносно земельної ділянки загальною площею 0,2455 га, розташованої за адресою: м.Луганськ, Лісний тупик (біля будинку №1); про визнання недійсним, укладеного між Луганською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю „Українська промислово-ресурсна компанія „Віктор", договору оренди земельної ділянки від 29.03.2006 № 351 відносно земельної ділянки загальною площею 0,0261 га, розташованої за адресою: м.Луганськ, Лісний тупик (біля будинку №1); про зобов"язання Луганську міську раду повернути Товариству з обмеженою відповідальністю „Українська промислово-ресурсна компанія „Віктор" одержані у вигляді орендної плати гроші в сумі 56088,61 грн. припинити на підставі п.4 ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України.

5.В решті позовних вимог відмовити.

Відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено: 24.12.2012.

Головуючий суддя Т.В.Косенко

Суддя С.С.Єжова

Суддя В.В.Корнієнко