ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"06" грудня 2012 р. м. Київ К-51880/09
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів :
Головуючого Степашка О.І.
Суддів Островича С.Е.
Федорова М.О.
за участю:
секретаря судового засідання Бовкун В.В.
представника позивача Ігнатієва І.В.
представника відповідача Денисенко О.Е.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва
на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 02.09.2008
та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 27.10.2009
у справі № 7/291
за позовом Дочірнього підприємства «Маркет-Плазо»
до Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва
про скасування податкового повідомлення-рішення
ВСТАНОВИВ:
Дочірнє підприємство «Маркет-Плазо» (далі по тексту -позивач, ДП «Маркет-Плазо») звернулось до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва (далі по тексту -відповідач, ДПІ у Подільському районі м. Києва) від 18.02.2008 №0000082320/1.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 02.09.2008, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 27.10.2009, позов задоволено повністю.
В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення суду першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права.
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Як встановлено судами, ДПІ у Подільському районі м. Києва була проведена перевірка ДП «Маркет-Плазо»з питань правильності формування податкового кредиту з податку на додану вартість за період з 01.07.2006 по 31.10.2007, за результатами якої був складений акт перевірки від 21.11.2007 №179/23-204-32251573.
В акті перевірки зазначено, що позивачем занижено податок на додану вартість за липень, серпень, грудень 2006 року та лютий 2007 року.
Задовольняючи позов суди попередніх інстанцій виходили з наступного, з чим погоджується суд касаційної інстанції.
Відповідно до пп. 1.20.8 п. 1.20 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість» обов'язок доведення того, що ціна договору не відповідає рівню звичайної ціни у випадках, визначених цим Законом, покладається на податковий орган у порядку, встановленому законом. При проведенні перевірки платника податку податковий орган має право надати запит, а платник податку зобов'язаний обґрунтувати рівень договірних цін або послатися на норми абзацу першого підпункту 1.20.1 цього пункту.
Донарахування податкових зобов'язань платника податку податковим органом внаслідок визначення звичайних цін здійснюється за процедурою, встановленою законом для нарахування податкових зобов'язань за непрямими методами, а для платників податку, визнаних природними монополістами згідно із законом, - також відповідно до принципів регулювання цін, встановлених таким законом.
Підпунктом 4.3.3 п. 4.3 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та цільовими державними фондами» встановлено, що методика визначення суми податкових зобов'язань непрямими методами затверджується законом і є загальною для всіх платників податків.
Отже, колегія суддів погоджується з висновком судів першої та апеляційної інстанцій про те, що податковий орган не має методики для визначення звичайних цін, яка відповідала би чинному законодавству.
Судами встановлено та підтверджується матеріалами справи, що висновок про розмір звичайної ціни, невідповідності договірної ціни звичайній зроблено під час перевірки інспектором поза законним порядком.
Ціна товару (насіння ріпаку продовольчого, з розрахунку 7000,00 грн., без ПДВ за 1 тонну) визначена сторонами: ДП «Маркет-Плазо»(резидент України) та ТОВ «Торгове діло»(резидент України) в договорі купівлі-продажу від 31.08.2007 №532 є звичайною і відповідає рівню справедливих ринкових цін.
Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що судами першої та апеляційної інстанцій належним чином з'ясовані обставини справи та дано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального та процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішення судів першої та апеляційної інстанцій не встановлено.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 02.09.2008 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 27.10.2009 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.
Головуючий (підпис)О.І. Степашко Судді (підпис)С.Е. Острович (підпис)М.О. Федоров З оригіналом згідно
Суд | Вищий адміністративний суд України |
Дата ухвалення рішення | 06.12.2012 |
Оприлюднено | 27.12.2012 |
Номер документу | 28261911 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Вищий адміністративний суд України
Степашко О.І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні