Ухвала

від 24.12.2012 по справі 36/414

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

УХВАЛА

Справа № 36/414 24.12.12

За скаргоюСевастопольської міської ради На постанову відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України про стягнення виконавчого збору ВП № 17650495 від 15.10.2012 р. У справі за позовом: Фізичної особи - суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 доСевастопольської міської ради про визнання незаконним та скасування рішення Севастопольської міської ради № 6770 від 14.04.2009р. та зобов'язання вчинити дії

Суддя Трофименко Т.Ю.

Представники:

Від позивача не з'явились

Від відповідача не з'явились

Від ВДВС Рубель І.В. по довіреності № 00426 від 02.08.2012р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду м. Києва передані позовні вимоги Фізичної особи - суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 до Севастопольської міської ради про визнання незаконним та скасування рішення XIV сесії Севастопольської міської ради № 6770 від 14.04.2009р., зобов'язання Севастопольської міської ради розглянути по суті та, відповідно до ч. 7 ст. 123 Земельного кодексу України, прийняти рішення про надання земельної ділянки у користування.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 14.12.2009 р. у справі № 36/414 позовні вимоги задоволено частково. Визнано недійсним рішення XIV сесії Севастопольської міської ради № 6770 від 14.04.2009р. "Про відмову в поновленні строку дії рішення міської Ради від 10.07.2008р. № 2284 та передачу в оренду підприємцю ОСОБА_1 земельної ділянки площею 0,3900 га по АДРЕСА_1 для будівництва і обслуговування бази з ремонту житлових та громадських будівель".

Зобов'язано Севастопольську міську раду розглянути по суті питання про надання земельної ділянки площею 0,3900 га. по АДРЕСА_1 для будівництва і обслуговування бази з ремонту житлових та громадських будівель у користування. Стягнуто з Севастопольської міської ради на користь Фізичної особи - суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 170 (сто сімдесят) грн. 00 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На примусове виконання рішення Господарського суду міста Києва від 14.12.2009 р. у справі № 36/414, 15.01.2010 р. судом видано відповідні накази.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 21.07.2010 р., рішення господарського суду міста Києва від 14.12.2009р. по справі № 36/414 -скасовано, провадження по справі припинено. Повернуто Фізичній особі -суб'єкту підприємницької діяльності ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) з державного бюджету сплачене державне мито в сумі 170 грн., перераховане квитанцією № 202/239 від 12.10.2009року. Повернуто Фізичній особі -суб'єкту підприємницької діяльності ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) з державного бюджету сплачені витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн., перераховані квитанцією № 203/241 від 12.10.2009 року. Повернуто Севастопольській міській раді (99011, м. Севастополь, вул. Леніна, 3, ідентифікаційний код 24872845) з державного бюджету сплачене державне мито за подачу апеляційної скарги в сумі 42 грн. 50 коп., перераховані платіжним дорученням № 3 від 22 січня 2010 року,

06.11.2012 р. через відділ діловодства Господарського суду міста Києва представник Севастопольської міської ради подав скаргу, в якій просить визнати протиправними дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України щодо стягнення з боржника Севастопольської міської Ради виконавчого збору в розмірі 40,60 грн. у виконавчому провадженні ВП № 17650495 та скасувати постанову державного виконавця від 15.10.2012 про стягнення з боржника виконавчого збору № ВП/ 17650495.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.11.2012р. відповідно до ст.. ст. 86, 121-2 Господарського процесуального Кодексу України, розгляд скарги Севастопольської міської ради на постанову відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України про стягнення виконавчого збору ВП № 17650495 від 15.10.2012 р. призначено на 05.12.2012 р. та зобов'язано відділ примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України надати суду належним чином засвідчені копії матеріалів виконавчого провадження та письмові пояснення по справі.

Розпорядженням Заступника голови господарського суду міста Києва від 05.12.2012 р. справу № 36/414 за позовом Фізичної особи - суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 до Севастопольської міської ради про визнання незаконним та скасування рішення Севастопольської міської ради № 6770 від 14.04.2009р. та зобов'язання вчинити дії, передано для розгляду судді Сіваковій В.В. у зв'язку з знаходженням у відрядженні судді Трофименко Т.Ю.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.12.12р. суддею Сіваковою В.В. прийнято дану справу до свого провадження та призначено її до розгляду на 24.12.2012р.

Розпорядженням Заступника Голови Господарського суду міста Києва від 10.12.12р. справу № 36/414 передано для розгляду судді Трофименко Т.Ю., в зв'язку з її поверненням з відрядження.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.12.12р. суддею Трофименко Т.Ю. прийнято дану справу до свого провадження.

Представник Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України надав відзив на скаргу, в якому просить відмовити Севастопольської міської ради в задоволенні скарги, зазначаючи, що державний виконавець не міг знати про скасування рішення на підставі якого видано наказ, оскільки Севастопольська міська рада не повідомила державного виконавця про підстави, що зумовлюють обов'язкове зупинення чи закінчення виконавчого провадження та наголошує на тому, що в поданих до скарги додатках скаржником не надано документів, що підтверджують направлення постанови Київського апеляційного господарського суду по справі № 36/414 або ухвали про прийняття до розгляду апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва по справі № 36/414 на адресу Державної виконавчої служби України.

Відповідно до ст.121-2 Господарського процесуального кодексу України скарги на дії органів Державної виконавчої служби розглядаються господарським судом, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач, боржник та орган виконання судових рішень.

Повно та всебічно дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

25.02.2010р. державним виконавцем відділу примусового виконання рішень департаменту державної виконавчої служби, Кузьменко О. С. винесена постанова про відкриття виконавчого провадження № ВП 17650495 на суму 406,00 грн. та направлена сторонам.

15.10.2012р. головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України, Роєнко Р.В. винесена постанова про стягнення з боржника виконавчого збору № ВП 17650495 на суму 40,60 грн.

Заявник вважає, що постанова від 15.10.2012р. винесена головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України, Роєнко Р.В. про арешт коштів боржника з порушенням Закону України «Про виконавче провадження».

Заявник зазначає, постановою Київського апеляційного господарського суду від 21.07.2010 року рішення Господарського суду міста Києва від 14.12.2009 р. по справі № 36/414 скасовано, провадження по справі припинено. Таким чином, на підставі пункту 4 частини 1 статті 49 Закону України «Про виконавче провадження»виконавче провадження ВП № 17650495 від 25.02.2010 року підлягає закінченню.

Однак, державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України у супереч нормам діючого законодавства України, 22.10.2012 року було прийнято постанову про стягнення з боржника Севастопольської міської Ради виконавчого збору у виконавчому провадженні ВП, № 17650495 з виконання наказу Господарського суду м. Києва № 36/414 від 15.01.2010. Постанова державного виконавця одержана Севастопольською міською Радою 22.10.2012 р, що підтверджується штампом вхідної кореспонденції Севастопольської міської ради (вх. № 03-10/4773).

Підставою стягнення з Севастопольської міської Ради виконавчого збору було вказано невиконання боржником рішення суду в добровільному порядку у семиденний строк.

Вищевказана постанова про стягнення з боржника Севастопольської міської Ради виконавчого збору у ВП № 17650495 прийнята після спливу 2 років з моменту скасування рішення суду на підставі якого виданий виконавчий документ - рішення Господарського суду міста Києва від 14.12.2009 року по справі № 36/414.

Як передбачає ч.1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження»у разі скасування рішення суду або іншого органу (посадової особи), на підставі якого виданий виконавчий документ, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню виконавче провадження підлягає закінченню.

Таким чином державний виконавець знехтував вимогами діючого законодавства України, а саме: відповідно до ч. 1 ст. 48 ч. Закону України «Про виконавче провадження» не повернув виконавчий документ, прийнятий державним виконавцем до виконання, до суду, який його видав, у зв'язку з відновлення судом строку для подання апеляційної скарги на рішення, за яким видано виконавчий документ, та прийняття такої апеляційної скарги до розгляду; відповідно до 4 частини 1 статті 49 Закону України «Про виконавче провадження» не закінчив виконавче провадження у зв'язку із скасуванням рішення суду на підставі якого виданий виконавчий документ; відповідно до ч.2 ст. 22 Закону України «Про виконавче провадження» пропустив строки пред'явлення виконавчих документів до виконання, прийнявши постанову про стягнення виконавчого збору після спливу більш ніж 2 роки після скасування рішення суду на підставі якого виданий виконавчий документ.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначає Закон України «Про виконавче провадження».

Закон України «Про виконавче провадження»- це спеціальний закон, який регулює виконання рішень судів, інших органів (посадових осіб).

Стаття 124 Конституції України встановлює, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Так, стаття 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положеннями статті 2 Закону України «Про державну виконавчу службу»встановлено, що правову основу діяльності державної виконавчої служби становлять Конституція України, цей Закон, інші закони та нормативно-правові акти, що прийняті на їх виконання.

Відповідно до положень частини першої статті 24 Закону України «Про виконавче провадження»(в редакції, яка діяла на момент вчинення виконавчої дії) державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення виконавчого документа до виконання і цей документ відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, та пред'явлений до виконання до органу державної виконавчої служби за належним місцем виконання рішення.

В поданій скарзі боржником не заперечується факт отримання постанови про відкриття виконавчого провадження.

У зв'язку з невиконанням рішення суду в строк наданий боржнику для добровільного виконання державним виконавцем на підставі статті 28 Закону України «Про виконавче провадження»(в редакції чинній з 09.03.2011) винесено постанову про стягнення виконавчого збору від 15.10.2012 ВП № 17650495.

Статтею 11-1 Закону України «Про виконавче провадження»(в редакції чинній до 09.03.2011) визначено права і обов'язки сторін та інших осіб у виконавчому провадженні.

Зокрема сторони та інші учасники виконавчого провадження мають право знайомитися з матеріалами виконавчого провадження, робити з них виписки, знімати копії, подавати додаткові матеріали, заявляти клопотання, брати участь у провадженні виконавчих дій, давати усні і письмові пояснення в процесі виконавчих дій, висловлювати свої доводи, міркування з усіх питань, що виникають у ході виконавчого провадження, у тому числі при проведенні експертизи, заперечувати проти клопотань, доводів та міркувань інших учасників виконавчого провадження, заявляти відводи у випадках, передбачених цим Законом, оскаржувати дії (бездіяльність) державного виконавця з питань виконавчого провадження та користуватися іншими правами, наданими цим Законом. Стягувач має право подати заяву про видачу дубліката виконавчого документа, про поновлення строку пред'явлення виконавчого документа до виконання, про відмову від стягнення і повернення виконавчого документа. Сторони мають право укласти мирову угоду про закінчення виконавчого провадження, яка визнається судом, оспорювати належність майна і його оцінку, подавати письмові заперечення проти розрахунку державного виконавця щодо розподілу коштів між стягувачами. За виконавчим документом про стягнення коштів за погодженням із стягувачем боржник може передати стягувачу в рахунок повного або часткового погашення боргу власне майно.

Сторони зобов'язані письмово повідомляти державного виконавця про виникнення обставин, що зумовлюють обов'язкове зупинення виконавчого провадження, встановлення відстрочки або розстрочки виконання, зміну способу і порядку виконання рішення, зміну місця проживання чи перебування (у тому числі про зміну їх реєстрації) або місцезнаходження, а боржник - фізична особа - про зміну місця роботи.

Боржник зобов'язаний у строк, встановлений державним виконавцем, надати достовірні відомості про свої доходи та майно, у тому числі про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, рахунки в банківських та фінансових установах, своєчасно з'явитися за викликом державного виконавця, письмово повідомити державного виконавця про майно, що перебуває в заставі або у інших осіб, а також про кошти та майно, належні боржникові від інших осіб. Особи, які беруть участь у виконавчому провадженні, зобов'язані сумлінно користуватися усіма наданими їм правами з метою забезпечення повного і своєчасного вчинення виконавчих дій.

Таким чином сторони виконавчого провадження зобов'язані повідомляти державного виконавця про всі підстави, що зумовлюють обов'язкове зупинення чи закінчення виконавчого провадження.

В матеріалах виконавчого провадження ВП № 17650495 будь-які заяви боржника з додатками: ухвалою про прийняття до розгляду апеляційної скарги на рішення господарського суду м. Києва по справі № 36/414 або постанови Київського апеляційного господарського суду по справі № 36/414 відсутні.

З огляду на те, що боржником не було повідомлено Відділ примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України про підстави, що зумовлюють зупинення або закінчення виконавчого провадження -Постанова Київського апеляційного господарського суду від 21.07.2010р. по справі № 36/414,якою рішення Господарського суду міста Києва від 14.12.2009р. скасовано та провадження по справі припинено, суд вважає дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України щодо винесення Постанови від 15.10.2012р. про стягнення з боржника виконавчого збору за ВП № 17650495, правомірними та законними.

На підставі викладеного, оскаржувана постанова державного виконавця про стягнення виконавчого збору, винесена у відповідності до вимог Закону України «Про виконавче провадження»та державний виконавець не допустив порушення законодавства про виконавче провадження та здійснив всі правомірні дії на виконання рішення Господарського суду міста Києва.

Отже, постанова державного виконавця про стягнення виконавчого збору винесена у повній відповідності до вимог Закону України «Про виконавче провадження», а тому не підлягає скасуванню.

Враховуючи вищенаведене, скарга Севастопольської міської ради не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 86, 121-2 ГПК України, суд

У Х В А Л И В:

В задоволенні скарги Севастопольської міської ради - відмовити.

Суддя Т.Ю.Трофименко