Ухвала

від 18.12.2012 по справі 2а-252/12/1370

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2012 р. Справа № 57281/12

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Довгополова О.М.,

суддів Большакової О.О., Святецького В.В.,

з участю секретаря судового засідання Рибак О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Франківському районі міста Львова на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 21 лютого 2012 року у справі за позовом Приватного підприємства «КреаТех» до Державної податкової інспекції у Франківському районі міста Львова про визнання протиправними рішення і дій, -

ВСТАНОВИВ:

ПП «КреаТех» звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова, яким просило визнати незаконним та скасувати рішення відповідача №736 від 27 грудня 2011 року про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ПП «КреаТех»; визнати чинною реєстрацію ПП «КреаТех» платником податку на додану вартість згідно Свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість від 09 липня 2009 року серії НБ № 505487 № 100327449; визнати протиправними дії відповідача щодо повідомлень державного реєстратора про відсутність ПП «КреаТех» за місцем знаходження, що направлялись державному реєстратору в жовтні-грудні 2011 року.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 21 лютого 2012 року позов задоволено частково: визнано протиправним і скасовано рішення Державної податкової інспекції у Франківському районі міста Львова № 736 від 27.12.2011 року про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ПП «КреаТех» та визнано протиправними дії Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова щодо направлення державному реєстратору в жовтні-грудні 2011 року повідомлень про відсутність ПП «КреаТех» за місцем знаходження та збережено до набрання законної сили даним судовим рішенням застосовані ухвалою суду від 24.01.2012 року заходи забезпечення адміністративного позову шляхом зупинення рішення Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова № 736 від 27.12.2011 року про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ПП «КреаТех». В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Постанова мотивована тим, що розбіжності щодо дати рішення засновника про припинення (ліквідацію чи реорганізацію) діяльності юридичної особи (26.12.2011 року і 23.12.2011 року), відсутність копії такого рішення у податкового органу та пояснення засновника ПП «КреаТех» ОСОБА_1 щодо неприйняття ним рішення про припинення діяльності підприємства свідчать про безпідставність прийняття Державною податковою інспекцією у Франківському районі м. Львова рішення № 736 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ПП «КреаТех» на підставі пп. «б» п. 184.1 ст. 184 Податкового кодексу України. Крім того, жодними доказами не встановлено підстав направлення ДПІ у Франківському районі м. Львова (тричі за півтора місяці) державному реєстратору повідомлень про відсутність юридичної особи, в тому числі повторних після внесення державним реєстратором 02.11.2011 року до Єдиного державного реєстру запису про підтвердження відомостей про юридичну особу ПП «КреаТех» за місцезнаходженням.

Постанову в апеляційному порядку оскаржив відповідач, вважає, що вона прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить постанову скасувати та прийняти нову, якою в позові відмовити повністю. На обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що із змісту наказу Міністерства фінансів України «Про затвердження Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість» від 07.11.11 року № 1394 випливає, що законодавець дозволяє податковому органу анулювати реєстрацію платника податку на додану вартість згідно з пп. «б» п. 184.1 ст. 184 Податкового кодексу лише за наявності заяви про припинення платника податку на додану вартість за формою № 8-ОПП, а відповідачем було долучену таку копію заяви до матеріалів справи, яка і слугувала підставою для прийняття рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість. Крім того, підставою для скерування органом державної податкової служби державному реєстратору повідомлення про відсутність юридичної особи за місцезнаходження є інформація, яка отримана від підрозділу податкової міліції про підтвердження відсутності платника податків за місцезнаходженням.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

ПП «КреаТех» 20.05.2009 року було зареєстроване як суб'єкт підприємницької діяльності юридична особа (код ЄДРПОУ 36500360) та зареєстроване 09.07.2009 року платником податку на додану вартість (Свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість № 100327449, індивідуальний податковий номер 365003613508).

27.12.2011 року Державною податковою інспекцією у Франківському районі м. Львова було прийняте рішення № 736 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ПП «КреаТех».

Як зазначено в рішенні, комісією податкового органу було встановлено наявність рішення засновників юридичної особи щодо припинення від 26.12.2011 року № 12/1 та факт відсутності за місцезнаходженням, що підтверджено повідомленням від 06.12.2001 року № 5983/8, а також подання платником податкових декларацій з податку на додану вартість протягом періоду з 01.12.2010 року до 30.11.2011 року з показниками, які свідчать про наявність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту, має за останні 12 календарних місяців обсяги оподатковуваних операцій 1839748,00 грн. та у нього відсутня заборгованість з податку на додану вартість на дату складання рішення.

На підставі наведеного комісія вирішила, що відповідно до пп. «б» п. 184.1 ст. 184 Податкового кодексу України є підстави для анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ПП «КреаТех».

Порядок анулювання реєстрації платника податку визначений ст. 184 Податкового кодексу України, відповідно до п. 184.1 якої реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку і відбувається за наявності підстав, передбачених вказаною статтею, перелік яких є вичерпним.

Зокрема, відповідно до підпункту «б» цього пункту якщо будь-яка особа, зареєстрована як платник податку, прийняла рішення про припинення та затвердила ліквідаційний або передавальний баланс щодо своєї діяльності відповідно до законодавства за умови сплати суми податкових зобов'язань із податку у випадках, визначених цим розділом.

Як вбачається із спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців за електронним запитом судді Львівського апеляційного адміністративного суду Хоми О.П. у зв'язку з розглядом даної справи від 23.01.2012 року за № 12824036, станом на 23.01.2012 року підтверджується статус відомостей про юридичну особу ПП «КреаТех», відсутність запису щодо рішення засновків про ліквідацію юридичної особи та відсутність запису про затвердження ліквідаційного або передавального балансу щодо своєї діяльності.

Засновник ПП «КреаТех» ОСОБА_1 в судовому засіданні в суді першої інстанції заперечив прийняття ним як одноосібним засновником підприємства рішення про припинення юридичної особи, відтак рішення про припинення відсутнє, рівно як відсутній ліквідаційний або передавальний баланс щодо діяльності підприємства.

Наведене підтвердила також директор ПП «КреаТех» ОСОБА_2, а також заперечила факт подання нею до Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова заяви про припинення платника податків від 23 грудня 2011 року № 12/1.

Представник відповідача надав лише копію зазначеної заяви, в якій рішення засновника про припинення (ліквідацію чи реорганізацію) діяльності юридичної особи датоване 23 грудня 2012 року та має той самий номер, що і заява - № 12/1.

Проте в оскаржуваному рішенні відповідача зазначено рішення засновників про припинення юридичної особи від 26.12.2011 року, а не від 23.12.2011 року, як вказано в заяві.

При цьому на вимогу суду відповідач не надав оригіналу зазначеної заяви, хоч така, за її наявності, повинна бути наявною у податковому органі.

За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що вказані розбіжності щодо дати рішення засновника про припинення (ліквідацію чи реорганізацію) діяльності юридичної особи (26.12.2011 року і 23.12.2011 року), відсутність у податкового органу копії такого рішення та оригіналу заяви ПП «КреаТех» про анулювання свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість, пояснення засновника ПП «КреаТех» ОСОБА_1 щодо неприйняття ним рішення про припинення діяльності підприємства, пояснення директора ПП «КреаТех» ОСОБА_2 про неподання такої заяви свідчать про безпідставність прийняття Державною податковою інспекцією у Франківському районі м. Львова рішення № 736 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ПП «КреаТех» на підставі пп. «б» п. 184.1 ст. 184 Податкового кодексу України.

Щодо позовних вимог про визнання протиправними дій відповідача щодо направлення державному реєстратору в жовтні-грудні 2011 року повідомлень про відсутність ПП «КреаТех» за місцем знаходження колегія суддів зазначає наступне.

Відносини, які виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб, а також фізичних осіб підприємців, регулює Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців».

Відповідно до ч. 1 ст. 16 цього Закону Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення органів державної влади, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців з Єдиного державного реєстру.

Згідно з ст. 17 цього Закону відомості про юридичну особу або фізичну особу підприємця включаються до Єдиного державного реєстру шляхом внесення записів на підставі відомостей з відповідних реєстраційних карток та відомостей, що надаються юридичними особами державному реєстратору за місцезнаходженням реєстраційної справи згідно із законодавством України.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Статтею 19 вказаного Закону передбачено, зокрема, що юридична особа зобов'язана подавати (надсилати) щороку протягом місяця, що настає за датою державної реєстрації, починаючи з наступного року, державному реєстратору для підтвердження відомостей про юридичну особу реєстраційну картку про підтвердження відомостей про юридичну особу.

Юридична особа вважається такою, що здійснює діяльність на підставі установчих документів з моменту державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи у порядку, встановленому статтею 29 цього Закону.

У разі ненадходження в установлений частиною одинадцятою цієї статті строк реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу державний реєстратор зобов'язаний надіслати поштовим відправленням протягом пяти робочих днів з дати, встановленої для подання реєстраційної картки, юридичній особі повідомлення щодо необхідності подання державному реєстратору зазначеної реєстраційної картки.

У разі надходження державному реєстратору від органу державної податкової служби повідомлення встановленого зразка про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням державний реєстратор зобов'язаний надіслати поштовим відправленням протягом п'яти робочих днів з дати надходження зазначеного повідомлення юридичній особі повідомлення щодо необхідності подання державному реєстратору реєстраційної картки.

У разі неподання юридичною особою протягом місяця з дати надходження їй відповідного повідомлення реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу державний реєстратор повинен внести до Єдиного державного реєстру запис про відсутність підтвердження зазначених відомостей датою, яка встановлена для чергового подання реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу.

Як встановлено судом Державна податкова інспекція у Франківському районі м. Львова тричі надсилала державному реєстратору повідомлення форми № 18-ОПП про відсутність юридичної особи ПП «КреаТех» за місцезнаходженням (АДРЕСА_1): від 20.10.2011 року № 564, від 15.11.2011 року № 581 та від 06.12.2011 року № 591. До вказаних повідомлень податковим органом долучались довідки про встановлення фактичного місцезнаходження платника податків.

Державний реєстратор 27.10.2012 року, 22.11.2011 року та 14.12.2011 року направляв ПП «КреаТех» на зазначену адресу повідомлення щодо необхідності подання державному реєстратору реєстраційної картки у зв'язку із надходженням від державної податкової адміністрації повідомлення про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням.

02.11.2011 року, 25.11.2011 року та 19.12.2011 року позивач надавав державному реєстратору реєстраційну картку про підтвердження відомостей про юридичну особу.

На підставі одержаних реєстраційних карток про підтвердження відомостей про юридичну особу державний реєстратор 02.11.2011 року, 25.11.2011 року та 19.12.2011 року вносив до Єдиного державного реєстру записи про підтвердження відомостей про юридичну особу, що підтверджується довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 19.12.2011 року серії НОМЕР_1.

Наведене свідчать про те, що ПП «КреаТех» своєчасно одержувало кореспонденцію та оперативно надавало державному реєстратору відповідні документи, що підтверджує знаходження підприємства за місцезнаходженням за адресою: АДРЕСА_1.

Надані суду відповідачем зазначені вище повідомлення про відсутність юридичної особи ПП «КреаТех» та долучені до них довідки про встановлення фактичного місцезнаходження платника податків не містять жодних достовірних даних щодо відсутності позивача за вказаною адресою.

Суд апеляційної інстанції вважає, що при встановленні факту перебування чи відсутності позивача за місцезнаходженням допущено ряд порушень, внаслідок яких податковим органом зроблено хибний висновок про відсутність позивача за місцезнаходженням.

Також колегія суддів враховує, що метою використання єдиної раціональної методики обліку платників податків і зборів в органах державної податкової служби Державною податковою адміністрації України наказом від 22.12.2010 року № 979, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 30.12.2010 року за № 1439/18734 було затверджено «Порядок обліку платників податків і зборів».

Відповідно до п. 12.1 цього Порядку з метою більш повного обліку платників податків - юридичних осіб або фізичних осіб - підприємців, унеможливлення отримання юридичними особами або фізичними особами - підприємцями неконтрольованих доходів підрозділи органів державної податкової служби, до функцій яких входить ведення обліку платників податків, повинні забезпечувати систематичний контроль за повнотою та своєчасністю взяття на облік юридичних осіб або фізичних осіб - підприємців органами державної податкової служби після здійснення їх державної реєстрації, перереєстрації, реорганізації та внесення змін до реєстраційних чи установчих документів.

Згідно з п. 12.2 Порядку при призначенні чи проведенні будь-якого виду перевірки платника податків чи при виконанні інших службових обов'язків працівниками органів державної податкової служби здійснюється або може здійснюватись перевірка місцезнаходження (місця проживання) платника податків. За наслідками перевірки складається акт перевірки місцезнаходження платника податків. Якщо встановлено відсутність платника податків за його місцезнаходженням (місцем проживання), то проводиться робота із з'ясування фактичного місця розташування (місцезнаходження, місця проживання) платника податків, відповідальних та пов'язаних осіб.

Відповідачем не доведено факту здійснення перевірки місцезнаходження платника податків та складення за наслідками такої перевірки акту перевірки місцезнаходження платника податків.

Відповідно до п. 12.5 Порядку якщо за результатами заходів щодо встановлення фактичного місцезнаходження юридичної особи підрозділами податкової міліції буде підтверджено відсутність такої особи за місцезнаходженням або встановлено, що фактичне місцезнаходження юридичної особи не відповідає зареєстрованому місцезнаходженню, керівник (заступник керівника) органу державної податкової служби приймає рішення про направлення до відповідного державного реєстратора повідомлення про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням за формою № 18-ОПП для вжиття заходів, передбачених частиною восьмою статті 19 Закону.

Порядок взаємодії підрозділів податкової міліції з іншими структурними підрозділами органів державної податкової служби (ДПС) під час встановлення місцезнаходження платників податків визначено «Положенням про організацію взаємодії підрозділів податкової міліції з іншими структурними підрозділами органів державної податкової служби для встановлення місцезнаходження платника податків», затвердженим наказом Державної податкової адміністрації України від 17.05.2010 року № 336.

Розділом ІІІ цього Положенням визначено порядок організації роботи з підготовки та направлення структурними підрозділами органів ДПС запитів на встановлення місцезнаходження платника податків, а розділом IV - дії підрозділів податкової міліції при отриманні запитів на встановлення місцезнаходження платника податків.

Зокрема, відповідно до розділу ІІІ Положення, щодо кожного платника податків, який відсутній за місцезнаходженням (місцем проживання) та місцезнаходження (місце проживання) якого не з'ясовано, структурні підрозділ органу ДПС проводить такі заходи: шляхом спілкування (телефон, пошта, факс, виїзд за місцезнаходженням тощо) із платником податків з'ясовує його фактичне місцезнаходження (місце проживання); за допомогою Єдиного банку даних платників податків встановлює місце проживання засновників і керівників платника податків та отримує інформацію стосовно інших платників податків, де зазначені особи є засновниками чи керівниками. У разі підтвердження відсутності платника податків за місцезнаходженням (місцем проживання) структурний підрозділ органу ДПС, який є ініціатором запиту, готує за відповідною формою запит на встановлення місцезнаходження (місця проживання) платника податків та направляє до підрозділу податкової міліції.

Відповідачем не доведено неможливості визначення фактичного місцезнаходження платника податків шляхом здійснення заходів, передбачених розділом ІІІ зазначеного Положення.

Разом з тим, непроведення таких заходів позбавляло відповідача можливості зробити висновок про підтвердження відсутності платника податків за місцезнаходженням та, як наслідок, направити до підрозділу податкової міліції запит на встановлення місцезнаходження (місця проживання) платника податків.

Незважаючи на наведене вище, в.о. начальника ГВПМ СДПІ ВПП в м. Львові Юристовським Р.О. були складені три довідки про встановлення місцезнаходження (місця проживання) платника податків ПП «КреаТех» (без зазначення дати їх складення), відповідно до яких місцезнаходження платника податків не встановлено, та/або встановлено, що суб'єкт господарювання зареєстрований на осіб, які до діяльності юридичної особи або фізичної особи - підприємця ніякого відношення не мають та вжиті всі заходи передбачені пунктом 4.13 розділу IV Положення.

Водночас, розділом IV зазначеного Положення визначено порядок дій підрозділів податкової міліції при отриманні запитів на встановлення місцезнаходження платника податків, зокрема визначено які заходи здійснюються з метою встановлення місцезнаходження платника податків.

Відповідно до п. 4.8 Положення кожний проведений захід оформлюється документально (довідкою або рапортом), а згідно з п. 4.14 - листування з питань встановлення місцезнаходження платника податків в обов'язковому порядку обліковується у журналах реєстрації вхідної та вихідної кореспонденції відділу податкової міліції (канцелярії) відповідно до вимог діловодства.

Однак відповідачем здійснення необхідних дій, передбачених розділом IV Положення не доведено.

Враховуючи наведене вище, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про те, що у відповідача були відсутні підстави для направлення державному реєстратору повідомлень про відсутність ПП «КреаТех» за місцезнаходженням, в тому числі повторних після внесення державним реєстратором 02.11.2011 року до Єдиного державного реєстру запису про підтвердження відомостей про юридичну особу ПП «КреаТех» за місцезнаходженням.

За наведених обставин колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та прийняв постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, тому оскаржувану постанову слід залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. ст. 206, 254 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Франківському районі міста Львова залишити без задоволення.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 21 лютого 2012 року у справі № 2а-252/12/1370 за позовом Приватного підприємства «КреаТех» до Державної податкової інспекції у Франківському районі міста Львова про визнання протиправними рішення і дій - залишити без змін.

Скасувати заходи забезпечення позову, застосовані ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 24 січня 2012 року.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий О.М. Довгополов

Судді О.О. Большакова

В.В. Святецький