Рішення

від 13.12.2012 по справі 5023/5180/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" грудня 2012 р.Справа № 5023/5180/12

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Жигалкіна І.П.

при секретарі судового засідання Федорова Т.О.

розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Консалтингово-правова компанія Столиця", м. Харків до Товариства з обмеженою відповідальністю "Австрія", м. Харків про стягнення 608 742,86 грн. за участю представників сторін:

позивача - Карімової О.В. (дов. № б/н від 01.10.2012 р.)

відповідача - Лахно О.В. (дов. № б/н від 11.12.2012 р.); Широкорад Н.В. (дов. № 30/83 від 11.12.2012 р.)

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Консалтингово-правова компанія Столиця", звернувся до господарського суду Харківської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Австрія" (надалі - Відповідач) суму боргу за Договором підряду № 4 від 15.03.2012 року у розмірі 314 867,00 грн. (триста чотирнадцять тисяч вісімсот шістдесят сім грн. 00 коп.), пеню у розмірі 31 786,70 грн. (тридцять одна тисяча сімсот вісімдесят шість грн. 70 коп.) та за Договором підряду № 59 від 23.04.2012 року у розмірі 178 701,02 грн. (сто сімдесят вісім тисяч сімсот одна грн. 02 коп.) та пеню з 06.06.2012 р. по 09.10.2012 р. у розмірі 111 688,14 грн. (сто одинадцять тисяч шістсот вісімдесят вісім грн. 14 коп.) та покладення на Відповідача судового збору.

Представник Позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить суд задовольнити їх.

Представника Відповідача у судовому засіданні проти позовних вимог заперечує та просить суд відмовити у їх задоволенні в повному обсязі.

Судом виконано процесуальний обов'язок щодо повідомлення учасників процесу про дату, час та місце розгляду справи відповідно до вимог пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 р. № 75 (з подальшими змінами), а тому суд вважає можливим розглядати справу за наявними в ній матеріалами, як це передбачено статтею 75 Господарського процесуального кодексу України.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз'яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.97 № 02 - 5/289 із змінами "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України").

Крім того, в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.08.2007р. № 01-8/675 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року" (пункт 15) зазначено, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження сторін (для юридичних осіб).

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. N 01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України (надалі - ГПК України), не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Беручи до уваги, що відповідно до статті 33 ГПК України обов'язок доказування і подання доказів покладено на сторони, суд згідно за статтею 75 ГПК України розглядає справу за наявними матеріалами.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, заслухавши пояснення присутніх представників сторін, всебічно і повно дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

15.03.2012 року між ТОВ "Австрія" (Замовник) та ПП "РАІКОМ" (Підрядник) був укладений договір підряду № 4. Згідно п. 1.1., ПП "РАІКОМ" прийняло на себе зобов'язання виконати комплекс робіт з встановлення міжкімнатних та сантехнічних дверей з врізанням механізмом і установкою ручок на об'єкті ТОВ "Австрія", що розташований за адресою: м. Харків, пр-т 50 річчя СРСР 56.

В порядку п. 2.1. загальна вартість комплексу робіт визначено згідно Додатку № 1 до договору підряду № 4 від 15.03.2012 року. Відповідно до Додатку № 1 до договору підряду № 4 від 15.03.2012 року договірна ціна становить 314 867,00 грн.

Пунктом 2.2. вказаного договору передбачено, що комплекс робіт вважається виконаним у повному обсязі після підписання сторонами Акту здачі-приймання виконаних робіт.

ПП "РАІКОМ" у повному обсязі виконанні зобов'язання за договором підряду № 4 від 15.03.2012 року в зв'язку з чим між сторонами було підписано Довідка про вартість виконаних будівельних робіт до Договору підряду № 4 від 15.03.2012 року на загальну суму 314 867,00 грн. та Акт приймання виконаних будівельних робіт за травень 2012 р. до Договору підряду № 4 від 15.03.2012 року на загальну суму 314 867,00 грн.

ТОВ "Австрія" не здійснила оплату виконаних будівельних робіт за травень 2012 р. на підставі Договору підряду № 4 від 15.03.2012 року на загальну суму 314 867,00 грн.

05.10.2012 р. між ПП "РАІКОМ" та ТОВ "Консалтингово-правова компанія "СТОЛИЦЯ" було укладено Договір відступлення права вимоги. В порядку та на умовах, визначених цим Договором, ПП "РАІКОМ" відступає ТОВ "Консалтингово-правова компанія "СТОЛИЦЯ", а ТОВ "Консалтингово-правова компанія "СТОЛИЦЯ" набуває право вимоги, належне Цедентові, і стає кредитором за Договором підряду № 4 від 15.03.2012 року між ПП "РАІКОМ" і ТОВ "Австрія" (код ЄДРПОУ 37461972).

Відступлення права вимоги за Договором підряду № 4 від 15.03.2012 року розповсюджується в повному обсязі та на умовах, які існують на момент відступлення права вимоги, включаючи право вимоги на суму основного зобов'язання за Договором підряду № 4 від 15.03.2012 року на момент підписання цього Договору, пені та штрафів у разі їх нарахування та відсотків за користування коштами, суму інфляційного збільшення, згідно ст. 625 Цивільного Кодексу України.

В порядку п. 5.3. Договору підряду № 4 від 15.03.2012 року у разі несвоєчасної оплати робіт ТОВ "Австрія" сплачує суму боргу, а також пеню, яка розраховується у розмірі подвійної ставки НБУ від суми заборгованості, але не більше 10% від вартості усієї роботи. У зв'язку з тим, що сума пені із розрахунку подвійної ставки НБУ від суми заборгованості перевищує 10 % від вартості усієї роботи, Позивач нараховує пеню у розмірі 10 % від вартості усієї роботи.

23.04.2012 року між ТОВ "Австрія" (Замовник) та ПП "СТРОЙБЕЛМАШ" (Підрядник) був укладений договір підряду № 59. Згідно п. 1.1., ПП "СТРОЙБЕЛМАШ" прийняло на себе зобов'язання здійснити реконструкцію 1 та 4 поверхів готелю ТОВ "Австрія", що розташований за адресою: м. Харків, пр-т 50 річчя СРСР 56.

В порядку п. 2.2. Договору підряду № 59 від 23.04.2012 року сторони прийшли до взаємної згоди, що вартість будівельних робіт становить 600 000,00 грн.

Пунктом 3.1. вказаного договору передбачено, що розрахунок за Договором здійснюється Замовником на розрахунковий рахунок Виконавця на підставі Акту виконаних робіт.

Відповідно до п. 3.3. кінцева оплата кожного етапу робіт здійснюється на протязі 5-ти днів після підписання сторонами Акта виконаних робіт кожного етапу.

ПП "СТРОЙБЕЛМАШ" здійснив будівельні роботи з реконструкції готелю за Договором підряду № 59 від 23.04.2012 року в зв'язку з чим між сторонами було підписано Довідку про вартість виконаних будівельних робіт до Договору підряду № 59 від 23.04.2012 року за травень 2012 р. на загальну суму 178 701,02 грн. та Акт приймання виконаних будівельних робіт № 1 за травень 2012 р. до Договору підряду № 59 від 23.04.2012 року на загальну суму 178 701,02 грн.

ТОВ "Австрія" не здійснила оплату виконаних будівельних робіт за травень 2012 р. на підставі Договору підряду № 59 від 23.04.2012 року на загальну суму 178 701,02 грн.

05.10.2012 р. між ПП "СТРОЙБЕЛМАШ" та ТОВ "Консалтингово-правова компанія "СТОЛИЦЯ" було укладено Договір відступлення права вимоги. В порядку та на умовах, визначених цим Договором, ПП "СТРОЙБЕЛМАШ" відступає ТОВ "Консалтингово-правова компанія "СТОЛИЦЯ", а ТОВ "Консалтингово-правова компанія "СТОЛИЦЯ" набуває право вимоги, належне Цедентові, і стає кредитором за Договором підряду № 59 від 23.04.2012 року між ПП "СТРОЙБЕЛМАШ" і ТОВ "Австрія" (код ЄДРПОУ 37461972).

Відступлення права вимоги за Договором підряду № 59 від 23.04.2012 року розповсюджується в повному обсязі та на умовах, які існують на момент відступлення права вимоги, включаючи право вимоги на суму основного зобов'язання за Договором підряду № 59 від 23.04.2012 року на момент підписання цього Договору, пені та штрафів у разі їх нарахування та відсотків за користування коштами, суму інфляційного збільшення, згідно ст. 625 Цивільного Кодексу України.

В порядку п. 8.9. Договору підряду № 59 від 23.04.2012 року у разі несвоєчасної оплати робіт ТОВ "Австрія" сплачує пеню у розмірі 0,5% від вартості виконаної роботи.

В зв'язку з чим Позивач вважає за необхідне стягнути з Відповідача суму боргу за Договором підряду № 4 від 15.03.2012 року у розмірі 314 867,00 грн., пеню у розмірі 31 786,70 грн. та за Договором підряду № 59 від 23.04.2012 року у розмірі 178 701,02 грн. та пеню з 06.06.2012 р. по 09.10.2012 р. у розмірі 111 688,14 грн..

Дослідивши матеріали справи, вислухавши присутніх представників сторін, повністю, всесторонньо, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, оцінивши надані сторонами докази та надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог учасників судового процесу, користуючись принципом об'єктивної істини, принципами добросовісності, розумності та справедливості суд вважає, що позовні вимоги Позивача підлягають задоволенню в повному обсязі, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 1 Господарського кодексу України (надалі - ГК України), підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених ГПК України заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

На підставі ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків виникають з договорів та інші правочини. Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать ст. 174 Господарського кодексу України.

Статтями 6, 627 ЦК України визначено, що сторони є вільними в укладені договору, в виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту. Загальні положення про договір визначені статям 626-637 ЦК України, а порядок укладення, зміна і розірвання договору статями 638-647, 649, 651-654 ЦК України. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є обов'язковим для виконання сторонами. Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною. Зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим. У разі зміни договору зобов'язання сторін змінюються відповідно до змінених умов щодо предмета, місця, строків виконання тощо. У разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються. У разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюються або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни.

Згідно статті 180 ГК України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Статтями 509, 510 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

В порядку ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Судом встановлено, що договір відступлення права вимоги укладений між суб'єктами правовідношення відповідає вимогам ЦК України та в установленому законом порядку визнаний недійсним не був.

Виконання робіт за договором підряду підтверджується Довідкою про вартість виконаних будівельних робіт до Договору підряду № 4 від 15.03.2012 року на загальну суму 314 867,00 грн. та Актом приймання виконаних будівельних робіт за травень 2012 р. до Договору підряду № 4 від 15.03.2012 року на загальну суму 314 867,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до ч. 1 ст. 854 ЦК України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

В порядку ч. 4 ст. 882 ЦК України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

Згідно зі ст. 853 ЦК України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлених допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Замовник має право відмовитися від прийняття робіт у разі виявлення недоліків, які виключають можливість використання об'єкта для вказаної в договорі мети та не можуть бути усунені підрядником, замовником або третьою особою.

Приписами статей 526-527 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту. Стаття 599 ЦК України передбачає, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Виконання робіт за договором підряду № 4 від 15.03.2012 року підтверджується Актом приймання виконаних будівельних робіт за травень 2012 року, який підписаний Відповідачем та завірений печаткою без будь-яких зауважень. А також на даному акті Інженером технічного нагляду і категорії Литвином Володимиром Івановичем зазначено, що об'єми виконаних робіт підтверджено, підписано та завірено печаткою (а.с. 30-31).

Щодо виконання робіт за договором підряду № 59 від 23.04.2012 року підтверджується Актом № 1 приймання виконаних будівельних робіт за травень 2012 року, який підписаний Відповідачем та завірений печаткою без будь-яких зауважень (а.с. 47 - 51).

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Згідно із статтею 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За правопорушення у сфері господарювання учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність передбачену шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку встановленому ч.1 ст. 216, ч. 2 ст. 217 Господарського кодексу України, іншими законами та договором. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Відповідно до статті 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання. Згідно приписів статей 549-552 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) визнається грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка , що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання. кожен день прострочення виконання. Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання. Проценти на неустойку не нараховуються. Сплата (передання) неустойки не звільняє боржника від виконання свого обов'язку в натурі. Згідно із статтею 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною першою статті 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Зокрема, статями 525 - 526 ЦК України передбачається, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", який регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань. Суб'єктами зазначених правовідносин є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та господарювання, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності. Дія цього Закону не поширюється на порядок нарахування та сплати пені, штрафних та фінансових санкцій за несвоєчасну сплату податків, податкового кредиту та інших платежів до бюджетів усіх рівнів і позабюджетних фондів, передбачених чинним законодавством України, а також на відносини, що стосуються відповідальності суб'єктів переказу грошей через платіжні системи.

Статтею 1 даного Закону передбачено, що розмір пені за прострочення платежу повинен встановлюватися за згодою сторін.

За порушення грошового зобов'язання відповідно до статті 625 ЦК України боржник, не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно статей 55 Конституції України, статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ч. 1 ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Згідно постанови Пленуму Верховного суду України "Про судове рішення" від 29.12.76 № 11 із змінами, внесеними постановами Пленуму від 24.04.81 № 4, від 25.12.92 № 13, рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи з загальних засад і змісту законодавства України. Мотивувальна частина рішення повинна містити встановлені судом обставини, а також оцінку всіх доказів. Визнаючи одні і відхиляючи інші докази, суд має це обґрунтувати. Мотивувальна частина рішення повинна мати також посилання на закон та інші нормативні акти матеріального права, на підставі яких визначено права і обов'язки сторін у спірних правовідносинах.

Статтею 129 Конституції України зазначено, що судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкорюються лише закону. Змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості - є однією з основних засад судочинства.

За таких обставин, справа розглядається за наявними в ній матеріалами у порядку передбаченому ст. 75 ГПК України.

Враховуючи, що Відповідач не надав суду жодного документу, який би підтверджував, що спростовували викладене у позові, суд визнає вимоги Позивача обґрунтованими, доведеною матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Враховуючи, що відповідно до ст. 526 ЦК України, ст. ст. 193, 198 Господарського кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов і порядку укладеного між сторонами договору та згідно з вимогами закону, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, приймаючи до уваги викладені обставини, та враховуючи те, що Відповідач не надав суду жодного документу, який би підтверджував сплату заборгованості за Договором підряду № 4 від 15.03.2012 року у розмірі 314 867,00 грн. , пеню у розмірі 31 786,70 грн. та за Договором підряду № 59 від 23.04.2012 року у розмірі 178 701,02 грн. та пеню з 06.06.2012 р. по 09.10.2012 р. у розмірі 111 688,14 грн., документів, що спростовували викладене у позові, суд визнає вимогу Позивача щодо стягнення з Відповідача вказаної суми заборгованості належно обґрунтованою, доведеною матеріалами справи та такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до статей 44-49 Господарського процесуального кодексу України, у разі задоволення позовних вимог, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача, оскільки спір з його вини доведено до суду.

Також суд вважає за доцільне зазначити, що разом з позовною заявою Позивачем було подано заяву про забезпечення позову, у якій просить суд вжити заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту та заборони відчуження нежитлового приміщення літ. "А-4"за адресою: м. Харків, пр-т 50 річчя СРСР 56, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Австрія" (61060, м. Харків, пр. 50-річчя СРСР, буд. 56;ЄДРПОУ 37461972; р/р 26004060736908 в ХГРУ ПАТК Банк "Приватбанк", МФО 351533) на праві приватної власності.

У заяві про забезпечення позову Позивач посилався на те, що Відповідач уникає спілкування з Позивачем, безпідставно ухиляється від сплати заборгованості за Договором підряду № 4 від 15.03.2012 року у розмірі 314 867,00 грн. (триста чотирнадцять тисяч вісімсот шістдесят сім грн. 00 коп.), пеню у розмірі 31 786,70 грн. (тридцять одна тисяча сімсот вісімдесят шість грн. 70 коп.) та за Договором підряду № 59 від 23.04.2012 року у розмірі 178 701,02 грн. (сто сімдесят вісім тисяч сімсот одна грн. 02 коп.) та пеню з 06.06.2012 р. по 09.10.2012 р. у розмірі 111 688,14 грн. (сто одинадцять тисяч шістсот вісімдесят вісім грн. 14 коп.), недобросовісно ставиться до своїх зобов'язань перед Позивачем.

Відповідно до ст. 66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

У першому із зазначених випадків заявник повинен обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Предметом даної справи є вимоги Позивача про стягнення з Відповідача на свою користь суми боргу за Договором підряду № 4 від 15.03.2012 року у розмірі 314 867,00 грн. (триста чотирнадцять тисяч вісімсот шістдесят сім грн. 00 коп.), пеню у розмірі 31 786,70 грн. (тридцять одна тисяча сімсот вісімдесят шість грн. 70 коп.) та за Договором підряду № 59 від 23.04.2012 року у розмірі 178 701,02 грн. (сто сімдесят вісім тисяч сімсот одна грн. 02 коп.) та пеню з 06.06.2012 р. по 09.10.2012 р. у розмірі 111 688,14 грн. (сто одинадцять тисяч шістсот вісімдесят вісім грн. 14 коп.).

В підтвердження факту та права вимоги з Відповідача відповідної суми, Позивач посилається на укладені: - 05.10.2012 р. між останнім та ПП "РАІКОМ" Договір відступлення права вимоги за Договором підряду № 4 від 15.03.2012 року; - 05.10.2012 р. між Позивачем та ПП "СТРОЙБЕЛМАШ" Договір відступлення права вимоги за Договором підряду № 59 від 23.04.2012 року.

З огляду на вищевикладене, господарський суд приходить до висновку, що заява Позивача ґрунтована на припущеннях, оскільки останнім не надано жодних доказів, з чого б можна було зробити висновок про те, що невжиття заходів до забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду та не є суттєвим обмеженням для Товариства з обмеженою відповідальністю "Австрія".

Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово (ст. 32 ГПК України).

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу (ст. 33 ГПК України).

Господарський суд за змістом ст. 43 ГПК України оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

Враховуючи заявлені позовні вимоги, суд вважає, що заява Позивача про забезпечення позову є такою, що не підлягає задоволенню. У зв'язку з чим суд відмовляє у задоволенні заяви про забезпечення позову щодо накладення арешту та заборони відчуження нежитлового приміщення.

На підставі статей 6, 8, 19, 55, 124, 129 Конституції України, статтями 6, 11, 15, 16, 509, 510, 525 - 527, 610, 612, 627 - 647, 649, 651 - 654 Цивільного кодексу України, статтями 173, 174, 179, 180, 193, 198 Господарського кодексу України, керуючись статтями 1, 4, 12, 32, 33, 43, 44-49, 66, 67, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариство з обмеженою відповідальністю "Австрія" (61060, м. Харків, пр. 50-річчя СРСР, буд. 56, ЄДРПОУ 37461972) на користь Товариство з обмеженою відповідальністю "Консалтингово-правова компанія "СТОЛИЦЯ"(61058, м. Харків, вул. Данилевського, 8, ЄДРПОУ 36033926) суму боргу за Договором підряду № 4 від 15.03.2012 року у розмірі 314 867,00 грн. та пеню у розмірі 31 786,70 грн.; суму боргу за Договором підряду № 59 від 23.04.2012 року у розмірі 178 701,02 грн. та пеню з 06.06.2012 р. по 09.10.2012 р. у розмірі 111 688,14 грн.; суму судового збору у розмірі 12 734,85 грн.

Стягнути з Товариство з обмеженою відповідальністю "Австрія" (61060, м. Харків, пр. 50-річчя СРСР, буд. 56, ЄДРПОУ 37461972) на користь держбюджету України одержувач коштів - УДКС у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області, № рахунку 31215206783003, код ЄДРПОУ 37999654, код бюджетної класифікації 22030001, символ звітності банку 101, банк одержувача - ГУ ДКСУ у Харківській області, МФО 851011) - 6,00 грн. судового збору.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 17.12.2012 р.

Суддя (підпис) Жигалкін І.П.