Постанова

від 19.12.2012 по справі 2а-12343/12/0170/5

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

cpg1251

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

19 грудня 2012 р. (17:01) Справа №2а-12343/12/0170/5

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого судді Сидоренка Д.В., при секретарі Леоновій В.В.,

за участю представників:

позивача - Семиволос О.П., довіреність № б/н від 15.10.2012 року,

відповідача - Лук'янець Л.Ю., довіреність № 5/10-0 від 01.03.2012 року,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробнича фірма «Будмонтаж»

до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби

про визнання протиправними та скасування податкових рішень,

Обставини справи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробнича фірма «Будмонтаж» звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби з позовними вимогами щодо визнання протиправними та скасування податкових рішень про нарахування пені від 16.10.2012 року № 062/п та № 063/п.

Позовні вимоги мотивовані тим, що пеня є видом фінансової відповідальності, проте платник податку не несе відповідальності за своєчасність нарахування грошового зобов'язання, розрахованого контролюючим органом. Крім того, позивачем було вказано на те, що товариством своєчасно та в повному обсязі сплачено суму грошового зобов'язання, визначеного податковим органом у податкових повідомленнях-рішеннях від 21.06.2011 року №0006522301 та №000652301.

Ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим від 03.12.2012 року відкрито провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.

Присутній у судовому засіданні 19.12.2012 року представник позивача наполягав на задоволенні позовних вимог у повному обсязі з підстав, викладених у адміністративному позові.

Представник відповідача проти позову заперечував, посилаючись на те, що під час перевірки ТОВ «ВФ «Виробнича фірма «Будмонтаж» було встановлено заниження податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств та з податку на додану вартість. Наслідком цього стало нарахування пені на суму заниження податкового зобов'язання за весь період такого заниження, що є правомірним у відповідності до положень п.п.129.1.2 п.129.1 ст. 129 ПК України.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до п. 1 ч.2 статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Пунктом 7 ч. 1 ст. 3 КАС України визначено поняття суб'єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 3 КАС України визначено поняття справи адміністративної юрисдикції, - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Підпунктом 41.1.1 п.41. ст. 41 Податкового кодексу України (далі по тексту - ПК України) встановлено, що органи державної податкової служби є контролюючими органами щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2 цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.

Інші державні органи не мають права проводити перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків, у тому числі на запит правоохоронних органів.

Враховуючи зазначене, відповідач, здійснюючи свої повноваження у спірних відносинах є суб'єктом владних повноважень, спір що виник між сторонами пов'язаний із захистом прав позивача у сфері публічно-правових відносин і є справою адміністративної юрисдикції, його належить розглядати в порядку, встановленому КАС України.

Як свідчать матеріали справи, Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробнича фірма «Будмонтаж» зареєстровано Виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради АР Крим в якості юридичної особи, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію серії А00 №634794 від 22.04.2008 року (а.с.14).

Згідно з довідкою № 34424/1199/29-0 від 08.05.2008 року (а.с.16) позивач перебуває на податковому обліку у Державній податковій інспекції в м. Сімферополі АР Крим з 12.04.1996 року за № 513.

Позивачем 26.05.2008 року отримано свідоцтво платника податку на додану вартість (а.с.17).

Посадовими особами Державної податкової інспекції у м. Сімферополі у період з 26.04.2011 року по 30.05.2011 року було проведено планову виїзну перевірку ТОВ «ВФ «Будмонтаж» (ЄДРПОУ24033961) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2008 року по 31.12.2010 року.

За наслідками перевірки складено акт №7393/23-2/24033961 від 06.06.2011 року (а.с.18), в якому зафіксовано порушення позивачем, зокрема:

- п.1.32 ст.1, п.5.1, п.п.5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що виявилось у заниженні податкового зобов'язання по податку на прибуток на суму 24188,00 грн., в тому числі за ІІ квартал 2008 року на суму 5001,00 грн., за ІІІ квартал 2008 року на суму 8333,00 грн., за IV квартал 2008 року на суму 4000,00 грн., за ІІ квартал 2009 року на суму 4167,00 грн., за І квартал 2010 року на суму 2687,00 грн.,

- п.п.7.4.1, п.п.7.4.4, п.п.7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», що виявилось у заниженні податку на додану вартість на суму 25995,00 грн., у тому числі за травень 2008 року на суму 666,00 грн., за червень 2008 року на суму 3335,00 грн., за липень 2008 року на суму 6667,00 грн., за квітень 2009 року на суму 3333,00 грн., за лютий 2010 року на суму 2149,00 грн., за квітень 2010 року на суму 9845,00 грн.

На підставі даних акту перевірки податковим органом 21.06.2011 року прийняті податкові повідомлення-рішення (а.с.50-51):

№0006522301, в якому визначено суму грошового зобов'язання позивача з податку на додану вартість в розмірі 32494,00 грн., у тому числі 25995,00 грн. за основним платежем та 6499,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами),

№000652301, в якому визначено суму грошового зобов'язання позивача з податку на прибуток підприємств у розмірі 30235,00 грн., у тому числі 24188,00 грн. за основним платежем та 6047,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

У податкових повідомленнях-рішеннях зазначено про те, що сума нарахованого грошового зобов'язання підлягає сплаті протягом десяти календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення (при проведенні адміністративного або судового оскарження - протягом десяти днів, наступних за днем узгодження) відповідно до ст. 57 Податкового кодексу України.

У встановлений законом строк названі податкові повідомлення-рішення позивачем оскаржені не були, визначена у них сума грошових зобов'язань сплачена позивачем своєчасно, що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями №250 від 29.06.2011 року на суму 32494,00 грн. та № 251 від 01.07.2011 року на суму 30235,00 грн. (а.с.52-53).

Податковим органом 16.10.2012 року були прийняті податкові рішення про нарахування позивачу пені на підставі акту перевірки №7393/23-2/24033961 від 06.06.2011 року та згідно з п.п.129.1.2 та п.п.129.4 ст. 129 Податкового кодексу України (а.с.55):

№ 062/п у розмірі 7056,55 грн. на суму заниженого податкового зобов'язання з податку на додану вартість,

№ 063/п у розмірі 7876,58 грн. на суму заниженого податкового зобов'язання з податку прибуток підприємств.

Не погодившись з прийнятими податковими рішеннями, позивачем було їх оскаржено у судовому порядку до Окружного адміністративного суду АР Крим.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти на підстава, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органу власних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст. 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб'єкта, встановлюючи чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Під час розгляду справи судом перевірено правомірність прийнятих відповідачем податкових рішень та встановлено наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства визначені Податковим кодексом України (далі по тексту - ПК України).

Порядок та підставі нарахування пені визначені статтею 129 ПК України.

У відповідності до п.п.129.1.2 п.129.1 ст. 129 ПК України пеня нараховується у день настання строку погашення податкового зобов'язання, нарахованого контролюючим органом або платником податків у разі виявлення його заниження на суму такого заниження та за весь період заниження (в тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження).

Пеня, визначена підпунктом 129.1.2 пункту 129.1 цієї статті, нараховується із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день заниження (п.129.4 ПК України).

З метою виконання статей 129, 130, 131 Податкового кодексу України Державною податковою адміністрацією наказом від 17.12.2010 року № 953 затверджено Інструкцію про порядок нарахування та погашення пені за платежами, що контролюються органами державної податкової служби (далі по тексту - Інструкція).

У Додатку № 2 до названої Інструкції наведений приклад нарахування пені у разі виявлення заниження податкового зобов'язання.

З аналізу положень п.п.129.1.2 п.129.1 ст. 129 ПК України з урахуванням прикладу, наведеного у Інструкції, вбачається, що підставою для нарахування пені є не прострочення сплати визначеного податковим органом у податковому повідомленні-рішенні грошового зобов'язання, а сам факт несвоєчасної сплати заниженого податкового зобов'язання.

При цьому, таке заниження може бути встановлено як платником податку самостійно, так і податковим органом внаслідок проведених перевірок. Нарахування пені відбувається за весь період заниження та закінчується строком сплати заниженого грошового зобов'язання.

Як зазначалось судом вище, в ході проведеної перевірки позивача було виявлено заниження сплати податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 25995,00 грн. та з податку на прибуток підприємств в сумі 24188,00 грн.

Вказане заниження було відображено податковим органом у податкових повідомленнях-рішеннях від 21.06.2011 року №0006522301та №000652301, оплату яких проведено позивачем 29.06.2011 року та 01.07.2011 року відповідно.

Таким чином, проведення позивачем 29.06.2011 року оплати заниженого податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 25995,00 грн. стало підставою для нарахування пені у розмірі 7056,55 грн. за весь період заниження, починаючи з 30.06.2008 року.

Проведення позивачем 01.07.2011 року оплати заниженого податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств в сумі 24188,00 грн. стало підставою для нарахування пені у розмірі 7876,58 грн. за весь період заниження, починаючи з 19.08.2009 року.

З урахуванням положень п.п.129.1.2 п.129.1 ст. 129 ПК України, суд дійшов висновку, що нарахування податковим органом пені позивачу здійснено правомірно, на підставі та в межах закону.

З огляду на зазначене вище, відсутні підстави для визнання протиправними та скасування податкових рішень від 16.10.2012 року № 062/п та № 063/п, у зв'язку з чим суд відмовляє у задоволенні позовних вимог.

У судовому засіданні, яке відбулось 19.12.2012 року, оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Відповідно до вимог ст. 163 КАС України постанова оформлена та підписана 24.12.2012 року.

Керуючись ст.ст. 160-163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Сидоренко Д.В.