Ухвала

від 17.03.2014 по справі 2а-12343/12/0170/5

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

17 березня 2014 року м. Київ В/800/1108/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Цвіркуна Ю.І. - головуючого,

Ланченко Л.В., Лосєва А.М., Пилипчук Н.Г., Рибченка А.О.,

розглянувши заяву Державної податкової інспекції у м.Сімферополі Головного управління Міндоходів в Автономній Республіці Крим

про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого адміністративного суду України від 27 січня 2014 року у справі №2а-12343/12/0170/5 Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробнича фірма «Будмонтаж»

до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби

про визнання протиправними та скасування податкових рішень ,

встановив:

Державна податкова інспекція у м.Сімферополі Головного управління Міндоходів в Автономній Республіці Крим звернулась із заявою про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого адміністративного суду України від 27 січня 2014 року, якою касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробнича фірма «Будмонтаж» задоволено; ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 18.03.2013 року та постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 19.12.2012 року скасовано; прийнято нову постанову про задоволення позовних вимог. Визнано протиправними та скасовано податкові рішення Державної податкової інспекції в м.Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби від 16.10.2012 року № 062/п та № 063/п .

У заяві про перегляд судового рішення заявник посилається на неоднакове застосування судом касаційної інстанції норм матеріального права, а саме п. 57.3 ст. 57, п.п. 54.3.1 - 54.3.6 п. 54.3 ст. 54, пп. 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 Податкового кодексу України.

Як приклад неоднакового застосування одних і тих самих правових норм, заявник вказує на постанову Вищого адміністративного суду України від 06 травня 2010 року.

Згідно із статтею 237 КАС України заява про перегляд судових рішень в адміністративних справах може бути подана виключно з мотивів: 1) неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах; 2) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.

У судових рішеннях, на які посилається заявник, відсутнє різне правозастосування в подібних правовідносинах, яке відповідно до статті 237 КАС України може бути підставою для перегляду судових рішень в адміністративній справі Верховним Судом України.

Подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність суб'єктного складу учасників відносин, об'єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з'ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи (пункт 4 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 13 грудня 2010 року №2 «Про судову практику застосування статей 235-240 Кодексу адміністративного судочинства України»).

Однак, як вбачається зі змісту поданих судових рішень, правовідносини у справі, щодо якої подано заяву про перегляд, та справі, на яку посилається заявник в обґрунтування неоднакового застосування одних і тих самих норм матеріального права судом касаційної інстанції, не є подібними.

Оскільки чинне законодавство підставою для подання заяви про перегляд судових рішень та допуску адміністративної справи для перегляду Верховним Судом України визначає різне застосування судом (судами) касаційної інстанції норм матеріального права в подібних правовідносинах, колегія суддів дійшла висновку про відмову в допуску даної справи до провадження.

Керуючись статтями 236-240 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ухвалив:

Відмовити Державній податковій інспекції у м.Сімферополі Головного управління Міндоходів в Автономній Республіці Крим в допуску до перегляду Верховним Судом України постанови Вищого адміністративного суду України від 27 січня 2014 року у справі №2а-12343/12/0170/5 Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробнича фірма «Будмонтаж» до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових рішень .

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та не може бути оскаржена.

Головуючий Ю.І.Цвіркун

Судді Л.В.Ланченко

А.М.Лосєв

Н.Г.Пилипчук

А.О.Рибченко