Постанова

від 18.12.2012 по справі 18/11/2012/5003

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" грудня 2012 р. Справа № 18/11/2012/5003

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Т. Дроботової - головуючого Н. Волковицької Л. Рогач за участю представників: позивачане з'явилися (про час і місце судового засідання повідомлено належно) відповідачане з'явилися (про час і місце судового засідання повідомлено належно) третьої особиГолубєв Г.В. -довіреність від 14.03.2012 р. розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скарги - Оратівської районної державної адміністрації - Приватного сільськогосподарського підприємства "Авангард" на постановувід 22.10.2012 р. Рівненського апеляційного господарського суду у справі№ 18/11/2012/5003 господарського суду Вінницької області за позовомОратівської районної державної адміністрації доСелянського (фермерського) господарства "Світанок" третя особаПриватне сільськогосподарське підприємство "Авангард" пропримусове виконання обов'язку в натурі В С Т А Н О В И В :

У березні 2012 р. Оратівська районна державна адміністрація звернулась до господарського суду Вінницької області з позовом до Селянського (фермерського) господарства "Світанок", за участю третьої особи -ПСП "Авангард" про зобов'язання СФГ "Світанок" в особі Андрущенка І.І. передати Оратівській райдержадміністрації по акту приймання - передачі земельні ділянки сільськогосподарського призначення площею 5,0 га та 35,0 га, що знаходяться на території Осичнянської сільської ради за межами с. Осична Оратівського району Вінницької області (з урахуванням заяви від 03.04.2012 р. т. 1 а.с. 33).

Позовні вимоги з посиланням на приписи статей 17, 84 Земельного кодексу України, статті 16, 216 Цивільного кодексу України та статтю 34 Закону України "Про оренду землі" обґрунтовані тим, що рішенням господарського суду Вінницької області від 28.02.2011 р. у справі № 6/98-10 за позовом ПСП "Авангард" було визнано недійсним договір оренди землі від 20.12.2004 р., укладений між Оратівською районною державною адміністрацією та СФГ "Світанок" про передачу в оренду спірних земельних ділянок сільськогосподарського призначення загальною площею 40 га, у тому числі: в полі № 1 ґрунтозахисної сівозміни -площею 5 га, в полі №10 основної польової сівозміни площею 35 га.

Проте, позивачем у цій справі ПСП "Авангард" не заявлялось, а судом не було застосовано наслідки недійсності правочину, а тому СФГ "Світанок" продовжує користуватися спірними земельними ділянками за відсутності правових підстав, а дії голови СФГ "Світанок" Андрущака І.І. є такими, що свідчать про відмову повернути земельну ділянку по акту приймання -передачі.

СФГ "Світанок" у відзиві на позовну просило відмовити у її задоволенні та припинити провадження у справі за відсутності предмету спору вказуючи на те, що 04.11.1999 р. Районною радою народних депутатів Оратівського району Вінницької області було надано Андрущаку І.І. державний акт на право постійного користування спірною земельною ділянкою загальною площею 40 га , що розташована на території Осичнянської сільської ради для ведення селянського господарства. При цьому, як зазначав відповідач, договір оренди землі від 20.12.2004 р. був укладений між Оратівською районною державною адміністрацією та СФГ "Світанок" на виконання пункту 6 розділу Х Перехідні положення Земельного кодексу України, який в подальшому було визнано неконституційним згідно рішення Конституційного Суду України від 22.09.2005 р. № 5-рп/2005 . Тобто, саме Андрущак І.І., який є головою СФГ "Світанок", є належним землекористувачем спірної земельної ділянки.

ПСП "Авангард" підтримало позовні вимоги вказавши на їх доведеність та обґрунтованість.

Рішенням господарського суду Вінницької області від 14.08.2012 р. (суддя Маслій І.В.) позов задоволений, зобов'язано Селянське (фермерське) господарство "Світанок" передати Оратівській районній державній адміністрації по акту приймання-передачі земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 5,0 га - кадастровий № 0523183600:02:006:0001 та земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 35,0 га - кадастровий № 0523183600:02:006:0002, що знаходиться на території Осичнянської сільської ради за межами с. Осична Оратівського району Вінницької області.

Мотивуючи рішення суд першої інстанції посилаючись на приписи статей 31, 34 Закону України "Про оренду землі", умови договору оренди землі від 20.12.2004 р., статті 124, 125 Земельного кодексу України та норми Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" дійшов висновку, що після припинення дії договору, відповідач самовільно займає земельну ділянку, яка раніше перебувала у нього в оренді, оскільки спірна земельна ділянка використовується підприємством без відповідного рішення органу місцевого самоврядування про її передачу у користування (оренду) та за відсутності вчиненого правочину щодо цієї земельної ділянки.

За апеляційною скаргою СФГ "Світанок" Рівненський апеляційний господарський суд (судді: Петухов М.Г., Гулова А.Г., Маціщук А.В.) переглянувши рішення господарського суду Вінницької області від 14.08.2012 р. в апеляційному порядку, постановою від 22.10.2012 р. скасував його, прийняв нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовив.

Суд апеляційної інстанції, з урахуванням наявності судових рішень вказав, що підставою правомірності перебування у постійному користуванні СФГ "Світанок" спірних земельних ділянок є державний акт на право постійного користування від 04.11.1999 р. та рішення Оратівської районної ради "Про затвердження проектів відведення земельних ділянок для організації селянського (фермерського) господарства та видачі державного акта на право постійного користування землею" від 24.04.2000 р. 10 сесії 23 скликання, оскільки даний акт та рішення є дійсними, так як в матеріалах справи відсутні належні докази, які спростовували б даний факт.

Оратівська районна державна адміністрація подала до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій просить постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 22.10.2012 р. у даній справі скасувати, а рішення суду першої інстанції від 14.08.2012 р. залишити без змін, обґрунтовуючи доводи касаційної скарги тим, що суд апеляційної інстанції вийшов за межі позовних вимог розглянувши вимоги відповідача щодо права землекористування на підставі державного акта, який не був предметом дослідження в суді першої інстанції, чим порушив права позивача передбачені статтею 22 Господарського процесуального кодексу України щодо збільшення позовних вимог про визнання державного акта на право постійного користування землею від 04.11.1999 року недійсним.

Скаржник зазначає, що апеляційним судом було невірно встановлені обставини щодо правових підстав набуття Андрущаком І.І. права землекористування на підставі державного акта, оскільки як було зазначено судом, підставою видачі Андрущаку І.І. державного акта слугувало рішення Оратівського районного суду від 11.03.1999 р., яке в подальшому було скасоване, та рішення Іллінецього районного суду від 16.03.2001 р. Але, ухвалою Іллінецього районного суду від 23.06.2004 р. по цивільній справі судом змінено порядок та спосіб виконання його рішення від 16.03.2001 р. щодо надання Адрущаку І.І. в користування земельної ділянки площею 35,0 га на умовах оренди, і на виконання цього рішення відповідач звернувся до позивача із заявою про надання йому в оренду спірних земельних ділянок, внаслідок чого був укладений договір оренди землі від 20.12.2004 р., який в подальшому визнаний судом недійсним.

ПСП "Авангард" також подало до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій просить постанову Рівненського апеляційного господарського суду скасувати та залишити в силі рішення господарського суду Вінницької області, обґрунтовуючи доводи касаційної скарги порушенням судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, вказуючи на обставини, аналогічні тим, що викладені у касаційній скарзі позивача у даній справі, а також посилаючись на залишення судом поза увагою зміни розміру земельної ділянки, зазначеному у державному акті та прийняття судом неналежних доказів.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення присутнього у судовому засіданні представника третьої особи, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційні скарги підлягають задоволенню частково з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи предметом спору у даній справі є вимога Оратівської райдержадміністрації про зобов'язання СФГ "Світанок" в особі Андрущенка І.І. передати Оратівській райдержадміністрації по акту приймання -передачі земельні ділянки сільськогосподарського призначення площею 5,0 га та 35,0 га, що знаходяться на території Осичнянської сільської ради за межами с. Осична Оратівського району Вінницької області, з посиланням на приписи статті 216 Цивільного кодексу України, з підстав визнання рішенням господарського суду Вінницької області від 28.02.2011 р. у справі № 6/98-10 недійсним договору оренди спірних земельних ділянок від 20.12.2004 р., укладеного між Оратівською райдержадміністрацією та СФГ "Світанок".

Під час розгляду справи судами було встановлено, що рішенням господарського суду Вінницької області від 28.02.2011 р. у справі № 6/98-10 задоволено позовні вимоги ПСП "Авангард" та визнано недійсним договір оренди землі від 20.12.2004 р., укладений між Оратівською райдержадміністрацією та СФГ "Світанок" про передачу в оренду земельної ділянки сільськогосподарського призначення, яка знаходиться на території Осичнянської сільської ради, за межами с. Осична Оратівського району Вінницької області, із земель запасу Осичнянської сільської ради загальною площею 40 га, у тому числі: в полі № 1 грунтозахисної сівозміни -площею 5 га, в полі № 10 основної польової сівозміни площею 35 га, зареєстрований у Вінницькій регіональній філії ДП "Центр державного земельного кадастру" за № 4 від 8.02.2005 р.

Вказане рішення суду не оскаржувалося у встановленому законом порядку та набрало законної сили.

Актом про виконання доручення голови районної державної адміністрації щодо прийому - передачі земельної ділянки на території Осичнянської сільської ради від 14.09.2011 року було встановлено, що земельна ділянка не була передана СФГ "Світанок" с. Осична розпоряднику земель.

Разом з цим, за приписами частин 1, 2 статті 101 господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Зі змісту вказаної норми вбачається, що апеляційний господарський суд розглядає справу повторно. Тобто метою суду є не перевірка правильності й законності рішення суду першої інстанції, а розгляд справи по суті повторно.

Доводи, що викладені в апеляційній скарзі, для апеляційного господарського суду не є обов'язковими. Суд, не будучи зв'язаним цими доводами, мусить перевірити законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду. Перевірка рішення місцевого господарського суду здійснюється в повному обсязі.

Здійснюючи судовий розгляд справи та відмовляючи у задоволенні позовних вимог судом апеляційної інстанції були встановлені наступні обставини:

- 04.11.1999 р. Оратівською районною радою народних депутатів на підставі рішення Оратівського районного суду від 11.03.1999 р. видано Андрущаку Івану Івановичу державний акт на право постійного користування земельною ділянкою площею 35га в межах згідно з планом для ведення селянського (фермерського) господарства;

- 01.02.2000 р. Оратівською районною радою Вінницької області прийняте рішення "Про реєстрацію селянського (фермерського) господарства "Світанок" с. Осичної, яким зокрема, вирішено доручити районній державній адміністрації зареєструвати селянське (фермерське) господарство "Світанок" с. Осична, голова господарства Андрущак Іван Іванович на площі 35 га в полі № 10 з земель запасу Осичнянської сільської ради. Реєстрація СФГ "Світанок" проведено 02.02.2000 р. згідно спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -та визначено керівником підприємства Андрущака Івана Івановича;

- 24.04.2000 р. Оратівською районною радою прийняте рішення "Про затвердження проектів відведення земельних ділянок для організації селянського (фермерського) господарства та видачі державного акта на право постійного користування землею", згідно пунктів 2, 3 якого районна рада вирішила затвердити проект відведення земельної ділянки в постійне користування для ведення селянського (фермерського) господарства гр. Андрущаку Івану Івановичу загальною площею 5 га землі в полі № 1 грунтозахисної сівозміни із земель запасу Осичнянської сільської ради та видати Андрущаку І.І. державний акт на право постійного користування землею;

- 16.03.2001 р. рішення Іллінецького районного суду Вінницької області у справі № 2-159 задоволено позов Андрущака І.І. до Оратівської районної ради про надання земельної ділянки для ведення селянського (фермерського) господарства та надано Андрущаку Івану Івановичу в постійне користування земельну ділянку для ведення селянського (фермерського) господарства в розмірі 35 га в полі № 10 польової сівозміни земель запасу Осичнянської сільської ради;

- 22.05.2001 р. ухвалою Вінницького обласного суду рішення Іллінецького районного суду від 16.03.2001 року залишено без змін;

- 12.10.2001 року ухвалою Верховного Суду України в задоволенні касаційної скарги Андрущака І.І. про скасування рішення Оратівського районного суду від 16.03.2001 року та ухвали Вінницького обласного суду від 22.05.2001 р. відмовлено;

31.08.2001 р. ухвалою Іллінецького районного суду по справі № 2-159 роз'яснено Андрущаку І.І., що його право користуватися земельною ділянкою розміром 35 га в полі № 10 за змістом рішення суду від 16.03.2001 р. виникло з моменту видачі йому державного акта на цю землю, тобто 04.11.1999 року;

- 06.02.2003 року ухвалою апеляційного суду Вінницької області ухвалу Іллінецького районного суду від 31.08.2001 року залишено без змін.

Судом апеляційної інстанції було зазначено, що підставою правомірності перебування у постійному користуванні СФГ "Світанок" спірних земельних ділянок є державний акт на право постійного користування від 04.11.1999 р. та рішення Оратівської районної ради "Про затвердження проектів відведення земельних ділянок для організації селянського (фермерського) господарства та видачі державного акта на право постійного користування землею" від 24.04.2000 р. 10 сесії 23 скликання, оскільки даний акт та рішення є дійсними, так як в матеріалах справи відсутні належні докази, які спростовували б даний факт.

Разом з цим, як вбачається з матеріалів справи та змісту постанови суду апеляційної інстанції:

- 11.03.1999 рішенням Оратівського районного суду вирішено надати Андрущаку Івану Івановичу для ведення селянського (фермерського) господарства земельну ділянку із земель запасу Осичнянської сільської ради в полі № 10 в розмірі 35 га (том 1 а.с. 102);

- 21.04.2000 р. Президіумом Вінницького обласного суду скасоване рішення Оратівського районного суду від 11.03.1999 р., яке слугувало підставою для видачі Андрущаку Івану Івановичу державного акта на право постійного користування землею (том 1 а.с. 104-107);

- 09.07.2003 р. рішенням Оратівського районного суду визнано недійсним державний акт на право постійного користування землею від 04.11.1999 року на ім'я Андрущака І.І. (том 1 а.с. 114-115);

- 19.12.2003 р. ухвалою апеляційного суду Вінницької області рішення Оратівського районного суду від 09.07.2003 р. залишено без змін (том 1 а.с. 116-117);

- 30.12.2003 р. рішення 8 сесії 4 скликання Осичнянської сільської ради прийнято в комунальну власність 35 га земель в полі № 10 якими користувався Андрущак Іван Іванович, так як згідно рішення Оратівського районного суду від 09.07.2003 р. "Державний акт на право постійного користування" визнано недійсним і скасовано його державну реєстрацію (том 1 а.с. 118);

- 23.06.2004 р. ухвалою Іллінецького районного суду Вінницької області задоволено подання старшого державного виконавця відділу Державної виконавчої служби Оратівського районного управління юстиції. Замінено сторону виконавчого провадження по виконанню листа № 2-159 по виконанню рішення Іллінецького районного суду від 16.03.2001 р. з Оратівської районної ради на Оратівську районну державну адміністрацію, яку визнано боржником. Встановлено порядок та спосіб виконання рішення Іллінецького районного суду від 16.03.2001 р. шляхом надання Андрущаку Івану Івановичу в користування на умовах оренди земельної ділянки для ведення селянського (фермерського) господарства в розмірі 35 га в полі № 10 польової сівозміни земель запасу Осичнянської сільської ради (том 1 а.с. 119-121);

- 15.12.2004 р. Оратівською районною державною адміністрацією прийнято розпорядження № 377 "Про надання в оренду земель запасу Осичнянської сільської ради" за результатами розгляду заяви голови селянського (фермерського) господарства "Світанок" Андрущака І.І. від 01.12.2004 р. про надання в оренду земель запасу Осичнянської сільської ради, надано в оренду земельні ділянки з земель запасу СФГ "Світанок" с. Осична (Андрущак І.І.) загальною площею 40 га, в тому числі: в полі № 1 грунтозахисної сівозміни площею 5 га, в полі № 10 основної польової сівозміни площею 35 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва терміном на 49 років (том 1 а.с. 122);

- 20.12.2004 р. між Оратівською районною державною адміністрацією (орендодавець) в особі голови Мельничука В.А., який діє на підставі Закону України "Про місцеві державні адміністрації" та розпорядження райдержадміністрації № 377 від 15.12.2004 р. та СФГ "Світанок" (орендар) укладено договір оренди землі, який 20.12.2004 р. зареєстрований у Вінницькій регіональній філії ДП "Центр державного земельного кадастру", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 08.02.2005 р. № 4 (том 1 а.с. 11-13);

- 02.02.2005 р. державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Оратівського районного управління юстиції при примусовому виконанні виконавчого листа № 2-159 виданого 18.11.2002 р. Іллінецьким районним судом про надання Андрущаку І.І. в постійне користування земельну ділянку для ведення селянського (фермерського) господарства в розмірі 35 га в полі № 10 (відповідно до ухвали суду від 23.06.2004 р. якою змінено порядок та спосіб виконання рішення за якою виконання рішення мало проводитися шляхом надання Андрущаку І.І. в користування земельну ділянку на умовах оренди) постановою виконавче провадження по примусовому виконанню виконавчого листа № 2-159 закінчено із встановленням надання Андрущаку І.І. земельної ділянки з земель запасу Осичнянської сільської ради згідно розпорядження голови райдержадміністрації від 15.12.2004 р. № 377 та укладення договору оренди землі від 20.12.2004 р. (том 1 а.с. 123).

За приписами статей 32-34 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 43 вказаного Кодексу передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Згідно зі статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, за наслідками розгляду апеляційної скарги (подання) апеляційний господарський суд приймає постанову, в які мають бути зазначені, зокрема, обставини справи, встановлені апеляційною інстанцією, доводи, за якими апеляційна інстанція відхиляє ті чи інші докази, мотиви застосування законів та інших нормативно-правових актів, а у разі скасування або зміни рішення місцевого господарського суду - доводи, за якими апеляційна інстанція не погодилась з висновками суду першої інстанції.

Проте, здійснюючи судовий розгляд справи та дійшовши висновку про правомірність перебування спірних земельних ділянок у користуванні СФГ "Світанок" на підставі державного акта на право постійного користування землею від 04.11.1999 року та рішення Оратівської районної ради "Про затвердження проектів відведення земельних ділянок для організації селянського (фермерського) господарства та видачі державного акта на право постійного користування землею" від 24.04.2000 р. 10 сесії 23 скликання, судом апеляційної інстанції не надавалась належна оцінка всім доказам у справі в їх сукупності.

Так, поза увагою суду апеляційної інстанції залишено з'ясовування обставин справи, зокрема щодо наявності рішення 8 сесії 4 скликання Осичнянської сільської ради від 30.12.2003 р. про прийняття в комунальну власність земельної ділянки 35 га в полі № 10 якими користувався Андрущак І. І., розпорядження Оратівської райдержадміністрації № 377 15.12.2004 р. "Про надання в оренду земель запасу Осичнянської сільської ради" яке, як вбачається з його змісту, прийняте за результатами розгляду заяви Андрущака І.І. про надання земель в оренду, а також ухвали Іллінецького районного суду Вінницької області від 23.06.2004 р., якою, зокрема, встановлено порядок та спосіб виконання рішення Іллінецького районного суду від 16.03.2001 р. шляхом надання Андрущаку І. І. в користування на умовах оренди земельної ділянки для ведення селянського (фермерського) господарства в розмірі 35 га в полі № 10 польової сівозміни земель запасу Осичнянської сільської ради, як й не з'ясовувалось питання щодо оскарження вказаних документів, тобто їх дійсність.

При цьому, судом апеляційної інстанції було зазначено, що ухвалою колегії суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 23.01.2008 року скасовано рішення Оратівського районного суду Вінницької області від 09.07.2003 року та ухвалу апеляційного суду Вінницької області від 19.12.2003 року, а провадження у справі закрито з підстав підсудності даного спору господарським судам.

Проте, матеріали справи не містять вказаної ухвали Верховного Суду України від 23.01.2008 року.

Крім того, як вбачається з державного акта на право постійного користування землею виданого громадянину Андрущаку Івану Івановичу на підставі рішення Оратівського районного суду від 11.03.1999 р., на яке посилався суд апеляційної інстанції вказана кількість земель всього 35,00 та 40,00, в тому числі 35,00 та 40,00, ріллі 35,00, 40,00 з земель, згідно плану зовнішніх меж землекористування, по ділянці № 1 від А до Б землі КСП "Нива", від Б до В землі запасу сільської ради, а по ділянці № 2 від А до Б -землі КСП "Нива", від Б до В землі запасу сільської ради, від В до А землі Рожигнянської сільської ради (том 1 а.с. 32). Проте, питання стосовно того, чи відносяться вказані у державному акті земельні ділянки до предмету спору, судом апеляційної інстанції не встановлювались.

За приписами статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно зі статтею 2 Земельного кодексу України земельними відносинами є суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею, суб'єктами в яких виступають громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади, а об'єктами -землі в межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні паї (частки).

Відповідно до частини 1 статті 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Частиною 1 статті 116 Земельного кодексу України встановлено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

Частиною 1 статті 93 Земельного кодексу України встановлено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

За приписами статті 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно з частиною 1 статті 628 вказаного Кодексу зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Як вбачається з матеріалів справи СФГ "Світанок" в особі голови Андрущака І.І. договір оренди землі від 20.12.2004 р. підписано без заперечень, питання про визнання цього договору недійсним СФГ "Світанок" не ставилось, проте, питання щодо погодження відповідача про використання ним земельної ділянки саме на підставі договору оренди до моменту визнання його недійсним у судовому порядку, судом апеляційної інстанції не з'ясовувалось, як й не з'ясовувалось питання щодо здійснення орендарем дій, визначених умовами договору, як-то сплата орендної плати, дотримання умов використання земельної ділянки тощо.

Суд апеляційної інстанції зазначив, що довідкою відділу Держкомзему у Оратівському районі Вінницької області підтверджується той факт, що користувачем земельних ділянок (землі запасу), розташованих на території Осичнянської сільської ради Оратівського району Вінницької області, площею 5,0 га та 35,0 га є СФГ "Світанок" с. Осична в особі голові Андрущака Івана Івановича, при цьому, залишивши поза увагою, що у вказаній довідці не вказані підстави такого користування земельними ділянками та зазначено, що землекористувачем є саме СФГ "Світанок" в особі голови, а не гр. Андрущак І.І.

Судова колегія також вважає за необхідне зазначити, що суд апеляційної інстанції дійшовши висновку про те, що оскільки, державний акт на право постійного користування земельною ділянкою площею 40 га Андрущаку І.І. було видано 04.11.1999 р. на підставі рішення Оратівського районного суду від 11.03.1999 р., то відповідно спірні правовідносини у даній справі виникли, починаючи з 11.03.1999 р., а тому такі правовідносини між сторонами повинні регулюватися нормами права, що діяли на момент виникнення останніх, не врахував, що пунктом 4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України встановлено, що Цивільний кодекс України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності.

Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.

Проте, судом апеляційної інстанції вказані норми, виходячи з підстав виникнення спірних правовідносин у даній справі щодо зобов'язання СФГ "Світанок" повернути земельні ділянки за договором оренди землі від 20.12.2004 р., який визнаний недійсним у судовому порядку, залишені поза увагою.

Враховуючи викладене та беручи до уваги, що здійснюючи повторний розгляд справи судом апеляційної інстанції вказані приписи законодавства були залишені поза увагою, і оскільки передбачені процесуальним законом межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, постанова суду апеляційної інстанції у справі підлягає скасуванню, а справа -направленню на новий розгляд до Рівненського апеляційного господарського суду.

Керуючись статтями 43, 111 7 , пунктом 3 статті 111 9 , статтями 111 10 , 111 11 , 111 12 Господарського процесуального кодексу України Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В :

Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 22.10.2012 р. у справі № 18/11/2012/5003 господарського суду Вінницької області скасувати, справу направити на новий розгляд до Рівненського апеляційного господарського суду.

Касаційні скарги задовольнити частково.

Головуючий суддя Т. Дроботова

Судді: Н. Волковицька

Л. Рогач