Постанова

від 11.12.2012 по справі 11/224-09

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" грудня 2012 р. Справа № 11/224-09 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого:Панової І.Ю., суддів:Білошкап О.В., Хандуріна М.І., розглянувши касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Банк "Київська Русь" на рішеннягосподарського суду Вінницької області від 03.04.2012 та постановуРівненського апеляційного господарського суду від 07.06.2012 у справі№ 11/224-09 господарського суду Вінницької області за позовомПриватного підприємства "Компанія "Володимирський масив" до 1) Відкритого акціонерного товариства "Керамік", 2) арбітражного керуючого Лещенка А.М., третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-1 Публічне акціонерне товариство "Банк "Київська Русь", провизнання права власності на земельну ділянку,-

за участю представників сторін: від Публічного акціонерного товариства "Банк "Київська Русь" -Порхун В.М.

ВСТАНОВИВ :

Рішенням господарського суду Вінницької області від 03.04.2012 року у справі №11/224-09 в задоволенні позову Приватного підприємства "Компанія "Володимирський масив" м. Вінниця до Відкритого акціонерного товариства "Керамік" м. Вінниця відмовлено; позов Приватного підприємства "Компанія "Володимирський масив" м. Вінниця до арбітражного керуючого Лещенка А.М., м. Вінниця задоволено повністю; визнано за Приватним підприємством "Компанія "Володимирський масив" право власності на земельну ділянку площею 8.2357 га, розташованої за адресою м. Вінниця провулок Цегельний 12.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 07.06.2012 року у справі № 11/224-09 рішення господарського суду Вінницької області від 03.04.2012 року у справі № 11/224-09 частково змінено, виклавши його перші два абзаци в такій редакції:

"Позов Приватного підприємства "Компанія "Володимирський масив" м. Вінниця до Відкритого акціонерного товариства "Керамік" м. Вінниця задовольнити.

В позові Приватного підприємства "Компанія "Володимирський масив" м. Вінниця до арбітражного керуючого Лещенка А.М., м. Вінниця відмовити.", -

в іншій частині, рішення залишено без змін.

Не погоджуючись з рішенням та постановою судів першої та апеляційної інстанції, 3 особа - ПАТ "Банк "Київська Русь" звернулось до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, просило скасувати рішення господарського суду Вінницької області від 03.04.2012 року та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 07.06.2012 року у справі № 11/224-09 та прийняти нове рішення, яким відмовити ПП "Компанія "Володимирський масив" до ВАТ "Керамік", арбітражного керуючого Лещенка А.М. про визнання права власності на земельну ділянку, посилаючись на порушення судами норм ст. 43 ГПК України , ст. 377 Цивільного кодексу України та ст. 120 Земельного кодексу України.

Переглянувши у касаційному порядку прийняті у даній справі судові акти, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, з огляду на таке.

У вересні 2009 року Приватне підприємство "Компанія "Володимирський масив" звернулось до господарського суду Вінницької області із позовною заявою про визнання права власності на земельну ділянку, просило прийняти рішення, яким визнати за ПП "Компанія "Володимирський масив" право власності на земельну ділянку площею 8,2357 га, що розташована за адресою: м. Вінниця, провулок Цегельний, 12, яка належала ВАТ "Керамік" згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯД № 423153, з відшкодуванням ВАТ "Керамік" вартості земельної ділянки за ціною, визначеною у відповідності до експертної оцінки, виготовленої на замовлення ПП "Компанія "Володимирський масив" за погодженням з ВАТ "Керамік".

Судом першої інстанції встановлено, що 14 липня 2009 року між ВАТ "Керамік" та ПП "Компанія "Володимирський масив" укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна, за яким від ВАТ "Керамік", продавця за договором, до ПП "Компанія "Володимирський масив", покупця за договором, перейшло право власності на комплекс, нежитлові будівлі та споруди, що розташовані за адресою: м. Вінниця, провулок Цегельний, 12. Передача об'єктів підтверджується актом прийому-передачі від 14 липня 2009 року; право власності на вищезазначені об'єкти підтверджується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно КП "Вінницьке міське бюро технічної інвентаризації" від 18 липня 2009 року.

Нерухоме майно, право власності на яке підтверджується матеріалами справи, та передбачено п.1.5 договору купівлі-продажу знаходиться на земельній ділянці, яка є власністю відповідача -ВАТ "Керамік", що підтверджується Державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯД № 423153, виданим Вінницькою міською радою 20 грудня 2007 року, зареєстрованим в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 020700100078, площею 8,2357 га.

Пунктом 1.6 договору купівлі-продажу від 14.07.2009 року передбачено, що за домовленістю сторін договір купівлі-продажу всієї земельної ділянки, вказаної в п. 1.5 договору, буде оформлятися не пізніше 7 днів з моменту підписання даного договору (до 21 липня 2009 року) за ціною, визначеною у відповідності до експертної оцінки, проведеної згідно чинного законодавства України.

Пунктом 4.2 договору передбачено обов'язок продавця у строк, визначений п. 1.6 цього договору підготувати всі документи та здійснити всі платежі, необхідні для відчуження всієї земельної ділянки, вказаної в п. 1.5 цього договору.

Відповідач -ВАТ "Керамік" не виконав умови договору щодо укладення договору купівлі-продажу земельної ділянки площею 8,2357 га у визначений 7-денний строк.

Ухвалою господарського суду Вінницької області від 23.09.2009 року порушено провадження у справі № 11/224-09 за позовом ПП "Компанія "Володимирський масив" про визнання права власності на земельну ділянку.

Ухвалою господарського суду Вінницької області від 11.05.2010 року у справі № 11/224-09 затверджено мирову угоду б/н від 12.03.2010 року укладену між позивачем -ПП "Компанія "Володимирський масив" та відповідачем -ВАТ "Керамік"; провадження у справі припинено; скасовано заходи забезпечення позову, у вигляді накладення арешту на спірну земельну ділянку, що накладені ухвалою господарського суду від 25 вересня 2009 року.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 04.07.2011 року у справі № 11/224-09 ухвалу господарського суду Вінницької області від 11.05.2010 року залишено без змін, апеляційну скаргу ВАТ "Керамік" -залишено без задоволення.

Постановою Вищого господарського суду України від 28.09.2011 року у справі № 11/224-09 постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 04.07.2011 року та рішення господарського суду Вінницької області від 11.05.2010 року у справі № 11/224-09 -скасовано, справу направлено на новий розгляд до господарського суду Вінницької області.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, ухвалою господарського суду Вінницької області від 02.04.2010 року порушено провадження у справі № 10/47-10 про банкрутство ВАТ "Керамік". Ухвалою господарського суду Вінницької області від 21.06.2010 року розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого Лещенка А.М..

Постановою господарського суду Вінницької області від 17.05.2011 року у справі № 10/47-10 ВАТ "Керамік" визнано банкрутом; відкрито ліквідаційну процедуру; призначено ліквідатором банкрута ВАТ "Керамік" арбітражного керуючого Лещенка А.М..

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 20.09.2011 року у справі № 10/47-10 постанову господарського суду Вінницької області від 17.05.2011 року скасовано. Постановою Вищого господарського суду України від 01.02.2012 року у справі № 10/47-10 постанову Рівненського апеляційного господарського суду залишено без змін.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що справа про банкрутство ВАТ "Керамік" на час прийняття оскаржуваного рішення суду першої інстанції перебувала на стадії розпорядження майном.

Ухвалами господарського суду Вінницької області від 14.03.2012 року залучено до участі у справі іншого відповідача арбітражного керуючого Лещенка А.М., який здійснює повноваження розпорядника майна у справі № 10/47-10 про банкрутство ВАТ "Керамік" та залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ВАТ "Керамік" - ПАТ "Банк "Київська Русь", м. Київ.

Рішення судів попередніх інстанцій мотивовані тим, що до особи, яка придбала житловий будинок, будівлю або споруду після 31 грудня 2003 року, згідно зі статтею 377 Цивільного кодексу України , а з часу внесення змін до статті 120 Земельного кодексу України Законом України від 27 квітня 2007 року № 997-V- і згідно зі статтею 120 Земельного кодексу України , переходило право власності на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення, у розмірах, встановлених договором; а якщо договором це не було визначено, до набувача переходило право власності на ту частину земельної ділянки, яка зайнята житловим будинком, будівлею або спорудою, та на частину земельної ділянки, яка необхідна для її обслуговування.

Суд першої інстанції встановив, що розмір земельної ділянки визначено договором від 14.07.2009 року, а саме, в п. 1.5 зазначено, що земельна ділянка, на якій розташована відчужувана нерухомість, є власністю продавця, що підтверджується Державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯД № 423153, виданим Вінницькою міською радою 20 грудня 2007 року, зареєстрованим в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 020700100078. Державний акт підтверджує право власності на земельну ділянку розміром 8.2357 га.

Відповідно до вимог ст.1 Закону України " Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" розпорядник майна -фізична особа, на яку у встановленому цим Законом порядку покладаються повноваження щодо нагляду та контролю за управлінням та розпорядженням майном боржника на період провадження у справі про банкрутство в порядку, встановленому цим Законом.

Суд касаційної інстанції вважає, що колегія суддів апеляційного господарського суду в постанові правомірно не погодилась з висновком суду першої інстанції щодо залучення відповідачем арбітражного керуючого Лещенка А.М., оскільки, арбітражний керуючий у статусі розпорядника майна, виходячи з вимог ст. 1 спеціального Закону, не є власником спірної земельної ділянки, не виконує функції органу управління боржника, а лише здійснює функції контролю за управлінням та розпорядженням майном боржника, що передбачені ст. 13 спеціального Закону.

Колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду зазначила, що у зв'язку із скасуванням постанови господарського суду Вінницької області від 17.05.2011 року у справі № 10/47-10 про визнання ВАТ "Керамік" банкрутом, провадження у справі перебуває на стадії розпорядження майном.

Суд апеляційної інстанції правомірно послався на те, що призначення розпорядника майна не є підставою припинення повноважень керівника боржника або його органу управління.

Рівненським апеляційним господарським судом встановлено, що договір від 14.07.2009 року між ПП "Компанія "Володимирський масив" та ВАТ "Керамік" купівлі-продажу нерухомого майна, розташованого за адресою м. Вінниця, провулок Цегельний, 12 не є нікчемним, і не визнавався недійсним в судовому порядку.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що до перегляду Вищим господарським судом України ухвали господарського суду Вінницької області від 11.05.2010 року про затвердження мирової угоди та постанови Рівненського апеляційного господарського суду від 04.07.2011 року у справі № 11/224-09, сторони виконали умови мирової угоди, в частині оплати ПП "Компанія "Володимирський масив" непогашеного залишку коштів ВАТ "Керамік" перед бюджетом в розмірі 1 124 000,00 грн. за земельну ділянку площею 8,2357 га, яка розташована за адресою м. Вінниця, провулок Цегельний, 12, про що свідчать матеріали справи. В свою чергу, ВАТ "Керамік" одночасно з підписанням сторонами тексту мирової угоди передало у власність ПП "Компанія "Володимирський масив" (акт прийому-передачі від 12.03.2010 р.) земельну ділянку площею 8,2357 га, яка розташована за адресою м. Вінниця, провулок Цегельний, 12, належну ВАТ "Керамік" згідно із державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯД № 423153, виданим Вінницькою міською радою 20 грудня 2007 року, зареєстрованим в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 020700100078.

Вказані факти підтверджується також постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 13.01.2011 року у справі № 2-а-4970/10/0270, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 10.03.2011 року у справі № 2-а-4970/10/0270.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом апеляційної інстанції, спірна земельна ділянка була фактично передана у володіння та користування ПП "Компанія "Володимирський масив" 12.03.2010 року, до порушення провадження у справі про банкрутство ВАТ "Керамік".

Статтею 328 Цивільного кодексу України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до вимог ст. 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, зокрема, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

Суд касаційної інстанції вважає, що необхідною умовою захисту права власності шляхом його визнання є по-перше, підтвердження в судовому порядку своїх прав на майно шляхом подання належних і достатніх доказів, які достеменно підтверджують факт набуття права власності на законних підставах, і, по-друге, вичерпне спростування доводів інших осіб (особи), які право власності позивача оспорюють або не визнають.

Враховуючи викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що Рівненський апеляційний господарський суд в постанові правомірно задовольнив позов про визнання права власності на земельну ділянку до відповідача - ВАТ "Керамік".

Судами також зазначено, що, в порушення вимог ст.ст.33,34 ГПК України, посилання ПАТ "Банк "Київська Русь" на безоплатну передачу у власність ПП "Компанія "Володимирський масив" земельної ділянки, не є підтвердженими належними та допустимими доказами.

Колегія суддів апеляційної інстанції, змінюючи рішення першої інстанції, обгрунтовано встановила, що, в даному випадку, правомірним було задоволення позову до ВАТ "Керамік", а не до арбітражного керуючого Лещенка А.М., який виконує обов'язки розпорядника майна у справі про банкрутство ВАТ "Керамік" та не може бути належним відповідачем у справі про визнання права власності , а тому, рішення господарського суду Вінницької області від 03.04.2012р. підлягало зміні в цій частині.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 ГПК України визначено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 377 ЦК України (в редакції на момент затвердження мирової угоди) до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Частиною першою статті 120 Земельного Кодексу України ,в редакції на момент виникнення правовідносин, передбачено, що у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

Суд касаційної інстанції вважає, що правочин, за яким переходить право власності на житлові будинки, будівлі, споруди, тягне за собою перехід права на земельну ділянку, на якій знаходиться відповідне нерухоме майно.

Колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується із висновками судів попередніх інстанцій про те, що , в даному випадку, перехід права власності на оспорювану земельну ділянку відбувся у розмірах, встановлених договором , відповідно до вимог ст. 377 ЦК України та ст. 120 Земельного кодексу України, судом апеляційної інстанції повно та всебічно досліджено обставини справи, з дотриманням норм матеріального та процесуального права , а тому, правові підстави для скасування постанови Рівненського апеляційного господарського суду відсутні.

Керуючись статтями 111 7 , 111 9 - 111 11 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Банк "Київська Русь" залишити без задоволення.

Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 07.06.2012 у справі № 11/224-09 залишити без змін.

Головуючий І.Ю. Панова

Судді О.В. Білошкап

М.І. Хандурін