Постанова

від 25.12.2012 по справі 35/32

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

12.12.2012 р. справа №35/32

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого:Чернота Л.Ф. суддівДіброви Г.І., Шевкової Т.А. від позивача :не з»явився від відповідача 1:не з»явився від відповідача 2: Сіробаба М.С. -дов. №637/01 від 03.12.2012р. від третьої особи 1:не з»явився від третьої особи 2:не з»явився від третьої особи 3:не з»явився Розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуКомунального комерційного підприємства «Маріупольтепломережа», м.Маріуполь Донецької області на рішення господарського суду Донецької області від 13.09.2012 року у справі№ 35/32 (Головуючий суддя: Мальцев М.Ю., судді: Сковородіна О.М., Соболєва С.М.) за позовомФізичної особи-підприємця ОСОБА_5, м.Маріуполь Донецької області до відповідача 1:Житлово-комунального підприємства «Домовик-2», м.Маріуполь Донецької області до відповідача 2:Комуналльного комерційного підприємства «Маріупольтепломережа», м.Маріуполь Донецької області за участю третьої особи 1 без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів Управління житлово-комунального господарства, м.Маріуполь Донецької області за участю третьої особи 2 без самсотійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів Департаменту розвитку житлово-комунальної інфраструктури, м.Маріуполь Донецької області простягнення 50180,40грн. ВСТАНОВИВ:

У 2010 році Фізична особа-підприємець ОСОБА_5, м.Маріуполь Донецької області звернувся до господарського суду Донецької області до відповідача 1 Житлово-комунального підприємства «Домовик-2», м.Маріуполь Донецької області, до відповідача 2 Комунального комерційного підприємства «Маріупольтепломережа», м.Маріуполь Донецької області про стягнення 50180,40грн.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 29.11.2010р. до справи залучено в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів - Управління житлово-комунального господарство, м.Маріуполь Донецької області.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 17.01.2011р. до справи залучено в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів -Департамент розвитку житлово-комунальної інфраструктури, м.Маріуполь Донецької області.

Рішенням господарського суду Донецької області від 13.09.12р. позовні вимоги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5, м.Маріуполь Донецької області задоволені частково. Стягнуто з Комунального комерційного підприємства «Маріупольтепломережа», м.Маріуполь Донецької області 1496,91грн. майнової шкоди.

Від відповідача 1 через канцелярію суду надано відзив та клопотання про залучення в якості правонаступника ЖКП «Домовик-2»- Комунальне комерційне підприємство «Керуюча компанія «Західна», м.Маріуполь Донецької області, яке судовою колегією задоволено частково.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 05.12.2012р. залучено в якості третьої особи 3 без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів Комунальне комерційне підприємство «Керуюча компанія «Західна», м.Маріуполь Донецької області для надання пояснень.

Відповідач 2, Комунальне комерційне підприємство «Маріупольтепломережа», м.Маріуполь Донецької області, з прийнятим рішенням не згоден, вважає його прийнятим з неправильним застосуванням норм матеріального права України та порушенням норм процесуального права. Тому, він звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить Донецький апеляційний господарський суд рішення господарського суду Донецької області від 13.09.2012 р. скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в частині задоволення позовних вимог в розмірі 1496,91грн.

Відповідач 1, третя особа 1 та третя особа 2 , третя особа 3 до судового засідання апеляційної інстанції, яке відкладалося, не з"явилися, про час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином, ухвалами суду від 19.010.2012р., від 05.12.2012р. явка сторін не була визнана обов"язковою, своїми процесуальними правами, передбаченими ст.22 Господарського процесуального кодексу України не скористалися, причини неявки не пояснили, ніяких клопотань з цього приводу судовій колегії не надали, неявка без поважних причин у судове засідання представників сторін не тягне за собою перенесення розгляду справи на інші строки, тому справу розглянуто за наявними в ній матеріалами, а повний текст постанови направляється учасникам процесу в установленому порядку.

Позивач, Фізична особа-підприємець ОСОБА_5, м.Маріуполь Донецької області, надав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення господарського суду -без змін.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду у відповідності до статті 101 Господарського процесуального кодексу України на підставі встановлених фактичних обставин переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді справи норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи.

Заслухавши доводи представника відповідача 2, перевіривши матеріали справи та правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права України, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а рішення господарського суду відповідає вимогам чинного законодавства України, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 07.11.2009р. внаслідок пориву комунікацій, що знаходяться в технічному підпіллі будинку №161-а, який знаходиться за адресою: м.Маріуполь, пр.Будівельників, буд.№161-а, яке належить ФОП ОСОБА_5 на підставі права власності згідно договору №623 від 21.08.2004р., яке використовувалось ним для здійснення підприємницької діяльності. Акт від 11.11.2009р. свідчить про обстеження даного приміщення на предмет залиття.

Позивач, звертаючись до суду, посилається на Звіт про оцінку вартості шкоди, спричиненої в результаті залиття нежитлового приміщення ( копія є в матеріалах справи), відповідно до якого загальна вартість шкоди складає 46005,00грн.

Згідно приписів ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Частинами 1 та 2 ст.623 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Водночас, розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.

Згідно ст.22 Цивільного Кодексу України -особа, якій завдано збитків в результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Відповідно до ч. 2 ст. 224 Господарського кодексу України, під збитками розуміються витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною

Відповідно до ст.1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також, шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдвла. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Відповідно до п. 4 ст. 129 Конституції України, ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, а за загальним правилом тягар доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини.

Як свідчать матеріали справи та вбачається з договору №118 від 01.08.2007р., укладеного між відповідачем 1 та 2, ККП "Маріупольтепломережа"забезпечує житловий фонд, який знаходиться на утриманні ЖКП "Домовик-2", тепловою енергією на потреби опалення та гарячого водопостачання для населення. ЖКП "Домовик-2"здійснює утримання та технічне обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання та гарячого водопостачання та забезпечує розподіл та регулювання теплової енергії по стоякам центрального опалення та гарячого водопостачання, що подається відповідачем 2 до житлового будинку (п.п.1.1, 1.2 Договору).

Висновками будівельно-технічної експертизи від 30.03.2012р. зазначено, що з акту обстеження дільниці №11 ЖКП "Домовик-2"від 23.11.2009р. та акту ККП "Маріупольтепломережа"від 11.11.2009р., а також місця пориву, вказаного експерту при проведенні огляду, порив трапився у бойлерній на трубопроводі вузла (рамки) управління системи опалення нежитлових приміщень. При цьому система опалення з вузлом управління нежитлових приміщень не є частиною єдиної системи опалення житлового будинку, а є системою опалення нежитлових приміщень орендаторів або власників цих нежитлових приміщень.

Отже, оскільки відповідач 1 обслуговує систему опалення житлового будинку, про що зазначено вище, він взагалі не має відношення до пориву, який трапився у бойлерній на трубопроводі вузла (рамки) управління системи опалення нежитлових приміщень, а відтак, позовні вимоги позивача до відповідача 1 є недоведеними та такими, що не підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог до відповідача 2, то останній є балансоутримувачем нежитлового приміщення, де трапився порив, який зобов»язаний забезпечити належні експлуатацію та утримання майна, що перебуває на його балансі (ст.24 Закону України "Про житлово-комунальні послуги").

До матеріалів справи не надано доказів в підтвердження того, що відповідач 2 звертався до Маріупольської міської ради з повідомленням про неналежний стан системи опалення, де трапився порив. Крім того, актами готовності до опалювального сезону 2009-2010р.р. від 08.06.2009р., 09.06.2009р., підписаних представниками відповідачів 1 та 2, зазначено, що система будинку готова до приймання теплоносіїв та гарячого водопостачання. Також, висновками експертизи №14.-08.-22.-7901.06 від 08.12.2006р. встановлено, що приміщення технічного підпілля, яке примикає до магазину "Міленіум" у м.Маріуполь по пр.Будівельників,161-161а та інженерні комунікації, які в ньому знаходяться, не відповідають вимогам нормативно-правових актів з охорони праці та не можуть експлуатуватися.

Отже, судом першої інстанції вірно втсановлено, що шкода спричинена позивачу саме внаслідок бездіяльності відповідача 2.

Позовні вимоги позивача в частині стягнення майнової шкоди за залиття нежитлового приміщення у розмірі 104,96 грн. та сабвуферу акустичної системи Microlab M1700 - 534,79 грн., тепловентилятору "Орион OR-FH04W"- 187,43 грн., конвектору F17"- 669,73 грн. підлягають задоволенню, оскільки матеріалами справи підтверджується причинно-наслідковий зв'язок між бездіяльністю відповідача 2 та спричиненими збитками і розмір завданих збитків.

Стосовно вимоги позивача щодо стягнення майнової шкоди у розмірі 21019,92 грн. за товар hand" слід зазначити що, не вбачається можливим відокремити товар hand", якому була спричинена шкода в результаті залиття та одяг, який було придбано позивачем за договором №136 від 02.11.2009р., оскільки позивач не довів той факт, що саме тому товару, який було придбано за вказаним договором була спричинена шкода в результаті залиття, а отже, не вбачається можливим встановити і розмір завданих збитків у цій частині позовних вимог позивачу.

Вимога позивача щодо стягнення збитків у вигляді оплати консультаційних та юридичних послуг у розмірі 2000,00 грн. на підставі договору про надання консультаційних та юридичних послуг від 07.11.2009р. задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Статтею 44 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до складу судових витрат входять, в тому числі, оплата послуг адвоката.

В контексті цієї норми судові витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають сплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, якій такі послуги надавались, та їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами.

Таким чином, кошти, сплачені за консультаційні та юридичні послуги у розмірі 2000,00 грн. не є збитками у розумінні статей 224, 225 Господарського кодексу України, статті 22 Цивільного кодексу України, у зв'язку з чим відсутні правові підстави для задоволення позову в цій частині.

Що ж до позовних вимог стосовно стягнення збитків у вигляді оплати послуг з оцінки завданої шкоди у розмірі 2000,00 грн., то вона задоволенню не підлягає з огляду на те, що позивачем не доведена наявність необхідності понесення вказаних витрат та оплата послуг з оцінки завданої шкоди у розмірі 2000,00 грн. не є збитками у розумінні ст.ст. 224, 225 Господарського кодексу України, статті 22 Цивільного кодексу України,.

Вимога позивача щодо стягнення збитків у вигляді оплати автопослуг у зв'язку з утилізацією знищеного майна у розмірі 175,40 грн. задоволенню також не підлягає, оскільки з заяви позивача на вивіз сміття та з наданої копії квитанції за послуги автотранспорту не вбачається можливим встановити, чи є те сміття, яке було вивезено з магазину "Міленіум" за адресою: пр.Будівельників,161а, саме тим товаром, який було залито саме 07.11.2009р.

Щодо вимоги позивача стосовно стягнення втраченої вигоди у розмірі 15805,34 грн., також не підлягає задоволенню, оскільки позивач не надав доказів в підтвердження того, що саме за той товар, який було залито, неотриманий прибуток внаслідок неможливості реалізації знищеного та пошкодженого товару складає 15805,34 грн.

Посилання відповідача на те, що порив трапився на рамці управління, а рамка управління є частиною елеваторного вузла та знаходиться на балансі ЖКП "Домовик-2"і входить до складу внутрішньобудинкової системи, судом до уваги не приймається, оскільки спростовується висновком будівельно-технічної експертизи від 30.03.2012р., в якій вказано, що елеваторного вузла у системі опалення житлових будинків, які знаходяться за адресою: м.Маріуполь, пр.Будівельників, 161а не мається. Виходячи з акту обстеження дільниці №11 ЖКП "Домовик-2"від 23.11.2009р. та акту ККП "Маріупольтепломережа" від 11.11.2009р., а також місця пориву, вказаного експерту при проведенні огляду, порив трапився у бойлерній на трубопроводі вузла (рамки) управління системи опалення нежитлових приміщень. При цьому система опалення з вузлом управління нежитлових приміщень не є частиною єдиної системи опалення житлового будинку, а є системою опалення нежитлових приміщень орендаторів або власників цих нежитлових приміщень.

Дослідивши всі матеріали справи в їх сукупнності, судова колегія дійшла висновку, що судом першої інстанції правомірно задоволені позовні вимоги частково.

Доводи апеляційної скарги не прийняті судовою колегією до уваги, оскільки спростовуються матеріалами справи та не впливають на правомірність прийнятого господарським судом рішення.

Отже, відповідно до статті 4 7 Господарського процесуального кодексу України, судове рішення прийняте за результатами дослідження усіх обставин справи.

З урахуванням вищевикладеного, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що відповідно до вимог статті 43 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду Донецької області від 13.09.2012 року у справі №35/32 ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права України, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору по апеляційній скарзі покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 33, 34, 43, 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Комунального комерційного підприємства «Маріупольтепломережа», м.Маріуполь Донецької області на рішення господарського суду Донецької області від 13.09.2012 року у справі №35/32 залишити без задоволення, а рішення господарського суду Донецької області від 13.09.2012 року у справі №35/32 -без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.

Головуючий Л.Ф. Чернота

Судді Г.І.Діброва

Т.А.Шевкова