Рішення

від 26.12.2012 по справі 5006/13/55пд/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

26.12.12 р. Справа № 5006/13/55пд/2012

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, код НОМЕР_1,

м.Торез, Донецька область

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрнавекс»,

ЄДРПОУ 33728408, м.Донецьк

про визнання договору купівлі-продажу №02/10 від 09.10.2008р. недійсним

Суддя Левшина Г.В.

Представники:

від позивача: ОСОБА_3-по дов.

від відповідача: Марченко С.Д.-по дов.

В засіданні суду брали участь:

Згідно із ст.77 ГПК України в засіданні суду

оголошувалась перерва з 24.12. по 26.12.2012р.

СУТЬ СПРАВИ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1, м.Торез, Донецька область, позивач, звернувся до господарського суду з позовною заявою до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрнавекс», м.Донецьк, про визнання недійсним договору купівлі-продажу спецтехніки №02/10 від 09.10.2008р.

Рішенням господарського суду Донецької області від 07.06.2012р. по справі №5006/13/55пд/2012 було повністю задоволено позовні вимоги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Торез, Донецька область до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрнавекс», м.Донецьк та визнано недійсним договір купівлі-продажу спецтехніки №02/10 від 09.10.2008р.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 09.07.2012р. рішення господарського суду Донецької області від 07.06.2012р. по справі №5006/13/55пд/2012 залишено без змін.

Згідно з постановою Вищого господарського суду України від 03.09.2012р. рішення господарського суду Донецької області від 07.06.2012р. та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 09.07.2012р. по справі №5006/13/55пд/2012 скасовано, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

Як було зазначено Вищим господарським судом України, судові рішення по справі №5006/13/55пд/2012 були винесені без дослідження всіх обставин справи, що мають істотне значення для правильного розгляду спору по суті.

Зокрема, як вказує касаційна інстанція, господарські суди попередніх інстанцій оцінювали копію висновку експерта №177 від 05.04.2012р., яка була належним чином не засвідчена. Крім того, господарськими судами першої та апеляційної інстанції не було враховано, що проведення почеркознавчої експертизи проводиться за наявності оригіналів документів. Однак, як встановлено Вищим господарським судом України, виходячи зі змісту тексту висновку експертизи, в його основу покладена копія договору №02/10 від 09.10.2008р. Ця обставина в повному обсязі також не була з'ясована. При цьому, як вказує касаційна інстанція, господарськими судами попередніх інстанцій не з'ясовані фактичні обставини справи щодо виконання умов спірного договору.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на відсутність між сторонами договірних відносин за договором купівлі-продажу спецтехніки №02/10 від 09.10.2008р., враховуючи, що цей договір та специфікація до нього підписана не ним, а невідомою особою.

Відповідач проти позовних вимог заперечує з підстав, викладених у відзиві на позов, що надійшов до суду 07.06.2012р., письмових поясненнях, що надійшли до суду 09.10.2012р. Зокрема, за як вказує відповідач, договір №02/10 від 09.10.2008р. був виконаний сторонами в частині передачі позивачу спецтехніки.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, господарський суд встановив:

Виходячи зі змісту позовної заяви, між сторонами у жовтні 2008р. в усній формі була укладена угода щодо передачі у власність позивача спецтехніки - навантажувача TOTA XZ 657 (заводський НОМЕР_3), обов'язки за даною угодою виконані сторонами у повному обсязі, зокрема, зареєстровано право власності за позивачем, у підтвердження чого позивачем надано свідоцтво про реєстрацію машини НОМЕР_2 від 23.12.2008р.

У подальшому, як стверджує позивач, відповідач запропонував позивачу придбати додаткову одиницю аналогічної навантажувальної техніки. При цьому, як вказує позивач, відповідач запропонував позивачу підписати непрошитий проект договору купівлі-продажу спецтехніки та специфікацію на навантажувач, аналогічний тому, що був придбаний раніше. За твердженням позивача, ним було зроблено відтиск належної йому печатки на останньому аркуші екземпляру вказаного проекту договору та на специфікації, проте, підпис на вказаних документах позивач не ставив, проект договору та специфікація залишилися у відповідача, повністю договір сторонами підписаний не був. В подальшому, за наполяганням посадових осіб відповідача в рахунок майбутніх платежів позивачем на умовах авансу були передані певні грошові кошти посадовим особам відповідача, проте, умови угоди виконані не були, а грошові кошти не повернуті.

Рішенням господарського суду Донецької області від 24.10.2011р. по справі №39/181 з позивача були стягнуті грошові кошти у зв'язку з невиконанням обов'язків за договором купівлі-продажу спецтехніки №02/10 від 09.10.2008р.

Як вказує позивач, при ознайомленні з матеріалами справи йому було пред'явлено укладений договір купівлі-продажу спецтехніки №02/10 від 09.10.2008р., на якому проставлений відтиск печатки відповідача, під якою наявний підпис зовнішньо схожий з підписом позивача.

Виходячи зі змісту договору купівлі-продажу спецтехніки №02/10 від 09.10.2008р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрнавекс", м.Донецьк (продавець) зобов'язалось передати у власність Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1, м.Торез (покупцю), а покупець зобов'язався прийняти у власність нову спецтехніку, яка ще не була у користуванні, згідно додатку - специфікації, що є невід'ємною частиною даного договору, і сплатити за неї продавцю грошову суму, встановлену в додатку - специфікації.

Відповідно до п.3.1 вказаного договору ціна спецтехніки наведена в додатку -специфікації до даного договору. Згідно п.3.2 договору сума останнього складає 360000 грн. 00 коп., у т.ч. ПДВ 20%.

У пункті 3.4 договору сторони дійшли згоди, що для сплати спецтехніки покупець зобов'язаний сплатити 90000 грн. 00 коп. на протязі 3 календарних днів після передачі рахунка -фактури, сплатити остаточну суму договору (згідно п.3.2), а саме 270000 грн. 00 коп. до 31.10.2008р.

Відповідно до п.4.3 договору постачання спецтехніки здійснюється на умовах DDP склад продавця згідно з Інкотермс 2000. Передача продавцем спецтехніки покупцю та прийом її покупцем проводиться в пункті прийому -передачі спецтехніки. Пунктом прийому - передачі спецтехніки вважається склад покупця, який знаходиться за наступною адресою: АДРЕСА_1.

Специфікацією, що є додатком №1 до договору, визначений предмет договору -навантажувач фронтальний, рік випуску 2008р., модель XZ657, двигун НОМЕР_4, експлуатаційна маса 17,5т, об'єм ковшу 3,3 м3, вантажопідйомність 5,7тн, ціна 360000 грн. з ПДВ, дата поставки - жовтень 2008р.

26.03.2012р. за заявою ОСОБА_1 по факту здійснення відносно нього шахрайських дій з боку посадових осіб ТОВ "Укрнавекс", СВ Торезького МВ ГУМВС України в Донецькій області була порушена кримінальна справа за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.190 Кримінального кодексу України.

В ході почеркознавчої експертизи, призначеної заступником начальника СВ Торезького МВ ГУМВС України в Донецькій області в межах зазначеної кримінальної справи, експертом Науково-дослідницького експертно-криміналістичного центру Головного управління ГУМВС України в Донецькій області встановлено, що підпис від імені ОСОБА_1 під відбитком печатки "ПП ОСОБА_1" на договорі купівлі-продажу спецтехніки №02/10 від 09.10.2008р. не відповідає зразкам підпису ОСОБА_1, які представлені в якості порівняльного матеріалу. Відповідно до наданого висновку експерта №177 від 05.04.2012р. наявність зовнішньої подібності спірного підпису з зразками, імовірніше всього свідчить про те, що даний підпис був виконаний з метою імітації якогось справжнього підпису вказаної особи.

Таким чином, позивач вважаючи, що договір купівлі-продажу №02/10 від 09.10.2008р. не відповідає вимогам ст.207 Цивільного кодексу України в частині дотримання письмової форми правочину, оскільки з боку позивача договір підписаний не був, підпис виконаний іншою невідомою особою, звернувся за захистом своїх прав та інтересів до господарського суду з позовом про визнання вказаного договору недійсним.

Відповідач позовні вимоги не визнав з підстав, викладених у відзиві на позов, письмових поясненнях.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд приймає до уваги заперечення відповідача та вважає позовні вимоги недоведеними, такими, що підлягають залишенню без задоволення, враховуючи наступне:

За приписом ст.215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього кодексу, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

З урахуванням викладеного, недійсність правочину зумовлюється наявністю дефектів його елементів: дефекти (незаконність) змісту правочину; дефекти (недотримання) форми; дефекти суб'єктного складу; дефекти волі - невідповідність волі та волевиявлення.

Статтями 4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України встановлений принцип господарського судочинства, згідно з яким кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обгрунтування своїх вимог або заперечень.

Як вказувалось вище, обгрунтовуючи свої вимоги про визнання недійсним договору від 09.10.2008р. №02/10 позивач посилається на відсутність підпису Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на вказаному договірі та специфікації до нього, вчинення цього підпису іншою особою.

В підтвердження цих обставин, позивач посилається на додану до матеріалів справи копію висновку експерта від 05.04.2012р. №177.

Проте, за висновками суду, вказана копія експертного висновку, яка надана до матеріалів справи, не може бути прийнята судом до уваги в якості належного доказу по справі.

Зокрема, стаття 32 Господарського процесуального кодексу України визначає, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані, зокрема, встановлюються письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів.

Відповідно до ст.36 Господарського процесуального кодексу України письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії.

За змістом ст.42 Господарського процесуального кодексу України висновок експерта для господарського суду не є обов'язковим і оцінюється господарським судом за правилами, встановленими ст.43 цього Кодексу.

Приписами ст.43 Господарського процесуального кодексу України визначено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Як встановлено судом, вказана вище почеркознавча експертиза була проведена на підставі постанови про призначення експертизи від 03.04.2012р., винесеної заступником начальника СВ Торезького МВ ГУМВС України в Донецькій області по кримінальній справі №48-12-3-1958.

При цьому, наявні в матеріалах справи копії цього експертного висновку (а.с.22-27, т.2), незважаючи на вимоги суду, викладені в ухвалі від 19.11.2012р., не засвідчені належним чином, виходячи з вимог п.5.23 Національного стандарту України, затвердженого Державним комітетом з питань технічного регулювання та споживчої політики від 07.04.2003р. №55, "ДСТУ 4163-2003" "Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів".

Зокрема, відповідно до вимог оформлення документів "ДСТУ 4163-2003", відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії.

Проте, при засвідчені копії експертного висновку №177 від 05.04.2012р. не визначено назви посади особи, яка засвідчувала ці копії, відсутні дати засвідчення копій тощо.

Крім цього, судом також враховано ті обставини, що виходячи зі змісту копії висновку експерта від 05.04.2012р. №177 експертиза взагалі проводилася на підставі копії договору №02/10 від 09.10.2008р. Так, як зазначено експертом, на експертизу було представлено копію договору №02/10 від 09.10.2008р. Згідно листа від 28.11.2012р. №4/27809 (а.с.14, т.2) начальника СВ Торезького МВ ГУМВС України в Донецькій області оригінал договору №02/10 від 09.10.2008р. в рамках кримінальної справи не вилучався.

Під час нового розгляду справи позивачем було заявлене клопотання про витребування у відповідача оригіналу договору купівлі-продажу спецтехніки №02/10 від 09.10.2008р.

Ухвалою господарського суду від 09.10.2012р. судом було зобов'язано сторони представити в судове засідання оригінал договору купівлі-продажу спецтехніки №02/10 від 09.10.2008р., специфікації на спецтехніку (додатку №1 до договору).

Проте, за поясненнями відповідача, наданими в судовому засіданні 26.12.2012р., на теперішній час триває процедура банкрутства ТОВ «Укрнавекс», внаслідок чого оригінали документів, у тому числі й оспорюваного правочину, були передані аудитору для проведення перевірки та не можуть бути представлені суду.

За приписом ст.638 Цивільного кодексу України, ст.180 Господарського кодексу України: договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору; істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

При цьому, згідно із ст.639 Цивільного кодексу України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Пунктами 2, 3 ст.180 Господарського кодексу України визначено, що зміст господарського договору становлять його умови, визначені угодою його сторін, спрямовані на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, які погоджені сторонами, так і тих, що приймаються ним за обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов.

Договір згідно із ст.629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для сторін.

Як встановлено судом, 23.12.2008р. до Державної інспекції сільського господарства в Донецькій області було подано заяву (а.с.39, т.2) про реєстрацію за ОСОБА_1 навантажувача (марка, модель-ТОТА XZ657, рік випуску - 2008, заводський НОМЕР_3, двигун НОМЕР_5). До вказаної заяви заявником було додано, зокрема, оригінали акту приймання-передачі від 27.10.2008р., рахунку -фактури №СФ-0000281 від 09.10.2008р., видаткової накладної №РН-000111 від 27.10.2008р., податкової накладної №152 від 27.10.2008р.

Наявний в матеріалах справи оригінал акту приймання-передачі від 27.10.2008р. (а.с.40, т.2) свідчить про передачу відповідачем відповідно до договору №02/10 від 09.10.2008р. позивачу фронтального навантажувача ТОТА XZ657, НОМЕР_3, НОМЕР_5, 2008. Вказаний акт містить на собі підписи сторін та їх засвідчення фірмовими печатками.

Згідно п.3.2.6 Інструкції про порядок видачі міністерствам та іншим центральним органам виконавчої влади, підприємствам, установам, організаціям, господарським об'єднанням та громадянам дозволів на право відкриття та функціонування штемпельно-граверних майстерень, виготовлення печаток і штампів, а також порядок видачі дозволів на оформлення замовлень на виготовлення печаток і штампів, затвердженої наказом МВС України №17 від 11.01.1999р. господарські об'єднання можуть мати тільки по одному примірнику основної печатки. Можуть виготовлюватися додаткові печатки з цифрами "1", "2" і т.д., а також прості круглі печатки та різні штампи. Відповідно до п.3.4.1 Інструкції відповідальність і контроль за дотриманням порядку зберігання печаток і штампів, а також законністю користування ними покладається на керівників господарських об'єднань. Печатки і штампи повинні зберігатися в сейфах або металевих шафах. У разі порушення правил обліку, зберігання і використання печаток і штампів комісія проводить службове розслідування, результати якого оформлюються актом довільної форми та доводяться до відома керівника організації. Пунктом 3.1.12 тієї ж Інструкції передбачено, що у разі крадіжки, втрати печаток чи штампів керівники господарських об'єднань зобов'язані вжити заходів задля їх розшуку, а також негайно повідомити про це органи внутрішніх справ.

Будь-яких доказів звернення до правоохоронних органів з приводу втрати, крадіжки або службового розслідування щодо незаконного використання саме печатки; рішення відповідних органів згідно ст.97 Кримінального процесуального кодексу України за результатами розгляду вказаного звернення, позивач до суду не надав. При цьому, за поясненнями сторін, на момент розгляду справи фронтальний навантажувач ТОТА XZ657, НОМЕР_3, НОМЕР_5, 2008 зареєстрований саме за позивачем.

Таким чином, за висновками суду, з боку сторін було фактично вчинено дії з виконання умов договору №02/10 від 09.10.2008р., що є підтвердженням прийняття та укладення вказаного договору сторонами.

Одночасно, позивачем не надано належних та допустимих доказів існування між сторонами інших договірних відносин, ніж за договором купівлі-продажу спецтехніки №02/10 від 09.10.2008р.

Згідно із ст.129 Конституції України однією з засад судочинства є змагальність.

Як вказувалось вище, за змістом ст.ст.4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України встановлений принцип господарського судочинства, згідно з яким кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог або заперечень.

Таким чином, змагальність полягає в тому, що сторони у процесуальній формі доводять перед судом свою правоту, за допомогою доказів переконують суд у правильності своєї правової позиції.

При цьому, принцип змагальності вимагає від сторін ініціативи та активності в реалізації їхніх процесуальних прав.

З урахуванням викладеного, при зверненні до суду з відповідними вимогами згідно норм ст.129 Конституції України, ст.ст.4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України позивач має довести такі вимоги певними доказами.

Всупереч вимог ст.ст.4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України позивачем підстав для визнання спірного договору від 09.10.2008р. №02/10 недійсним до матеріалів справи не надано (зокрема, позивачем не доведено ані незаконність змісту правочину, ані недотримання форми, ані невідповідність волі та волевиявлення).

За таких обставин, враховуючи викладене, позов про визнання недійсним договору №02/10 купівлі-продажу спецтехніки від 09.10.2008р. підлягає залишенню без задоволення.

Судовий збір підлягає віднесенню на позивача повністю.

Клопотання від 26.12.2012р. Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про призначення судово-почеркознавчої експертизи по справі судом залишено без задоволення як безпідставне, враховуючи наявні у справі документи, а також факт реєстрації за позивачем фронтального навантажувача ТОТА XZ657, НОМЕР_3, НОМЕР_5, 2008 саме на підставі акту приймання-передачі від 27.10.2008р.

За таких обставин, керуючись ст.ст.44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

Відмовити повністю в задоволенні позовних вимог Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Торез, Донецька область до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрнавекс», м.Донецьк про визнання недійсним договору купівлі-продажу спецтехніки №02/10 від 09.10.2008р.

В судовому засіданні 26.12.2012р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення підписано 28.12.2012р.

Суддя Левшина Г.В.