Постанова

від 20.12.2012 по справі 2а-1670/7404/12

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 грудня 2012 року м. ПолтаваСправа № 2а-1670/7404/12

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Молодецького Р.І.,

при секретарі - Лі Н. А.,

за участю:

представника позивача - Чайки В. І.,

представника відповідача - Дерев'янко Т. Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у м. Кременчуці до Державного закладу "Кременчуцька міська санітарно-епідеміологічна станція про зобов"язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

26 листопада 2012 року Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у м. Кременчуці звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державного закладу "Кременчуцька міська санітарно-епідеміологічна станція про зобов"язання вчинити дії

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 16 грудня 2012 року на ДЗ "Кременчука міська СЕС" стався нещасний випадок на виробництві з головним лікарем ОСОБА_3. Для призначення і сплати страхових виплат, відповідно до вимог закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" від 23 вересня 1999 року № 1105-ХІV (далі -Закон № 1105-ХІV), ДЗ "Кременчуцька МСЕК" передав позивачу особову справу потерпілого на виробництві ОСОБА_3, якому позивач призначив, сплачує і буде довічно сплачувати страхові виплати. 19 жовтня 2012 року відповідачем було прийнято рішення, оформлене наказом № 223 "Про припинення діяльності ДЗ "Кременчуцька міська СЕС". Відповідно до абзацу 2 частини 2 статті 46 Закону № 1105-ХІV фінансування Фонду соціального страхування від нещасних випадків здійснюється за рахунок капіталізованих платежів, що надійшли у випадках ліквідації страхувальників у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Позивач з урахуванням даних Держкомстату України про середню очікувану тривалість життя осіб розрахував суму капіталізованих платежів, яка становить 459 400 грн. 62 коп. та 01 листопада 2012 року звернувся до ДЗ "Кременчуцька МСЕК" з заявою про визнання майнових вимог позивача по капіталізації платежів в зазначеному розмірі. Проте відповіддю відповідача від 14 листопада 2012 року вимоги позивача були відхилені. З огляду на викладене, позивач звернувся до суду з вимогою зобов'язати ДЗ "Кременчуцька МСЕК" перерахувати на користь позивача капіталізовані платежі у сумі 459 400 грн. 62 коп., які позивач буде сплачувати потерпілому ОСОБА_3

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив їх задовольнити.

Відповідач надав суду письмові заперечення, які обґрунтовував наступним. Так, відповідач вважає, що доводи позивача про те, що ДЗ "Кременчуцька МСЕК" має сплатити внески відповідно до Порядку капіталізації платежів для банкрута перед громадянами внаслідок заподіяння шкоди їх життю і здоров'ю, задоволення вимог, що виникли із зобов'язань підприємства -затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 06 травня 2000 року № 765 (далі -Порядок № 765) є необґрунтованими, оскільки даний Прядок розповсюджується виключно на підприємства -банкрути, тобто має чітко встановлене коло дії. Також, зазначив, що ДЗ "Кременчуцька МСЕК" повністю та своєчасно виконувались вимоги статті 45 Закону № 1105-ХІV щодо нарахування і сплати в установленому порядку страхових внесків до Фонду соціального страхування від нещасних випадків. Відповідач звертав увагу суду на те, що у відповідності до статті 2 Бюджетного кодексу України бюджетні установи -органи державної влади, органи місцевого самоврядування, а також організації, створені ними у встановленому прядку, що повністю утримуються за рахунок відповідно державного бюджету або місцевого бюджету. Тому, оскільки ДЗ "Кременчуцька МСЕК" є бюджетною установою, яка фінансується з державного бюджету, у відповідності до вимог Бюджетного кодексу України, вона не має права використовувати кошти, які закладені в кошторисі не за цільовим призначенням.

Представник відповідача підтримав зазначене заперечення та просив у задоволенні позову відмовити.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, заслухавши представників позивача та відповідача, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що Державний заклад "Кременчуцька міська санітарно-епідеміологічна станція" Міністерства охорони здоров'я України зареєстрована 25 грудня 1996 року Виконавчим комітетом Кременчуцької міської ради Полтавської області /а. с. 23-25/ та знаходиться на обліку у Кременчуцькому міському відділенні виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України та є платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності.

Як вбачається з пояснень позивача та відповідача, а також підтверджено матеріалами справи в ДЗ "Кременчуцька МСЕК" на посаді головного лікаря з 18 січня 1984 року по 23 квітня 2010 року працював ОСОБА_3 /а. с. 59/.

16 грудня 2005 року о 10 годині 30 хвилин з ОСОБА_3 стався нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом, що підтверджується актом № 1 від 26 грудня 2005 року. Постановою Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кременчуці № 1815 від 13 жовтня 2012 року зазначеній особі призначено страхові виплати, як потерпілому на виробництві.

Відповідно до наказу Міністерства охорони здоров'я України № 176-о від 21 вересня 2012 року "Про ліквідацію бюджетних закладів, установ і організацій, що належать до сфери управління Міністерства охорони здоров'я України" /а. с. 33/ 19 жовтня 2012 року Державним закладом "Кременчуцька міська СЕС" було прийнято рішення, оформлене наказом № 223 "Про припинення діяльності ДЗ "Кременчуцька міська СЕС" без правонаступництва.

Суд зауважує, що на момент розгляду справи відповідач перебував у стані припинення підприємницької діяльності, що підтверджується спеціальним витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців № 15353823 від 12 грудня 2012 року /а. с. 23-25/.

У зв'язку з ліквідацією ДЗ "Кременчуцька міська СЕС" позивачем було направлено на адресу відповідача заяву про визнання майнових вимог Кременчуцького міського відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у сумі 459 400 грн. 62 коп., які прохав перерахувати на розрахунковий рахунок відділення / а. с. 13-14/.

Правову основу, економічний механізм та організаційну структуру загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які призвели до втрати працездатності або загибелі застрахованих на виробництві, визначено Законом № 1105-XIV.

Основними принципами страхування від нещасного випадку, зокрема, є: своєчасне та повне відшкодування шкоди страховиком; обов'язковість страхування від нещасного випадку осіб, які працюють на умовах трудового договору (контракту) та інших підставах, передбачених законодавством про працю, а також добровільність такого страхування для осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, та громадян-суб'єктів підприємницької діяльності.

В силу вимог пункту 2 частини другої статті 45 Закону № 1105-XIV (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) роботодавець як страхувальник зобов'язаний своєчасно та повністю нараховувати і сплачувати в установленому порядку страхові внески до Фонду.

Згідно статтей 15, 46 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань є некомерційною організацією, яка проводить збір та акумулювання страхових внесків і фінансується за рахунок страхових внесків страхувальників - роботодавців.

Згідно абзацу 3 частини 2 статті 46 вказаного Закону фінансування та джерелом надходження коштів до Фонду є капіталізація, які надходять у разі ліквідації страхувальника у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Статтею 1195 Цивільного кодексу України (далі - ЦК) передбачено, що фізична або юридична особа, яка завдала шкоди каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я фізичній особі, зобов'язана відшкодувати потерпілому заробіток (дохід), втрачений ним внаслідок втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності, а також відшкодувати додаткові витрати, викликані необхідністю посиленого харчування, санаторно-курортного лікування, придбання ліків, протезування, стороннього догляду тощо.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 112 ЦК України (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) у разі ліквідації платоспроможної юридичної особи вимоги її кредиторів задовольняються у першу чергу щодо відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, та вимоги кредиторів, забезпечені заставою чи іншим способом.

За змістом частини третьої статті 110 ЦК України, якщо вартість майна юридичної особи є недостатньою для задоволення вимог кредиторів, юридична особа ліквідується в порядку, встановленому Законом "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Частиною другою статті 1205 ЦК встановлено, що у разі ліквідації юридичної особи платежі, належні потерпілому або особам, визначеним статтею 1200 цього Кодексу, мають бути капіталізовані для виплати їх потерпілому або цим особам у порядку, встановленому законом або іншим нормативно-правовим актом.

Отже, зазначеними нормами законодавець зобов'язує страхувальника проводити капіталізацію страхових виплат у всіх випадках ліквідації, а не лише у випадках ліквідації за процедурою банкрутства.

Суд також звертає увагу, що чинне законодавство не ставить обов'язок по сплаті капіталізованих платежів від форми власності та/або порядку фінансування страхувальника.

Порядок капіталізації платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов'язань підприємства-банкрута перед громадянами внаслідок заподіяння шкоди їх життю і здоров'ю, затверджений постановою Кабінету Міністрів України 06.05.2000 року за №765, за приписами якого капіталізація платежів здійснюється щодо кожної особи з урахуванням заборгованості за попередні роки та необхідності виплати майбутніх платежів. Під час розрахунку сум цих платежів повинні враховуватися заробітна плата потерпілого, відсоток втрати професійної працездатності, витрати по догляду за потерпілим, на реабілітацію, протезування, придбання транспортних засобів та види соціальної допомоги відповідно до медичного висновку, необхідність сплати одноразової допомоги у зв'язку з травмою або професійним захворюванням, які можуть призвести до смерті потерпілого, а також інших виплат, передбачених законодавством.

За змістом пункту 3 Порядку капіталізація платежів розраховується на період, що визначається як різниця між середньою тривалістю життя для чоловіків і жінок у країні та їх віком на момент здійснення капіталізації.

Позивачем на підтвердження правомірності розрахунку суми капіталізованих платежів надано довідку щодо розрахунку потреби в капіталізації коштів Державного закладу «Кременчуцька міська санітарно-епідеміологічна станція»по потерпілому на виробництві ОСОБА_3 та інформацію Державної служби статистики України № 10/2-15/635 від 01 листопада 2012 року щодо середньої очікуваної тривалості життя чоловіків та жінок в Україні в 2011 році /а. с. 46-49/, відповідно до яких сума платежів, яка підлягає відшкодування відповідачем становить 459 400 грн. 62 коп.

Твердження відповідача про те, що оскільки він не є банкрутом, до нього не має застосовуватись порядок капіталізації платежів, передбачений постановою Кабінету Міністрів України 06.05.2000 року за №765, суд вважає необґрунтованим, оскільки обов'язок страхувальника проводити капіталізацію страхових виплат у всіх випадках ліквідації передбачений ст. 46 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" та ст. 1205 ЦК України, а відповідно до ч. 7 ст. 9 КАС України у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону).

Відповідно до ст. 36 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" для проведення державної реєстрації припинення юридичної особи в результаті її ліквідації голова ліквідаційної комісії, уповноважена ним особа або ліквідатор після закінчення процедури ліквідації, передбаченої законом, але не раніше закінчення строку заявлення вимог кредиторами повинен подати (надіслати рекомендованим листом з описом вкладення) державному реєстраторові довідку відповідного органу Пенсійного фонду України про відсутність заборгованості із сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та страхових коштів до Пенсійного фонду України і фондів соціального страхування.

На момент звернення Фонду з вказаними вимогами, а також під час судового розгляду даної справи підприємство відповідача не виключено з Єдиного державного реєстру /а. с. 23-25/, а тому вимоги щодо капіталізації платежів здійснюються в межах ліквідаційної процедури.

Факт заподіяння шкоди здоров'ю вказаному громадянину саме на підприємстві відповідача підтверджується документами наявними в матеріалах справи /а. с. 50-128/, тому позовні вимоги щодо зобов'язання Державного закладу «Кременчуцька міська санітарно-епідеміологічна станція»відшкодувати капіталізовані платежі суд вважає обґрунтованими.

На момент розгляду справи суду не надано доказів щодо сплати Фонду за вказаними вимогами капіталізованих платежів відповідачем.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ґрунтуються на положеннях чинного законодавства, підтверджуються матеріалами справи, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7-11, 71, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у м. Кременчуці до Державного закладу "Кременчуцька міська санітарно-епідеміологічна станція" про зобов"язання вчинити дії задовольнити.

Зобов'язати Державний заклад "Кременчуцька міська санітарно-епідеміологічна станція" (код ЄДРПОУ 01999589) перерахувати на користь Кременчуцького міського відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань (код ЄДРПОУ 25913486) капіталізовані платежі у сумі 459 400 (чотириста п'ятдесят дев'ять тисяч чотириста) грн. 62 копійки, які відділення буде сплачувати потерпілому на Державному закладі "Кременчуцька міська санітарно-епідеміологічна станція" ОСОБА_3.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 25 грудня 2012 року.

Суддя Р.І. Молодецький