Постанова

від 26.12.2012 по справі 15/438-б

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" грудня 2012 р. Справа № 15/438-б

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Коваленка В.М. -головуючого (доповідач у справі), Білошкап О.В., Короткевича О.Є., розглянувши касаційну скаргуфізичної особи ОСОБА_4, м. Маріуполь Донецької області на постанову та ухвалувід 29.10.2012 р. Київського апеляційного господарського суду від 13.09.2012 р. господарського суду м. Києва у справі№ 15/438-б господарського суду м. Києва

за заявоюфізичної особи ОСОБА_4, м. Маріуполь Донецької області до товариства з обмеженою відповідальністю "Трансмарі", м. Київ провизнання банкрутом

представники сторін в судове засідання не з'явилися

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду м. Києва від 12.10.2009 року порушено провадження у справі № 15/438-б про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю "Трансмарі" (далі -Боржник, Товариство) за заявою фізичної особи ОСОБА_4 (далі -Кредитор) в порядку загальних норм Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі -Закон про банкрутство).

Ухвалою господарського суду м. Києва від 09.12.2009 року провадження у справі про банкрутство Товариства припинено на підставі п. 3 ч. 1 ст. 40 Закону про банкрутство.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 13.09.2012 року (суддя -Л.Д. Головатюк) відмовлено ОСОБА_4 у задоволенні заяви про перегляд ухвали господарського суду м. Києва від 09.12.2009 року за нововиявленими обставинами.

Не погодившись з цією ухвалою суду, фізична особа ОСОБА_4 звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати ухвалу господарського суду м. Києва від 13.09.2012 року та прийняти нове рішення, яким задовольнити заяву про перегляд за нововиявленими обставинами та скасувати ухвалу господарського суду м. Києва від 09.12.2009 року про припинення провадження у даній справі за нововиявленими обставинами.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 29.10.2012 року (головуючий суддя -Верховець А.А., судді: Гарник Л.Л., Шипко В.В.) апеляційну скаргу залишено без задоволення, а ухвалу господарського суду м. Києва від 13.09.2012 року -без змін.

Не погоджуючись з цими судовими рішеннями попередніх інстанцій, фізична особа ОСОБА_4 звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати як ухвалу господарського суду м. Києва від 13.09.2012 року, так і постанову Київського апеляційного господарського суду від 29.10.2012 року та прийняти нове рішення, яким задовольнити заяву про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали господарського суду м. Києва від 09.12.2009 року та скасувати її за нововиявленими обставинами.

Касаційна скарга мотивована порушенням судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, зокрема, ст.ст. 112-114 ГПК України.

Обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відмовляючи у задоволенні заяви ініціюючого кредитора про перегляд та скасування за нововиявленими обставинами ухвали про припинення провадження у справі про банкрутство Товариства, місцевий суд вказав, що ознаки, на які посилається ініціюючий кредитор, не є нововиявленими, оскільки не характеризуються ознаками згідно ст. 112 ГПК України. Вказана ініціюючим кредитором обставина не стосується факту, що підлягав встановленню під час розгляду даної справи, а припинення провадження в іншій справі про банкрутство не доводить необхідність відновлення провадження у даній справі. Підтримуючи вказані висновки, апеляційний суд додав, що на момент розгляду справи не доведено наявність обставин, які б підпадали під ознаки нововиявлених.

Однак, суд касаційної інстанції не погоджується із викладеними висновками судів, оскільки вони зроблені із невірним застосуванням норм ГПК України.

Так, приписами ч.1 та п. 4 ч. 2 ст. 112 ГПК України (на норми якої також посилались суди попередніх інстанцій) передбачено, що господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами. Однією з підстав для перегляду судових рішень господарського суду за нововиявленими обставинами є скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення рішення чи постановлення ухвали, що підлягають перегляду.

При цьому, слід зазначити, що при розгляді заяви або подання про перегляд судового рішення у зв'язку із скасуванням рішення, вироку, ухвали, постанови суду по іншій справі або постанови іншого органу необхідно мати на увазі, що скасування такого акта може бути визнано нововиявленою обставиною лише у тому випадку, коли суд обґрунтовував дане судове рішення цим актом чи виходив із вказаного акта , не посилаючись прямо на нього , і якщо вже прийнято новий акт, протилежний за змістом скасованому, або коли саме скасування акта означає протилежне вирішення питання .

Як встановили суди попередніх інстанцій, вбачається з матеріалів справи та вказано в заяві ініціюючого кредитора про перегляд за нововиявленими обставинами прийнятої у даній справі ухвали про припинення провадження у справі, а також в апеляційній та касаційній скарзі, ухвалюючи рішення про припинення провадження у справі про банкрутство Товариства, суд послався на подану 23.11.2011 року у справі заяву прокуратури Деснянського району м. Києва та на визначені в цій заяві обставини щодо здійснення вже порушеного в іншій справі провадження про банкрутство Боржника, застосувавши при цьому норми п. 3 ч. 1 ст. 40 Закону про банкрутство.

Дійсно, матеріали справи містять заяву прокуратури Деснянського району м. Києва № 27к від 23.11.2009 року (а.с. 28), в якій зазначається, що у провадженні господарського суду м. Києва є справа № 50/567 про банкрутство Товариства, порушена ухвалою від 21.07.2009 року.

Вказана інформація також підтверджується наявною у справі довідкою, виданою суддею Головатюк Л.Д. щодо порушення та здійснення провадження у справі господарського суду м. Києва № 50/567 про банкрутство Товариства із датою порушення 21.07.2009 року.

Провадження у даній справі було порушено 12.10.2009 року (а.с. 1-3).

Звертаючись із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали про припинення провадження у даній справі від 09.12.2009 року, заявник послався на ухвалення касаційним судом 01.08.2012 року у справі № 50/567 рішення про припинення провадження у справі про банкрутство Товариства.

У вказаній постанові Вищий господарський суд України зазначив, що місцевий господарський суд безпідставно порушив провадження у справі про банкрутство Товариства, за відсутності доказів наявності підстав, передбачених ст. 52 Закону про банкрутство, а також необґрунтовано продовжив процедуру банкрутства Боржника. Дійшовши такого висновку, касаційний суд зазначив, що єдиним процесуальним наслідком незаконного порушення провадження у справі про банкрутство за ст. 52 Закону про банкрутство може бути припинення такого провадження відповідно до норм ст. 80 ГПК України.

Отже, провадження у справі № 50/567 про банкрутство Товариства було припинено, як незаконно порушене. При цьому, касаційний суд зазначив про незаконність здійснення провадження у такій справі про банкрутство з моменту його порушення.

Виходячи з викладеного та враховуючи, як вже було зазначено вище, що підставою для постановлення місцевим судом ухвали від 09.12.2009 року про припинення провадження у даній справі про банкрутство стали саме обставини щодо здійснення провадження в іншій справі про банкрутство Товариства - № 50/567 та були застосовані відповідні норми (п. 3 ч. 1 ст. 40 Закону про банкрутство), суд касаційної інстанції дійшов висновку, що прийняття Вищим господарським судом України постанови від 01.08.2012 року у справі № 50/567 із зазначенням про незаконність її порушення є нововиявленою обставиною щодо даної справи та має враховуватись як така обставина відповідно до норм п. 3 ч. 1 ст. 112 ГПК України.

Протилежні ж висновки судів попередніх інстанцій з цього приводу в оскаржуваних судових рішеннях не відповідають наведеним вище та встановленим ними також обставинам справи та зроблені із невірним застосуванням зазначених вище норм ГПК України, а тому оскаржувані ухвала місцевого суду та постанова апеляційного суду підлягають скасуванню, як незаконні.

Дійшовши такого висновку та виходячи із повноважень касаційного суду, передбачених нормами ст.ст. 111 7 , 111 9 ГПК України, а також виходячи з норм ст.ст. 112-114 ГПК України, суд касаційної інстанції вважає, що заява ініціюючого кредитора про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали від 09.12.2009 року про припинення провадження у даній справі підлягає задоволенню, вказана ухвала підлягає скасуванню за нововиявленими обставинами з направленням даної справи до місцевого суду на подальший розгляд.

При цьому, суд касаційної інстанції звертає увагу на те, що провадження у даній справі порушено та здійснюється за загальною процедурою та триває на стадії порушення провадження у справі.

Суду ж першої інстанції, слід звернути увагу на те, що вирішуючи питання про подальше провадження у даній справі, господарський суд відповідно до вимог ч. 4 ст. 11 Закону про банкрутство у підготовчому засіданні перевіряє обґрунтованість порушення провадження у справі про банкрутство, наявність підстав для такого порушення, а також оцінює, чи наявні та чи відповідають нормам ст.ст. 32-36 ГПК України, ч. 3 ст. 6 та частинам 7, 8 ст. 7 Закону про банкрутство надані докази у даній справі на підтвердження підстав для порушення цієї справи.

Касаційний суд вважає, що місцевому суду слід звернути на це увагу, оскільки, до заяви про порушення справи про банкрутство Боржника були додані копії документів на підтвердження кредиторських вимог ініціюючого кредитора, які не були засвідчені, як цього вимагають норми ст. 36 ГПК України, а також додана лише копія виконавчого листа Деснянського районного суду м. Києва від 25.08.2012 року зі строком пред'явлення цього листа до виконання до 07.01.2011 року за відсутністю відомостей, чи пред'являвся цей лист до виконання, чи відкривалось за ним та чи здійснювалось виконавче провадження за таким листом (а.с. 14).

З урахуванням викладеного та керуючись нормами ст.ст. 1, 6, 7, 11, 40 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та ст.ст. 4 1 , 32-36, 111 5 , 111 7 , 111 9 -111 11 , 111 13 , 112-114 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу фізичної особи ОСОБА_4 задовольнити.

2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 29.10.2012 р. та ухвалу господарського суду м. Києва від 13.09.2012 р. у справі № 15/438-б скасувати.

3. Заяву фізичної особи ОСОБА_4 про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали господарського суду м. Києва від 09.12.2009 р. задовольнити.

4. Ухвалу господарського суду м. Києва від 09.12.2009 р. у справі № 15/438-б скасувати за нововиявленими обставинами.

5. Справу № 15/438-б повернути до господарського суду м. Києва для подальшого розгляду.

Головуючий В.М. Коваленко

Судді О.В. Білошкап

О.Є. Короткевич

Постанова виготовлена та підписана 28.12.2012 року.