Постанова

від 04.04.2013 по справі 15/438-б

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" квітня 2013 р. Справа№ 15/438-б

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Пантелієнка В.О.

суддів: Андрієнка В.В.

Шапрана В.В.

за участю секретаря Корінної А.О.,

та представників:

від ініціюючого кредитора - не з'явились,

від боржника - не з'явились,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2

на ухвалу

господарського суду м.Києва

від 04.02.2013р.

у справі №15/438-б (суддя Чеберяк П.П.)

за заявою ОСОБА_2

до Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ)

"Трансмарі"

про визнання банкрутом,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду м.Києва від 04.02.2013р. у справі №15/438-б припинено провадження у справі № 15/438-б за заявою ОСОБА_2 про банкрутство ТОВ "Трансмарі", а також припинено дію мораторію на задоволення вимог кредиторів.

Не погоджуючись з винесеною ухвалою, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу суду скасувати, а справу повернути до місцевого суду для подальшого розгляду.

Відзиви на апеляційну скаргу не надходили.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до частини 2 статті 41 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Заявник звернувся до місцевого суду із заявою про визнання ТОВ "Трансмарі" банкрутом, оскільки боржник неспроможний виконати свої зобов'язання щодо сплати боргу у розмірі 477 000 (чотириста сімдесят сім тисяч) грн. 00 коп., який підтверджений заочним рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 25.12.2008р. по справі № 2-5345, а також виконавчим листом Деснянського районного суду м. Києва від 25.12.2008р. по справі № 2-5345.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 12.10.2009р. було порушено провадження у справі № 15/438-б.

23.11.2009р. до господарського суду м.Києва була надійслана заява Прокуратури Деснянського району м. Києва про те, що у провадженні господарського суду м. Києва є справа про банкрутство того ж боржника.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 09.12.2009р. було припинено провадження у справі №15/438-б та припинено дію мораторію на задоволення вимог кредиторів.

20.08.2012р. до господарського суду м. Києва була надійслана заява ОСОБА_2 про перегляд ухвали господарського суду міста Києва від 09.12.2009р. по справі № 15/438-б за нововиявленими обставинами.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 27.08.2012р. було призначено розгляд справи на 13.09.2012р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 13.09.2012р. було відмовлено ОСОБА_2 в задоволенні заяви про перегляд ухвали господарського суду міста Києва від 09.12.2009р. по справі № 15/438-б за нововиявленими обставинами.

Не погоджуючись з ухвалою господарського суду міста Києва від 13.09.2012р., ОСОБА_2 звернувся з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду в якій просив скасувати ухвалу господарського суду міста Києва від 13.09.2012р. та прийняти нове рішення, яким задовольнити заяву про перегляд за нововиявленими обставинами та скасувати ухвалу господарського суду міста Києва від 09.12.2009р. про припинення провадження у справі № 15/438-б.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 29.10.2012р. апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення, а ухвалу господарського суду міста Києва від 13.09.2012р. - без змін.

Не погоджуючись з ухвалою господарського суду міста Києва від 13.09.2012р. та постановою Київського апеляційного господарського суду від 29.10.2012р., ОСОБА_2 звернувся з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій просив скасувати ухвалу господарського суду міста Києва від 13.09.2012р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 29.10.2012р. та прийняти нове рішення, яким задовольнити його заяву про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Господарського суду міста Києва від 09.12.2009р. та скасувати її за нововиявленими обставинами.

Постановою Вищого господарського суду України від 26.12.2012р. касаційну скаргу ОСОБА_2 задоволено, ухвалу Господарського суду міста Києва від 13.09.2012р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 29.10.2012р. скасовано, заяву ОСОБА_2 про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Господарського суду міста Києва від 09.12.2009р. задоволено, ухвалу господарського суду міста Києва від 09.12.2009р. скасовано за нововиявленими обставинами, а справу № 15/438-б направлено для подальшого розгляду до господарського суду м. Києва.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 08.01.2013р. справу було прийнято до провадження та призначено судове засідання на 21.01.2013р.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 21.01.2013р. розгляд справи було відкладено на 04.02.2013р.

Згідно ч. 3 ст. 6 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно складають не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" неплатоспроможність - це неспроможність суб'єкта підприємницької діяльності виконати після настання встановленого строку їх сплати грошові зобов'язання перед кредиторами, в тому числі по заробітній платі, а також виконати зобов'язання щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів) не інакше як через відновлення платоспроможності.

Положеннями абзацу 8 ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" встановлено, що безспірними вимогами кредиторів є вимоги, визнані боржником, інші вимоги кредиторів, підтверджені виконавчими документами чи розрахунковими документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника.

Абзац 6 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачає, що заява про порушення справи про банкрутство повинна містити виклад обставин, які підтверджують неплатоспроможність боржника, з зазначенням суми боргових вимог кредиторів, а також строку їх виконання, розміру неустойки (штрафів, пені), реквізитів розрахункового документа про списання коштів з банківського або кореспондентського рахунку боржника та дату його прийняття банківською установою боржника до виконання.

Безспірність своїх вимог ініціюючий кредитор обґрунтовував заочним рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 25.12.2008р. по справі № 2-5345, а також виконавчим листом Деснянського районного суду м. Києва від 25.12.2008р. по справі № 2-5345, проте не надав місцевому суду жодних відомостей та доказів, чи пред'являвся цей лист до виконання, чи відкривалось виконавче провадження за таким листом та чи здійснювались по ньому які-небудь виконавчі дії, про що також вказав Вищий господарський суд України у своїй постанові від 26.12.2012р. по цій справі.

Вищий господарській суд України у вказаній постанові також зазначає, що до заяви про порушення справи про банкрутство боржника були додані копії документів на підтвердження кредиторських вимог ініціюючого кредитора, які не були засвідчені, як цього вимагають норми ст. 36 Господарського процесуального кодексу України.

Таким чином, ініціюючим кредитором в порушення вимог ст. 33 Господарського процесуального кодексу України не було доведено наявність всіх ознак неплатоспроможності боржника, з якими Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" пов'язує можливість здійснення провадження у справі про банкрутство.

Згідно з позицією Вищого господарського суду України, викладеної в п. 8.2. Рекомендацій Вищого господарського суду України від 04.06.2004р. № 04-5/1193 "Про деякі питання практики застосування Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", якщо буде встановлено, що на момент подання заяви була відсутня хоча б одна з ознак неплатоспроможності, передбачених статтею 1 та частиною 3 статті 6 Закону, справа про банкрутство підлягає припиненню.

Згідно вимог ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог і заперечень.

Тому місцевий суд своєю ухвалою законно і обґрунтовано припинив провадження у справі № 15/438-б.

За таких обставин, Київський апеляційний господарський суд не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, зміни чи скасування оскаржуваної ухвали суду першої інстанції.

Керуючись п.1-1 ч.1 ст.80, ст.ст.99, 101, 103, 106 ГПК України, ст.ст.1, 6, 7 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а ухвалу господарського суду м.Києва від 04.02.2013р. по справі №15/438-б - без змін.

Справу №15/438-б повернути до господарського суду м.Києва.

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.

Головуючий суддя Пантелієнко В.О.

Судді Андрієнко В.В.

Шапран В.В.