Постанова

від 19.06.2013 по справі 15/438-б

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2013 року Справа № 15/438-б Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Коваленка В.М. - головуючого (доповідач у справі), Короткевича О.Є., Хандуріна М.І., розглянувши касаційну скаргуфізичної особи ОСОБА_4, м. Маріуполь Донецької області на постанову та ухвалувід 04.04.2013 р. Київського апеляційного господарського суду від 04.02.2013 р. господарського суду м. Києва у справі№ 15/438-б господарського суду м. Києва

за заявоюфізичної особи ОСОБА_4, м. Маріуполь Донецької області до товариства з обмеженою відповідальністю "Трансмарі", м. Київ провизнання банкрутом представники сторін в судове засідання не з'явилися

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду м. Києва від 12.10.2009 року порушено провадження у справі № 15/438-б про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю "Трансмарі" (далі - Боржник, Товариство) за заявою фізичної особи ОСОБА_4 (далі - Кредитор) в порядку загальних норм Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції до набрання чинності з 19.01.2013 р. внесених змін, далі - Закон про банкрутство).

Ухвалою господарського суду м. Києва від 04.02.2013 року (суддя - П.П.Чеберяк) провадження у справі про банкрутство Товариства припинено на підставі п. 1 ч. 1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України про банкрутство.

Не погодившись із цією ухвалою суду, фізична особа ОСОБА_4 звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати ухвалу господарського суду м. Києва від 04.02.2013 року та повернути справу до суду першої інстанції для подальшого розгляду.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 04.04.2013 року (головуючий суддя - Пантелієнко В.О., судді: Андрієнко В.В., Шапран В.В.) апеляційну скаргу залишено без задоволення, а ухвалу господарського суду м. Києва від 04.02.2013 року - без змін.

Не погоджуючись з цими судовими рішеннями попередніх інстанцій, фізична особа ОСОБА_4 звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати як ухвалу господарського суду м. Києва від 04.02.2013 року, так і постанову Київського апеляційного господарського суду від 04.04.2013 року та повернути матеріали справи до суду першої інстанції для продовження процедури банкрутства Товариства.

Касаційна скарга мотивована порушенням судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Так, припиняючи провадження у справі про банкрутство Товариства, місцевий суд вказав, що у справі відсутні докази безспірності вимог ініціюючого кредитора до Боржника, так як на підтвердження цих вимог були надані незасвідчені копії документів та відсутні докази відкриття виконавчого провадження щодо примусового стягнення для задоволення цих вимог. Апеляційним судом вказані висновки були підтримані у повному обсязі.

Заперечуючи такі висновки судів, скаржник зазначив, що Боржник з 2009 по 2012 роки був "в ліквідації" в іншій справі про банкрутство, тому всі документи щодо виконавчого провадження знаходились у ліквідатора в цій справі та були повернуті лише після припинення провадження у вказаній справі про банкрутство. Також, скаржник зазначив, що ініціюючий кредитор приймав участь в іншій справі про банкрутство на стадії ліквідаційної процедури, а всі документи стосовно його вимог до Товариства були передані ліквідатору в цій справі.

Однак, суд касаційної інстанції не погоджується із наведеними запереченнями, оскільки вони викладені із невірним тлумаченням норм Закону про банкрутство.

Так, задовольняючи заяву ініціюючого кредитора про перегляд та скасування за нововиявленими обставинами ухвали у даній справі від 09.12.2009 року про припинення провадження у справі про банкрутство на підставі п. 3 ч. 1 ст. 40 Закону про банкрутство, а також повертаючи справу до місцевого суду для подальшого розгляду, касаційний суд в своїй постанові від 26.12.2012 року, поряд з іншим, звернув увагу на таке.

Провадження у даній справі порушено та здійснювалось за загальною процедурою та тривало на стадії порушення провадження у справі.

Вирішуючи ж питання про подальше провадження у даній справі, господарський суд відповідно до вимог ч. 4 ст. 11 Закону про банкрутство у підготовчому засіданні перевіряє обґрунтованість порушення провадження у справі про банкрутство, наявність підстав для такого порушення, а також оцінює, чи наявні та чи відповідають нормам ст.ст. 32-36 ГПК України, ч. 3 ст. 6 та частинам 7, 8 ст. 7 Закону про банкрутство надані докази у даній справі на підтвердження підстав для порушення цієї справи.

Між тим, як зазначив касаційний суд у згаданій постанові та встановили суди попередніх інстанцій в оскаржуваних судових рішеннях, до заяви про порушення справи про банкрутство Боржника були додані копії документів на підтвердження кредиторських вимог ініціюючого кредитора, які не були засвідчені, як цього вимагають норми ст. 36 ГПК України (т. 1 а.с. 13-14), а також додана лише копія виконавчого листа Деснянського районного суду м. Києва від 25.08.2012 року зі строком пред'явлення цього листа до виконання до 07.01.2011 року за відсутністю відомостей, чи пред'являвся цей лист до виконання, чи відкривалось за ним та чи здійснювалось виконавче провадження за таким листом (т. 1 а.с. 14).

Саме на підставі цього та застосовуючи вищенаведені приписи Закону про банкрутство, а також норми п. 1 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України, місцевий суд дійшов правомірного висновку про непідтвердженність належними доказами у справі безспірності вимог ініціюючого кредитора до Боржника, як цього вимагають норми ч. 3 ст. 6 та ч.ч. 7, 8 ст. 7 Закону про банкрутство, висновок про що також правомірно був підтриманий і апеляційним судом.

Стосовно ж доводів скаржника щодо надання вищевказаних документів на підтвердження безспірності кредиторських вимог ліквідатору Товариства в іншій справі про банкрутство цього ж боржника, колегія суддів зазначає про наступне.

Заявник в скарзі стверджує, що всі виконавчі документи стосовно заборгованості Товариства перед ініціюючим кредитором у даній справі були повернуті йому ліквідатором після припинення провадження в іншій справі про банкрутство Товариства.

Як було зазначено в постанові касаційного суду у даній справі від 26.12.2012 року, провадження в іншій справі про банкрутство № 50/567 було припинено згідно ухваленого касаційним судом рішення від 01.08.2012 року.

Отже, після цієї дати ініціюючому кредитору, як він стверджує, були повернуті оригінали доказів на підтвердження безспірності вимог до Товариства у даній справі.

Також слід зазначити, що господарський суд у даній справі (ухвалами від 08.01.2013 року та від 21.01.2013 року - т. 1 а.с. 90-91, 96-97) неодноразово витребовував від ініціюючого кредитора оригінали згаданих документів. Однак, як встановили суди у даній справі та вбачається з матеріалів справи, такі докази надані не були.

У зв'язку із вищенаведеним є неналежним посилання скаржника на неможливість надати належні докази на підтвердженність безспірності його кредиторських вимог до Боржника у даній справі.

Таким чином, касаційний суд підтримує правомірний та обґрунтований висновок судів попередніх інстанцій про відсутність доказів та правових підстав для здійснення подальшого провадження у справі про банкрутство Товариства та необхідність у зв'язку із цим припинити провадження у даній справі.

За таких обставин справи доводи касаційної скарги фізичної особи ОСОБА_4 не спростовують висновків судів першої та апеляційної інстанцій, тому оскаржувані ухвала та постанова цих судів підлягають залишенню без змін, як такі, що відповідають нормам матеріального та процесуального права.

З урахуванням викладеного та керуючись нормами ст.ст. 6, 7, 11, 40 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції до набрання чинності з 19.01.2013 р. внесених змін) та ст.ст. 32-36, п. 1 1 ч. 1 ст. 80, ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 - 111 11 , 111 13 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу фізичної особи ОСОБА_4 залишити без задоволення.

2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 04.04.2013 р. та ухвалу господарського суду м. Києва від 04.02.2013 р. у справі № 15/438-б залишити без змін.

Головуючий В.М. Коваленко

Судді О.Є. Короткевич

М.І. Хандурін

Постанова виготовлена та підписана 20.06.2013 року.