Постанова

від 03.01.2013 по справі 7/905

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" січня 2013 р. Справа № 7/905

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючий суддя Мельник О.В.

суддя Савченко Г.І. ,

суддя Василишин А.Р.

при секретарі судового засідання Яремі Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу приватного малого підприємства "Круз" на ухвалу господарського суду Хмельницької області від 12.11.2012 року про визнання незаконними дій заступника начальника Першого міського відділу державної виконавчої служби Хмельницького міськрайонного управління юстиції та скасування постанови від 10.08.2012 року про повернення виконавчого документа у справі № 7/905

за позовом Приватного малого підприємства "Круз"

до Закритого акціонерного товариства "Хмельницьклегпром"

про стягнення 1536706,50 грн.

за участю представників сторін:

стягувача - не з'явився,

боржника - не з'явився,

ДВС - не з'явився,

ВСТАНОВИВ:

ПМП "Круз" звернулось до суду із скаргою, в якій просить суд визнати бездіяльність та дії заступника начальника Першого міського відділу державної виконавчої служби Хмельницького міськрайонного управління юстиції Топольніцького В.В. незаконними та скасувати постанову від 10.08.2012 року про повернення виконавчого документа.

Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 12.11.2012 року (суддя Шпак В.О.) у задоволенні скарги відмовлено повністю. При винесенні ухвали суд врахував те, що скаржником не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження того, що у боржника на час винесення постанови від 10.08.2012 року було наявне майно та кошти, на які можна звернути стягнення. Скаржником не доведено суду які конкретно заходи примусового виконання рішення суду не вчиненні органом ДВС, в порушення яких норм чинного законодавства та в які строки. Судом прийнято до уваги, що внаслідок перевірки майнового стану боржника державним виконавцем не було виявлено майна, на яке можна було б звернути стягнення, тому суд погодився із постановою державного виконавця від 10.08.2012 року про повернення стягувачу наказу №7/905 від 10.12.2008 року.

Стягувач з прийнятою ухвалою господарського суду не погодився та подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та прийняти нову постанову, якою скаргу на дії та бездіяльність державного виконавця задоволити повністю.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що суд першої інстанції не врахував положення ст. 52,ч. 3 ст.54, ст.55 Закону України "Про виконавче провадження". Апелянт також зазначає, що судом не прийнято до уваги факт звернення боржника з позовом до суду та сплати судового збору, що свідчить про наявність у нього майна. Крім того зазначає, що судом залишено поза увагою факт протизаконного відчуження боржником арештованого майна, яке 25.02.2009 року було передане до статутного фонду ДП "Волочиська швейна фабрика".

Суб'єкт оскарження своїм правом надати відзив на апеляційну скаргу не скористався.

Сторони участь повноважних представників на розгляд апеляційної скарги не забезпечили, про поважність причин неявки суд не повідомили, з клопотаннями про відкладення розгляду справи не звертались, хоча про день та час проведення судового засідання були повідомлені належним чином. За таких обставин колегія суддів вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності представників сторін.

Розглянувши апеляційну скаргу, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення місцевим господарським судом, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного судового рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду вважає, що ухвалу господарського суду Хмельницької області від 12.11.2012 року слід залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення, виходячи з наступного.

Апеляційним господарським судом встановлено, що рішенням від 21.08.2008 року з ЗАТ "Хмельницьклегпром" на користь ПМП "Круз" було стягнуто 1529706,50 грн. заборгованості за виконані роботи, 477268,42 грн. інфляційних, 72661,05 грн. 3% річних.

Постановою Житомирського апеляційного господарського суду від 13.11.2008 року рішення господарського суду Хмельницької області від 21.08.2008 року залишено без змін.

На підставі ухвали господарського суду від 10.12.2008 року видано наказ про примусове виконання рішення суду по справі №7/905 від 21.08.2008 року.

16.12.2008 року старшим державним виконавцем Топольніцьким В.В. відкрито виконавче провадження з примусового виконання наказу № 7/905 виданого господарським судом Хмельницької області 10.12.2008 року, а 19.01.2009 року виконавче провадження об'єднане у зведене виконавче провадження.

Постановою від 18.02.2009 року накладено арешт на все майно, що належить ЗАТ "Хмельницьклегпром".

10.08.2012 року заступником начальника Першого міського відділу ДВС Хмельницького міськрайонного управління юстиції прийнято постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві на підставі п.2 ч.1 ст. 47 Закону України "Про виконавче провадження". В постанові роз'яснено порядок повторного пред'явлення виконавчого документа до виконання та можливість оскаржити її до суду.

Оцінюючи наявність підстав та законність винесення державним виконавцем постанови від 10.08.2012 року, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 11 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії, для чого здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного у виконавчому документі, у спосіб та в порядку, встановленому в ньому і цьому Законі.

З метою захисту інтересів стягувача державний виконавець наділений правом одержувати безоплатно від органів, установ, організацій, посадових осіб, сторін та учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, у тому числі конфіденційну (ч. 3 ст. 11 Закону).

Для перевірки майнового стану боржника державним виконавцем було отримано інформацію від суб'єктів, що здійснюють реєстрацію та облік майнових прав інших осіб.

Так, за повідомленнями УДАІ у Хмельницькій області № 5/729 від 23.01.2009 року, № 5/1633 від 09.02.2012 року транспортних засобів за боржником не виявлено.

Згідно з повідомленням керівника ЗАТ "Хмельницьклегпром" № 53 від 02.04.2009р., № 75 від 09.08.2012 року на балансі товариства відсутнє рухоме майно та готова продукція, товариство також не володіє майном спільно з іншими особами, відсутні кошти та майно, належне ЗАТ "Хмельницьклегпром" від інших осіб та нові відкриті рахунки в установах банків, що підтверджується актами державного виконавця від 02.04.2009 року, 10.08.2012 року, копією протоколу загальних зборів акціонерів ЗАТ "Хмельницьклегпром" № 23/1 від 18.07.2008 року про продаж ТОВ "Хмельницьклегпром" майна, копіями договорів купівлі - продажу бід 25.07.2008 року, копією балансу ЗАТ "Хмельницьклегпром" від 31.12.2008 року, копіями податкових декларацій за 2009 -2012 рр.

Із повідомлень ПАТ "Державний експортно - імпортний банк України" № 070-06/377 від 09.08.2012 року, ПАТ "Приватбанк" № 08.7.0.0/120809151845 від 09.08.2012 року, ПАТ "Укрсоцбанк" №101/7-15/67-16585 від 06.08.2012 року кошти, на арештованих рахунках, згідно постанови державного виконавця від 23.02.2012 року за зведеним виконавчим провадження на загальну суму 4140218,09 грн. - відсутні. Нових рахунків, з моменту арешту коштів згідно постанови державного виконавця від 24.02.2009 року, боржник не відкривав, що підтверджується повідомленнями ДПІ № 40953/9/29-017 від 10.01.2009 року, № 10291 від 07.04.2009 року, № 22530/9/29-017 від 16.08.2010 року, № 2946/9/29-017 від 01.02.2012 року.

Постановою державного виконавця від 07.04.2009 року накладено арешт на кошти боржника в касі. Згідно актів державного виконавця від 07.04.2009 року та 10.08.2012 року, копії касової книги від 26.07.2008 року кошти в касі боржника відсутні.

Згідно з повідомленням Управління земельних ресурсів та земельної реформи Хмельницької міської ради № 690/02-01-15 від 30.04.2009 року №1304/02-01-15 від 10.08.2012 року в постійному користуванні боржника перебуває земельна ділянка площею 5900 кв.м. по вул. Рибалка, 28 у м. Хмельницькому та в оренді перебуває земельна ділянка за адресою : проспект Миру, 57/3, площею 1300 кв.м.. Доказів належності боржникові на праві власності земельних ділянок в ході здійснення виконавчого провадження встановлено не було.

Зазначені обставини були вірно враховані судом першої інстанції під час прийняття оскаржуваного судового рішення та визначення майнового стану боржника.

Крім того, згідно з повідомленнями БТІ міста Хмельницького № 603013 від 20.01.2009 року, № 655432 від 23.02.2012 року за боржником на праві власності зареєстровано виробничі приміщення по вул. Рибалка, 28 у місті Хмельницькому.

Однак, приватним нотаріусом Пруняком В.І. було вчинено виконавчий напис № 1558 від 31.07.2009 року про звернення стягнення на вказані приміщення, й у зв'язку з тим, що дане майно не було реалізоване на прилюдних торгах, а стягувач відмовився залишити його за собою, постановою державного виконавця від 08.08.2012 року виконавчий напис для ПАТ "Укрсоцбанк" повернуто без виконання.

Постановою державного виконавця від 08.08.2012 року також було завершене виконавче провадження по виконанню виконавчого напису приватного нотаріуса Пруняка В.І. № 865 від 25.05.2009 року про звернення стягнення на майнові права на оренду земельної ділянки площею 1300 кв.м. у місті Хмельницькому на проспекті Миру, 57/3 та незавершене будівництво 9-ти поверхового житлового будинку з вбудованим будинком моделей за цією ж адресою в зв'язку з заборгованістю ЗАТ "Хмельницьклегпром" перед АКБ "Укрсоцбанк" у зв'язку із визнанням судом вказаного виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Обидва належні боржникові об'єкти нерухомого майна, щодо яких нотаріусом було вчинено виконавчі написи є предметами іпотеки згідно з договорами іпотеки від 20.02.2006 року №414 та від 22.04.2008 року № 2344.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 47 Закону України "Про виконавче провадження", виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення , а, здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

Застосування зазначеної норми вимагає наявності такої підстави, як відсутність у боржника не просто будь - якого майна, а майна, на яке може бути звернуто стягнення.

В силу положень ч. 1 ст. 575 ЦК України, іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Частиною 3 статті 54 Закону України "Про виконавче провадження", визначено виключний перелік випадків проведення стягнення на заставлене майно боржника для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, а саме : в разі виникнення права застави після винесення судом рішення про стягнення з боржника коштів ; в разі, якщо вартість предмета застави перевищує розмір заборгованості боржника заставодержателю.

Апеляційним господарським судом встановлено, що право застави виникло у АКБ "Укрсоцбанк" до винесення господарським судом Хмельницької області у даній справі рішення від 21.08.2008 року. Крім того, постановами державного виконавця від 08.08.2012 року виконавчий напис нотаріуса повернуто без виконання та закінчено виконавче провадження, що виключає можливість застосування державним виконавцем положень абз. 2 ч. 3 ст. 54 Закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 590 ЦК України, звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом.

Розпорядження майном, що передане в іпотеку для забезпечення виконання зобов'язань обмежене спеціальним правовим режимом. Таке майно залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, однак, в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання, іпотекодержатель має право одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому Законом України "Про іпотеку".

У разі порушення боржником основного зобов'язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно не зареєстровані у встановленому законом порядку або зареєстровані після державної реєстрації іпотеки. Якщо пріоритет окремого права чи вимоги на передане в іпотеку нерухоме майно виникає відповідно до закону, таке право чи вимога має пріоритет над вимогою іпотекодержателя лише у разі його/її виникнення та реєстрації до моменту державної реєстрації іпотеки ( ч. 6 ст. 3 Закону України "Про іпотеку").

З наявного у матеріалах справи витягу з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна апеляційним господарським судом встановлено, що належні боржникові незавершене будівництво (м. Хмельницький проспект Миру, 57/3) та виробничі приміщення (м.Хмельницький вул. Рибалка, 28) були внесені приватним нотаріусом Папка Т.В. до зазначеного реєстру за типом обтяження "заборона на нерухоме майно", згідно договорів іпотеки від 20.02.2006 року та 22.04.2008 року, відповідно.

Апеляційний господарський суд приймає до уваги, що доказів припинення між боржником та АКБ "Укрсоцбанк" правовідносин за договорами іпотеки матеріали справи не містять.

Положення Закону України "Про виконавче провадження", Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 02.04.2012 року №512/5, а також будь-яких інших нормативних актів, що регулюють правовідносини із виконання судових рішень, не наділяють державного виконавця повноваженнями на вчинення дій, направлених на зняття арешту чи заборони відчуження з майна, вжитих іншими суб'єктами, в тому числі нотаріусом, для звернення стягнення на таке майно.

Отже, приймаючи на підставі п. 2 ч. 1 ст. 47 Закону України "Про виконавче провадження" рішення про повернення стягувачу виконавчого документа (наказ №7/905 від 10.12.2008 року), за вірно встановлених судом першої інстанції обставин справи, державний виконавець правомірно виходив з того, що у боржника ЗАТ "Хмельницьклегпром" відсутнє не будь-яке майно, а саме майно на яке можна звернути стягнення, врахувавши тим самим неможливість звернення стягнення на майно, що передане боржником в іпотеку.

Доводи апелянта щодо протизаконності відчуження відповідачем арештованого майна 25.02.2009 року шляхом передачі до статутного фонду ДП "Волочиська швейна фабрика" не впливають на оцінку апеляційним судом законності оскаржуваного рішення, оскільки оцінка правомірності дій по відчуженню майна боржником не є предметом розгляду скарги на дії державного виконавця. Крім того, в ухвалі господарського суду Хмельницької області від 21.01.2010 року вже давалась оцінка доводам ПМП "Круз" щодо бездіяльності державного виконавця по виконанню наказу господарського суду Хмельницької області від 21.08.2008 року у даній справі станом на 16.12.2009 року.

Звернення боржника з позовом до суду та сплата судових витрат на думку апелянта не були враховані судом першої інстанції, як докази наявності у боржника коштів. Однак матеріали справи не містять будь - яких копій платіжних документів у підтвердження здійснення платежів саме ЗАТ "Хмельницьклегпром", тому суд апеляційної інстанції не може прийняти до уваги відповідні доводи ПМП "Круз".

Враховуючи викладене, а також те, що станом на 10.10.2012 року у провадженні державного виконавця не перебувало виконавче провадження про звернення стягнення на предмети іпотеки, а винесені ним 08.08.2012 року постанови про повернення виконавчого документу стягувачу ПАТ "Укрсоцбанк" та про закінчення виконавчого провадження щодо цього майна скасовані не були, колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що органом ДВС вжито всіх необхідних заходів для примусового виконання рішення суду у даній справі, встановлених Законом України "Про виконавче провадження".

Судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно з'ясував обставини справи і дав їм правильну юридичну оцінку. Порушень чи неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права при розгляді скарги судом першої інстанції, судовою колегією не встановлено, тому мотиви, з яких подана апеляційна скарга не можуть бути підставою для скасування прийнятого у справі судового рішення, а наведені в ній доводи не спростовують висновків суду.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України Рівненський апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Ухвалу господарського суду Хмельницької області від 12.11.2012 р. у справі №7/905 залишити без змін, апеляційну скаргу приватного малого підприємства "Круз" - без задоволення.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.

Головуючий суддя Мельник О.В.

Суддя Савченко Г.І.

Суддя Василишин А.Р.