Ухвала

від 03.01.2013 по справі 209-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

УХВАЛА

03.01.2013Справа №5002-19 209-2012

За позовом - Пайового товариства «Magarach OU», Естонія, м.Таллін

до відповідача - Державного підприємства «Агрофірма «Magarach» Національного інституту винограду і вина «Магарач», АР Крим, Бахчисарайський район, с.Віліне (ідентифікаційний код 31332064)

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Національного інституту винограду і вина «Магарач», АР Крим, м.Ялта

про стягнення 3107697,95 грн.

Суддя Мокрушин В.І.

представники:

від позивача- Захар'їн В.В. - представник, дов. № б/н від 03.01.2013

від відповідача- Шевцова Г.З. - представник, дов.№ 01-01/3 від 03.01.2013

від третьої особи- Бакалова Г.А. - представник; дов. № 01-3/2198 від 15.08.12

Суть спору: позивач - Пайове товариство «Magarach OU» звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до відповідача - Державного підприємства «Агрофірма «Magarach» Національного інституту винограду і вина «Магарач», та просить суд стягнути з Державного підприємства «Агрофірма «Magarach» Національного інституту винограду і вина «Магарач» на користь Пайового товариства «Magarach OU» заборгованість у розмірі 2740011 грн. - розподіл результатів спільної діяльності та судові витрати, 367686,95 грн. - штрафні санкції за затримку виплати дивідендів, разом - 3107697,95 грн.

Ухвалою Господарського суду Автономної Республіки Крим від 05.03.2012 по справі призначено судову економічну (бухгалтерську) експертизу. Провадження по справі зупинено до отримання висновку експертизи.

04.12.2012 на адресу Господарського суду Автономної Республіки Крим з експертної установи повернулась господарська справа №5002-19/209-2012 з висновком експерта.

У судовому засіданні, яке відбулося 17.12.2012, суд продовжив розгляд справи по суті. У судовому засіданні була з'ясувана необхідність виклику експерта у судове засідання для надання пояснень з приводу проведеної експертизи, у зв'язку з чим судом відкладено розгляд справи.

18.12.2012 р. до суду від експерта Мішур Г.Г. надійшло клопотання про неможливість забезпечення присутності у судовому засіданні у зв'язку із находженням у відрядженні.

Також 27.12.2012 р. до суду від експерта Мішур Г.Г. надійшов лист, згідно якого вона повідомила суд про можливість проведення експертизи лише за наявності додаткових бухгалтерських документів.

Представник позивача у судовому засіданні надав клопотання про призначення додаткової судово-економічної експертизи, проведення якої доручити експерту Товариства з обмеженою відповідальністю «Інститут обліку та аудіту» Мішур Галині Григорівні та просив його задовольнити. Також запевнив суд про готовність оплатити витрати по проведенню експертизи.

Представник відповідача щодо призначення додаткової експертизи не заперечував.

Крім того, представником відповідача у судовому засіданні були надані документи фінансової звітності, які необхідні для проведення експертизи та які не були надані експерту при проведенні попередньої експертизи.

У судовому засіданні оголошувалася перерву.

Після перерви представником третьої особи Національного інституту винограду і вина «Магарач» було також надано клопотання про призначення додаткової судової бухгалтерсько-економічної експертизи. Також представник третьої особи надав суду клопотання про необхідність поставити експерту певні запитання.

Розглянувши відповідні клопотання позивача та третьої особи, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Суд вважає за можливе залишити питання, які судом ставляться до експерта, без змін, але експерту необхідно при проведенні експертизи врахувати надані відповідачем документи. Також суд задовольняє клопотання третьої особи частково та ставить додаткове запитання експерту. Решту питань суд відхиляє у зв'язку з тим, що вони виходять за межи позовних вимог (прохання дослідження експертом додактово результатів фінансової діяльності за 2011-2012 роки), аналогічне питання вже поставлене перед експертом, питання роширює обсяг іншого питання, з поставити яке перед експертом погодився суд.

Згідно із приписами ст. 42 Господарського процесуального кодексу України у випадках недостатньої ясності чи неповноти висновку судового експерта господарський суд може призначити додаткову судову експертизу.

Проте, враховуючи неповну відповідь експертом на поставлені запитання у зв'язку з відсутністю у нього документів, які не надавалися йому відповідачем по справі, і отриманням вказаних документів у судовому засіданні, а також поставленням перед експертом нового питання, суд вважає за необхідне призначити по справі нову судову економічну (бухгалтерську) експертизу, проведення якої доручити попередньому експерту.

Відповідно до Закону України «Про судову експертизу» судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває в провадженні, зокрема, суду.

Положеннями статті 41 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу. Проведення судової експертизи доручається державним спеціалізованим установам чи безпосередньо особам, які відповідають вимогам, встановленим Законом України «Про судову експертизу». Остаточне коло питань, які мають бути роз'яснені експертом, встановлюється господарським судом в ухвалі. Особа, яка проводить судову експертизу (далі - судовий експерт) користується правами і несе обов'язки, зазначені у статті 31 Господарського процесуального кодексу України.

Судова експертиза повинна призначатися лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

З метою всебічного, повного та об'єктивного розгляду справи, дослідження усіх обставин у справі, у зв'язку з необхідністю встановлення експертом реального розміру наявної заборгованості, суд вважає за необхідне відповідно до ст.41 Господарського процесуального кодексу України призначити по справі судову економічну експертизу, проведення якої доручити експерту Товариства з обмеженою відповідальністю «Інститут обліку та аудіту» Мішур Галині Григорівні, яка має кваліфікацію судового експерта з правом проведення економічних експертиз, свідоцтво Міністерства юстиції України № 1367 від 10.07.2009 р.

Також суд вважає за необхідне, звернути увагу експерта на строки проведення експертних досліджень та порядок встановлення цих строків у залежності від складності дослідження та з урахуванням експертного навантаження передбаченого підпунктом 1.13 пункту 1 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 № 53/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 30.12.2004 р. № 144/5).

Окрім того, при подальшому розгляду справи суд враховує наступне.

Статею 69 Господарського процесуального кодексу України (від 06.11.1991, № 1798-XII із змінами та доповненнями) встановлено, що спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви.

Чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України згідно зі ст. 9 Конституції України.

Пріоритетність застосування норм таких міжнародних договорів у господарському процесі встановлена ч. 3 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до Закону «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основних свобод» від 17.07.1997 р. згадана Конвенція та Протоколи до неї № 2, 4, 7, 11 є частиною національного законодавства України.

Відповідно до ст. 17 Закону «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ як джерело права Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини.

Нормами ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод, яка є частиною національного законодавства України та має пріоритет над національним законодавством України, введена дефініція розумного строку розгляду справи.

З урахуванням конкуренції норм міжнародного договору та норм національного законодавства суд дійшов висновку про приорітетність норм Конвенції про захист прав людини і основних свобод над національним законодавством України, а саме над ст.69 Господарського процесуального кодексу України (від 06.11.1991, № 1798-XII із змінами та доповненнями).

Суд зазначає, що застосування та виконання норм Конвенції про захист прав людини і основних свобод прямо передбачено діючим національним законодавством України, а тому таке виконання не може привести до порушення національного законодавства.

З урахуванням практики Європейського суду з прав людини, яку суд відповідно до норм національного законодавства повинен враховувати, суд зазначає, що критерії оцінки розумності строку розгляду справи формує саме той суд, який розглядає справу.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини саме суддя визначає тривалість вирішення спору, спираючись на здійснену ним оцінку розумності строку розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо.

Суд звертає увагу учасників процесу на те, що саме сторони не надали у повному обсязі документи, які необхідні експерту для повного та детального вивчення з метою надання суду відповідного висновку, який потрібний для вирішення спору по суті. Суд також звертає увагу сторін на те, що без отримання висновку експерта неможливо встановити іншим шляхом підтвердження існування або відсутності заборгованості однієї сторони перед іншою. Більш того, у судовому засіданні саме учасники процесу підтвердили можливість плутанини у документах бухгалтерського обліку відповідача.

Таким чином, саме поведінка сторін та ненадання ними доказів (а саме: документів експерту для дослідження) є підставою для більш тривалого розгляду справи.

На підставі викладеного, керуючись ст.41, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Призначити по справі судову економічну (бухгалтерську) експертизу, проведення якої доручити експерту Товариства з обмеженою відповідальністю «Інститут обліку та аудіту» Мішур Галині Григорівні (свідоцтво Міністерства юстиції України № 1367 від 10.07.2009 р.).

2. На вирішення експерта поставити наступні питання:

- Чи підтверджується прибуток від сумісної діяльності, який вказаний у протоколі від 27.01.2011 р. первісним бухгалтерськими документами? Якщо так, то на яку суму?

- Які фінансові результати від спільної діяльності за період з 1999 року по 2010 рік?

- Чи підтверджується прибуток від сумісної діяльності, який вказаний у протоколі від 27.01.2011 р. податковою звітністю відповідача? Якщо так, то на яку суму?

- Чи сплачені податки (збори та інші платежі) з результатів сумісної діяльності позивача та відповідача за договором про сумісну інвестиційну діяльність від 19.05.1999 р. (а.с.10-17)? Якщо так, то на яку суму?

- Яке майно (майнові права) було внесено позивачем та відповідачем до договору про сумісну інвестиційну діяльність та на яку суму? За якою вартістю здійснювалися внески: балансовою чи ринковою?

- Чи підтверджується відносне відсоткове внесення майна (майнових прав) позивача та відповідача до договору про сумісну інвестиційну діяльність? Якщо підтверджується або не підтверджується вказати відносне відсоткове внесення майна (майнових прав) позивача та відповідача до договору про сумісну інвестиційну діяльність?

- Чи був використаний та яким чином нерозподілений прибуток за період 1999 по 2010 роки?

3. Матеріали справи спрямувати до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інститут обліку та аудіту». Після проведення експертизи матеріали справи підлягають поверненню до господарського суду Автономної Республіки Крим разом з висновком експертизи.

4. Попередню оплату вартості експертизи покласти на позивача у повному обсязі.

5. Зобов'язати сторін надавати за клопотанням експерта, якому судом доручено проведення експертизи, всі необхідні матеріали та відомості. У разі невиконання цих вимог, може бути розглянуто питання про застосування до сторін санкцій, передбачених нормами Господарського процесуального кодексу України.

6. У разі необхідності експерти можуть залучати для проведення дослідження фахівців відповідних галузей.

7. Попередити експерта Мішур Г.Г., яка проводитиме експертизу, про кримінальну відповідальність передбачену статтями 384 і 385 Кримінального кодексу України за дачу завідомо неправдивого висновку або за відмову дати висновок, а також за відмову без поважних причин від виконання покладених на них обов'язків.

8. Зобов'язати експерта після проведення експертизи направити на адреси сторін копію висновку.

Суддя В.І. Мокрушин