Ухвала

від 02.09.2013 по справі 209-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

УХВАЛА

02.09.2013Справа №5002-19/ 209-2012

За позовом - Пайового товариства «Magarach OU», Естонія, м.Таллін

до відповідача - Державного підприємства «Агрофірма «Magarach» Національного інституту винограду і вина «Магарач», АР Крим, Бахчисарайський район, с.Віліне (ідентифікаційний код 31332064)

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Національного інституту винограду і вина «Магарач», АР Крим, м.Ялта

про стягнення 3107697,95 грн.

Суддя В.І. Мокрушин

Сторони не викликались.

Суть спору: позивач - Пайове товариство «Magarach OU» звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до відповідача - Державного підприємства «Агрофірма «Magarach» Національного інституту винограду і вина «Магарач», та просить суд стягнути з Державного підприємства «Агрофірма «Magarach» Національного інституту винограду і вина «Магарач» на користь Пайового товариства «Magarach OU» заборгованість у розмірі 2740011 грн. - розподіл результатів спільної діяльності та судові витрати, 367686,95 грн. - штрафні санкції за затримку виплати дивідендів, разом - 3107697,95 грн.

Ухвалою Господарського суду Автономної Республіки Крим від 03.01.2013 призначено по справі судову економічну (бухгалтерську) експертизу, проведення якої доручено експерту Товариства з обмеженою відповідальністю «Інститут обліку та аудіту» Мішур Галині Григорівні (свідоцтво Міністерства юстиції України № 1367 від 10.07.2009 р.).

05.08.2013 до суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Інститут обліку та аудіту» надішли матеріали справи із повідомленням про неможливість надання висновку експерта у зв'язку із нездійсненням оплати за експертизу.

Розглянувши матеріали справи, суд вважає за необхідне доручити проведення експертизи іншій експертній установі з огляду на наступне.

Відповідно до Закону України «Про судову експертизу» судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває в провадженні, зокрема, суду.

Положеннями статті 41 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу. Проведення судової експертизи доручається державним спеціалізованим установам чи безпосередньо особам, які відповідають вимогам, встановленим Законом України «Про судову експертизу». Остаточне коло питань, які мають бути роз'яснені експертом, встановлюється господарським судом в ухвалі. Особа, яка проводить судову експертизу (далі - судовий експерт) користується правами і несе обов'язки, зазначені у статті 31 Господарського процесуального кодексу України.

Судова експертиза повинна призначатися лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

Враховуючи неотримання висновку експерта зі спірних питань, з метою всебічного, повного та об'єктивного розгляду справи, дослідження усіх обставин у справі, у зв'язку з необхідністю встановлення експертом реального розміру наявної заборгованості, суд вважає за необхідне доручити проведення судової економічної експертизи, призначеної ухвалою Господарського суду Автономної Республіки Крим від 03.01.2013, Кримському науково-дослідному інституту судових експертиз (вул. Чехова, 55-а, м.Сімферополь, АР Крим, 95001).

При обиранні експертної установи з власної ініціативи, суд виходить з необхідності усунення можливості посилатися сторонам на відсутність висновку експерта та ненадання судом можливості сторонам надати докази для об'єктивного та неупередженого розгляду справи.

Крім того, з метою уникнення затягування строків розгляду даної справи, суд вважає за необхідне обрати іншу експертну установу без призначення судового засідання та виклику сторін.

Суд також звертає увагу сторін на те, що без отримання висновку експерта неможливо встановити іншим шляхом підтвердження існування або відсутності заборгованості однієї сторони перед іншою.

Більш того, при подальшому розгляду справи суд враховує наступне.

Статею 69 Господарського процесуального кодексу України (від 06.11.1991, № 1798-XII із змінами та доповненнями) встановлено, що спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви.

Чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України згідно зі ст. 9 Конституції України.

Пріоритетність застосування норм таких міжнародних договорів у господарському процесі встановлена ч. 3 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до Закону «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основних свобод» від 17.07.1997 р. згадана Конвенція та Протоколи до неї № 2, 4, 7, 11 є частиною національного законодавства України.

Відповідно до ст. 17 Закону «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ як джерело права Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини.

Нормами ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод, яка є частиною національного законодавства України та має пріоритет над національним законодавством України, введена дефініція розумного строку розгляду справи.

З урахуванням конкуренції норм міжнародного договору та норм національного законодавства суд дійшов висновку про приорітетність норм Конвенції про захист прав людини і основних свобод над національним законодавством України, а саме над ст.69 Господарського процесуального кодексу України (від 06.11.1991, № 1798-XII із змінами та доповненнями).

Суд зазначає, що застосування та виконання норм Конвенції про захист прав людини і основних свобод прямо передбачено діючим національним законодавством України, а тому таке виконання не може привести до порушення національного законодавства.

З урахуванням практики Європейського суду з прав людини, яку суд відповідно до норм національного законодавства повинен враховувати, суд зазначає, що критерії оцінки розумності строку розгляду справи формує саме той суд, який розглядає справу.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини саме суддя визначає тривалість вирішення спору, спираючись на здійснену ним оцінку розумності строку розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо.

Суд звертає увагу учасників процесу на те, що розгляд справи неодноразово відкладався у зв'язку із ненаданням сторонами необхідних експерту документів, які потрібні для повного та детального вивчення з метою отримання судом відповідного висновку для вирішення спору по суті.

Крім того, суд зазначає, що саме нездійснення оплати за експертизу стало підставою для повернення матеріалів справи без відповідного експертного висновку.

Таким чином, саме поведінка сторін, ненадання ними вчасно доказів (а саме: документів експерту для дослідження) та нездійснення оплати експертизи є підставою для більш тривалого розгляду справи.

Також суд вважає за необхідне, звернути увагу експерта, який проводитиме експертизу, на строки проведення експертних досліджень та порядок встановлення цих строків у залежності від складності дослідження та з урахуванням експертного навантаження передбаченого підпунктом 1.13 пункту 1 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 № 53/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 30.12.2004 р. № 144/5).

На підставі викладеного, керуючись ст.41, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Проведення судової економічної (бухгалтерської) експертизи, призначеної ухвалою Господарського суду Автономної Республіки Крим від 03.01.2013, доручити Кримському науково-дослідному інституту судових експертиз (вул. Чехова, 55-а, м.Сімферополь, АР Крим, 95001).

2. На вирішення експерта поставити наступні питання:

· Чи підтверджується прибуток від сумісної діяльності, який вказаний у протоколі від 27.01.2011 р. первісним бухгалтерськими документами? Якщо так, то на яку суму?

· Які фінансові результати від спільної діяльності за період з 1999 року по 2010 рік?

· Чи підтверджується прибуток від сумісної діяльності, який вказаний у протоколі від 27.01.2011 р. податковою звітністю відповідача? Якщо так, то на яку суму?

· Чи сплачені податки (збори та інші платежі) з результатів сумісної діяльності позивача та відповідача за договором про сумісну інвестиційну діяльність від 19.05.1999 р. (а.с.10-17)? Якщо так, то на яку суму?

· Яке майно (майнові права) було внесено позивачем та відповідачем до договору про сумісну інвестиційну діяльність та на яку суму? За якою вартістю здійснювалися внески: балансовою чи ринковою?

· Чи підтверджується відносне відсоткове внесення майна (майнових прав) позивача та відповідача до договору про сумісну інвестиційну діяльність? Якщо підтверджується або не підтверджується вказати відносне відсоткове внесення майна (майнових прав) позивача та відповідача до договору про сумісну інвестиційну діяльність?

· Чи був використаний та яким чином нерозподілений прибуток за період 1999 по 2010 роки?

3. Матеріали справи спрямувати до Кримського науково-дослідного інституту судових експертиз (вул. Чехова, 55-а, м.Сімферополь, АР Крим, 95001). Після проведення експертизи матеріали справи підлягають поверненню до господарського суду Автономної Республіки Крим разом з висновком експертизи.

4. Попередню оплату вартості експертизи покласти на позивача у повному обсязі.

5. Попередити сторін про необхідність надання документів та всіх необхідніх матеріалів та відомостей. У разі невиконання цих вимог, може бути розглянуто питання про застосування до сторін санкцій, передбачених нормами Господарського процесуального кодексу України.

6. У разі необхідності експерти можуть залучати для проведення дослідження фахівців відповідних галузей.

7. Попередити експерта, який проводитиме експертизу, про кримінальну відповідальність передбачену статтями 384 і 385 Кримінального кодексу України за дачу завідомо неправдивого висновку або за відмову дати висновок, а також за відмову без поважних причин від виконання покладених на них обов'язків.

8. Зобов'язати експерта, який проводитиме експертизу, після проведення експертизи направити на адреси сторін копію висновку.

Суддя В.І. Мокрушин