Постанова

від 26.12.2012 по справі 5023/4250/12

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" грудня 2012 р. Справа № 5023/4250/12

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Слободін М.М. , суддя Гончар Т. В. , суддя Шевель О. В.

при секретарі Шкуренко Л.О.

за участю представників сторін:

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача, ТОВ «Торговий дім Профі Центр» (вх. №3750Х/3) на рішення господарського суду Харківської області від 23.10.12р. у справі № 5023/4250/12

за позовом Приватного підприємства «Каскад -Буд», м.Харків,

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім профі Центр», м.Харків,

про стягнення 32601,83 грн.,

ВСТАНОВИЛА:

В вересні 2012р. ПП «Каскад-Буд»звернулось до господарського суду Харківської області з позовом про стягнення з ТОВ «Торговий дім Профі Центр»32601,83 грн. заборгованості, у тому числі: 12888,04 грн. основного боргу, 19368,41 грн. пені, 317,51 грн. 3% річних, 27,87 грн. інфляційних витрат та 1609,50 грн. судових витрат.

04.10.2012р. позивачем надано заяву про збільшення розміру позовних вимог (вх. №15789), в якій позивач просив суд крім заборгованості у розмірі 12888,04 грн. основного боргу, 19368,41 грн. пені, 317,51 грн. 3% річних, 27,87 грн. інфляційних витрат, стягнути 4000,00 грн. завданих збитків відповідно до ст.225 ГК України. (а.с.72).

23.10.2012р. позивачем надано новий розрахунок пені на суму основного боргу, згідно з яким позивач просив суд стягнути 11718,96 грн. пені. ( а.с.108-109).

Рішенням господарського суду Харківської області від 23.10.12р. (суддя Лаврова Л.С.) позов задоволено. Стягнуто з відповідача на користь позивача суму основного боргу в розмірі 12888,04 грн., пені в розмірі 11718,96 грн., 3% річних в розмірі 317,51 грн., інфляційних втрат в розмірі 27,97 грн., витрат на юридичні послуги в розмірі 4000,00 грн., а також судовий збір в сумі 1609,50 грн.

Відповідач, ТОВ «Торговий дім Профі Центр» з рішенням суду першої інстанції не погодився, подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду Харківської області від 23.10.2012р. по справі №5023/4250/12 скасувати та прийняти нове, яким в частині позовних вимог про відшкодування витрат на правову допомогу відмовити, в частині стягнення пені - зменшити відповідно до вимог чинного законодавства, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм чинного законодавства.

Скаргу обґрунтовує, зокрема, тим, що при задоволенні позовних вимог щодо нарахування пені у розмірі 0,5% на суму 11718,96 грн. судом не було враховано вимоги ст.3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», згідно якої розмір пені, передбачений ст.1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня. Згідно ст.4 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» пеня за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань або за затримку грошових надходжень на рахунок клієнта банку - одержувача грошових коштів, яку нараховано та не сплачено на день набрання чинності цим Законом, за згодою сторін може бути перераховано за період дії терміну позовної давності, але розмір її не повинен перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховувалася пеня.

Крім того, посилається на те, що судом було задоволено вимоги позивача на суму 4000,00 грн. як судові витрати, сплачені на користь ТОВ «Юридична фірма «Північне сяйво», хоча сам позивач у позові, визначав цю суму як понесені збитки при сплаті за юридичні послуги. Чинне господарське процесуальне законодавство надає можливість відшкодування сторонам витрат на оплату юридичних послуг виключно якщо таку допомогу надано адвокатом. Як вбачається з наданого договору на юридичні послуги виконавцем за договором є ТОВ «Юридична фірма «Північне сяйво», жодних документів, які б підтверджували адвокатський статус виконавця або представника не надано. Таким чином, на думку відповідача, підстав у задоволенні позову в даній частині у суду не було.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу (вх.№10176 від 18.12.12р.) проти апеляційної скарги заперечує та просить рішення місцевого господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, посилаючись на те, що договір купівлі-продажу, укладений між ПП «Каскад-Буд»та ТОВ «Торговий дім Профі Центр»не є нікчемним, не визнаний недійсним, не розірваний сторонами. Укладаючи угоду, сторони розуміли правові наслідки невиконання грошових зобов'язань. Договором було передбачено розмір неустойки, яка підлягає стягненню за невиконання грошових зобов'язань, а також строк оплати. Відповідач цілком розумів, що строк оплати отриманого ним товару спив, він зобов'язаний виконати належним чином свої зобов'язання та що за невиконання своїх зобов'язань він несе відповідальність саме у розмірі пені, яку сторони погодили у договорі. У своєму відзиві на позов та у апеляційній скарзі відповідач не посилається на необхідність застосування законодавства про зменшення розміру пені, а лише на закон, який обмежує їх подвійною обліковою ставкою НБУ.

Як зазначає позивач, посилання відповідача на ст.4 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»є некоректним, оскільки вимоги цієї статті не стосуються та протирічать змісту правовідносин, що склалися між відповідачем та позивачем.

Крім того, зазначає, що твердження відповідача про те, що представляти інтереси господарських суб'єктів у господарському процесі має право лише адвокат, та саме тільки послуги адвоката підлягають стягненню є неправомірними та такими, що не відповідають чинному законодавству України.

У судовому засіданні 19.12.2012р. було оголошено перерву до 11 год. 30 хв. 24.12.2012р. з метою уточнення вимог апеляційної скарги, якою відповідач просив скасувати оскаржуване рішення зокрема в частині стягнення пені та прийняти нове, яким зменшити її розмір відповідно до вимог чинного законодавства, не надавши в обґрунтування розрахунку такого розміру.

20.12.12р. відповідач надав до канцелярії суду розрахунок пені відповідний до правової позиції викладеної в скарзі, згідно якого сума пені за весь період прострочки становить 971,04 грн.

Представник відповідача у судовому засіданні підтримує вимоги апеляційної скарги та просить рішення місцевого господарського суду скасувати частково, а саме в частині позовних вимог про відшкодування витрат на правову допомогу - у позові відмовити, а в частині стягнення пені - зменшити відповідно до розміру, визначеного в розрахунку.

Представник позивача у судовому засіданні проти задоволення апеляційної скарги заперечує та просить рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі та відзиві на скаргу доводи сторін, заслухавши у судовому засіданні пояснення уповноважених представників сторін, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, та повторно розглянувши справу у відповідності до вимог ст. 101 ГПК України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, зважаючи на таке.

25.05.2011р. між ПП «Каскад-Буд», продавцем, та ТОВ «Торговий дім Профі Центр», покупцем, укладено договір купівлі-продажу №33, згідно з яким продавець зобов'язався систематично передавати у власність покупця товар, а покупець зобов'язався прийняти товар та оплатити його на умовах даного договору.

Відповідно до п.4.1 договору ціна товару та вартість кожного конкретного замовлення покупця на поставку товару по даному договору визначається в рахунках-фактурах або видаткових накладних продавця, виписаних покупцю уповноваженою особою продавця.

Відповідно до п.5.1 договору по даному договору покупець здійснює оплату кожної прийнятої ним в поточному місяці партії товару шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця протягом 14 календарних днів з моменту отримання покупцем даної партії товару.

Як зазначено у позові та не заперечується сторонами, позивачем за період дії договору здійснено поставку товару покупцеві на загальну суму 70239,15 грн., що підтверджується видатковими накладними, доданими до матеріалів справи.

За період з 15.06.2011р. по 09.08.2012р. відповідач здійснив часткове погашення заборгованості за поставлений товар у розмірі 57351,11 грн.

Таким чином, станом на 01.09.2012р. заборгованість відповідача перед позивачем становить 12888,04 грн.

Як вбачається з матеріалів справи та підтверджено відповідачем у судовому засіданні, відповідач визнає позов частково, а саме в частині зобов'язань на суму 12888,04 грн., що виникли в результаті прострочення платежу за отриманий товар за договором купівлі-продажу №33 від 25.05.2011р.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Зазначені обставини справи з урахуванням приписів чинного законодавства дають суду правові підстави дійти висновку про те, що відповідачем неналежно виконані зобов'язання покупця по зазначеному вище договору, в зв'язку з чим вимога позивача про стягнення з відповідача суми боргу у розмірі 12888,04 грн. є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Правові наслідки порушення зобов'язання встановлені статтею 611 Цивільного кодексу України, зокрема, щодо сплати неустойки. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до п.8.3 договору у разі порушення строків оплати отриманого товару, покупець за вимогою продавця сплачує останньому неустойку у розмірі 0,5% вартості неоплаченого у строк товару за кожний день прострочення.

Як вже зазначалось, позивачем надано розрахунок пені, згідно з яким він просив суд стягнути 11718,96 грн.

Оскаржуваним рішенням від 23.10.2012р. зазначена сума пені задоволена у повному обсязі, з посиланням на те, що позивачем надано обгорнутий розрахунок пені, якій відповідає вимогам Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань».

Колегія суддів не може погодитись з даним висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п.3 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 27.02.2012 N01-06/224/2012 «Про доповнення до Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2011 N 01-06/249 "Про постанови Верховного Суду України, прийняті за результатами перегляду судових рішень господарських судів" на доповнення до Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2011 N 01-06/249 "Про постанови Верховного Суду України, прийняті за результатами перегляду судових рішень господарських судів" доведено до відома правові позиції Верховного Суду України, викладені у постановах, прийнятих за результатами перегляду судових рішень господарських судів у порядку, передбаченому розділом XII-2 Господарського процесуального кодексу України, у спорах: що виникають внаслідок порушення грошових зобов'язань: договірні правовідносини між платниками і одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань врегульовано Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань". Отже, яким би способом не визначався в договорі розмір пені, він не може перевищувати той розмір, який установлено законом як граничний, тобто за прострочення платежу за договором може бути стягнуто лише пеню, сума якої не перевищує ту, що обчислена на підставі подвійної облікової ставки Національного банку України (постанови від 24.10.2011 N 25/187, від 07.11.2011 N 5002-2/5109-2010).

Як вже зазначалось, відповідачем до суду апеляційної інстанції надано розрахунок пені, загальний розмір якої визначено у розмірі 971,04 грн.

Колегія суддів перевіривши розрахунок пені відповідача, з врахування законодавчо встановленого граничного розміру пені, строку прострочення зобов'язань та вимог ч.6 с. 232 ГК України зазначає, що задоволенню підлягає пеня: по видаткових накладних КБ -1010-17 та 16 від 10.10.2011р., кількість днів просрочки 183 у розмірі 142,54 грн.; по видаткових накладних КБ-1013-11 та -19 від 13.10.2011р. просрочка 182 днів у розмірі 146,82 грн.; по видаткових накладних КБ-1014-09 та -10 від 14.10.2011р. просрочка 180 днів у розмірі 183,46 грн.; по видатковій накладній КБ-1017-07 від 17.10.2011р. просрочка 182 дні у розмірі 39,45 грн.; по видатковій накладній КБ-1021- від 21.10.2011р. просрочка 182 дні у розмірі 108,03 грн.; по видатковим накладним КБ-1027-08 та -02 від 27.10.2011р. просрочка 182 дні у розмірі 261,47 грн.; по видатковій накладній КБ-1114-03 від 14.11.2011р. просрочка 182 дні у розмірі 100,64 грн.

Сума пені за весь період просрочки становить 982,41 грн.

Тобто, виходячи з викладеного, з урахуванням розрахунку, здійсненого судом апеляційної інстанції, задоволенню підлягає сума пені у розмірі 982,41 грн., а відтак рішення господарського суду Харківської області від 23.10.2012р. в частині стягнення 10 736,55 грн. пені підлягає скасуванню, з прийняттям нового рішення в цій частині про відмову в позові.

Щодо стягнення 3% річних у розмірі 317,51 грн. та 27,97 грн. інфляційних, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За таких обставин, вимога позивача про стягнення з відповідача 317,51 грн. 3% річних та 27,97 грн. інфляційних відповідає нормам чинного законодавства, є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Що стосується стягнення з відповідача суми 4000,00 грн., яка била сплачена позивачем за юридичні послуги та заявленої позивачем як збитки, колегія суддів зазначає наступне.

Як свідчать матеріали справи, 14.09.2012р. між позивачем, замовником, та ТОВ «Юридична фірма «Північне сяйво», виконавцем, укладено договір №2/09 про надання юридичних послуг, згідно з яким в порядку та на умовах, визначених цим договором, замовник дає завдання, а виконавець приймає на себе обов'язки у відповідності із завданням замовника надавати останньому за плату наступні юридичні послуги: а) брати участь у підготовці та укладенні різного роду договорів між замовником з іншими особами, надавати замовнику із організації контролю за виконанням цих договорів, слідкувати за застосуванням передбачених законодавством та названими договорами санкцій по відношенню до контрагентів замовника, що не виконують взятих на себе договірних зобов'язань, іншими способами забезпечувати належну договірну роботу замовника; б) організовувати позовну роботу за матеріалами замовника; в) представляти у встановленому порядку інтереси замовника в суді, а також в інших державних органах; г) узагальнювати та аналізувати результати розгляду судових та інших справ за участю замовника, результати розгляду претензій, та практику укладення та виконання договорів, надавати замовнику пропозиції з усунення виявлених недоліків; д) надавати усні та письмові консультації, правові висновки, довідки з правових питань, що виникають у замовника; є) інформувати замовника про зміни в законодавстві, організовувати вивчення керівними працівниками та спеціалістами замовника нормативних актів, що стосуються їх діяльності. (а.с.76-77).

Відповідно до п.4.1 договору плата за надання послуг за цим договором встановлюється за домовленістю сторін шляхом підписання протоколу узгодження договірної ціни (додаток №1 до цього договору, що є невід'ємною частиною).

Протоколом узгодження договірної ціни, згідно договору №2/09 від 14.09.2012р. (додаток №1) підтверджено, що сторони досягли домовленості про розмір договірної ціни за надання юридичних послуг згідно договору №2/09 від 14.09.2012р., а саме з наступного: вивчення документів та надання юридичної консультації з приводу обставин виникнення судового спору, складання тексту позовної заяви та подання позову до суду; представництво інтересів ПП «Каскад-Буд»в господарському суді Харківської області, яка склала 4000,00 грн. ( а.с.78).

Відповідно до статті 44 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно пункту 10 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 04.03.1998 року №02-5/78 зі змінами і доповненнями, з метою забезпечення правильного і однакового застосування законодавства президія Вищого арбітражного суду України вважає за необхідне дати такі роз'яснення. Витрати позивачів та відповідачів, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 ГПК.

Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, і платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг.

На підтвердження оплати отриманих юридичних послуг у розмірі 4000,00 грн. позивачем до матеріалів справи надано платіжне доручення №2845 від 03.10.2012р. (а.с.79).

Однак, колегія суддів вважає, що на зазначеному платіжному дорученні відсутня відмітка банку про перерахування грошових коштів. За таких обставин, у справі відсутні належні докази слати позивачем отриманих юридичних послуг.

Крім того, як вбачається з наданого договору на юридичні послуги виконавцем за договором є ТОВ «Юридична фірма «Північне сяйво», тоді як чинним господарським процесуальним законодавством передбачено можливість відшкодування сторонам витрат на оплату юридичних послуг, якщо таку допомогу надано адвокатом, а позивачем жодних доказів на підтвердження адвокатського статусу виконавця або представника до матеріалів справи не надано.

Відповідно до ст.34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За таких обставин, підстави для задоволення позову в цій частині відсутні, а рішення суду першої інстанції в цій частині слід скасувати, у задоволенні позову про стягнення 4000,00 грн. юридичних послуг відмовити.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню, тому рішення господарського суду Харківської області від 23.10.12р. у справі № 5023/4250/12 слід скасувати частково в частині стягнення 10736,55 грн. пені та 4000,00 та прийняти нове рішення по справі.

Згідно положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати при відмові в позові -покладаються на позивача, а при задоволенні позову - на відповідача. Судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

У зв'язку з тим, що колегія суддів дійшла висновку про задоволення апеляційної скарги, слід здійснити перерозподіл судових витрат.

Керуючись статтями 91, 99, 101, 102, п.2 статті 103, п.4 ч.1 статті 104, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ТОВ «Торговий дім Профі Центр»задовольнити.

Рішення господарського суду Харківської області від 23.10.12р. у справі № 5023/4250/12 скасувати частково в частині стягнення 10736,55 грн. пені та 4000,00 грн. витрат на юридичні послуги та в цій частині прийняти нове рішення.

Стягнути з ТОВ «Торговий дім Профі центр»(61036, м. Харків, вул. Дизельна, 16, к.22, р/р 26008191987000 в АКІБ «Укрсиббанк», м. Харків, МФО 351005, код 33673024, ІПН 336730220357) на користь ПП «Каскад-Буд» (61037, м. Харків, вул. Кошкіна, 2, кв.139, р/р 26008000075669 у ПАТ «Укрсоцбанк»у м. Харкові, МФО 300023, код 36033004, ІПН 360330020326) 982,41 пені, 658,95 судового збору за подання позовної заяви.

В частині стягнення 4000,00 грн. витрат на юридичні послуги у позові відмовити.

В іншій частині рішення залишити без змін.

Стягнути з ПП «Каскад-Буд»(61037, м. Харків, вул. Кошкіна, 2, кв.139, р/р 26008000075669 у ПАТ «Укрсоцбанк»у м. Харкові, МФО 300023, код 36033004, ІПН 360330020326) на користь ТОВ «Торговий дім Профі центр»(61036, м. Харків, вул. Дизельна, 16, к.22, р/р 26008191987000 в АКІБ «Укрсиббанк», м. Харків, МФО 351005, код 33673024, ІПН 336730220357) 804,75 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

Доручити господарському суду Харківської області видати відповідні накази.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів.

Повний текст постанови складено 27.12.2012р.

Головуючий суддя Слободін М.М.

Суддя Гончар Т. В.

Суддя Шевель О. В.