Постанова

від 12.12.2012 по справі 2а-12428/12/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

12 грудня 2012 року № 2а-12428/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії:

головуючого судді Аблова Є.В.;

судді Амельохіна В.В.,

судді Федорчука А.Б.,

при секретарі Мальчик І.Ю.,

за участю сторін:

позивача -ОСОБА_1,

представника позивача -ОСОБА_2,

представника відповідача -Туза О.А.,

представника відповідача Державної митної служби України -Кіслової А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної митної служби України, Київської регіональної митниці за участю третьої особи ОСОБА_5 про визнання протиправним наказу та поновлення на роботі,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до Державної митної служби України, Київської регіональної митниці за участю третьої особи ОСОБА_5 про визнання протиправним наказу та поновлення на роботі , обґрунтовуючи свої вимоги тим, що позивача звільнено з порушенням вимог чинного законодавства, оскільки з наказом про поновлення на посаді він ознайомлений не був в зв'язку з неналежним оформленням. Про звільнення дізнався в телефонному режимі. Крім того, позивач у період звільнення був кандидатом у народні депутати, що унеможливлює його звільнення на підставі ст. 76 Закону України «Про вибори народних депутатів».

В позовній заяві позивач з урахуванням уточнення позовних вимог просить суд визнати протиправним та скасувати наказ Державної митної служби України про звільнення ОСОБА_1 від 04.09.12 р. №1796-к.

Поновити ОСОБА_1 на посаді начальника митного поста «Західний»Київської регіональної митниці та допустити до негайного виконання.

Стягнути з Київської регіональної митниці на користь ОСОБА_1 середньомісячну заробітну плату за час вимушеного прогулу з дати звільнення до дати поновлення на роботі.

Зобов'язати Голову Державної митної служби України видати наказ про поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника митного поста «Західний»Київської регіональної митниці та допустити до негайного виконання.

Позивач та представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали.

Представники відповідачів позовні вимоги не визнали, посилаючись на обставини викладені в запереченнях проти позову.

Представник третьої особи в судове засідання не з'явився.

Розглянувши наявні матеріали справи, вислухавши думку учасників процесу, суд дійшов наступних висновків:

Судом встановлено, що позивач, починаючи з 1989 року, працював у митних органах України. У 2003 році згідно наказу Київської регіональної митниці №52К від 29.01.03 р. був призначений на посаду начальника вантажного відділу №5 Київської регіональної митниці.

Наказом Державної митної служби України від 18.02.11 р. №226-К позивача звільнено із займаної посади.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 23.11.11 р. у справі №2а-3317/11/2670 позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені частково: Визнано протиправним та скасовано наказ Державної митної служби України від 18.02.11 р. №226-К «Про звільнення ОСОБА_1.»; Поновлено ОСОБА_1 на посаді, яка відповідає раніше займаній посаді, а саме на посаді начальника митного поста «Київ-Західний»Київської регіональної митниці; стягнуто з Київської регіональної митниці на користь ОСОБА_1 середньомісячну заробітну плату за час вимушеного прогулу.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 20.06.12 р. Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 23.11.11 р. у справі №2а-3317/11/2670 залишено без змін.

03.09.12 р. позивачу в телефонному режимі повідомили про поновлення його на роботі та прибути до Київської регіональної митниці для ознайомлення з наказом.

Однак, прибувши до Київської регіональної митниці позивачу було надано для ознайомлення не належно оформлену (факсову копію) наказу, що не заперечується відповідачем, із яким позивач відмовився ознайомлюватись.

04.09.12 р. Державною митною службою України прийнято наказ №1796-К «Про припинення перебування на державній службі»за порушення Присяги державних службовців, відповідно до п.6 ч.1 ст. 30 Закону України «Про державну службу».

Про вищевказаний наказ позивач дізнався від колишнього колеги.

Ст. 47 Кодексу законів про працю України передбачає, що власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу. У разі звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу він зобов'язаний також у день звільнення видати йому копію наказу про звільнення з роботи. В інших випадках звільнення копія наказу видається на вимогу працівника.

Однак, доказів щодо видачі ОСОБА_1 копії наказу про звільнення позивача та належно оформленої трудової книжки відповідачами до суду не надано.

Як вбачається із подання про припинення перебування на державній службі в митних органах України начальника митного поста «Київ-Західний»(тепер «Західний») Київської регіональної митниці ОСОБА_1 підставою для звільнення стало те, що 21.08.12 р. Київською регіональною митницею було проведено тематичну перевірку щодо виконання ОСОБА_1 своїх службових обов'язків у період проходження служби на посаді начальника вантажного відділу №5 з 01.01.10 р. по 18.04.10 р.

Так, при вибірковій перевірці вантажних митних декларацій щодо їх оформлення з дотриманням законодавства України з питань митної справи було встановлено наступне,що у 1 кварталі 2010 року посадовими особами вантажного відділу № 5 було здійснено митне оформлення - 2226 ВМД (ЇМ 40) та 294 ВМД (ЕК 10), з них було перевірено 252 ВМД.

Усі перевірені ВМД були оформлені з порушенням вимог пункту 2 Порядку здійснення митного контролю й митного оформлення товарів із застосуванням вантажної митної декларації, затвердженого наказом Держмитслужби України від 20.04.2005 № 314, та пункту 2 глави 4 розділу II Інструкції про порядок заповнення вантажної митної декларації, затвердженої наказом Держмитслужби України від 09.07.1997 № 307, зі змінами, внесеними згідно з наказом Державної митної служби України від 16.12.2008 № 1414, в частині внесення інформації посадовими особами підрозділу митного оформлення до граф А, D/J та 44 вантажних митних декларацій і формування пакету документів за результатами митного оформлення.

Так, наприклад: ВМД за № 100000020/2010/686077:

- в графі 44 не зазначено номер картки відмови за кодом 1703, однак вказано номер ВМД. за якою було відмовлено в митному оформленні;

- в графі А відсутнє прізвище посадової особи, що прийняла ВМД до митного оформлення.

ВМД за № 100000020/2010/686075:

- в графі БЯ не зазначено час завершення митного оформлення та прізвище посадової особи, що здійснила митне оформлення;

- в інформаційному аркуші митного контролю товарів за ВМД не зазначено час видачі документів декларанту.

ВМД за № 100000020/2010/686062:

- в інформаційному аркуші відсутні відмітки посадової особи про проведення митного огляду товару.

ВМД за № 100000020/2010/685708:

- на звороті МД- 2 не проставлено митні процедури. ВМД за № 100000020/2010/685711:

- не проставлено штамп «Під митним контролем»на інвойсі. ВМД за № 100000020/2010/686360:

- в матеріалах митного оформлення відсутній контракт, доповнення до контракту, довідка про транспортні витрати.

Також, при перевірці ВМД за № 100000020/2010/686639 було встановлено, що на аркуші ВМД відсутній дозвільний штамп Державної служби з карантину рослин - «Ввезення в Україну дозволено», товар-рис.

Посадовими особами Київської регіональної митниці зроблено висновок, що вищевказане стало можливим у результаті неналежного контролю за діями підлеглих з боку ОСОБА_1 що призвело до допущення ними систематичних порушень законодавства України з питань митної справи та наказів Держмитслужби України.

відповідно до положень статті 31 Дисциплінарного статуту митної служби України, затвердженого Законом України від 6 вересня 2005 року № 2805-IV, з метою з'ясування всіх обставин вчинення посадовою особою митної служби дисциплінарного правопорушення керівник митного органу має право призначити службове розслідування. Застосуванню дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення передує обов'язкове службове розслідування.

Тобто, проведення службового розслідування повинно передувати виданню наказу про притягнення працівника до відповідальності.

Як вбачається із матеріалів справи та пояснень представників відповідача службове розслідування взагалі не проводилось відносно позивача.

Крім цього, відповідно до положень статті 408 Митного кодексу України, правовий статус посадових осіб митної служби України, їх права та обов'язки визначаються Конституцією України, цим Кодексом, а в частині, що не регулюється ним, - Законом України «Про державну службу». Тобто норми Закону України «Про державну службу» можуть застосовуватись щодо посадових осіб митної служби лише у тій частині, що не урегульовані спеціальним митним законодавством, у тому числі і нормами Дисциплінарного статуту митної служби України

В преамбулі Дисциплінарного статуту митної служби України зазначено, що цей Статут визначає суть службової дисципліни, права та обов'язки посадових осіб митної служби України, яким присвоєно спеціальні звання, у тому числі керівників митних органів, спеціалізованих митних установ та організацій, щодо забезпечення та додержання дисципліни, а також види та порядок застосування заохочень і дисциплінарних стягнень. Регулювання правового становища державних службовців, що працюють у митних органах, здійснюється з урахуванням вимог Закону України «Про державну службу».

Тобто і в частині регулювання правового становища державних службовців при застосуванні положень Дисциплінарного статуту митної служби України вимоги Закону України «Про державну службу»враховуються, але здійснюється таке регулювання за нормами спеціальних законів, зокрема, Дисциплінарного статуту митної служби України.

Статтею 21 Дисциплінарного статуту митної служби України встановлено, що порушення службової дисципліни - протиправне, винне (умисне чи необережне) діяння (дія чи бездіяльність) посадової особи митної служби, тобто невиконання урочистого зобов'язання посадових осіб митної служби, зокрема невиконання або неналежне виконання нею своїх службових обов'язків, перевищення повноважень, порушення обмежень і заборон, установлених законодавством з питань проходження служби в митних органах, або вчинення інших дій які дискредитують не тільки посадову особу митної служби, а й митну службу України.

Відповідно до положень пункту 1 статті 22 Статуту до діянь, які є порушеннями службової дисципліни, зокрема, належать порушення вимог законів та інших нормативно-правових актів України з питань митної справи, державної служби, а також наказів та розпоряджень безпосередніх та/або прямих керівників. Тобто зазначені у наказі про звільнення позивача з посади та припинення перебування на державній службі порушення, які кваліфіковані у наказі як неналежне виконання ОСОБА_1 своїх посадових обов'язків, прямо підпадають під порушення службової дисципліни, визначені у пункті 1 статті 22 Дисциплінарного статуту митної служби України, за вчинення яких можуть бути застосовані види дисциплінарних стягнень, визначених статтею 23 цього Статуту, у тому числі і звільнення з митного органу.

Припинення державної служби на підставі пункту 6 частини 1 статті 30 Закону України «Про державну службу» (порушення присяги) є крайнім заходом відповідальності державного службовця, який виходить за межі дисциплінарної відповідальності, а тому, якщо підставою для припинення державної служби є порушення посадовою особою митної служби службової дисципліни, неможливість застосування за таке порушення до посадової особи заходів дисциплінарного впливу аж до звільнення з митного органу, повинно бути мотивовано.

Обов'язковість такого мотивування обумовлена тим, що застосування заходів дисциплінарного впливу до посадових осіб митної служби України чітко урегульовано розділом 4 Дисциплінарного статуту митної служби України, який визначає види дисциплінарних стягнень та порядок їх застосування, що має наслідком забезпечення належного захисту законних прав та інтересів працівників при вирішенні питань їх дисциплінарної відповідальності.

Відповідно до положень статті 27 Статуту дисциплінарне стягнення має відповідати тяжкості вчиненого дисциплінарного правопорушення та ступеню вини особи. При визначенні виду стягнення керівник митного органу повинен враховувати характер правопорушення, обставини, за яких воно було вчинене, попередню поведінку посадової особи митної служби, її ставлення до служби і стаж роботи в митних органах.

За правилами статті 31 Статуту застосуванню дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення передує обов'язкове службове розслідування.

Застосувавши за вчинення дій, які кваліфіковані як неналежне виконання позивачем своїх посадових обов'язків, тобто є порушенням службової дисципліни відповідно до визначення статті 21 Дисциплінарного статуту митної служби України, положення пункту 6 частини 1 статті 30 Закону України «Про державну службу» (порушення присяги), відповідач тим самим позбавив позивача права на належний захист своїх законних прав та інтересів відповідно до положень розділу 4 Дисциплінарного статуту митної служби України.

Крім того, як вбачається із матеріалів справи позивачем 03.09.12 р. надано до Київської регіональної митниці заяву разом із постановою Центральної виборчої комісії №322 від 13.08.12 р. та посвідчення кандидата у народні депутати України №КД-3687 щодо надання йому неоплачуваної відпустки в зв'язку з балотуванням позивача до Верховної ради України.

Вищевказана заява разом із копіями документів отримана відповідачем 03.09.12 р. про що свідчить відмітка канцелярії Київської регіональної митниці.

Ч.2 ст. 73 Закону України «Про вибори народних депутатів України»передбачено, що Кандидат у депутати під час виборчого процесу не може бути звільнений з роботи з ініціативи власника підприємства, установи, організації або уповноваженого ним органу, командира військової частини (формування). Кандидат у депутати без його згоди не може бути переведений на іншу роботу, направлений у відрядження, а також призваний на військову або альтернативну (невійськову) службу, навчальні (перевірні) та спеціальні збори військовозобов'язаних.

Суд також звертає увагу на положення Постанови Вищого адміністративного суду України від 21.10.2010 р. № П-278/10, якою встановлено, що з огляду на положення Кодексу адміністративного судочинства України щодо компетенції адміністративного суду, останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.

Отже, адміністративний суд, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, виконуючи завдання адміністративного судочинства щодо перевірки відповідності їх прийняття (вчинення), передбаченим ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, критеріям, не втручається та не може втручатися у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.

Аналіз норм Кодексу адміністративного судочинства України свідчить про те, що завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання прав та вимог законодавства, інакше було б порушено принцип розподілу влади. Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень, оскільки ключовим його завданням є здійснення правосуддя.

Тобто, позовні вимоги щодо зобов'язання Голову Державної митної служби України видати наказ про поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника митного поста «Західний»Київської регіональної митниці задоволенню не підлягають, оскільки прийняття наказу щодо поновлення на посаді входить до компетенції Державної митної служби України.

Враховуючи вищевикладене, відповідачі в порушення норм чинного законодавства не діяли на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, суд приходить до висновку щодо обґрунтованості позовних вимог позивача частково.

Керуючись ст.ст. 11,94, 158-163 КАС України суд ,-

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати наказ Державної митної служби України про звільнення ОСОБА_1 від 04.09.12 р. №1796-к.

Стягнути з Київської регіональної митниці на користь ОСОБА_1 середньомісячну заробітну плату за час вимушеного прогулу з дати звільнення до дати поновлення на роботі.

Зобов'язати Державну митну службу України розглянути питання про поновлення ОСОБА_1 на рівнозначній посаді відповідно до Положення про порядок і умови проходження служби в митних органах України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 09.02.1993 р. № 97.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі в Окружний адміністративний суд міста Києва апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня її проголошення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до Київського апеляційного адміністративного суду.

Якщо апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Повний текст постанови складений та підписаний колегією суддів 18.12.12 р.

Головуючий суддя Аблов Є.В.

Суддя Амельохін В.В.

Суддя Федорчук А.Б.