Постанова

від 23.07.2013 по справі 2а-12428/12/2670

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-12428/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Аблов Є.В.

Суддя-доповідач: Безименна Н.В.

ПОСТАНОВА

Іменем України

23 липня 2013 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді: Безименної Н.В.,

суддів: Бєлової Л.В. та Міщука М.С.,

при секретарі Проценко А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційними скаргами Державної митної служби України, Київської регіональної митниці та представника позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 грудня 2012 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Державної митної служби України, Київської регіональної митниці, третя особа: ОСОБА_4 про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, -

В С Т А Н О В И Л А:

У вересні 2012 року позивач звернувся в Окружний адміністративний суд м. Києва з позовом до Державної митної служби України, Київської регіональної митниці, в якому, з урахуванням уточнення позовних вимог, просив: визнати протиправним та скасувати наказ Державної митної служби України про звільнення ОСОБА_2 від 04.09.12 року №1796-к; поновити ОСОБА_2 на посаді начальника митного поста «Західний» Київської регіональної митниці та допустити до негайного виконання; стягнути з Київської регіональної митниці на користь ОСОБА_2 середньомісячну заробітну плату за час вимушеного прогулу з дати звільнення до дати поновлення на роботі; зобов'язати Голову Державної митної служби України видати наказ про поновлення ОСОБА_2 на посаді начальника митного поста «Західний» Київської регіональної митниці та допустити до негайного виконання.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 грудня 2012 року позовні вимоги задоволено частково, а саме: визнано протиправним та скасовано наказ Державної митної служби України про звільнення ОСОБА_2 від 04.09.12 року №1796-к.; стягнуто з Київської регіональної митниці на користь ОСОБА_2 середньомісячну заробітну плату за час вимушеного прогулу з дати звільнення до дати поновлення на роботі; зобов'язати Державну митну службу України розглянути питання про поновлення ОСОБА_2 на рівнозначній посаді відповідно до Положення про порядок і умови проходження служби в митних органах України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 09.02.1993 року № 97; в іншій частині позовних вимог відмовлено.

Рішення суду вмотивовано тим, що відповідачі в порушення норм чинного законодавства не діяли на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Не погоджуючись із судовим рішенням, Державна митна служба України та Київська регіональна митниця України подали апеляційні скарги, в яких просять скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким повністю відмовити у задоволенні позову. На думку відповідачів, постанова суду першої інстанції є незаконною та винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Також, не погоджуючись із судовим рішенням, представник позивача подав апеляційну скаргу, в якій просить змінити постанову суду першої інстанції у частині зобов'язання Державну митну службу України розглянути питання про поновлення ОСОБА_2 на рівнозначній посаді відповідно до Положення про порядок і умови проходження служби в митних органах України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 09.02.1993 року № 97 та ухвалити постанову, якою зобов'язати правонаступника Державної митної служби України поновити ОСОБА_2 на посаді начальника митного поста «Західний» Київської регіональної митниці.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги представник позивача посилається на те, що встановивши у ході судового розгляду незаконність звільнення позивача, ухвалив судове рішення, яким не поновив позивача на посаді начальника митного поста «Західний» Київської регіональної митниці, а лише зобов'язав Державну митну службу України розглянути питання про поновлення позивача на рівнозначній посаді, чим по суті застосував абсолютно незрозумілий, непритаманний для таких спорів спосіб захисту, і як наслідок, порушив права позивача.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає необхідним постанову суду першої інстанції змінити, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

У відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 198, п. 1 ч. 1 ст. 201 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право змінити постанову суду, підставами для чого є правильне по суті вирішення справи чи питання, але із помилковим застосуванням норм матеріального чи процесуального права.

З матеріалів справи вбачається, що позивач, починаючи з 1989 року, працював у митних органах України. У 2003 році згідно наказу Київської регіональної митниці №52К від 29.01.03 р. був призначений на посаду начальника вантажного відділу №5 Київської регіональної митниці. Наказом Державної митної служби України від 18.02.11 р. №226-К позивача звільнено із займаної посади.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 23.11.11 року, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 20.06.12 року, визнано протиправним та скасовано наказ Державної митної служби України від 18.02.11 р. №226-К «Про звільнення ОСОБА_2.»; поновлено ОСОБА_2 на посаді, яка відповідає раніше займаній посаді, а саме на посаді начальника митного поста «Київ-Західний» Київської регіональної митниці; стягнуто з Київської регіональної митниці на користь ОСОБА_2 середньомісячну заробітну плату за час вимушеного прогулу.

03.09.12 року позивачу в телефонному режимі повідомили про поновлення його на роботі та прибути до Київської регіональної митниці для ознайомлення з наказом. Однак, прибувши до Київської регіональної митниці позивачу було надано для ознайомлення не належно оформлену (факсову копію) наказу, що не заперечується відповідачем, із яким позивач відмовився ознайомлюватись.

04.09.12 року Державною митною службою України прийнято наказ №1796-К «Про припинення перебування на державній службі» за порушення Присяги державних службовців, відповідно до п.6 ч.1 ст. 30 Закону України «Про державну службу».

Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виходив з того, що зазначений наказ є протиправним та підлягає скасуванню. Колегія суддів погоджується із вказаним висновком, виходячи з наступного.

Підставою для звільнення позивача став неналежний контроль за діями підлеглих, що призвело до допущення ними систематичних порушень законодавства України з питань митної справи та наказів Держмитслужби України.

Разом з тим, відповідно до положень статті 31 Дисциплінарного статуту митної служби України, затвердженого Законом України від 6 вересня 2005 року № 2805-IV, з метою з'ясування всіх обставин вчинення посадовою особою митної служби дисциплінарного правопорушення керівник митного органу має право призначити службове розслідування. Застосуванню дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення передує обов'язкове службове розслідування.

Отже, проведенню службового розслідування повинно передувати видання наказу про притягнення працівника до відповідальності. Натомість, з матеріалів справи вбачається, що службове розслідування взагалі не проводилось відносно позивача, що також не заперечується відповідачами.

При цьому, як вірно зазначено судом першої інстанції, відповідно до положень статті 408 Митного кодексу України, правовий статус посадових осіб митної служби України, їх права та обов'язки визначаються Конституцією України, цим Кодексом, а в частині, що не регулюється ним, - Законом України «Про державну службу». Тобто норми Закону України «Про державну службу» можуть застосовуватись щодо посадових осіб митної служби лише у тій частині, що не урегульовані спеціальним митним законодавством, у тому числі і нормами Дисциплінарного статуту митної служби України В преамбулі Дисциплінарного статуту митної служби України зазначено, що цей Статут визначає суть службової дисципліни, права та обов'язки посадових осіб митної служби України, яким присвоєно спеціальні звання, у тому числі керівників митних органів, спеціалізованих митних установ та організацій, щодо забезпечення та додержання дисципліни, а також види та порядок застосування заохочень і дисциплінарних стягнень. Регулювання правового становища державних службовців, що працюють у митних органах, здійснюється з урахуванням вимог Закону України «Про державну службу».

Таким чином, в частині регулювання правового становища державних службовців при застосуванні положень Дисциплінарного статуту митної служби України вимоги Закону України «Про державну службу» враховуються, але здійснюється таке регулювання за нормами спеціальних законів, зокрема, Дисциплінарного статуту митної служби України, що спростовує доводи відповідачів в апеляційних скаргах щодо того, що в законодавстві України у випадку припинення посадовцем державної служби відсутня вимога щодо обов'язкового проведення службового розслідування.

Крім того, як вбачається із матеріалів справи позивачем 03.09.12 року надано до Київської регіональної митниці заяву разом із постановою Центральної виборчої комісії №322 від 13.08.12 р. та посвідчення кандидата у народні депутати України №КД-3687 щодо надання йому неоплачуваної відпустки в зв'язку з балотуванням позивача до Верховної ради України. Вищевказана заява разом із копіями документів отримана відповідачем 03.09.12 р. про що свідчить відмітка канцелярії Київської регіональної митниці.

Частиною 2 статті 73 Закону України «Про вибори народних депутатів України передбачено, що Кандидат у депутати під час виборчого процесу не може бути звільнений з роботи з ініціативи власника підприємства, установи, організації або уповноваженого ним органу, командира військової частини (формування). Кандидат у депутати без його згоди не може бути переведений на іншу роботу, направлений у відрядження, а також призваний на військову або альтернативну (невійськову)службу, навчальні (перевірні) та спеціальні збори військовозобов'язаних.

Також, відповідно до ст. 47 Кодексу законів про працю України власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу. У разі звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу він зобов'язаний також у день звільнення видати йому копію наказу про звільнення з роботи. В інших випадках звільнення копія наказу видається на вимогу працівника.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, доказів щодо видачі позивачу копії наказу про звільнення та належно оформленої трудової книжки відповідачами до суду не надано.

Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку про протиправність наказу Державної митної служби України про звільнення ОСОБА_2 від 04.09.12 року №1796-к.

Доводи відповідачів, викладені в апеляційних скаргах, вищевказані висновки суду не спростовують.

Разом з тим, колегія суддів не погоджується з висновком Окружного адміністративного суду м. Києва, що позовні вимоги щодо зобов'язання Голову Державної митної служби України видати наказ про поновлення позивача на посаді начальника митного поста «Західний» Київської регіональної митниці задоволенню не підлягають, оскільки прийняття наказу щодо поновлення на посаді входить до компетенції Державної митної служби України, виходячи з наступного.

У разі визнання судом неправомірними дій чи бездіяльності відповідача суд може зобов'язати його вчинити чи утриматися від вчинення певних дій у спосіб, визначений чинним законодавством, яким може бути захищено/відновлено порушене право.

Задовольняючи позовні вимоги про поновлення на публічній службі, суд повинен визнати протиправним рішення суб'єкта владних повноважень повністю або частково та скасувати акт індивідуальної дії повністю або ту його частину, яка стосується позивача, з моменту прийняття акта та обов'язково вказати дату, з якої особу поновлено на посаді.

При цьому, резолютивна частина рішення не повинна містити приписів, що прогнозують можливі порушення з боку відповідача та зобов'язання його до вчинення чи утримання від вчинення дій на майбутнє.

Вищенаведена позиція також наведена в Постанові Пленуму Вищого адміністративного суду від 20.05.2013 року № 7 «Про судове рішення в адміністративній справі».

Відповідно до ч.1, 2 ст. 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

У зв'язку із вищевикладеним колегія суддів дійшла до висновку про необхідність часткового задоволення апеляційної скарги представника позивача та зміни рішення суду першої інстанції в цій частині, шляхом поновлення ОСОБА_2 на посаді начальника митного посту «Західний» Київської регіональної митниці з 04.09.2012 року.

При цьому, поновлюючи позивача на посаді саме начальника митного посту «Західний» Київської регіональної митниці колегія суддів враховує, що відповідно до Наказу Державної митної служби від 05.11.2012 року № 608 «Про ліквідацію та створення митних постів у структурі Київської регіональної митниці» ліквідовано митні пости «Київ - Західний» та створено в межах встановленої граничної штатної чисельності та фонду оплати праці Київської регіональної митниці митний пост «Західний».

Як вбачається із змісту посадових інструкцій начальника митного поста «Західний» та начальника митного посту «Київ - Західний» Київської регіональної митниці, Положень про митні пости «Київ - західний» та «Західний» Київської регіональної митниці, митний пост «Західний», в тому числі начальник митного посту, виконує ті ж самі функції, що і митний пост «Київ - Західний», що було також підтверджено представником відповідачів в судовому засіданні суду апеляційної інстанції.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 201, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційні скарги Державної митної служби України, Київської регіональної митниці - залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 - задовольнити частково.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 грудня 2012 року - змінити.

Абзац 4 резолютивної частини постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 грудня 2012 року викласти в наступній редакції:

«Поновити ОСОБА_2 на посаді начальника митного посту «Західний» Київської регіональної митниці» з 04.09.2012 року.

В решті постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 грудня 2012 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст постанови виготовлено 26 липня 2013 року.

Головуючий суддя: Н.В. Безименна

Судді: Л.В. Бєлова

М.С. Міщук

Головуючий суддя Безименна Н.В.

Судді: Бєлова Л.В.

Міщук М.С.