Ухвала

від 09.01.2013 по справі 5016/2468/2011(16/199)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

09.01.13Справа № 5016/2468/2011(16/199)

Миколаїв

За скаргою Боржника: Товариство з обмеженою відповідальністю "Алекс-Авто Транс"(54018, Миколаївська обл., м. Миколаїв, вул. 28 Армії, 2-Б, кв. 8; нова адреса: 73036, м. Херсон, вул. Перекопська, 175, оф. 201 ), ЄДРПОУ 34318812

до органу ДВС : Відділу примусового виконання рішень Головного управління юстиції у Миколаївської області (54020, м. Миколаїв, вул. Декабрнистів, 41/23, оф. 800)

Стягувач: Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк"(01133, м. Київ, вул. Щорса, 36-б, поштова адреса: 04080, м. Київ, вул. Фрунзе, 39), ЄДРПОУ 34047020.

про: - визнання постанови щодо заходів примусового стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Алекс-Авто Транс" виконавчого збору (постанову про стягнення з боржника виконавчого збору), як заходу примусового стягнення, винесену 03.08.2012 року державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління ДВС Головного управління юстиції у Миколаївській області Кравчуком Андрієм Олександровичем у межах виконавчого провадження № 29010865 у зв'язку з відсутністю необхідності та укладенням мирової угоди із стягувачем

Суддя Фролов В.Д.

Представники сторін:

Від Стягувача: не з`явився,

Від Боржника: Іванова Т.В., довіреність №7 від 03.12.2012р.;

Вавілов А.Є., довіреність №3 від 20.12.2012р.;

Від органа ДВС: Кравчук А.О., довіреність б/н від 30.07.2012р.

СУТЬ СКАРГИ :

Оскарження дій державного виконавця по примусовому виконанню рішення госпо-дарського суду Миколаївської області від 05.08.2011 року по справі № 5016/2468/2011 (16/199), на підставі виданого 17.08.2011 року наказу.

Представник Стягувача в судове засідання не з'явився, проти скарги в усній формі заперечує.

Орган ДВС свого представника в судове засідання направив, письмові пояснення по суті скарги подав, проти скарги заперечує.

Розглянувши матеріали скарги та справи, заслухавши пояснення представників Борж-ника та органу ДВС, господарський суд встановив.

Рішенням від 05.08.2011 року господарський суд Миколаївської області по справі № 5016/2468/2011 (16/199) стягнув з Товариства з обмеженою відповідальністю "Алекс-Авто Транс" на користь Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" заборгованості за кредитом 69763,14 дол. США, що в гривневому еквіваленті дорівнює 556068,04грн.; суму заборгованості по процентам за користування кредитом -40467,92 дол. США, що в гривневому еквіваленті дорівнює 322561,70грн.; суму пені за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом та процентами - 8035,17 дол. США, що в гривневому еквіваленті складає 64046,73грн.; заборгованості по комісії - 24,74грн.; пеню за несвоєчасне погашення заборгованості по комісії 0,95грн.; державне мито в сумі 9427,02 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн., а всього 942702 грн. 16 коп.

17.08.2011 року стягувачеві був виданий відповідний наказ.

24.12.2012 року до господарського суду надійшла скарга Боржника на дії державного виконавця по примусовому виконанню наказу № 5016/2468/2011 (16/199), виданого господарським судом Миколаївської області 17.08.2011 року, в якої він просить:

- визнати неправомірними дії державного виконавця Кравчука А.О. відділу примусового виконання рішень управління ДВС Головного управління юстиції у Миколаївській області щодо винесення постанови від 03.08.2012 р. про стягнення з боржника виконавчого збору у сумі 95236,51 грн.

- визнати постанову щодо заходів примусового стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Алекс-Авто-Транс" виконавчого збору (постанову про стягнення з боржника виконавчого збору), як заходу примусового стягнення, винесену 03.08.2012 року державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління ДВС Головного управління юстиції у Миколаївській області Кравчуком Андрієм Олександровичем у межах виконавчого провадження № 29010865 у зв'язку з відсутністю необхідності та укладенням мирової угоди із стягувачем.

09.01.2013 р. на адресу суду надійшла скарга, якою заявник уточнив заяву від 24.12.2012 р. та просить визнати постанову щодо заходів примусового стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Алекс-Авто-Транс" виконавчого збору (постанову про стягнення з боржника виконавчого збору), як заходу примусового стягнення, винесену 03.08.2012 року державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління ДВС Головного управління юстиції у Миколаївській області Кравчуком Андрієм Олександровичем у межах виконавчого провадження № 29010865 у зв'язку з відсутністю необхідності та укладенням мирової угоди із стягувачем.

В обґрунтування скарги Боржник посилається на п.п. 4.14, 4.16.1 Інструкції "Про проведення виконавчих дій" № 74/5 від 15.12.99 року, ст.ст.17, 25, 27, 32 Закону України "Про виконавче провадження", ст.121-2 ГПК України.

Орган ДВС в поясненнях та його представник в судовому засіданні проти скарги запе-речують, мотивуючи це тим, що постанова про стягнення з боржника виконавчого збору є процесуальним документом, що закріплює обов'язок боржника сплатити певні кошти на користь держави за невиконання рішення суду. Боржником не було здійснено вчасне та повне виконання рішення у семиденний строк, встановлений державним виконавцем для добровільного виконання.

Крім того, Інструкція про проведення виконавчих дій, затверджена наказом Міністерства юстиції України N 74/5 від 15.12.99 року, втратила чинність і тому на момент прийняття оскаржуваної постанови про стягнення виконавчого збору від 03.08.2012р. не могла бути застосована.

Орган ДВС просить припинити розгляд скарги, у зв'язку з тим, що вона не підлягає розгляду господарським судом Миколаївської області.

Докази в обґрунтування своїх заперечень ( документи виконавчого провадження) орган ДВС господарському суду надав.

Представник скаржника у судове засідання з`явився, на задоволенні скарги наполягає.

Стягувач свого представника в судове засідання не направив, письмове пояснення по суті скарги не надав, хоча був повідомлений про час і місце розгляду скарги належним чи-ном.

Орган ДВС свого представника в судове засідання направив, письмове пояснення по суті скарги (відзив) надав, проти скарги заперечує.

Дослідивши матеріали скарги і справи господарський суд дійшов до таких висновків.

Як зазначено в скарзі 02.07.2012 року постановою про передачу матеріалів виконавчого провадження № 11-59/5/68, виданої 26.06.12 року виконуючий обов`язки начальника управління ДВС Головного управління юстиції у Миколаївській області Романчуком С.М. виконавче провадження № 29010865 з виконання наказу Господарського суду Миколаївської області № 5016/2468/2011(16/199) передано для виконання з Ленінського відділу ДВС Миколаївського міського управління юстиції до відділу примусового виконання рішень управління ДВС Головного управління юстиції у Миколаївській області. Втім, про передачу матеріалів виконавчого провадження боржника не повідомило.

03.08.2012 року державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління ДВС Головного управління юстиції у Миколаївській області Кравчуком Андрієм Олександровичем у межах виконавчого провадження № 29010865 винесено постанову про стягнення з боржника ТОВ "Алекс-Авто-Транс" виконавчого збору у розмірі 95236,51 грн.

Представник органу ДВС проти скарги заперечують посилаючись на те, що Постанова про стягнення виконавчого збору 07.08.2012р. направлено на адресу боржника, яка зазначена у виконавчому документі, а саме: м. Миколаїв, вул. 28 Армії, 2Б, кв. 8, рекомендованою кореспонденцією, що підтверджується Реєстром на відправлення рекомендованої кореспонденції.

Вищенаведене заперечення проти скарги представника органу ДВС необґрунтовано, а саме.

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконавче провадження", примусове виконання рішень державною виконавчою службою здійснюється на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом. Відповідно до цього Закону, державною виконавчою службою підлягають виконанню такі виконавчі документи, зокрема, як накази суду.

Згідно ст. 32 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції, що набула чинності з 09.03.2011 року, чинній на момент відкриття виконавчого провадження з виконання наказу у цій справі), визначено наступний перелік заходів примусового виконання рішення: 1) звернення стягнення на майно боржника; 2) звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу певних предметів, зазначених у рішенні; 4) інші заходи, передбачені рішенням.

Згідно ст. 25, ч.3 ст. 27 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції, що набула чинності з 09.03.2011 року) нарахування виконавчого збору пов'язано із початком примусового виконання рішення шляхом застосування певних заходів примусового виконання судового рішення, визначених ст.32 Закону України "Про виконавче провадження".

Органом ДВС у розумінні ст. 33, 34 ГПК України не надано будь-яких доказів примусового виконання судового наказу визначених ст.32 Закону, зокрема, звернення стягнення на майно або грошові кошти боржника, тощо.

Отже, примусове стягнення в порядку, передбаченому Законом України "Про виконавче провадження" та Інструкцією про проведення виконавчих дій, станом на 03.08.2012 року не відбувалось, а тому підстави для винесення державним виконавцем постанови про стягнення 10 % виконавчого збору відсутні.

Відповідно до ст.25 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець у 3-денний строк з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. В постанові державний виконавець встановлює строк для добровільного виконання рішення, який не може перевищувати семи днів, а рішень про примусове виселення - п'ятнадцяти днів та попереджає боржника про примусове виконання рішення після закінчення встановленого строку зі стягненням з нього виконавчого збору і витрат, пов'язаних з провадженням виконавчих дій, передбачених цим Законом.

Пунктом 3.7.1 Інструкції з організації примусового виконання рішень N 512/5, затвердженої 02.04.2012 року наказом Міністерства юстиції України передбачено, що постанова про стягнення виконавчого збору виноситься при першому надходженні виконавчого документа державному виконавцю на наступний день після завершення строку, наданого боржнику для самостійного виконання рішення. У постанові про стягнення виконавчого збору визначається розмір виконавчого збору, що підлягає стягненню, зазначений у частині першій статті 28 Закону. Примусове стягнення виконавчого збору здійснюється відповідно до вимог Закону.

Зазначене державним виконавцем не було виконано, таким чином державний виконавець керувався нормами п.4.14, п.4.16.1 Інструкції "Про проведення виконавчих дій", затвердженої наказом Міністерства юстиції України №74/5 від 15.12.1999 року (в редакції чинній на час винесення постанови про відкриття виконавчого провадження), якою передбачено, що виконавчий збір стягується у розмірі 10% від фактично стягненої суми. За вказаними нормами законодавства - державний виконавець виносить постанову про стягнення виконавчого збору у разі фактичного стягнення боргу.

Проте, станом на 03.08.2012 року державним виконавцем не було стягнуто будь-яку суму, а за таких обставин у органу державної виконавчої служби відсутні правові підстави прийняття 03.08.2012 року постанови про стягнення з боржника виконавчого збору.

Щодо твердження органу ДВС стосовно не підсудності скарги ТОВ "Алекс-Авто-Транс" господарському суду Миколаївської області, слід зазначити наступне.

Постановою Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» № 9 від 17.10.2012 року скарги на дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів розглядає виключно місцевий господарський суд, яким відповідну справу розглянуто у першій інстанції, тобто той господарський суд, що видав виконавчий документ (наказ чи ухвалу), незалежно від того, якою саме особою подано скаргу, і в тому ж складі суду (якщо цьому не перешкоджають об'єктивні обставини, як-от звільнення судді, його захворювання, перебування у відпустці тощо).

Оскільки прийняття органами Державної виконавчої служби, їх посадовими особами будь-яких рішень (постанов тощо) в процесі здійснення виконання судових рішень господарських судів підпадає в розумінні статті 121-2 ГПК під ознаки дій цих органів та осіб, то відповідні рішення також підлягають оскарженню до названих судів.

Відповідно до ст. 121-2 саме до господарських судів оскаржуються й дії (бездіяльність) органів Державної виконавчої служби під час виконання рішень третейських судів, якщо виконавчі документи на примусове виконання таких рішень видано господарськими судами.

Також, слід зазначити, що зміна стягувача за виконавчим провадженням проводилась судом після того, як була винесена постанова про виконавчий збір, тобто постанову винесено у відсутності належного стягувача.

Крім того, між сторонами виконавчого провадження 13.12.2012 р. підписана мирова угода, яка ухвалою господарського суду Миколаївської області 19.12.2012 р. затверджена, та виконавче провадження припинено.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що доводи скаржника є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

На підставі викладеного , керуючись ст.ст. 86, 121-2 ГПК України, Законом України „Про виконавче провадження", господарський суд

У Х В А Л И В :

1. Скаргу задовольнити повністю.

2. Визнати постанову щодо заходів примусового стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Алекс-Авто Транс" виконавчого збору (постанову про стягнення з боржника виконавчого збору), як заходу примусового стягнення, винесену 03.08.2012 року державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління ДВС Головного управління юстиції у Миколаївській області Кравчуком Андрієм Олександровичем у межах виконавчого провадження № 29010865 - недійсною.

Суддя В.Д.Фролов