Постанова

від 20.01.2009 по справі 5/511-05

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ 

СУД  УКРАЇНИ 

 ПОСТАНОВА         

ІМЕНЕМ

УКРАЇНИ         

 20 січня 2009 р.                                                                                   

№ 5/511-05 

Вищий господарський суд України у

складі: суддя Селіваненко В.П. -головуючий, судді Бенедисюк

І.М. і Львов Б.Ю.

розглянувши касаційну скаргу

товариства з обмеженою відповідальністю “Буринський цегельний завод”, м.

Бровари Київської області (далі -Завод)

на ухвалу

Харківського апеляційного господарського суду від 05.09.2008

зі справи

№ 5/511-05

за позовом

товариства з обмеженою відповідальністю “Стіол”, м. Київ, в особі голови

ліквідаційної комісії Мальсагова С.С., м. Київ (далі -ТОВ “Стіол” )

до

Заводу

про

визнання недійсним статуту в частині внесених змін і доповнень,

треті особи, які не заявляють

самостійних вимог на предмет спору, - Управління економіки Буринської

районної державної адміністрації,                  м. Буринь Сумської

області  (далі -Управління економіки);

ОСОБА_1, м. Буринь Сумської області

(далі -ОСОБА_1);

ОСОБА_2, м. Київ (далі -ОСОБА_2);

ОСОБА_3, м. Київ (далі -ОСОБА_3).

Судове засідання проведено за

участю:

представника Заводу  Сердюка Б.В.;

ОСОБА_2 (особисто).

За результатами розгляду касаційної

скарги Вищий господарський суд України

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду

Сумської області від 04.08.2008 позовні вимоги задоволено частково: визнано

недійсним статут Заводу в частині внесених до нього змін та доповнень згідно з

протоколом загальних зборів акціонерів від 04.12.2002 № 2 стосовно

перерозподілу часток у статутному фонді Заводу; з Заводу стягнуто на користь

ТОВ “Стіол” суму судових витрат у справі; в інший частині позовних вимог

провадження у справі припинено.

Ухвалою Харківського апеляційного

господарського суду від 05.09.2008 (колегія суддів у складі: Олійник В.Ф.

-головуючий, судді     Гончар Т.В. і Пуль

О.А.): залишено без задоволення клопотання Заводу про відновлення пропущеного

процесуального строку на подання апеляційної скарги на зазначене рішення

місцевого господарського суду; апеляційну скаргу з доданими до неї документами

повернуто Заводу. У винесенні зазначеної ухвали суд виходив з відсутності

підстав для відновлення пропущеного процесуального строку і вказав також, що

“клопотання (про відновлення строку) та скарга підписані особою, яка вважає

себе директором товариства (Заводу), але не зазначає своє прізвище”.

У касаційній скарзі до Вищого

господарського суду України Завод просить скасувати оскаржувану ухвалу

апеляційної інстанції з даної справи і “покласти судові витрати за розгляд

справи у Вищому господарському суді України на ТОВ “Стіол”. Скаргу мотивовано

винесенням зазначеної ухвали з порушенням та неправильним застосуванням норм

матеріального і процесуального права.

Відзиви на касаційну скаргу не

надходили.

Учасників судового процесу

відповідно до статті 1114 Господарського процесуального кодексу

України (далі - ГПК України) належним чином повідомлено про час і місце

розгляду касаційної скарги.

Представники ТОВ “Стіол”, ОСОБА_1,

ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилися.

Перевіривши правильність

застосування апеляційною інстанцією норм процесуального права, Вищий

господарський суд України дійшов висновку про наявність підстав для задоволення

апеляційної скарги з огляду на таке.

У винесенні оскаржуваної ухвали суд

апеляційної інстанції зазначив, зокрема, що:

- в обґрунтування клопотання Завод

посилався на те, що його не було викликано судом як сторону зі справи у судове

засідання місцевого господарського суду, яке відбулося 04.08.2008, та йому не

було надіслано рішення, яке оскаржується. Проте відповідно до матеріалів справи

28.07.2008 сторонам у справі було надіслано ухвалу від 25.07.2008 про

поновлення провадження в даній справі та призначення її до розгляду на

04.08.2008; копію цієї ухвали разом з копією висновку судового експерта

надіслано сторонам і третім особам у справі, про що свідчить штемпель місцевого

господарського суду на зворотному боці відповідного судового акта;

- крім того, як указувалося,

апеляційна скарга та назване клопотання “підписані особою, яка вважає себе

директором товариства, але не зазначає своє прізвище”.

Відповідно до пункту 1 частини

першої статті 97 ГПК України апеляційна скарга не приймається до розгляду і

повертається судом, якщо апеляційна скарга підписана особою, яка не має права

її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено.

З наданих скаржником до Вищого

господарського суду України матеріалів апеляційної скарги вбачається, що ця

скарга подавалася в двох примірниках, перший з яких дійсно не містив прізвища

особи, яка її підписала, але в другому зазначено прізвище директора ТОВ

“Буринський цегельний завод” -Р.Є. Кужель, причому обидва примірники мали й

відтиск печатки Заводу.

До того ж у разі сумнівів у

наявності в особи, яка підписала апеляційну скаргу, відповідних повноважень,

апеляційний господарський суд міг після прийняття цієї скарги до провадження

витребувати у скаржника належні докази на підтвердження таких повноважень.

Згідно з частиною першою статті 53

ГПК України господарський суд, зокрема, за заявою сторони чи з своєї ініціативи

може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку

поважною і відновити пропущений строк.

Скаржником на вимогу Вищого

господарського суду України подано копії (а в судовому засіданні у розгляді

касаційної скарги -і оригінали, долучені до матеріалів справи):

- конверта, в якому ним одержано

рішення господарського суду Сумської області від 04.08.2008 з даної справи;

- довідки Центру поштового зв'язку

№ 9 Київської обласної дирекції Українського державного підприємства поштового

зв'язку “Укрпошта” від 12.01.2008 № 5.

З цих матеріалів та з матеріалів

справи вбачається, що згадане судове рішення було підписано суддею (повний

текст) 05.08.2008, надіслане представникові Заводу 11.08.2008 та одержане

зазначеним представником 16.08.2008.

За приписом частини першої статті

93 ГПК України апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня прийняття

рішення місцевим господарським судом, а у разі якщо у судовому засіданні було

оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення - з дня підписання

рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Отже, строк подання апеляційної

скарги на рішення господарського суду Сумської області від 04.08.2008

закінчився 15.08.2008, і одержання цього рішення скаржником 16.08.2008 було

поважною причиною пропуску відповідного процесуального строку та підставою для

його відновлення. Суд апеляційної інстанції у винесенні оскаржуваної ухвали

зазначених обставин не дослідив.

Таким чином, апеляційний

господарський суд, виносячи ухвалу від 05.09.2008 з даної справи, припустився

неправильного застосування норм процесуального права -частини першої статті 53,

статті 93 ГПК України, в зв'язку з чим зазначена ухвала підлягає скасуванню,

пропущений строк -відновленню, а справа -передачі на розгляд Харківського

апеляційного господарського суду.

Сплачене Заводом державне мито з

касаційної скарги в сумі 42, 50 грн. підлягає поверненню з державного бюджету

України, оскільки касаційна скарга на ухвалу господарського суду не підлягає

оплаті державним митом.

Керуючись статтями 1119

-11111 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу товариства з

обмеженою відповідальністю “Буринський цегельний завод” задовольнити.

2. Ухвалу Харківського апеляційного

господарського суду від 05.09.2008 зі справи № 5/511-05 скасувати.

3. Відновити товариству з обмеженою

відповідальністю “Буринський цегельний завод” строк подання апеляційної скарги

на рішення господарського суду Сумської області від 04.08.2008 зі справи №

5/511-05.

4. Справу № 5/511-05  передати на розгляд Харківського апеляційного

господарського суду.

5. Повернути товариству з обмеженою

відповідальністю “Буринський цегельний завод” з державного бюджету України

сплачене з касаційної скарги державне мито в сумі 42, 50 грн.

Видачу відповідної довідки доручити

господарському суду Сумської області.

Суддя                                                                                             

В. Селіваненко

Суддя                                                            

                                 І. Бенедисюк

Суддя                                                                                             

Б. Львов