Постанова

від 20.12.2012 по справі 2а/2370/4035/2012

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Черкаси

20 грудня 2012 року Справа № 2а/2370/4035/2012

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді -Орленко В.І.,

при секретарі -Яремич В.І.,

за участю представника позивача товариства з обмеженою відповідальністю «Аграр Технік Центр-Жашків» Тимошенка А.С. -за довіреністю від 20.12.2012 р., довіреністю від 19.10.2012 р.,

представника відповідача Уманської об'єднаної державної податкової інспекції Черкаської області Державної податкової служби Кілієвича О.А. -за довіреністю від 15.03.2012 р. № 400/10-033,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Аграр Технік Центр-Жашків» до Уманської об'єднаної державної податкової інспекції Черкаської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій,

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом звернулось товариство з обмеженою відповідальністю «Аграр Технік Центр-Жашків», в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення Уманської об'єднаної державної податкової інспекції Черкаської області Державної податкової служби про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000012200 від 12.10.2012 р.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю, обґрунтовуючи їх тим, що спірне рішення про застосування штрафних (фінансових ) санкцій прийняте на підставі акта позапланової виїзної перевірки позивача від 28.09.2012 р. №328/22-01/35643405, яким встановлено порушення, зокрема, статті 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»від 23.09.1994 р. № 185/94-ВР в частині порушення термінів надходження товару по імпорту.

Представник позивача зазначив, що рішення про застосування штрафних (фінансових ) санкцій від 12.10.2012 р. № 0000012200 є незаконним, необґрунтованим, та підлягає скасуванню з наступних підстав. По-перше, відповідачем неправильно здійснений розрахунок пені за порушення термінів надходження товару по імпорту, так як моментом вчинення імпортної операції, зокрема, моментом поставки товару за такою операцією, для застосування статей 2 , 4 Закону № 185/94-ВР, є момент фактичного перетину імпортованим товаром митного кордону України, а не дата завершення митного оформлення вантажно-митної декларації, як вважає відповідач. По-друге, відповідачем неправомірно нараховано пеню за період з 01.07.2009 до 01.01.2011 р., оскільки сплинув строк застосування адміністративно-господарських санкцій, передбачений частиною 1 ст. 250 Господарського кодексу України. По-третє, укладаючи договори поставки сільськогосподарської техніки, позивач діяв до 30.09.2010 р. за договором доручення № 038 від 20.05.2008 р. від імені і за рахунок іноземного підприємства «Агро-Вільд Україна», після 30.09.2010 р. за договором комісії № 01/09т від 30.09.2010 р. від свого імені, за дорученням, за рахунок та в інтересах Комітента іноземного підприємства «Агро-Вільд Україна», а відтак не був суб'єктом відповідальності за ст. 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»від 23.09.1994р. № 185/94-ВР.

Представник відповідача заперечував проти задоволення позову, мотивуючи це тим, що відповідно до ст. 1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність»моментом здійснення імпорту є момент перетину товаром саме митного кордону України, а не момент фактичного перетину кордону. Дата поставки - це дата закінчення митного оформлення вантажно-митної декларації, коли товар надходить у вільний обіг, а тому вантажно-митна декларація є єдиним документом, що підтверджує здійснення поставки на митну територію України.

Також представник відповідача стверджує, що згідно з Додатком до оскаржуваного рішення, позивачеві нараховано пеню за контрактами від 29.03.2011 р. № 29_03 ATZ, від 20.01.2011 р. № 20_01, від 24.01.2011 р. № 24_01, від 24.01.2011 р. № 24_01/01, від 11.04.2011р. № 11_04. Оскільки порушення термінів поставки товару допущено вже після 01.01.2011 р., адмінстративно-господарські санкції застосовані у межах 1095-денного строку застосування таких санкцій, передбаченого частиною 2 ст. 250 Господарського кодексу України. Пеня, нарахована згідно з податковими повідомленнями-рішеннями, прийнятими на підставі актів перевірок від 27.04.2011 р. № 506/23-01/35643405, від 14.06.2011 р. № 554/22-01/35643405, від 17.05.2012 р. № 137/22-01/35643405, на загальну суму 252 236 грн. 35 коп. на час проведення перевірки повністю сплачена до бюджету, а відтак не є предметом даного спору.

Представник відповідача зазначає, що позивач є суб'єктом відповідальності відповідно до статті 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»від 23.09.1994 р. № 185/94-ВР , оскільки з 30.09.2010 р. діяв від свого імені, за дорученням, за рахунок та в інтересах Комітента -підприємства «Агро-Вільд Україна»та відображав господарські операції в своєму бухгалтерському обліку.

Заслухавши пояснення та доводи представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю «Аграр Технік Центр-Жашків»зареєстроване Жашківською районною державною адміністрацією 05.02.2008 р., ідентифікаційний код 35643405 (витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 22.10.2012 р.); взято на податковий облік державною податковою інспекцією у Жашківському районі 07.02.2008 р. за № 1267; свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість від 30.04.2008 р. №100114293, видане державною податковою адміністрацією у Жашківському районі, індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість 356434023110.

30.09.2010 року між іноземним підприємством «Агро-Вільд Україна»(Комітент) та товариством з обмеженою відповідальністю «Аграр Технік Центр-Жашків» (Комісіонер) укладено договір № 01/09т комісії на купівлю майна, згідно з яким Комітент доручає, а Комісіонер приймає на себе зобов'язання за винагороду, від свого імені, за дорученням, за рахунок та в інтересах Комітента укладати угоди щодо купівлі майна на умовах, найбільш вигідних для Комітента. Згідно з пунктом 9.1. договору комісії (із змінами і доповненнями) даний договір вступає в силу з момента підписання і діє до 30.09.2013 р.

На виконання укладених договорів доручення та комісії в період з лютого 2010 року по квітень 2011 року, позивачем було укладено контракти з нерезидентами (юридичними особами Німеччини) на придбання (імпорт) сільськогосподарської техніки, за якими передбачалось, що відвантаження предмета поставки здійснюється протягом 2-х тижнів після підписання договору (&3 «Строки поставки»Договорів купівлі-продажу). Загальна вартість договору розумілася на умовах EXW (INKOTERMS -2000).

В судовому засіданні з'ясовано, що з 10.09.2012 по 21.09.2012 посадовими особами Уманської об'єднаної державної податкової інспекції Черкаської області Державної податкової служби проведено позапланову виїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «Аграр Технік Центр-Жашків»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2009 по 30.06.2012, за результатами якої складено акт від 28.09.2012 р. № 328/22-01/35643405 (далі по тексту -акт перевірки).

Перевіркою проведення розрахунків при здійсненні імпортних операцій встановлено, зокрема, порушення статті 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»від 23.09.1994 р. № 185/94-ВР в частині порушення термінів надходження товару по імпорту, а саме:

- на виконання вимог контракту від 29.03.2010 р. № 29_03ATZ, укладеного з фірмою «Agrarprodukte Falkenberg GmbH»(Німеччина), позивачем перераховано відповідно до платіжного доручення від 31.03.2011 р. № 220 на придбання сільськогосподарської техніки 62 500,00 євро. В звязку з неможливістю виконання умов контракту нерезидент повернув кошти 29.12.2011 р., або на 273 день з дати здійснення попередньої оплати, тобто з порушенням законодавчо встановленого терміну на 93 дні;

- на виконання вимог контракту від 20.01.2011 р. № 20_01, укладеного з фірмою «Agrarprodukte Falkenberg GmbH»(Німеччина), позивачем перераховано відповідно до платіжного доручення від 28.01.2011 р. № 167 кошти в сумі 10 500,00 євро на придбання сідельного напівпричіпа. Сільськогосподарська техніка (код товару 8716310000) надійшла згідно ВМД від 28.10.2011 р. № 303165, або на 273 день з дати здійснення попередньої оплати, тобто з порушенням законодавчо встановленого терміну на 93 дні;

- на виконання умов контракту від 24.01.2011 р. № 24_01, укладеного з фірмою LONGOTRUCKS GMBH (Німеччина), позивачем перераховано відповідно до платіжного доручення від 28.01.2011 р. № 168 кошти в сумі 24 000,00 євро на придбання тягача сідельного. Сільськогосподарська техніка (код товару 8701209000) надійшла згідно ВМД від 28.12.2011 р. № 303768, або на 334 день з дати здійснення попередньої оплати, тобто з порушенням законодавчо встановленого терміну на 154 дні;

- на виконання умов контракту від 24.01.2011 р. № 24_01/1, укладеного з фірмою LONGOTRUCKS GMBH (Німеччина), позивачем перераховано відповідно до платіжного доручення від 28.01.2011 р. № 168 кошти в сумі 27 000,00 євро на придбання тягача сідельного. Сільськогосподарська техніка надійшла згідно ВМД від 26.12.2011 р. № 303742, або на 332 день з дати здійснення попередньої оплати, тобто з порушенням законодавчо встановленого терміну на 152 дні;

- на виконання умов контракту від 11.04.2011 р. № 11_04, укладеного з фірмою NBC-Trucks GmbH (Німеччина), позивачем перераховано відповідно до платіжного доручення від 15.04.2011 р. № 259 кошти в сумі 18 400,00 євро на придбання тягача сідельного. Сільськогосподарська техніка надійшла згідно ВМД від 07.02.2012р. № 310048, або на 298 день з дати здійснення попередньої оплати, тобто з порушенням законодавчо встановленого терміну на 118 днів.

На підставі акту перевірки, згідно із ст. 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»відповідачем прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000012200 від 12.10.2012 р., яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції за порушення термінів розрахунів у сфері зовнішньоекономічної діяльності у розмірі 563 117 грн. 81 коп.

Вирішуючи спір, суд виходив з того, що відповідно до статті 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»від 23.09.1994 р. № 185/94 (в редакції від 20.01.2010 р.) (далі по тексту -Закон №185) імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.

Згідно із статтею 4 Закону № 185 (в редакції від 31.05.2007 р.) порушення резидентами строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

Під час судового розгляду справи встановлено, що висновки акту перевірки про порушення позивачем ст. 2 Закону № 185 і відповідно розрахунок фінансових (штрафних) санкцій (Додаток до акту) ґрунтується на тому, що датою поставки товару на територію Україну є дата оформлення вантажно-митної декларації. Відповідна правова позиція відповідача базується, зокрема, на нормах Інструкції про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті за експортними, імпортними операціями, затвердженої постановою Правління Національного банку України № 136 від 24.03.1999 року (в редакції від 22.08.2008р.), в силу вимог якої, здійснення поставки - це оформлення ВМД (у випадку ввезення продукції на територію України, якщо така продукція згідно із законодавством України підлягає митному оформленню) або виконання нерезидентом усіх зобов'язань щодо поставки, покладених на нього за договором (в інших випадках).

Суд не погоджується з такою правовою позицією відповідача, виходячи з наступного.

Позивач відповідно до Закону України від 16 квітня 1991 року № 959-XII «Про зовнішньоекономічну діяльність» (далі по тексту - Закон № 959-XII) є суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності, одним з видів якої згідно зі статтею 4 цього Закону є імпорт.

За змістом абзацу 14 ст. 1 Закону № 959-XII та абзацу другого підпункту 1.1 Інструкції про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями, затвердженої постановою Національного банку України від 24.03.1999 р. № 136 , імпортом є купівля українськими суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності в іноземних суб'єктів господарської діяльності товарів з ввезенням або без ввезення цих товарів на територію України, включаючи купівлю товарів, призначених для власного споживання установами та організаціями України, розташованими за її межами.

Імпортна операція у розумінні статті 2 Закону № 185/94-ВР передбачає здійснення суб'єктом господарювання імпорту.

При цьому моментом здійснення імпорту відповідно до абзацу 38 ст. 1 Закону № 959-XII є момент перетину товаром митного кордону України або переходу права власності на зазначений товар, що експортується чи імпортується, від продавця до покупця.

Поняття «момент перетину товаром митного кордону України» визначається також нормами Митного кодексу України.

Так, зокрема, пунктом 2 ч. 1 ст. 1 Митного кодексу України (в редакції від 11.07.2002 р.) встановлено, що ввезення товарів і транспортних засобів на митну територію України, вивезення товарів і транспортних засобів за межі митної території України - це сукупність дій, пов'язаних із переміщенням товарів і транспортних засобів через митний кордон України у відповідному напрямку.

Згідно з пунктом 23 ч. 1 ст. 1 Митного кодексу України (в редакції від 11.07.2002 р.) переміщення товарів через митний кордон України у вантажних відправленнях - переміщення товарів через митний кордон України при здійсненні експортно-імпортних операцій, а також інших операцій, пов'язаних із ввезенням товарів на митну територію України, вивезенням товарів за межі митної території України або переміщенням їх митною територією України транзитом. При переміщенні товарів через митний кордон України у вантажних відправленнях оформляється вантажна митна декларація.

Відповідно до ст. 5 Митного кодексу України (в редакції від 11.07.2002 р.) під митною територією розуміється територія України, зайнята сушею, територіальне море, внутрішні води і повітряний простір, а також штучні острови, установки і споруди, що створюються у виключній морській економічній зоні України, на які поширюється виключна юрисдикція України, становлять єдину митну територію України.

Статтею 6Митного кодексу України (в редакції від 23.09.2010 р.) межі митної території України є митним кордоном України. Митний кордон України збігається з державним кордоном України, за винятком меж території спеціальних митних зон та меж штучних островів, установок і споруд, створених у виключній (морській) економічній зоні України, на які поширюється виключна юрисдикція України. Межі території спеціальних митних зон та штучних островів, установок і споруд, створених у виключній (морській) економічній зоні України, на які поширюється виключна юрисдикція України, становлять митний кордон України.

За змістом ст. 43 Митного кодексу України у разі ввезення на митну територію України товарів і транспортних засобів, митний контроль розпочинається з моменту перетинання ними митного кордону України.

Відповідно до ст. 92 вказаного Кодексу, якщо митне оформлення товарів і транспортних засобів у повному обсязі відповідно до їх митного режиму здійснюється не в місці перетинання митного кордону, митному органу у пункті пропуску на митному кордоні України подаються транспортні, комерційні та інші супровідні документи, що містять відомості про товари і транспортні засоби, достатні для прийняття рішення про можливість їх пропуску через митний кордон України.

Отже, вирішальним є перетин митного кордону України, як умова здійснення імпорту.

Митне оформлення товарів, як наступна подія після перетину митного кордону, має інше правове значення.

Поняття «перетин товаром митного кордону України» та «пропуск через митний кордон України» не є тотожними, і обов'язковими для врахування при вирішенні питання визначення дати імпорту, оскільки за змістом частини 1 статті 27 Митного кодексу України товари, що переміщуються через митний кордон України, крім митного контролю можуть підлягати санітарно-епідеміологічному, ветеринарному, фітосанітарному, радіологічному, екологічному контролю та контролю за переміщенням культурних цінностей.

У відповідності з пунктами 2. 8 Положення про вантажну митну декларацію, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №574 від 09.06.1997 року , вантажна митна декларація (ВМД ) - це письмова заява встановленої форми, що подається митному органу на паперовому носії або як електронний документ (електронна ВМД ) і містить відомості про товари та транспортні засоби, які переміщуються через митний кордон України, митний режим, у який вони заявляються, а також іншу інформацію, необхідну для здійснення митного контролю, митного оформлення, митної статистики, нарахування та сплати податків, зборів та інших платежів. Оформлена ВМД є підтвердженням надання особі права на поміщення товарів та/або транспортних засобів у заявлений митний режим і прав та обов'язків зазначених у ВМД осіб щодо здійснення ними відповідних фінансових, господарських та інших операцій.

Таким чином, перебування під митним контролем товарів неможливе без їх фактичного ввезення в Україну, при цьому, первинним є фактичне переміщення товарів через митний кордон України, підставою для якого в режимі імпорту є наявність на вантаж товаросупровідного документа (CMR), проставлення на якому відбитка штампа «під митним контролем» з відповідною датою засвідчує факт і дату перетину митного кордону України.

Дані висновки кореспондуються з пп. 3.3 Інструкції про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями, затвердженої постановою Національного банку України від 24.03.1999 № 136 (в редакції від 22.08.2008 р.), відповідно до якого банк знімає з контролю операцію резидента в разі імпорту продукції з увезенням її на територію України, якщо така продукція згідно із законодавством України підлягає митному оформленню, на підставі ВМД (типу IM-40 «Імпорт», IM-41 «Реімпорт», IM-72 «Магазин безмитної торгівлі», IM-75 «Відмова на користь держави», IM-76 «Знищення або руйнування») та за наявності інформації про цю операцію в реєстрі ВМД, а в інших випадках - після пред'явлення резидентом документа, який згідно з умовами договору засвідчує здійснення нерезидентом поставки продукції, виконання робіт, надання послуг .

Відповідна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду України від 16.01.2012 р. № 21-412а11 та від 04.07.2011 р. № 21-136а11, які прийняті за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, а саме статей 1 , 2 Закону № 185/94-ВР , пунктів 2, 14, 23 статті 1 , статті 43 Митного кодексу України та статті 56 Закону України від 20 травня 1999 року № 679-XIV «Про Національний банк України» . Так, Верховний Суд України визначив, що моментом вчинення імпортної операції, зокрема, моментом поставки товару за такою операцією, для застосування статей 2 , 4 Закону № 185/94-ВР є момент фактичного перетину імпортованим товаром митного кордону України.

Відповідно до ст. 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, установлену законом.

Дослідивши міжнародні товарно-транспортні накладні CMR та вантажно-митні декларації, надані позивачем, суд дійшов висновку, що дата фактичного перетину митного кордону України не збігається з датою оформлення вантажної митної декларації, надходження товару на територію України за міжнародними договорами купівлі-продажу відбулося раніше ніж закінчилося митне оформлення вантажно-митної декларації.

За контрактом від 20.01.2011 р. № 20_01, укладеного з фірмою «Agrarprodukte Falkenberg GmbH»(Німеччина), попередня оплата в сумі 10 500 євро здійснена 28.01.2011 р. Граничний термін надходження товару по імпорту 27.07.2011 р. Сільськогосподарська техніка (танкер) надійшла на територію України 21.10.2011 р., що підтверджується відтиском штампу «Під митним контролем»Львівської митниці на міжнародній товарно-транспортній накладній CMR від 19.10.2011 р. (а.с. 168). Оформлення вантажно-митної декларації № 303165 завершено 28.10.2011 р. (а.с. 82).

За контрактом від 24.01.2011 р. № 24_01, укладеного з фірмою LONGOTRUCKS GMBH (Німеччина), попередня оплата в сумі 24 000 євро здійснена 28.01.2011 р. Граничний термін надходження товару по імпорту 27.07.2011 р. Сільськогосподарська техніка (МАН сідельний тягач) надійшла на територію України 21.10.2011 р., що підтверджується відтиском штампу «Під митним контролем»Львівської митниці на міжнародній товарно-транспортній накладній CMR від 19.10.2011 р. (а.с. 167). Оформлення вантажно-митної декларації № 303768 завершено 28.12.2011 р. (а.с. 81).

За контрактом від 24.01.2011 р. № 24_01/1, укладеного з фірмою LONGOTRUCKS GMBH (Німеччина), попередня оплата в сумі 27 000 євро здійснена 28.01.2011 р. Граничний термін надходження товару по імпорту 27.07.2011 р. Сільськогосподарська техніка (МАН сідельний тягач) надійшла на територію України 28.10.2011 р., що підтверджується відтиском штампу «Під митним контролем»Черкаської митниці на міжнародній товарно-транспортній накладній CMR від 19.10.2011 р. (а.с. 166). Оформлення вантажно-митної декларації № 303742 завершено 26.12.2011 р. (а.с. 80).

За контрактом від 11.04.2011 р. № 11_04, укладеного з фірмою NBC-Trucks GmbH (Німеччина), попередня оплата в сумі 18 400 євро здійснена 15.04.2011 р. Граничний термін надходження товару по імпорту 12.10.2011 р. Сільськогосподарська техніка (МАН сідельний тягач) надійшла на територію України 01.02.2012 р., що підтверджується відтиском штампу «Під митним контролем»Львівської митниці на міжнародній товарно-транспортній накладній CMR від 25.01.2012 р. (а.с. 165). Оформлення вантажно-митної декларації № 310048 завершено 07.02.2012 р. (а.с. 79).

Суд погоджується з висновками відповідача про те, що позивачем допущено порушення термінів розрахунків, встановлених статтею 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»від 23.09.1994 р. № 185/94-ВР . Проте з огляду на те, що датою поставки товару за імпортною операцією є саме дата фактичного перетину імпортованим товаром митного кордону України (а не дата оформлення вантажно-митної декларації), суд вважає, що податковим органом здійснено невірний розрахунок пені.

Щодо посилань позивача на те, що адміністративно-господарські санкції за порушення правил здійснення господарської діяльності застосовані після спливу законодавчо встановлено строку для їх застосування, суд зазначає, що з огляду на те, що порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності відбулося після 01.01.2011 року - пеня за дане правопорушення нарахована у межах строку застосування адміністративно-господарських санкцій, передбаченого частиною 2 ст. 250 Господарського кодексу України.

Твердження позивача про те, що, укладаючи міжнародні договори поставки сільськогосподарської техніки, з 30.09.2010 р. позивач діяв за договором комісії № 01/09т від 30.09.2010 р. в інтересах Комітента іноземного підприємства «Агро-Вільд Україна», а відтак не був суб'єктом відповідальності за ст. 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»від 23.09.1994р. № 185/94-ВР, суд вважає безпідставним, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 1011 Цивільного кодексу України за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов'язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента.

Стаття 1016 Цивільного кодексу України передбачає, що за договором, укладеним з третьою особою, комісіонер набуває права навіть тоді, коли комітент був названий у договорі або прийняв від третьої особи виконання договору. Комісіонер не відповідає перед комітентом за невиконання третьою особою договору, укладеного з нею за рахунок комітента, крім випадків, коли комісіонер був необачним при виборі цієї особи або поручився за виконання договору (делькредере). У разі порушення третьою особою договору, укладеного з нею комісіонером, комісіонер зобов'язаний негайно повідомити про це комітента, зібрати та забезпечити необхідні докази. Комітент має право вимагати від комісіонера відступлення права вимоги до цієї особи.

Аналіз вищевикладених правових норм дає підстави зробити висновок, що відповідальність, передбачена статтею 4 Закону № 185 за порушення термінів розрахунків, встановлених ст.ст. 1 і 2 Закону № 185, при виконанні договору комісії (за якими комісіонер здійснює купівлю товарів у нерезидента) покладається на сторону договору, яка набуває права і стає зобов'язаною за зовнішньоекономічним договором, укладеним з третьою особою, тобто комісіонера (позивача - у даній справі).

Згідно статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Кодексом адміністративного судочинства України (частина третя статті 2) передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Зважаючи на те, що відповідачем здійснений невірний розрахунок пені за порушення термінів розрахунків, встановлених ст.ст. 1 і 2 Закону № 185, з огляду на те, що розрахунок штрафних санкцій є виключною компетенцією податкового органу і суд не наділений правом розраховувати такі санкції, суд вважає за необхідне скасувати повністю оспорюване рішення відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 159, 160, 163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Уманської об'єднаної державної податкової інспекції Черкаської області Державної податкової служби про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000012200 від 12.10.2012 р.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Аграр Технік Центр-Жашків» 2 146 (дві тисячі сто сорок шість) грн. 00 коп. судового збору.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня проголошення постанови. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України , а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отриманнякопії постанови .

Суддя В.І. Орленко

Повний текст постанови виготовлений 24 грудня 2012 року.