ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 квітня 2014 року справа № 2а/2370/4035/2012
м. Черкаси
11 год. 24 хв.
Черкаський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Чубар Т.М.,
секретар - Шепель А.М.,
за участю представника позивача товариства з обмеженою відповідальністю «Аграр Технік Центр-Жашків» Бєляєва О.А. - за довіреністю від 14.01.2014р.,
представника відповідача Уманської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Черкаській області Зубенка С.М. - за довіреністю № 58 від 22.11.2013р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Аграр Технік Центр-Жашків» до Уманської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Черкаській області про визнання протиправним та скасування рішення,
ВСТАНОВИВ:
До Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом звернулось товариство з обмеженою відповідальністю «Аграр Технік Центр-Жашків», в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення Уманської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Черкаській області про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000012200 від 12.10.2012р.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю, обґрунтовуючи їх тим, що, по-перше, відповідачем неправильно здійснений розрахунок пені за порушення термінів надходження товару по імпорту, так як моментом вчинення імпортної операції, зокрема, моментом поставки товару за такою операцією, для застосування статей 2 , 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» № 185/94-ВР від 23.09.1994р. , є момент фактичного перетину імпортованим товаром митного кордону України, а не дата завершення митного оформлення вантажно-митної декларації, як вважає відповідач; по-друге, відповідачем неправомірно нараховано пеню за період з 01.07.2009 до 01.01.2011 р., оскільки сплинув строк застосування адміністративно-господарських санкцій, передбачений ч. 1 статті 250 Господарського кодексу України ; по-третє, укладаючи договори поставки сільськогосподарської техніки, позивач діяв до 30.09.2010р. за договором доручення № 038 від 20.05.2008р. від імені і за рахунок іноземного підприємства «Агро-Вільд Україна», після 30.09.2010р. за договором комісії № 01/09т від 30.09.2010р. від свого імені, за дорученням, за рахунок та в інтересах Комітента іноземного підприємства «Агро-Вільд Україна», а відтак не був суб'єктом відповідальності за статтею 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» № 185/94-ВР від 23.09.1994р.
Представник відповідача проти заявленого адміністративного позову заперечує, мотивуючи заперечення тим, що, по-перше, відповідно до статті 1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» моментом здійснення імпорту є момент перетину товаром саме митного кордону України, а не момент фактичного перетину кордону; дата поставки - це дата закінчення митного оформлення вантажно-митної декларації, коли товар надходить у вільний обіг, а тому вантажно-митна декларація є єдиним документом, що підтверджує здійснення поставки на митну територію України; по-друге, згідно з Додатком до оскаржуваного рішення, позивачеві нараховано пеню за контрактами № 29_03 ATZ від 29.03.2011р., № 20_01 від 20.01.2011р., № 24_01 від 24.01.2011р., № 24_01/01 від 24.01.2011р., № 11_04 від 11.04.2011р.; оскільки порушення термінів поставки товару допущено вже після 01.01.2011р., адмінстративно-господарські санкції застосовані у межах 1095-денного строку застосування таких санкцій, передбаченого ч. 2 статті 250 Господарського кодексу України ; і, по-третє, позивач є суб'єктом відповідальності відповідно до статті 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» № 185/94-ВР від 23.09.1994р., оскільки з 30.09.2010р. діяв від свого імені, за дорученням, за рахунок та в інтересах Комітента - підприємства «Агро-Вільд Україна»та відображав господарські операції в своєму бухгалтерському обліку.
Заслухавши пояснення та доводи представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що позивач - товариство з обмеженою відповідальністю «Аграр Технік Центр-Жашків» зареєстрований Жашківською районною державною адміністрацією 05.02.2008р., ідентифікаційний код 35643405 (витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 22.10.2012р.), та перебуває на обліку в органах доходів і зборів з 07.02.2008р. за № 1267; свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість № 100114293 від 30.04.2008р., індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість 356434023110.
30 вересня 2010 року між іноземним підприємством «Агро-Вільд Україна» (Комітент) та товариством з обмеженою відповідальністю «Аграр Технік Центр-Жашків» (Комісіонер) укладено договір № 01/09т комісії на купівлю майна, згідно з яким Комітент доручає, а Комісіонер приймає на себе зобов'язання за винагороду, від свого імені, за дорученням, за рахунок та в інтересах Комітента укладати угоди щодо купівлі майна на умовах, найбільш вигідних для Комітента. Згідно з п. 9.1. договору комісії (із змінами і доповненнями) даний договір вступає в силу з моменту підписання і діє до 30.09.2013р.
На виконання укладених договорів доручення та комісії в період з лютого 2010 року по квітень 2011 року, позивачем було укладено контракти з нерезидентами (юридичними особами Німеччини) на придбання (імпорт) сільськогосподарської техніки, за якими передбачалось, що відвантаження предмета поставки здійснюється протягом 2-х тижнів після підписання договору (&3 «Строки поставки» Договорів купівлі-продажу). Загальна вартість договору розумілася на умовах EXW (INKOTERMS-2000).
28 вересня 2012 року посадовими особами Уманської об'єднаної державної податкової інспекції Черкаської області Державної податкової служби, правонаступником якої є Уманська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Черкаській області, проведено позапланову виїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «Аграр Технік Центр-Жашків» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2009р. по 30.06.2012р., за результатами якої складено акт № 328/22-01/35643405 (далі по тексту - акт перевірки).
Перевіркою проведення розрахунків при здійсненні імпортних операцій встановлено, зокрема, порушення статті 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» № 185/94-ВР від 23.09.1994р. в частині порушення термінів надходження товару по імпорту, а саме:
- на виконання вимог контракту № 29_03ATZ від 29.03.2010р., укладеного з фірмою «Agrarprodukte Falkenberg GmbH» (Німеччина), позивачем перераховано відповідно до платіжного доручення № 220 від 31.03.2011р. на придбання сільськогосподарської техніки 62 500 євро. В зв'язку з неможливістю виконання умов контракту нерезидент повернув кошти 29.12.2011р., або на 273 день з дати здійснення попередньої оплати, тобто з порушенням законодавчо встановленого терміну на 93 дні;
- на виконання вимог контракту № 20_01 від 20.01.2011р., укладеного з фірмою «Agrarprodukte Falkenberg GmbH» (Німеччина), позивачем перераховано відповідно до платіжного доручення № 167 від 28.01.2011р. кошти в сумі 10 500 євро на придбання сідельного напівпричіпа. Сільськогосподарська техніка (код товару 8716310000) надійшла згідно ВМД № 303165 від 28.10.2011р., або на 273 день з дати здійснення попередньої оплати, тобто з порушенням законодавчо встановленого терміну на 93 дні;
- на виконання умов контракту № 24_01 від 24.01.2011р., укладеного з фірмою LONGOTRUCKS GMBH (Німеччина), позивачем перераховано відповідно до платіжного доручення № 168 від 28.01.2011р. кошти в сумі 24 000 євро на придбання тягача сідельного. Сільськогосподарська техніка (код товару 8701209000) надійшла згідно ВМД № 303768 від 28.12.2011р., або на 334 день з дати здійснення попередньої оплати, тобто з порушенням законодавчо встановленого терміну на 154 дні;
- на виконання умов контракту № 24_01/1 від 24.01.2011р., укладеного з фірмою LONGOTRUCKS GMBH (Німеччина), позивачем перераховано відповідно до платіжного доручення № 168 від 28.01.2011р. кошти в сумі 27 000 євро на придбання тягача сідельного. Сільськогосподарська техніка надійшла згідно ВМД № 303742 від 26.12.2011р., або на 332 день з дати здійснення попередньої оплати, тобто з порушенням законодавчо встановленого терміну на 152 дні;
- на виконання умов контракту № 11_04 від 11.04.2011р., укладеного з фірмою NBC-Trucks GmbH (Німеччина), позивачем перераховано відповідно до платіжного доручення № 259 від 15.04.2011р. кошти в сумі 18 400 євро на придбання тягача сідельного. Сільськогосподарська техніка надійшла згідно ВМД № 310048 від 07.02.2012р., або на 298 день з дати здійснення попередньої оплати, тобто з порушенням законодавчо встановленого терміну на 118 днів.
На підставі акту перевірки, згідно із статтею 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» № 185/94-ВР від 23.09.1994р. відповідачем прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000012200 від 12.10.2012р., яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності у розмірі 563 117 грн. 81 коп.
Вирішуючи спір, з огляду на аргументацію позивача, суд враховує, що відповідно до статті 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» № 185/94 від 23.09.1994р. в редакції від 20.01.2010р. (далі по тексту - Закон № 185 ) імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.
Згідно із статтею 4 Закону № 185 в редакції від 31.05.2007р. порушення резидентами строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону , тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).
Під час судового розгляду справи встановлено, що висновки акту перевірки про порушення позивачем статті 2 Закону № 185 і, відповідно, розрахунок фінансових (штрафних) санкцій (Додаток до акту) ґрунтується на тому, що датою поставки товару на територію Україну є дата оформлення вантажно-митної декларації. Відповідна правова позиція відповідача базується, зокрема, на нормах Інструкції про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті за експортними, імпортними операціями, затвердженої постановою Правління Національного банку України № 136 від 24.03.1999р. в редакції від 22.08.2008р., в силу вимог якої, здійснення поставки - це оформлення вантажно-митної декларації (у випадку ввезення продукції на територію України, якщо така продукція згідно із законодавством України підлягає митному оформленню) або виконання нерезидентом усіх зобов'язань щодо поставки, покладених на нього за договором (в інших випадках).
Суд не погоджується з такою правовою позицією контролюючого органу, виходячи з наступного.
Позивач відповідно до Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» № 959-XII від 16.04.1991р. (далі по тексту - Закон № 959-XII ) є суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності, одним з видів якої згідно зі статтею 4 цього Закону є імпорт.
За змістом абз. 14 статті 1 Закону № 959-XII та абз. 2 п.п. 1.1 Інструкції про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями, затвердженої постановою Національного банку України № 136 від 24.03.1999р., імпортом є купівля українськими суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності в іноземних суб'єктів господарської діяльності товарів з ввезенням або без ввезення цих товарів на територію України, включаючи купівлю товарів, призначених для власного споживання установами та організаціями України, розташованими за її межами.
Імпортна операція у розумінні статті 2 Закону № 185/94-ВР передбачає здійснення суб'єктом господарювання імпорту.
При цьому моментом здійснення імпорту відповідно до абз. 38 статті 1 Закону № 959-XII є момент перетину товаром митного кордону України або переходу права власності на зазначений товар, що експортується чи імпортується, від продавця до покупця.
Поняття «момент перетину товаром митного кордону України» визначається також нормами Митного кодексу України .
Так, зокрема, п. 2 ч. 1 статті 1 Митного кодексу України в редакції від 11.07.2002р. встановлено, що ввезення товарів і транспортних засобів на митну територію України, вивезення товарів і транспортних засобів за межі митної території України - це сукупність дій, пов'язаних із переміщенням товарів і транспортних засобів через митний кордон України у відповідному напрямку.
Згідно з п. 23 ч. 1 статті 1 Митного кодексу України в редакції від 11.07.2002р. переміщення товарів через митний кордон України у вантажних відправленнях - це переміщення товарів через митний кордон України при здійсненні експортно-імпортних операцій, а також інших операцій, пов'язаних із ввезенням товарів на митну територію України, вивезенням товарів за межі митної території України або переміщенням їх митною територією України транзитом. При переміщенні товарів через митний кордон України у вантажних відправленнях оформляється вантажна митна декларація .
Відповідно до статті 5 Митного кодексу України в редакції від 11.07.2002р. під митною територією розуміється територія України, зайнята сушею, територіальне море, внутрішні води і повітряний простір, а також штучні острови, установки і споруди, що створюються у виключній морській економічній зоні України, на які поширюється виключна юрисдикція України, становлять єдину митну територію України.
Статтею 6 Митного кодексу України в редакції від 23.09.2010р. межі митної території України є митним кордоном України. Митний кордон України збігається з державним кордоном України, за винятком меж території спеціальних митних зон та меж штучних островів, установок і споруд, створених у виключній (морській) економічній зоні України, на які поширюється виключна юрисдикція України. Межі території спеціальних митних зон та штучних островів, установок і споруд, створених у виключній (морській) економічній зоні України, на які поширюється виключна юрисдикція України, становлять митний кордон України.
За змістом статті 43 Митного кодексу України у разі ввезення на митну територію України товарів і транспортних засобів, митний контроль розпочинається з моменту перетинання ними митного кордону України.
Відповідно до статті 92 Митного кодексу України, якщо митне оформлення товарів і транспортних засобів у повному обсязі відповідно до їх митного режиму здійснюється не в місці перетинання митного кордону, митному органу у пункті пропуску на митному кордоні України подаються транспортні, комерційні та інші супровідні документи, що містять відомості про товари і транспортні засоби, достатні для прийняття рішення про можливість їх пропуску через митний кордон України.
Отже, вирішальним є перетин митного кордону України, як умова здійснення імпорту.
Митне оформлення товарів, як наступна подія після перетину митного кордону, має інше правове значення.
Поняття «перетин товаром митного кордону України» та «пропуск через митний кордон України» не є тотожними і обов'язковими для врахування при вирішенні питання визначення дати імпорту, оскільки за змістом ч. 1 статті 27 Митного кодексу України товари, що переміщуються через митний кордон України, крім митного контролю можуть підлягати санітарно-епідеміологічному, ветеринарному, фітосанітарному, радіологічному, екологічному контролю та контролю за переміщенням культурних цінностей.
У відповідності з пп. 2, 8 Положення про вантажну митну декларацію, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 574 від 09.06.1997р., вантажна митна декларація (далі по тексту - ВМД ) - це письмова заява встановленої форми, що подається митному органу на паперовому носії або як електронний документ (електронна ВМД ) і містить відомості про товари та транспортні засоби, які переміщуються через митний кордон України, митний режим, у який вони заявляються, а також іншу інформацію, необхідну для здійснення митного контролю, митного оформлення, митної статистики, нарахування та сплати податків, зборів та інших платежів. Оформлена ВМД є підтвердженням надання особі права на поміщення товарів та/або транспортних засобів у заявлений митний режим і прав та обов'язків зазначених у ВМД осіб щодо здійснення ними відповідних фінансових, господарських та інших операцій.
Таким чином, перебування під митним контролем товарів неможливе без їх фактичного ввезення в Україну, при цьому, первинним є фактичне переміщення товарів через митний кордон України, підставою для якого в режимі імпорту є наявність на вантаж товаросупровідного документа (CMR), проставлення на якому відбитка штампа «під митним контролем» з відповідною датою засвідчує факт і дату перетину митного кордону України.
Дані висновки кореспондуються з п.п. 3.3 Інструкції про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями, затвердженої постановою Національного банку України № 136 від 24.03.1999р. в редакції від 22.08.2008р., відповідно до якого банк знімає з контролю операцію резидента в разі імпорту продукції з увезенням її на територію України, якщо така продукція згідно із законодавством України підлягає митному оформленню, на підставі ВМД (типу IM-40 «Імпорт», IM-41 «Реімпорт», IM-72 «Магазин безмитної торгівлі», IM-75 «Відмова на користь держави», IM-76 «Знищення або руйнування») та за наявності інформації про цю операцію в реєстрі ВМД, а в інших випадках - після пред'явлення резидентом документа, який згідно з умовами договору засвідчує здійснення нерезидентом поставки продукції, виконання робіт, надання послуг.
Відповідна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду України № 21-412а11 від 16.01.2012р. та № 21-136а11 від 04.07.2011р., які прийняті за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, а саме статей 1 , 2 Закону № 185/94-ВР , пп. 2, 14, 23 статті 1 , статті 43 Митного кодексу України та статті 56 Закону України «Про Національний банк України» № 679-XIV від 20.05.1999р. Так, Верховний Суд України визначив, що моментом вчинення імпортної операції, зокрема, моментом поставки товару за такою операцією, для застосування статей 2 , 4 Закону № 185/94-ВР є момент фактичного перетину імпортованим товаром митного кордону України.
Відповідно до статті 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, установлену законом.
Дослідивши міжнародні товарно-транспортні накладні CMR та вантажно-митні декларації, надані позивачем, суд дійшов висновку, що дата фактичного перетину митного кордону України не збігається з датою оформлення вантажної митної декларації, надходження товару на територію України за міжнародними договорами купівлі-продажу відбулося раніше ніж закінчилося митне оформлення вантажно-митної декларації.
Так, за контрактом № 20_01 від 20.01.2011р., укладеним з фірмою «Agrarprodukte Falkenberg GmbH» (Німеччина), попередня оплата в сумі 10 500 євро здійснена 28.01.2011р. Граничний термін надходження товару по імпорту 27.07.2011р. Сільськогосподарська техніка (танкер) надійшла на територію України 21.10.2011р., що підтверджується відтиском штампу «Під митним контролем» Львівської митниці на міжнародній товарно-транспортній накладній CMR від 19.10.2011р. (а.с. 168). Оформлення вантажно-митної декларації № 303165 завершено 28.10.2011р. (а.с. 82).
За контрактом № 24_01 від 24.01.2011р., укладеним з фірмою LONGOTRUCKS GMBH (Німеччина), попередня оплата в сумі 24 000 євро здійснена 28.01.2011р. Граничний термін надходження товару по імпорту 27.07.2011р. Сільськогосподарська техніка (МАН сідельний тягач) надійшла на територію України 21.10.2011р., що підтверджується відтиском штампу «Під митним контролем» Львівської митниці на міжнародній товарно-транспортній накладній CMR від 19.10.2011р. (а.с. 167). Оформлення вантажно-митної декларації № 303768 завершено 28.12.2011р. (а.с. 81).
За контрактом № 24_01/1 від 24.01.2011р., укладеним з фірмою LONGOTRUCKS GMBH (Німеччина), попередня оплата в сумі 27 000 євро здійснена 28.01.2011р. Граничний термін надходження товару по імпорту 27.07.2011р. Сільськогосподарська техніка (МАН сідельний тягач) надійшла на територію України 28.10.2011р., що підтверджується відтиском штампу «Під митним контролем» Черкаської митниці на міжнародній товарно-транспортній накладній CMR від 19.10.2011р. (а.с. 166). Оформлення вантажно-митної декларації № 303742 завершено 26.12.2011р. (а.с. 80).
За контрактом № 11_04 від 11.04.2011р., укладеним з фірмою NBC-Trucks GmbH (Німеччина), попередня оплата в сумі 18 400 євро здійснена 15.04.2011р. Граничний термін надходження товару по імпорту 12.10.2011р. Сільськогосподарська техніка (МАН сідельний тягач) надійшла на територію України 01.02.2012р., що підтверджується відтиском штампу «Під митним контролем» Львівської митниці на міжнародній товарно-транспортній накладній CMR від 25.01.2012р. (а.с. 165). Оформлення вантажно-митної декларації № 310048 завершено 07.02.2012р. (а.с. 79).
Суд погоджується з висновками відповідача про те, що позивачем допущено порушення термінів розрахунків за контрактами № 20_01 від 20.01.2011р., № 24_01 від 24.01.2011р., № 24_01/1 від 24.01.2011р., № 11_04 від 11.04.2011р., встановлених статтею 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» № 185/94-ВР від 23.09.1994р. Проте з огляду на те, що датою поставки товару за імпортною операцією є саме дата фактичного перетину імпортованим товаром митного кордону України, а не дата оформлення вантажно-митної декларації, суд вважає, що податковим органом здійснено невірний розрахунок пені.
В той же час, за контрактом № 29_03ATZ від 29.03.2010р., укладеним з фірмою «Agrarprodukte Falkenberg GmbH» (Німеччина), позивачем перераховано відповідно до платіжного доручення № 220 від 31.03.2011р. (а.с. 213) на придбання сільськогосподарської техніки 62 500 євро. В зв'язку з неможливістю виконання умов контракту нерезидент повернув позивачу означені кошти 29.12.2011р. (а.с. 214), або на 273 день з дати здійснення попередньої оплати, тобто з порушенням законодавчо встановленого терміну на 93 дні.
Враховуючи, що позивач не отримував товар від нерезидента, при цьому кошти були повернуті позивачеві з порушенням законодавчо встановленого терміну на 93 дні, відповідачем правомірно в межах Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» № 185/94-ВР від 23.09.1994р. здійснено нарахування пені за контрактом № 29_03ATZ від 29.03.2010р. на загальну суму 188 801 грн. 93 коп. (а.с. 142).
Щодо посилань позивача на те, що адміністративно-господарські санкції за порушення правил здійснення господарської діяльності застосовані після спливу законодавчо встановлено строку для їх застосування, суд зазначає, що відповідно до ч. 2 статті 250 Господарського кодексу України в редакції від 02.12.2010р. дія цієї статті не поширюється на штрафні санкції, розмір і порядок стягнення яких визначені Податковим кодексом України та іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби та митні органи.
Твердження позивача про те, що, укладаючи міжнародні договори поставки сільськогосподарської техніки, з 30.09.2010р. позивач діяв за договором комісії № 01/09т від 30.09.2010р. в інтересах Комітента іноземного підприємства «Агро-Вільд Україна», а відтак не був суб'єктом відповідальності за статтею 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» № 185/94-ВР від 23.09.1994р., суд вважає безпідставним, виходячи з наступного.
Відповідно до статті 1011 Цивільного кодексу України за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов'язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента.
Стаття 1016 Цивільного кодексу України передбачає, що за договором, укладеним з третьою особою, комісіонер набуває права навіть тоді, коли комітент був названий у договорі або прийняв від третьої особи виконання договору. Комісіонер не відповідає перед комітентом за невиконання третьою особою договору, укладеного з нею за рахунок комітента, крім випадків, коли комісіонер був необачним при виборі цієї особи або поручився за виконання договору (делькредере). У разі порушення третьою особою договору, укладеного з нею комісіонером, комісіонер зобов'язаний негайно повідомити про це комітента, зібрати та забезпечити необхідні докази. Комітент має право вимагати від комісіонера відступлення права вимоги до цієї особи.
Аналіз вищевикладених правових норм дає підстави зробити висновок, що відповідальність, передбачена статтею 4 Закону № 185 , за порушення термінів розрахунків, встановлених статтями 1 і 2 Закону № 185 , при виконанні договору комісії (за якими комісіонер здійснює купівлю товарів у нерезидента) покладається на сторону договору, яка набуває прав і стає зобов'язаною за зовнішньоекономічним договором, укладеним з третьою особою, тобто комісіонера (в даній справі позивача).
Згідно статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Кодексом адміністративного судочинства України (ч. 3 статті 2) передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
Зважаючи на те, що відповідачем здійснений невірний розрахунок пені за порушення термінів розрахунків за контрактами № 20_01 від 20.01.2011р., № 24_01 від 24.01.2011р., № 24_01/1 від 24.01.2011р., № 11_04 від 11.04.2011р., встановлених статтями 1 і 2 Закону № 185 , з огляду на те, що розрахунок штрафних санкцій є виключною компетенцією податкової інспекції і суд не наділений правом розраховувати такі санкції, суд вважає за необхідне скасувати оспорюване рішення відповідача в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 374 315 грн. 88 коп.
На підставі викладеного, керуючись статтями 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Уманської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Черкаській області про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000012200 від 12.10.2012р. в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 374 315 грн. 88 коп.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Аграр Технік Центр-Жашків» 1 073 (одну тисячу сімдесят три) грн. судового збору.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня проголошення постанови. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Т.М. Чубар
Повний текст постанови виготовлений 05 травня 2014 року.
Суд | Черкаський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 28.04.2014 |
Оприлюднено | 22.05.2014 |
Номер документу | 38749962 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Черкаський окружний адміністративний суд
Т.М. Чубар
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні