Постанова

від 10.01.2013 по справі 12/104-09

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" січня 2013 р. Справа № 12/104-09

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді Дерепи В.І. суддівБондар С.В. (доповідач), Палія В.В. розглянувши матеріали касаційної скарги за участю представників: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 від позивача за первісним позовом: ОСОБА_4 від відповідача за первісним позовом: Довбиш С.П. від третьої особи: не з'явились на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 06.06.2012 року та постановуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 15.10.2012 року у справі№ 12/104-09 за позовомФізичної особи-підприємця ОСОБА_3 доАкціонерно-комерційного банку соціального розвитку "Укрсоцбанк", в особі Лермонтовського відділення Харківської обласної філії Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку "Укрсоцбанк" третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю "Ікарус-Сервіс" провизнання недійсним п. 5.2 іпотечного договору від 14 серпня 2007 року № 991/121-І-991/091/07 та за зустрічним позовом Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку "Укрсоцбанк" в особі Лермонтовського відділення Харківської обласної філії Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку "Укрсоцбанк" до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Ікарус-Сервіс"; 2. Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 прозвернення стягнення на предмет іпотеки шляхом продажу нерухомого майна

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа підприємець -ОСОБА_3 (далі позивач за первісним позовом) звернулась з позовом до Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку "Укрсоцбанк" в особі Лермонтовського відділення Дніпропетровської обласної філії Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку "Укрсоцбанк" про визнання недійсним п.5.2 іпотечного договору № 991/121-1-991/091/07 від 14.08.2007 року (далі Договір).

Позивачем за первісним позовом уточнена позовна заява, а саме позивач за первісним позовом додатково просив визнати припиненим Договір (т.2 а.с. 138-139) та зняти заборону відчуження нежитлової будівлі за адресою: АДРЕСА_1, накладеної 14.08.2007 року за номером в реєстрі 4972/232, номер запису 5484815.

До прийняття рішення по справі АКБ соціального розвитку "Укрсоцбанк", в особі Лермонтовського відділення Харківської обласної філії АКБ соціального розвитку "Укрсоцбанк" (далі відповідач за первісним позовом) звернувся з зустрічною позовною заявою до позивача за первісним позовом та Товариства з обмеженою відповідальністю "Ікарус-Сервіс" про звернення стягнення на предмет іпотеки (розмір заборгованості за кредитним договором складає 13 021 599, 60 грн. з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог т.2 а.с.121-122).

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 06.10.2009 року було замінено відповідача: Лермонтовське відділення Дніпропетровської обласної філії Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку "Укрсоцбанк" на АКБ соціального розвитку "Укрсоцбанк" в особі Харківської обласної філії АКБ соціального розвитку "Укрсоцбанк".

Ухвалою від 03.11.2009 року судом прийнята ухвала про заміну неналежного відповідача на належного відповідача.

В ухвалі зазначено, що належним відповідачем є АКБ соціального розвитку "Укрсоцбанк", в особі Лермонтовського відділення Харківської обласної філії АКБ соціального розвитку "Укрсоцбанк".

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 06.06.2012 року первісний позов задоволено частково. Визнано недійсним п.5.2 Договору. В решті позовних вимог за первісним позовом відмовлено. В задоволені зустрічного позову відмовлено в повному обсязі.

Рішення суду щодо часткового задоволення первісних позовних вимог мотивоване тим, що суд прийшов до висновку, що п.5.2 Договору не відповідає принципам цивільного законодавства передбаченим в п. 6 ч.1 ст.3 ЦК України. Відповідно до ст. 546 ЦК України застава (іпотека) та порука є різними видами забезпечення, а отже норми ЦК України, що регулюють поруку не застосовуються до правовідносин кредитора з іпотекодавцем. Відмовляючи в задоволенні зустрічного позову суд зазначив, що відповідачем за первісним позовом не доведено факт дотримання ним встановленої законодавством процедури звернення стягнення на предмет іпотеки.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції позивач за первісним позовом та відповідач за первісним позовом звернулись з апеляційними скаргами до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Постановою суду апеляційної інстанції від 15.10.2012 року, апеляційна скарга позивача за первісним позовом залишена без задоволення. Апеляційна скарга відповідача за первісним позовом задоволена. Рішення суду першої інстанції скасоване в задоволенні позову ФОП ОСОБА_3 відмовлено, зустрічний позов задоволено.

В рахунок погашення заборгованості за договором кредиту від 14 серпня 2007 року № 991/191/07 в загальній сумі 13 021 592,60 грн., в т.ч. 7 514 316,72 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 4174039,97 грн. - заборгованість по відсоткам, 1 209 247,56 грн. - заборгованість по пені та 123 988,35 грн. - заборгованість по інфляційним витратам, звернуто на користь Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" стягнення на нерухоме майно, що є предметом іпотеки за іпотечним договором від 14 серпня 2007 року № 991/121-І-991/091/07 та належить Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_3, а саме окремо розташовану триповерхову нежитлову будівлю, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, шляхом продажу на підставі договору купівлі-продажу в порядку, встановленому ст. 38 Закону України "Про іпотеку" , за ціною не нижчою 2 100 000 доларів США, що складає 10 605 000 грн.

Постанова апеляційної інстанції мотивована тим, що відсутність доказів направлення письмової вимоги не є перешкодою для звернення до суду та не може бути підставою для відмови судом в задоволенні відповідного позову. Судом апеляційної інстанції не взято до уваги рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 19.07. 2010 року у справі № 8/346-09 (12/106-09), яким визнано частково недійсним п. 3.2.4 Договору кредиту від 14.08.2007 року № 991/091/07 (далі Кредитний договір), якій укладено між банком та ТОВ "Ікарус -Сервіс". Суд прийшов до висновку про те, що ТОВ "Ікарус -Сервіс" не виконані зобов'язання за кредитним договором, а наявність заборгованості підтверджуються матеріалами справи.

Не погоджуючись з постановою апеляційної інстанції, позивач за первісним позовом звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати прийняті у справі судові рішення повністю та постановити нове рішення, яким повністю задовольнити його позовні вимоги.

Позивач за первісним позовом вважає, що при винесенні оскаржуваних рішень судами невірно застосовано діюче законодавство, дана невірна оцінка матеріалам зібраним у справі та не прийнято до уваги рішення господарського суду Дніпропетровської області від 19.07.2010 року по справі № 8/346-09 (12/106-09).

Заслухавши суддю доповідача, пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

14.08.2007 року між відповідачем за первісним позовом (кредитор) та ТОВ "Ікарус - Сервіс" (позичальник) укладено Кредитний договір відповідно до якого відповідач за первісним позовом надає ТОВ "Ікарус - Сервіс" кредит у сумі 1 000 000 дол. США із сплатою 13% річних та порядком погашення суми заборгованості згідно з графіком, що міститься в додатку № 2 до цього договору з кінцевим терміном погашення заборгованості за кредитом не пізніше 11.08.2017 року, на умовах визначених цим договором (т.2 а.с. 37-39).

Згідно до додатку № 2 погашення кредиту провадиться в період з 20.12.2007 року по 11.08.2017 року та здійснюється рівними частинами у сумі 8 547 дол. США (помісячно) (т.2 а.с. 40-41).

14.08.2007 року між позивачем за первісним позовом та відповідачем за первісним позовом укладено Договір, предметом якого є передача позивачем за первісним позовом (іпотекодавець) відповідачу за первісним позовом (іпотекодержателю) у якості забезпечення виконання ТОВ "Ікарус Сервіс" зобов'язань за Кредитним договором та додатковими угодами до нього майна, а саме: нежитлова будівля (Літ. А -цегла) загальною площею 1 363 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Пунктом 5.2 Договору передбачено, що у випадку неможливості вирішення спору шляхом переговорів, сторони (Договору) керуючись ст. 5 Закону України "Про третейські суди" (далі Закон) домовляються про те, що спір розглядається одноособово третейським суддею Мороз О.А. постійно діючого третейського суду при асоціації українських банків. У випадку неможливості розгляду спору вказаним третейським суддею, спір розглядається суддею Ярошевцем В.М., або суддею Білоконем Ю.М. у порядку черговості, вказаної в даному пункті. У разі, якщо спір не може бути розглянутий визначеними у даному пункті суддями, суддя призначається Головою постійно діючого третейського суду при асоціації українських банків у відповідності до чинного Регламенту Постійно діючого третейського суду при асоціації українських банків.

Щодо первісного позову, судова колегія зазначає наступне: станом на день укладання Договору, діяли ст.ст. 5 та 6 Закону в наступній редакції: стаття 5 Закону - Юридичні та/або фізичні особи мають право передати на розгляд третейського суду будь-який спір, який виникає з цивільних чи господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом. Спір може бути переданий на розгляд третейського суду за наявності між сторонами третейської угоди, яка відповідає вимогам цього Закону. Спір може бути переданий на вирішення третейського суду до прийняття компетентним судом рішення у спорі між тими ж сторонами, з того ж предмета і з тих самих підстав.

Стаття 6 Закону - підвідомчість справ третейським судам передбачала, що

Третейські суди в порядку, передбаченому цим Законом, можуть розглядати будь-які справи, що виникають із цивільних та господарських правовідносин, за винятком:

1) справ у спорах про визнання недійсними нормативно-правових актів;

2) справ у спорах, що виникають при укладенні, зміні, розірванні та виконанні господарських договорів, пов'язаних із задоволенням державних потреб;

3) справ, пов'язаних з державною таємницею;

4) справ у спорах, що виникають із сімейних правовідносин, крім справ у спорах, що виникають із шлюбних контрактів (договорів);

5) справ про відновлення платоспроможності боржника чи визнання його банкрутом;

6) справ, однією із сторін в яких є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, державна установа чи організація, казенне підприємство;

7) інших справ, які відповідно до закону підлягають вирішенню виключно судами загальної юрисдикції або Конституційним Судом України;

8) справ, коли хоча б одна із сторін спору є нерезидентом України.

Стаття 12 ГПК України передбачає, що підвідомчий господарським судам спір може бути передано сторонами на вирішення третейського суду, крім спорів про визнання недійсними актів, а також спорів, що виникають при укладанні, зміні, розірванні та виконанні господарських договорів, пов'язаних із задоволенням державних потреб, спорів, передбачених пунктом 4 частини першої цієї статті, та інших спорів, передбачених законом. Рішення третейського суду може бути оскаржено в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Враховуючи названі вище норми законодавства, суд апеляційної інстанції обґрунтовано прийшов до висновку про відмову в задоволенні первісного позову в частині позовних вимог щодо визнання недійсним п.5.2 Договору.

Предметом спору у даній справі не є застосування п.5.2 Договору, в зв'язку із змінами, які були внесені у ст. 6 Закону (щодо непідвідомчості третейським судам вирішення спорів щодо нерухомого майна)

Правовідносини сторін щодо підстав припинення договору іпотеки регулюються статтею 17 Закону України "Про іпотеку" і відповідно вказані правовідносини не регулюються статтями 554, 555, 559 ЦК України (параграф 3 -Порука, глави 49), на які йдеться посилання в поясненнях позивача за первісним позовом в обґрунтування своєї правової позиції.

Враховуючи викладене суд апеляційної інстанції обґрунтовано прийшов до висновку про відмову в задоволенні первісного позову, в частині позовних вимог щодо визнання припиненим Договору.

Що стосується зустрічного позову, судова колегія зазначає наступне.

Як зазначено вище між відповідачем за зустрічним позовом та ТОВ "Ікарус Сервіс" 14.08.2007 року був укладений Кредитний договір предметом якого є надання кредиту ТОВ "Ікарус Сервіс" у розмірі 1 000 000 дол. США.

19.07.2010 року рішенням Господарського суду Дніпропетровської області, яке в подальшому було залишено в силі постановою Вищого господарського суду України від 19.01.2011 року, у справі № 8/346-09 (12/106-09) за позовом ТОВ "Ікарус -Сервіс" до АКБ соціального розвитку "Укрсоцбанк", в особі Лермонтовського відділення Харківської обласної філії АКБ соціального розвитку "Укрсоцбанк" позовні вимоги про часткове визнання недійсним Кредитного договору № 991/091/07 від 14.08.2007 року задоволені. Визнано недійсними п. 2.10.3; п.3.2.5; п.3.2.6.2; п.3.3.16; п.3.3.17; п.3.3.19; п.6.2; визнано частково недійсним п.3.2.4 Кредитного договору, в частині права кредитора, в разі неповернення кредиту, в строки зазначені у п.3.3.16, п. 3.3.17 Кредитного договору, несплати відсотків, комісій, неустойки (пені штрафу) в строки, що передбачені у пунктах 2.4, 2.5, 2.6 Кредитного договору звернути стягнення на засоби забезпечення виконання зобов'язань за договором, оформлені відповідно до Договорів застави (іпотеки) з п.1.3 Кредитного договору.

Пунктом 3.2.5 Кредитного договору, який було визнано недійсним, передбачалось, що у випадку, передбаченому у п. 2.10.3 цього договору, у разі порушення позичальником зобов'язань зазначених у пунктах 3.3.3 -3.3.18 цього договору, а також у разі порушення позичальником або майновим поручителем обов'язків, встановлених договорами зазначеними у п.1.3 цього договору, за письмовим повідомленням кредитора до позичальника (кредитор має право) в односторонньому порядку розірвати цей договір, що має наслідком дострокове, протягом 30 календарних днів від дня отримання позичальником відповідної письмової вимоги кредитора виконання позичальником всіх своїх зобов'язань за договором, а саме повернення кредиту, сплату процентів, комісій, а також сплату можливої неустойки та відшкодування збитків, завданих простроченням виконання. Після погашення зазначених вимог цей договір вважається розірваним.

Згідно до розрахунку відповідача за первісним позовом, сума заборгованості за кредитом (прострочена заборгованість), яку він просить відшкодувати шляхом звернення стягнення на майно позивача за первісним позовом складає станом на 28.05.2012 року -538 462 дол. США (т.2 а.с. 122).

Згідно до графіку погашення кредиту, станом на 20.05.2012 року непогашена заборгованість складає 547 009 дол. США (57 -й період платежу).

Станом на 20.06.2012 року не погашена заборгованість складає 538 462 дол. США (58 -й період платежу), яка повинна бути погашена до 11.08.2017 року, відповідно до графіку погашення кредиту.

В матеріалах справи не містяться додатки до Кредитного договору, відповідно до яких був змінений графік погашення кредиту.

Судами фактично не враховано рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 19.07.2010 року, у справі № 8/346-09 (12/106-09), яким визнано частково недійсним Кредитний договір, а саме п.3.2.5 Кредитного договору, якій передбачав можливість дострокового одностороннього його розірвання відповідачем за первісним позовом та дострокового повернення усієї заборгованості за кредитом.

За таких обставин, судова колегія приходить до висновку, що касаційна скарга позивача за первісним позовом підлягає частковому задоволенню, рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 06.06.2012 року у справі №12/104-09 підлягає скасуванню, постанова Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 15.10.2012 року у справі № 12/104-09 скасуванню в частині задоволення зустрічного позову, а справа направленню на новий розгляд в цій частині, в іншому складі суду.

При новому розгляді судам необхідно дати оцінку умовам Кредитного договору (з урахуванням рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 19.07.2010 року у справі № 8/346-09(12/106 -09)) та з'ясувати дійсну заборгованість за ним, оскільки обсяг заборгованості ТОВ "Ікарус -Сервіс" впливає на розгляд зустрічних позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 задовольнити частково.

2. Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 06.06.2012 року у справі №12/104-09 скасувати, постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 15.10.2012 року у справі № 12/104-09 скасувати в частині задоволення зустрічного позову, в іншій частині постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду залишити без змін.

3. Справу № 12/104-09 направити до Господарського суду Дніпропетровської області на новий розгляд, в частині позовних вимог за зустрічним позовом Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку "Укрсоцбанк" в особі Лермонтовського відділення Харківської обласної філії Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку "Укрсоцбанк", в іншому складі суду.

Головуючий В.І.Дерепа

Судді С.В.Бондар

В.В.Палій