Рішення

від 25.12.2012 по справі 15/202/10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" грудня 2012 р. Справа № 15/202/10

Суддя Ржепецький В.О., при секретарі судового засідання Яйченя К.М. ,

за участю представників:

від позивача: Миргородова О.Ю. за довіреністю №38 від 03.01.2012р.,

від відповідача: Іванцов І.А. за довіреністю від 02.12.2012р.,

за участі прокурора Солоджук Г.О., посвідчення №009626 від 15.10.2012р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Миколаївського транспортного прокурора, 54010, м. Миколаїв, вул. Морехідна, 2, в інтересах держави в особі Міністерства транспорту та зв'язку України-Одеської залізниці, 65012, м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, 19, код ЄДРПОУ 01071315;

до відповідача: Підприємства "Корасп-Маркет" Корабельної асоціації підприємців", м. Миколаїв, пр.-т Жовтневий, 338, кв. 91, код ЄДРПОУ 31319483;

про: звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки,

в с т а н о в и в:

26.11.2010 року Миколаївський транспортний прокурор звернувся до господарського суду Миколаївської області із позовною заявою в інтересах держави в особі Міністерства транспорту та зв'язку України -Одеської залізниці до Підприємства "Корасп-Маркет" Корабельної асоціації підприємців" про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки площею 0,00299га, що розташована за адресою: м. Миколаїв, проспект Жовтневий, 311-а шляхом знесення споруд та повернення землекористувачу у придатному для використання стані.

Ухвалою господарського суду від 30.11.2010 року порушено провадження у справі за цим позовом.

Розгляд справи неодноразово відкладався.

11.12.2012 року прокурором подано заяву про відмову від позову.

25.12.2012 року позивачем подано клопотання про призначення повторної судової експертизи у справі.

В судове засідання, призначене на 25.12.2012 року з'явились прокурор, представники сторін. Прокурор клопоче про припинення провадження у справі в порядку, визначеному п. 4 ч. 1 ст. 80, ст. 78 ГПК України. Представник позивача підтримує позов в повному обсязі, клопоче про призначення повторної судової експертизи. Відповідач просить в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши прокурора, представників сторін, господарський суд дійшов таких висновків.

Відповідно до частини першої статті 29 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) прокурор бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступати за своєю ініціативою у справу, порушену за позовом інших осіб, на будь-якій стадії її розгляду для представництва інтересів громадянина або держави.

Відповідно до статті 18 ГПК прокурор є самостійним учасником судового процесу.

Відповідно до п. 5 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23 березня 2012 року N 7 «Про деякі питання участі прокурора у розгляді справ, підвідомчих господарським судам», відмова прокурора від поданого ним позову не є обов'язковою для позивача, і так само відмова позивача від позову не є обов'язковою для прокурора, оскільки така відмова не означає вибуття позивача з процесу чи зміни його процесуального статусу. У відповідних випадках спір підлягає вирішенню по суті. Лише у разі коли обидва згадані учасники судового процесу - прокурор і позивач - заявили про відмову від позову, суд може припинити провадження зі справи згідно з пунктом 4 частини першої статті 80 ГПК, з урахуванням вимог частини шостої статті 22 ГПК.

Враховуючи, що позивач в цій справі підтримує позов у повному обсязі, господарський суд не вбачає підстав для припинення провадження у справі, а отже спір має бути вирішений по суті заявлених позовних вимог.

Як витікає з позовної заяви, яку обґрунтовано посиланнями на положення ст. 116, 125, 126, 212 Земельного кодексу України, ст. 1 Закону України, «Про державний контроль за використанням та охороною земель», ст. 56 Закону України «Про охорону земель», Миколаївською транспортною прокуратурою із залученням фахівців державної інспекції з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держкомзему у Миколаївській області проведено перевірку додержання вимог земельного законодавства при використанні відповідачем земельної ділянки, розташованої за адресою: м. Миколаїв, проспект Жовтневий, 311-а, в результаті якої встановлено що відповідачем самовільно зайнято за рахунок земель Одеської залізниці земельну ділянку площею 0,00299га.

На підтвердження зазначених обставин до позовної заяви додано: постанову про накладення адміністративного стягнення №108 від 08.09.2010 року, протокол про адміністративне правопорушення №109 від 08.09.2010 року, акт обстеження земельної ділянки №54 від 08.09.2010 року, акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 08.09.2010 року, припис №116 від 08.09.2010 року, складені Управлінням Державної інспекції з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держкомзему у Миколаївській області.

Відповідачем позов не визнано. В своєму відзиві відповідач зазначає, що спірною земельною ділянкою користується на підставі відповідного договору оренди та у відповідності до землевпорядної документації.

З матеріалів справи витікає, що 20.05.2010 року між Миколаївською міською радою та відповідачем укладено договір оренди землі №7599, відповідно до п.п.1.1., 2.1., 3.1. якого Миколаївська міська рада передає, а відповідач приймає в оренду земельну ділянку загальною площею 316 кв.м для оформлення свідоцтва про право власності на нерухоме майно та обслуговування комплексу магазинів поблизу житлового будинку №311-а по просп. Жовтневому (Корабельний район) строком на 25 років з дати державної реєстрації договору.

Зазначений договір зареєстровано у Державному реєстрі земель від 02.04.2010року за №041049800070.

21.05.2010 року складено акт та схему винесення меж земельної ділянки на місцевість.

02.06.2010 року між сторонами договору складено акт приймання-передачі земельної ділянки.

Відповідно до ст. 125, ч. 5 ст. 126 Земельного кодексу України (в редакції станом на 08.09.2010 року), право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону.

Згідно з положеннями ст. 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель»(в редакції станом на 08.09.2012 року), самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

З наведеного визначення витікає, що не може бути визнане самовільним використання земельної ділянки, яке здійснюється у відповідності до, зокрема, вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки.

Як зазначено вище, позовні вимоги обґрунтовано матеріалами перевірки дотримання вимог земельного законодавства, в тому числі, актом перевірки дотримання вимог земельного законодавства Управлінням Державної інспекції з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держкомзему у Миколаївській області від 08.09.2010 року.

Згідно з положеннями ст. 9 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель»(в редакції станом на 08.09.2012 року), державний контроль за використанням та охороною земель у системі центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів здійснює Державна інспекція з контролю за використанням та охороною земель і її територіальні органи шляхом, зокрема, проведення перевірок.

З положень ст. 10 зазначеного закону витікає, що за результатами перевірок складається відповідний акт.

Таким чином, фактичні дані, встановлені в ході проведення перевірки закріплюються в акті перевірки, а отже останній у відповідності до правил, встановлених ст.ст. 33, 34 ГПК України, має оцінюватись господарським судом на предмет належності в процесі встановлення тих чи інших фактичних обставин, пов'язаних із виявленим порушенням земельного законодавства.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи, по-перше, відсутність в акті перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 08.09.2010 року будь-яких посилань на технічну та іншу документацію щодо спірної земельної ділянки, на підставі якої встановлено порушення про яке йдеться в акті, по-друге, схематичність плану-схеми, яка міститься в зазначеному акті та не дозволяє із достатньою для правильного вирішення спору достовірністю встановити розташування, площу земельної ділянки, а також відповідність цих параметрів матеріалам справи, зокрема, відповідному договору оренди, документації із землеустрою, кадастровому плану тощо, господарський суд керуючись наведеними нормами процесуального закону, у встановленні факту відповідності фактично зайнятої відповідачем земельної ділянки ділянці, наданій в оренду, віддає перевагу висновку судової експертизи №2840-2841 від 30.10.2012 року в цій справі, який зазначених вище недоліків не має.

Так, як витікає із зазначеного висновку, фактично зайнята земельна ділянка підприємством "Корасп-Маркет" Корабельної асоціації підприємців", поблизу житлового будинку №311-а по просп. Жовтневому в м. Миколаєві, відповідає договору оренди землі №7599 від 20.05.2010 року, технічній документації із землеустрою, кадастровому плану земельної ділянки №4810136600:05:096:0005.

В ході проведення експертного дослідження експертом здійснено обмір фактично зайнятої земельної ділянки, в результаті якого встановлено, що відхилення від розмірів, зазначених у відповідному кадастровому плані та фактичним за результатами обстеження є незначними, площа фактично зайнятої земельної ділянки складає 316 кв.м, що відповідає зазначеним вище положенням договору оренди від 20.05.2010 року.

Ці обставини, з урахуванням міркувань, наведених вище, спростовують твердження, на яких ґрунтується позовна заява, про самовільне зайняття відповідачем земельної ділянки, адже фактично зайнята відповідачем земельна ділянка відповідає ділянці, наданій йому в користування за відповідним договором оренди.

25.12.2012 року представником позивача подано клопотання про призначення повторної судової експертизи, яке обґрунтовано тим, що частина земельної ділянки, наданої відповідачеві в оренду, знаходиться в постійному користуванні Одеської залізниці, на вимогу експерта позивачем надавалась технічна документація, яка стосується предмету дослідження, фактичне обстеження земельної ділянки здійснено за відсутності представника позивача.

Прокурор та представник відповідача заперечують проти задоволення цього клопотання, враховуючи невідповідність тверджень, які в ньому містяться предмету позову.

Господарський суд не вбачає підстав для задоволення клопотання позивача та призначення в цій справі повторної судової експертизи з огляду на такі міркування.

Частиною першою ст. 42 ГПК України встановлено вимоги до висновку судового експерта в господарському процесі. Так, висновок судового експерта повинен містити докладний опис проведених досліджень, зроблені в результаті їх висновки і обгрунтовані відповіді на поставлені господарським судом питання.

Наявний в справі висновок судової експертизи №2840-2841 від 30.10.2012 року в повній мірі відповідає цим вимогам, ознак порушення при його складенні вимог Закону України «Про судову експертизу», Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затв. наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 року №53/5, господарським судом не виявлено.

В процесі проведення експертизи експертом досліджено правовстановлюючу та землевпорядну документацію стосовно спірної земельної ділянки.

Висновки експерта про відповідність фактично зайнятої відповідачем земельної ділянки ділянці, наданій в оренду ґрунтуються на здійснених на місці обмірах, оформлені схемою, дані якої піддаються перевірці шляхом співставлення із наявними в матеріалах справи ситуаційними планами та землевпорядною документацією.

Неможливість відповісти на питання, поставлене господарським судом на вирішення експерта щодо того, чи зайнято Підприємством "Корасп-Маркет" Корабельної асоціації підприємців земельну ділянку, яка на підставі державного акту на право постійного користування землею використовується Одеською залізницею? Якщо так, то який розмір, розташування зайнятої земельної ділянки і чи збудовано на цій ділянці об'єкти нерухомості, інші будівлі або споруди (які саме?), обґрунтовано неподанням позивачем детально розроблених планів земельних ділянок, наданих в користування Одеській залізниці на підставі акту на право постійного користування землею від 01.03.2000 року, що відповідає матеріалам справи, оскільки позивачем цих доказів в процесі розгляду справи не подано, а отже не може свідчити про неповноту здійсненої експертизи.

Огляд спірної земельної ділянки на місці за відсутності представника позивача не спростовує висновків, до яких дійшов експерт в процесі здійснення відповідних експертних дій, оскільки вони повністю відповідають матеріалам справи, про що зазначено вище.

У будь-якому випадку, позивач у відповідності до вимог ст. 33 ГПК України, згідно з якою, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх доводів та заперечень, звертаючись із клопотанням, мав довести, що здійснення огляду спірної земельної ділянки за відсутності представника позивача призвело або могло призвести до винесення неправдивого висновку. Разом з тим, до клопотання позивача таких доказів не додано.

Враховуючи наведені вище міркування, позовні вимоги задоволенню не підлягають як такі, що не відповідають фактичним обставинам справи.

Ухвалою господарського суду від 18.01.2011 року витрати на проведення судової експертизи в цій справі покладено на сторін в рівних частках, зобов'язано їх здійснити передоплату експертних досліджень на підставі рахунків, наданих експертною установою, докази їх оплати надати суду.

Позивачем за здійснення судової експертизи сплачено 1406,40грн. на підставі платіжного доручення №4333 від 23.08.2011 року. Відповідач сплатив аналогічну суму 21.09.2011 року на підставі квитанції №63.

Відповідно до ч. 5 ст. 48 ГПК України, суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи при відмові в позові покладаються на позивача.

У відповідності до положень ч. 3 ст. 49 ГПК України, на позивача слід покласти також судовий збір.

Зважаючи на наведене, керуючись ст.ст. 44, 48, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову відмовити.

Стягнути з Одеської залізниці (65012, м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, 19, код ЄДРПОУ 01071315) на користь Підприємства "Корасп-Маркет" Корабельної асоціації підприємців" (м. Миколаїв, пр.-т Жовтневий, 338, кв. 91, код ЄДРПОУ 31319483) -1406,40 грн. витрат зі сплати за проведення судової експертизи

Стягнути з Одеської залізниці (65012, м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, 19, код ЄДРПОУ 01071315) в дохід Держбюджету судовий збір в розмірі 1073,00 грн. (банк одержувача: ГУДКСУ у Миколаївській області, МФО банку 826013, рахунок 31218206783002, одержувач: УК у м. Миколаїв, код платежу 22030001, ЄДРПОУ: 37992781, призначення платежу: судовий збір (код 03499980).

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Повне рішення складено 27.12.2012 року.

Суддя В.О.Ржепецький