Ухвала

від 14.01.2013 по справі 20/66б/2011(22/30б)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

УХВАЛА

14.01.13 Справа № 20/66б/2011(22/30б).

За заявою

кредитора - Управління Пенсійного Фонду України в Новопсковському районі

Луганської області,

до боржника - Приватного підприємства «Бірюза», с. Новобіла

Новопсковського району Луганської області,

про банкрутство,

суддя Т.С. Кірпа ,

представники:

від кредитора - Черевашенко М.В., дов. №6515/09-15 від 25.12.2012, УПФУ в

Новопсковському районі Луганської області;

від ліквідатора - Льовін А.П.,

обставини справи: розгляд заяви арбітражного керуючого Льовіна А.П. про надання останньому наказу на виконання рішення суду,

в с т а н о в и в :

Постановою від 11.05.2010 господарський суд Луганської області визнав відсутнього боржника, Приватне підприємство «Бірюза», с. Новобіла Новопсковського району Луганської області, вул. Поштова (Панасенко), буд. 55, ідентифікаційний код 24844151, банкрутом, відкрив ліквідаційну процедуру строком на 12 місяців, тобто до 11.05.2011, та призначив ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Льовіна Андрія Петровича, ідентифікаційний номер 2483306119, ліцензія серії АВ № 158472 від 07.12.2006, мешкає за адресою: м. Рубіжне Луганської області, вул. Менделєєва, 59/35).

За ухвалою від 12.05.2011 (суддя Ковалінас М.Ю.) суд затвердив звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс Приватного підприємства «Бірюза», с. Новобіла Новопсковського району Луганської області, вул. Поштова (Панасенко), буд. 55, ідентифікаційний код 24844151, та ліквідував банкрута; провадження у справі припинив та скасував мораторій на задоволення вимог кредиторів; у зв'язку з ліквідацією банкрута зобов'язав Державного реєстратора Новопсковської районної державної адміністрації Луганської області в порядку ст.39 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців" провести державну реєстрацію припинення юридичної особи - Приватного підприємства «Бірюза».

За листом від 26.05.2011 № 22/30б місцевий суд за апеляційною скаргою від 23.05.2011 № 507 ТОВ «Луганське енергетичне об'єднання» на ухвалу господарського суду Луганської області від 12.05.2011 № 22/30б направив справу №22/30б до Донецького апеляційного господарського суду.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 13.07.2011 по справі №22/30б залишено без задоволення апеляційну скаргу ТОВ «Луганське енергетичне об'єднання», м. Луганськ, ухвалу господарського суду Луганської області від 12.05.2011 №22/30б залишено без змін.

Згідно листа від 28.07.2011 Донецького апеляційного господарського суду справа № 22/30б повернута до господарського суду Луганської області.

Листом від 11.08.2011 № 22/30б місцевий суд згідно запиту направив справу 22/30б до Донецького апеляційного господарського суду та листом від 18.08.2011 № 22/30б Донецький апеляційний господарський суд за касаційною скаргою від 13.07.2011 № 22/30б ТОВ «Луганське енергетичне об'єднання» надіслав дану справу до Вищого господарського суду України.

Постановою Вищого господарського суду України від 04.10.2011 по справі № 22/30б задоволено касаційну скаргу ТОВ «Луганське енергетичне об'єднання», м. Луганськ, постанову Донецького апеляційного господарського суду від 13.07.2011 та ухвалу господарського суду Луганської області від 12.05.2011 № 22/30б скасовано, а справу передано на новий розгляд до господарського суду Луганської області.

У зв'язку з поверненням справи № 22/30б з Вищого господарського суду України до господарського суду Луганської області, відповідно до ст. 2-1 Господарського процесуального кодексу України шляхом автоматизованого розподілу справу № 22/30б передано на розгляд судді Кірпа Т.С.

За результатами скасування за постановою від 04.10.2011 у справі № 22/30б Вищого господарського суду України ухвали суду Луганської області від 12.05.2011 № 22/30б про ліквідацію банкрута та припинення провадження у справі постановою від 04.10.2011 № 22/30б Вищий господарський суд України зобов'язав Державного реєстратора за адресою місцезнаходження боржника внести до Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців дані про скасування постанови Донецького апеляційного господарського суду від 13.07.2011 та ухвали господарського суду від 12.05.2011 у справі 22/30б.

За таких обставин, справа прийнята до провадження та для з'ясування фактичних обставин за справою призначена до розгляду у засіданні суду.

Як вбачається із матеріалів справи, ухвалою господарського суду від 21.11.2011 № 20/66б/2011(22/30б) суд ухвалив:

1. Затвердити відшкодування витрат арбітражного керуючого Льовіна А.П., понесених при проведенні ліквідаційної процедури банкрута, Приватного підприємства «Бірюза», с. Новобіла Новопсковського району Луганської області, у сумі 3126 грн. 24 коп. за рахунок коштів ініціюючого кредитора, Управління Пенсійного фонду України в Новопсковському районі Луганської області (залишок несплаченої заборгованості складає 1859 грн. 73 коп.).

2. Провадження по заяві кредитора, Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об'єднання», м. Луганськ, від 02.07.2010 №339 з грошовими вимогами до боржника, Приватного підприємства «Бірюза», с. Новобіла Новопсковського району Луганської області, у сумі 1324 грн. 11 коп., припинити.

3. Припинити ліквідаційну процедуру Приватного підприємства «Бірюза», с. Новобіла Новопсковського району Луганської області, ідентифікаційний код 24844151.

4. Затвердити звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс Приватного підприємства «Бірюза», с. Новобіла Новопсковського району Луганської області, ідентифікаційний код 24844151.

5. Ліквідувати Приватне підприємство «Бірюза», с. Новобіла Новопсковського району Луганської області, ідентифікаційний код 24844151.

6. Провадження у справі припинити.

7. Скасувати мораторій на задоволення вимог кредиторів.

На адресу господарського суду надійшла заява арбітражного керуючого Льовіна А.П. за №127/24844151-12 про наступне.

На виконання постанови господарського суду Луганської області від 11.05.2010. по справі №22/30б та ухвали від 24.10.2011. по справі №20/66б/2011(22/30б) арбітражним керуючим (ліквідатором) Льовіним А.П. здійснені всі належні заходи щодо ліквідації банкрута - Приватне підприємство «Бірюза», с. Білолуцьк, Новопсковського р-ну, Луганської області, і.к. ЕДРПОУ 24844151.

В судовому засіданні 14.11.2011 та 21.11.2011 по даній справі, поряд з вирішенням господарським судом питань з затвердженням звіту ліквідатора, ліквідаційного балансу банкрута, затвердження звіту арбітражного керуючого про відшкодування витрат ліквідатора, ліквідації банкрута, як юридичної особи, скасування мораторію та припинення провадження у справі, господарський суд Луганської області залишив не розглянутим питання затвердження звіту арбітражного керуючого про оплату послуг , в загальній сумі 23426,70 грн., за час здійснення ним повноважень ліквідатора банкрута у справі, з покладанням оплати на всіх кредиторів у справі у відповідності до прийнятого комітетом кредиторів рішення, тобто залишку недоплаченої оплати послуг за рахунок коштів кредитора - УПФУ в Новопсковському районі Луганської області в сумі 4313,41 грн.

Вказане питання у справі ставилось арбітражним керуючим (ліквідатором) до розгляду господарським судом в порядку ч. 14 ст. 3 ] Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», на підставі поданого арбітражним керуючим Льовіним А.П., ліквідатором у справі клопотанням від 14.11.2011 . №344/248444151-11 (за пунктом п'ятим).

Не була врахована господарським судом при ухваленні судового рішення у справі також і заява ліквідатора від 21.11.2011 б/н щодо відмови арбітражного керуючого від часткової оплати залишку несплачених послуг кредиторами в сумі 4313,40 грн., з загальної суми до оплати 8626,81 грн. за рахунок коштів кредитора, а саме - УПФУ в Новопсковському районі Луганської області.

28.11.2011. на адресу арбітражного керуючого Льовіна А. П, надійшла ухвала господарського суду Луганської області від 21.11.2011 по справі про банкрутство №20/66б/2011 (22 30б), в якій не зазначено рішення господарського суду з вирішеного цього питання про оплату послуг арбітражного керуючого за час виконання повноважень ліквідатора у справі, про розподіл судових витрат.

Керуючись ст. 88 ГПК України, ліквідатор просив господарський суд прийняти додаткове судове рішення у справі про банкрутство №20/66б/2011 (22/30б) про затвердження звіту про оплату послуг арбітражного керуючого за час виконання ним повноважень ліквідатора у справі, та про розподіл судових витрат з оплати послуг арбітражному керуючому у зв'язку із виконанням ним повноважень ліквідатора банкрута у справі.

Розглянувши матеріали справи, подану заяву, суд задовольнив заяву арбітражного керуючого, виходячи з наступного.

За змістом ч. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України №15 від 18.12.2009 «Про судову практику в справах про банкрутство» провадження у справах про банкрутство регулюється Законом України від 14.05.1992 №2343-ХІІ Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції Закону від 30.06.1999 №784-ХІV), Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Закон містить спеціальні норми, які мають пріоритет у застосовуванні при розгляді справ про банкрутство щодо інших законодавчих актів України.

Відповідно до ст. 4-1 Господарського процесуального кодексу України, господарські суди вирішують господарські спори у порядку позовного провадження, передбаченого цим Кодексом.

Господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

З огляду на ст. 88 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд вправі за заявою сторони, прокурора, які приймали участь у господарському процесі або за власною ініціативою прийняти додаткове рішення, ухвалу, якщо:

1) з якої-небудь позовної вимоги (заяви), яка була розглянута в засіданні господарського суду, не прийнято рішення;

2) не вирішено питання про розподіл судових витрат або про повернення судового збору із бюджету.

Матеріали справи свідчать, що в судовому засіданні 21.11.2011 розглядалося питання відшкодування витрат арбітражному керуючому Льовіну А.П., понесених при проведенні ліквідаційної процедури та питання затвердження оплати послуг Льовіну А.П. за виконання ним повноважень ліквідатора банкрута, проте рішення прийнято судом 21.11.2011 лише з питання відшкодування його витрат у ліквідаційній процедурі.

Як вбачається із матеріалів справи, залишок несплаченої заборгованості по оплаті послуг арбітражному керуючому Льовіну А.П. складає 4313 грн. 41 коп. (за заявою Льовіна А.П. від 21.11.2011 - часткова відмова від оплати в сумі 4313 грн. 40 коп. - 50%) та визнано ініціюючим кредитором, УПФУ у Новопсковському районі Луганської області.

Враховуючи зазначене, суд, керуючись ч.ч. 10, 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", виніс додаткову ухвалу від 02.07.2012 №20/66б/2011(22/30б) про затвердження оплати послуг арбітражному керуючому Льовіну А.П. за виконання повноважень ліквідатора Приватного підприємства «Бірюза», с. Білолуцьк, Новопсковського району Луганської області, у сумі 4313 грн. 41 коп. за рахунок коштів ініціюючого кредитора, Управління Пенсійного фонду України в Новопсковському районі Луганської області.

Як вбачається із матеріалів справи, на адресу суду надійшла заява від 31.10.2012 №360/24844151-12 арбітражного керуючого Льовіна А.П. про наступне.

Зобов'язана особа, УПФУ в Новопсковському районі Луганської області не заперечувала проти здійснення оплати послуг та відшкодування витрат арбітражному керуючому Льовіну А.П. у встановленому порядку, але на даний час не здійснила добровільно відповідних встановлених судових витрат, незважаючи на направлені арбітражним керуючим Льовіним А.П. рахунки-фактури від 09.07.2012 №000009 та №000010, відповідно, та лист-вимогу від 09.07.2012 №181/24844151-11.

За таких обставин, для застосування заходів із примусового виконання судових рішень, керуючись ст. ст. 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, арбітражний керуючий Льовін А.П. просить суд видати судовий наказ про стягнення з УПФУ в Новопсковському районі Луганської області, ідентифікаційний код 21792583, смт. Новопсков Луганської області, вул. Новоайдарська, буд. 13, р/р 25605301749, 25605312749, 25604313749 в ЛОУ ПАТ «Державний ощадний банк України», МФО 304665, судові витрати з оплати послуг та відшкодування витрат арбітражного керуючого на користь ФОП Льовіна Андрія Петровича, м. Рубіжне Луганської області, вул. Менделєєва, 59/35, ідентифікаційний номер 2483306119, р/рах.№2600612350039 в ПАТ «Укркомунбанк», м. Луганськ, МФО 304988, у зв'язку із виконанням ним повноважень ліквідатора ПП «Бірюза» у справі №20/66б/2011(22/30б).

За таких обставин суд призначив розгляд згаданої заяви у засіданні суду за участю сторін.

На адресу суду надійшло заперечення від 11.01.2013 №161/09-15 УПФУ в Новопсковському районі Луганської області про наступне.

Управління Пенсійного фонду України в Новопсковському районі Луганської області вважає заяву від 31.10.2012 №360/24844151-12 арбітражного керуючого Льовіна А.П. безпідставною.

Відповідно до Положення про Управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, а також довідки АБ № 585578 з Єдиного Державного реєстру підприємств та організацій України - Управління Пенсійного фонду України в Новопсковському районі Луганської області є органом державної влади.

Згідно п. 9 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 06.04.2011 № 384/2011, кошти Пенсійного фонду України спрямовуються на фінансування виплати пенсій у солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, допомоги на поховання та інших соціальних виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України та використовуються виключно за призначенням і вилученню не підлягають.

Відповідно до ст. З та п. 8 ч. 1 ст. 7 Бюджетного кодексу України бюджетний період становить один календарний рік, який починається 1 січня кожного року і закінчується 31 грудня того ж року, бюджетні кошти використовуються тільки на цілі, визначені бюджетними призначеннями та бюджетними асигнуваннями. Кошторисом Управління Пенсійного фонду України в Новопсковському районі Луганської області на 2012 рік видатки на асигнування оплат послуг арбітражних керуючих, за час виконання обов'язків розпорядників майна (ліквідатора) у справах про банкрутство підприємств, де управління є ініціюючим кредитором, не передбачено.

Частиною 4 ст. 48 Бюджетного кодексу України передбачено, що зобов'язання, які взяті учасником бюджетного процесу без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом та законом про Державний бюджет України рішенням про місцевий бюджет), не вважаються бюджетними зобов'язанням і не підлягають оплаті за рахунок бюджетних коштів. Взяття таких зобов'язань є порушенням бюджетного законодавства. Витрати бюджету на покриття таких зобов'язань не здійснюються.

Отже, Управління Пенсійного фонду України у Новопсковському районі Луганської області просить суд заяву арбітражного керуючого Льовіна А.П. від 31.10.2012 №365/24844151-11 залишити без задоволення.

Розглянувши матеріали справи та додатково надані, заслухавши пояснення арбітражного керуючого та кредитора суд вважає заяву арбітражного керуючого такою, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Ухвалою суду від 02.07.2012 №20/66б/2011(22/30б) арбітражному керуючому Льовіну А.П. затверджено оплату послуг за виконання ним повноважень ліквідатора Приватного підприємства "Бірюза", с. Білолуцьк, Новопсковського району Луганської області, ідентифікаційний код 24844151 у сумі 4313 грн. 41 коп. за рахунок коштів ініціюючого кредитора у справі №20/66б/2011 (22/30б).

Відповідно до ухвали господарського суду Луганської області від 21.11.2011 №20/66б/2011(22/30б) суд затвердив відшкодування витрат арбітражного керуючого Льовіна А.П., понесених при проведенні ліквідаційної процедури банкрута, Приватного підприємства "Бірюза", у сумі 3126 грн. 24 коп. за рахунок коштів ініціюючого кредитора, Управління Пенсійного фонду України в Новопсковському районі Луганської області (залишок несплаченої заборгованості складає 1859 грн. 73 коп.); затвердив звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс банкрута, Приватного підприємства "Бірюза".

На адресу господарського суду надійшла заява від 31.10.2012 №360/24844151-12 арбітражного керуючого Льовіна А.П. про видачу наказу про стягнення з ініціюючого кредитора - Управління Пенсійного фонду України в Новопсковському районі Луганської області суми боргу за надані послуги у розмірі 4313 грн. 41 коп. та відшкодування витрат арбітражного керуючого Льовіна А.П., понесених при проведенні ліквідаційної процедури банкрута у сумі 3126 грн. 24 коп., з посиланням на те, що зобов'язальна сторона - УПФУ в Новопсковському районі Луганської області приписи ухвал суду від 21.11.2011 та від 02.07.2012 №20/66б/2011(22/30б) до цього часу не виконала.

Арбітражний керуючий Льовін А.П. в обґрунтування поданої заяви посилається на те, що у відповідності до норм ст. 44 Господарського процесуального кодексу України оплата послуг та відшкодування витрат віднесені до судових витрат.

Зобов'язана особа, УПФУ в Новопсковському районі Луганської області, не заперечувала проти здійснення оплати послуг та відшкодування витрат арбітражному керуючому Льовіну А.П. у встановленому порядку, але на даний час не здійснила добровільно відповідних встановлених оплат цих судових витрат, незважаючи на направлені арбітражним керуючим Льовіним А.П. рахунки-фактури від 09.07.2012 за №000009 та №000010, відповідно, та лист-вимогу від 09.07.2012 №181/24844151-11.

Матеріали справи свідчать, що ухвали суду від 21.11.2011 та від 02.07.2012 №20/67б/2011(22/30б) на цей час чинні.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, передбачених ст. 11 цього кодексу.

З огляду на ч. 5 ст. 11 Цивільного кодексу України у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду.

Провадження у справах про банкрутство регулюється Законом України від 14.05.1992 №2343-ХІІ Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції Закону від 30.06.1999 №784-ХІV), Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Закон містить спеціальні норми, які мають пріоритет у застосовуванні при розгляді справ про банкрутство щодо інших законодавчих актів України.

Відповідно до ст. 4-1 Господарського процесуального кодексу України, господарські суди вирішують господарські спори у порядку позовного провадження, передбаченого цим Кодексом.

Господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (ч. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України №15 від 18.12.2009 «Про судову практику в справах про банкрутство»).

Предметом даного провадження є правовідносини, що виникли із рішення суду (ухвали господарського суду від 21.11.2011 та від 02.07.2012 №20/67б/2011(22/30б)), тобто із зобов'язань щодо оплати послуг арбітражного керуючого, які регулюються нормами спеціального нормативного акту - ст. ст. 3 1 , 13, 16, 25, 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Відповідно до положень статті 3 1 згаданого Закону арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) -це фізична особа - суб'єкт підприємницької діяльності, яка призначається господарським судом для забезпечення виконання судових процедур банкрутства. Підставою виникнення правовідносин арбітражного керуючого є судовий акт - ухвала чи постанова господарського суду про його призначення.

Оплата послуг, відшкодування витрат арбітражного керуючого у зв'язку з виконанням своїх зобов'язань здійснюється в порядку, встановленому Законом (ст. ст. 3 1 -10, 12, 16-8 Закону), зокрема, на підставі відповідного рішення повноваженого комітету кредиторів у справі про банкрутство, яке оформлюється протоколом засідання (зборів), у протоколі засідання (зборів) комітету кредиторів містяться рішення комітету щодо встановлення періоду, розміру та джерел оплати послуг арбітражного керуючого, це рішення комітету по справі №20/64б/2011 затверджене господарським судом у встановленому порядку і на цей час чинне (ухвали від 21.11.2011 та від 02.07.2012 №20/66б/2011(22/30б)).

За змістом статті 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушень.

Отже, спір щодо оплати послуг та відшкодування витрат арбітражного керуючого за своєю правовою природою не носить характеру спору з виплати заробітної плати за трудовими договорами, укладеними власником підприємства з працівниками, і є підвідомчим господарському суду, оскільки виникає із правовідносин з банкрутства, які регулюються нормами Закону про банкрутство.

Частиною 10 ст. 3 1 Закону передбачено, що оплата послуг, відшкодування витрат арбітражному керуючому (розпоряднику майна, керуючому санацією, ліквідатору) у зв'язку з виконанням ним своїх обов'язків здійснюється за рахунок коштів, отриманих від продажу майна боржника або за рахунок кредиторів чи коштів, отриманих від виробничої діяльності боржника; оплата послуг арбітражного керуючого, в тому числі розпорядника майна, за період від дня його призначення і до дня першого засідання комітету кредиторів, на якому встановлюється розмір оплати послуг та відшкодування витрат, здійснюється кредитором (кредиторами) або боржником, за заявою якого (яких) порушена справа, у максимальному розмірі, визначеному цією статтею.

За ч. 12 ст. 3 1 Закону оплата послуг арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) за кожен місяць здійснення ним своїх повноважень встановлюється та виплачується в розмірі, встановленому комітетом кредиторів і затвердженому господарським судом, але не менше двох мінімальних розмірів заробітної плати й не більше середньомісячної заробітної плати керівника боржника за останні 12 місяців його роботи перед порушенням справи про банкрутство.

В подальшому відповідно до ч. 12 ст. 3 1 Закону про банкрутство розмір та порядок оплати послуг арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) встановлюється комітетом кредиторів з наступним затвердженням судом.

При цьому Законом про банкрутство встановлено спеціальні джерела оплати послуг та відшкодування витрат арбітражного керуючого, а саме: за рахунок коштів, одержаних від продажу майна боржника, або за рахунок коштів кредиторів чи коштів, одержаних у результаті виробничої діяльності боржника.

Також, згідно з ч.14 вказаної статті звіт про оплату послуг, відшкодування витрат арбітражного керуючого затверджується рішенням комітету кредиторів та ухвалою господарського суду.

Згідно зі статтею 44 Господарського процесуального кодексу України, витрати на оплату послуг арбітражного керуючого входять до складу судових витрат і їх стягнення повинно здійснюватись у справі, під час розгляду якої такі витрати виникли.

Таким чином, оплата послуг арбітражного керуючого, як і відшкодування його витрат, відбувається в межах справи про банкрутство та не може бути предметом самостійних позовних вимог. Таке можливе лише у випадку стягнення збитків у вигляді вже сплачених судових витрат.

У випадку відмови ініціюючого кредитора від оплати послуг арбітражного керуючого в добровільному порядку, суд, припиняючи провадження у справі, повинен вирішити це питання та видати наказ про примусове стягнення грошових коштів, якщо інше не випливає із фактичних обставин справи.

Зазначена правова позиція висловлена в постанові Вищого господарського суду України від 22.12.2011 № 20/70б.

Оплата послуг арбітражного керуючого та виплата додаткової винагороди здійснюється у зв'язку з виконанням ним своїх повноважень у справі про банкрутство та, відповідно, виплачується у розмірі, затвердженому господарським судом, який здійснює провадження у такій справі.

У випадку відмови зобов'язаної особи від оплати послуг арбітражного керуючого у добровільному порядку суд, припиняючи провадження у справі, повинен вирішити це питання та видати наказ про примусове стягнення грошових коштів.

Таким чином, відносини щодо оплати послуг арбітражного керуючого нерозривно пов'язані зі справою про банкрутство, тому такі вимоги мають розглядатися в межах означеної справи.

За Законом джерелами виплат оплати праці й відшкодування витрат (винагороди) арбітражних керуючих є кошти боржника і кредиторів. Конкретний розмір і джерела виплат винагороди арбітражному керуючому визначаються комітетом кредиторів та затверджуються господарським судом.

Отже, у конкретному випадку відшкодування витрат та оплата послуг арбітражного керуючого здійснюється заявником, тобто ініціатором порушення справи про банкрутство.

Зазначена правова позиція висловлена в постанові Вищого господарського суду України від 11.08.2010 № 2/241/09.

Частиною 10 ст. 3 1 Закону встановлено період, за який оплата послуг арбітражного керуючого провадиться за рахунок ініціюючого кредитора.

З матеріалів справи вбачається, що УПФУ в Новопсковському районі Луганської області не надала своєї згоди на призначення ліквідатором та не надала кандидатури арбітражного керуючого на призначення ліквідатором у справі.

Листом від 07.05.2010 №857 Відділ з питань банкрутства у Луганській області надав суду пропозицію щодо призначення ліквідатором по справі арбітражного керуючого Льовіна Андрія Петровича, ліцензія АВ № 158472 від 07.12.2006, ідентифіка ційний номер 2483306119, мешкає за адресою: м. Рубіжне Луганської області, вул. Менделєєва, 59/35, інших пропозицій та заяв на адресу суду на день слухання справи не надходило, тому суд призначив ліквідатором Льовіна А.П..

Ухвалами від 21.11.2011 та від 02.07.2012 №20/66б/2011(22/30б) суд, на підставі ст. ст. 3 1 ,16, 25 Закону, затвердив відшкодування витрат арбітражного керуючого Льовіна А.П., понесених при проведенні ліквідаційної процедури банкрута, Приватного підприємства "Бірюза", у сумі 3126 грн. 24 коп. за рахунок коштів ініціюючого кредитора, Управління Пенсійного фонду України в Новопсковському районі Луганської області (залишок несплаченої заборгованості складає 1859 грн. 73 коп.) та оплату послуг арбітражному керуючому Льовіну А.П. за виконання повноважень ліквідатора у сумі 4313 грн. 41 коп. за рахунок коштів ініціюючого кредитора у справі №20/66б/2011 (22/30б) - Управління Пенсійного фонду України в Новопсковському районі Луганської області.

Відповідності до ст. 509 Цивільного України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, якою зазначено, що у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду.

Господарські суди здійснюють правосуддя шляхом прийняття обов'язкових до виконання на усій території України рішень, ухвал, постанов.

Відповідно до приписів п. 12 ст. 3 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", оплата послуг арбітражного керуючого за здійснення повноважень розпорядника майна, керуючого санацією чи ліквідатора встановлюється у розмірі не менше двох мінімальних заробітних плат та не більше середньомісячної плати керівника боржника за 12 місяців його роботи перед порушенням провадження у справі про банкрутство.

Оплата послуг арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) за період від дня винесення господарським судом ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство і до дня першого засідання комітету кредиторів, на якому встановлюються розмір оплати послуг та відшкодування витрат арбітражного керуючого, здійснюється кредитором або боржником, за заявою якого порушено справу, у максимальному розмірі, визначеному цією статтею.

Зазначена норма Закону є імперативною та обумовлює виникнення у ініціюючого кредитора прямого обов'язку щодо оплати послуг арбітражного керуючого за певний період.

Із доданих до заяви та наданих додатково арбітражним керуючим суду документів, залучених до справи, зокрема: листа від 09.07.2012 №181/24844151-11, адресованого кредитору про оплату послуг та відшкодування витрат, вбачається, що Льовін А.П. звертався до УПФУ в Новопсковському районні Луганської області з вимогою сплатити борг за надані послуги арбітражного керуючого (ліквідатора) в загальній сумі 6173 грн. 14 коп. заборгованості, однак, відповіді не отримав, гроші в рахунок погашення боргу УПФУ не перераховані.

Чинним законодавством про банкрутство не встановлений порядок видачі наказів щодо примусового стягнення будь-якого боргу.

Згідно з судовою практикою Вищого господарського суду України (постанови від 11.08.2010 у справі №2/241/09; від 05.07.2011 у справі №5020-9/194-5/240-9/297-13/082-5/575 та інші) у випадку відмови зобов'язаної особи від оплати послуг арбітражного керуючого у добровільному порядку, суд повинен вирішити це питання та видати наказ на примусове стягнення грошових коштів за справою про банкрутство, оскільки відносини щодо оплати послуг нерозривно пов'язані зі справою про банкрутство, тому такі вимоги мають розглядатися в межах означеної справи, а не позовного провадження.

Згідно з приписами ст. 115 ГПК України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження", на підставі виконавчих документів.

Чинне законодавство не передбачає звільнення зобов'язальної сторони від виконання своїх обов'язків, окрім випадків, передбачених главою 50, розділу І, книги п'ятої "Зобов'язальне право" ЦК України; ситуація по даній справі під них не підпадає.

За таких обставин, порушене право арбітражного керуючого підлягає судовому захисту, а заява - правомірному задоволенню.

Законодавство не передбачає випадків звільнення зобов'язальної сторони від виконання обов'язку, в тому числі щодо оплати послуг арбітражних керуючих, бо вважає, що за будь-яких обставин, в тому числі незважаючи на відсутність фінансування на даний час запланованих сум на оплату послуг арбітражного керуючого у зобов'язальної сторони (УПФУ), конституційне право у стягувача на отримання оплати послуг у розмірі, встановленому Законом про банкрутство, не може бути порушено.

Управління Пенсійного фонду України в Новопсковському районі Луганської області, як кредитор, реалізувало своє право ініціювати провадження по справі про банкрутство в порядку, визначеному Законом про банкрутство, а відтак, має нести й відповідні витрати, визначені цим же Законом, незалежно від наявності коштів.

Відповідно до ч. 1 ст. 4-5 Господарського процесуального кодексу України, господарські суди здійснюють правосуддя шляхом прийняття обов'язкових до виконання на усій території України рішень, ухвал, постанов.

На підставі вищевикладеного, суд задовольняє заяву арбітражного керуючого Льовіна А.П. в межах провадження у справі про банкрутство, по якій ці вимоги виникли, і стягує з зобов'язальної сторони - Управління Пенсійного фонду України в Новопсковському районі Луганської області, смт. Новопсков Луганської області, вул. Айдарська, 13, ідентифікаційний код 21792583, на користь суб'єкта підприємницької діяльності - арбітражного керуючого Льовіна Андрія Петровича, ліцензія АВ № 600564 від 07.12.2011, ідентифіка ційний номер 2483306119, що мешкає за адресою: м. Рубіжне Луганської області, вул. Менделєєва, 59/35, р/р 2600612350039 в ПАТ «Укркомунбанк», м. Луганськ, МФО 304988, суму боргу з оплати послуг ліквідатора по справі №20/66б/2011(22/30б) в розмірі 4313 грн. 41 коп. та суму боргу з відшкодування судових витрат в розмірі 1859 грн. 73 коп., та видає наказ у встановленому чинним законодавством порядку.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 38, 43, 65, 86, 87, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України Господарського процесуального кодексу України, суд

у х в а л и в :

1. Заяву ліквідатора у справі №20/66б/2011(22/30б) про банкрутство Приватного підприємства «Бірюза», с. Білолуцьк Новопсковського району Луганської області - арбітражного керуючого Льовіна Андрія Петровича про видачу наказу задовольнити.

2. Стягнути з зобов'язальної сторони - Управління Пенсійного фонду України в Новопсковському районі Луганської області, смт. Новопсков Луганської області, вул. Айдарська, 13, ідентифікаційний код 21792583, на користь суб'єкта підприємницької діяльності - арбітражного керуючого Льовіна Андрія Петровича, ліцензія АВ № 600564 від 07.12.2011, ідентифіка ційний номер 2483306119, що мешкає за адресою: м. Рубіжне Луганської області, вул. Менделєєва, 59/35, р/р 2600612350039 в ПАТ «Укркомунбанк», м. Луганськ, МФО 304988, суму боргу з оплати послуг ліквідатора по справі №20/66б/2011(22/30б) в розмірі 4313 грн. 41 коп. та суму боргу з відшкодування судових витрат в розмірі 1859 грн. 73 коп., видати наказ.

3. Ухвалу надіслати: Управлінню Пенсійного фонду України в Новопсковському районі Луганської області та арбітражному керуючому Львіну А.П.

Суддя Т.С. Кірпа