Постанова

від 15.01.2013 по справі 23/238-4/104/2011-10/5009/4850/11

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

15.01.2013 р. справа №23/238-4/104/2011-10/5009/4850/11

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого:Азарової З.П. суддівГези Т.Д., Мартюхіної Н.О. При секретарі судового засідання: Куляс Т.Ю. За участю представників сторін від позивача:не з'явився від відповідача: не з'явився Розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю "Альянс Україна" м.Київ на рішення господарського суду Запорізької області від 29 жовтня 2012р. у справі№ 23/238-4/104/2011-10/5009/4850/11 (суддя Алейникова Т.Г.) за позовом:Товариства з додатковою відповідальністю "Альянс Україна" м.Київ до відповідача: Автогосподарства Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Запорізькій області м.Запоріжжя простягнення 23 626, 30грн.

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Запорізької області від 29.10.2012р. по справі №23/238-4/104/2011-10/5009/4850/11 (суддя Алейникова Т.Г.) відмовлено в задоволенні позовних вимог Товариства з додатковою відповідальністю "Альянс Україна" м.Київ до Автогосподарства Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Запорізькій області м.Запоріжжя про стягнення 23 626, 30грн.

Рішення господарського суду мотивовано тим, що позовні вимоги є необґрунтованими та не доведеними належним чином, оскільки позивачем не підтверджено суму виплаченої компенсації. Звіт № 1088 від 19.08.2008р. про оцінку пошкодженого транспортного засобу складений з порушенням норм чинного законодавства і не містить повної інформації.

Товариство з додатковою відповідальністю "Альянс Україна" м.Київ, не погоджуючись з вказаним рішенням, звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Крім того, апелянт просить призначити повторно автотоварознавчу експертизу.

В обґрунтування своїх апеляційних вимог відповідач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також неповне дослідження фактичних обставин справи. Він вважає, що суд першої інстанції, розглядаючи справу, не врахував той факт, що експертом був порушений порядок проведення судової експертизи, а саме пункти 2.1.2, 2.1.3., 2.2.1., 2.2.2. Інструкції про призначення та проведення судових експертиз. Тому, на думку скаржника, повідомлення експерта про неможливість проведення експертизи не є належним доказом і господарський суд помилково прийняв його до уваги.

Відповідач, Автогосподарство Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Запорізькій області м.Запоріжжя, відзиву на апеляційну скаргу суду не надав, своєї позиції не висловив. У судове засідання 18.12.2012р. не з'явився.

Ухвалою від 18.12.2012р. розгляд справи був відкладений і судова колегія зобов'язала відповідача надати поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності на автомобіль Опель-Вектра з реєстраційним номером 080049. Вказані вимоги виконані не були. У судове засідання 15.01.2013р. представники сторін не з'явились, причин неявки суду не повідомили. Про час і місце судового засідання сторони були повідомлені належним чином. Приймаючи до уваги те, що сторони не використали наданого законом права на участь своїх представників в судовому засіданні по розгляду апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про можливість розглядати справу за їх відсутності, за наявними у справі документами.

Відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту обставин справи та надану їм судом юридичну оцінку, судова колегія встановила.

Товариство з додатковою відповідальністю "Альянс Україна", м. Київ звернулось до господарського суду м. Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Українська охоронно -страхова компанія", м. Київ про стягнення 23626 грн. 30 коп.

В обґрунтування позовних вимог заявник посилався на факт сплати страхового відшкодування, тому відповідно до статті 27 Закону України "Про страхування" до нього перейшло право вимоги в межах фактичних витрат, яке страхувальник або інша особа має до відповідальної за заподіяний збиток особи.

Ухвалою від 26.05.2011р. вказаний позов прийнятий до провадження. Відповідач надав відзив, в якому пояснив, що згідно бази даних АТ "УОСК" автомобіль Opel Vectra державний номер 00-49 під страховим захистом не перебував (а.с.61 т.1), тому ухвалою від 14.06.2011 було замінено відповідача Приватне акціонерне товариство "Українська охоронно -страхова компанія" на належного Управління державної служби охорони при Управлінні Міністерства внутрішніх справ України в Луганській області та передано матеріали справи за підсудністю до господарського суду Луганської області.

25.06.2011р. господарський суд Луганської області прийняв позов до свого провадження, проте, згідно довідки УДСО Луганської області автомобіль Opel Vectra, державний номер 00-49, на його балансі не перебував (а.с.115 т.1), тому ухвалою від 08.08.2011р. суд замінив неналежного відповідача на Управління Державної служби охорони при Управлінні Міністерства внутрішніх справ України в Запорізькій області та на підставі ст. 15, 17 Господарського процесуального кодексу направив справу за підсудністю до господарського суду Запорізької області.

Ухвалою господарського суду Запорізької області 18.08.2011р. прийнято справу до провадження, а 11.10.2011р. замінено відповідача на Автогосподарство Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Запорізькій області, оскільки наданими доказами підтверджено, що вказане управління є власником автомобіля Opel Vectra, державний номер 00-49.

При розгляді справи господарським судом було встановлено, що 22.07.2008р. року на автодорозі Київ-Харків сталася дорожньо-транспортна пригода - зіткнення двох транспортних засобів: Dacia Logan, державний реєстраційний номер BI 4840 AT під керуванням Притули Івана Петровича та Opel Vectra, державний реєстраційний номер 00-49, під керуванням Медвідь Андрія Миколайовича.

Відповідно до довідки УДАІ в м. Києві від 05.11.08 № 2745 винним у скоєнні вказаної дорожньо-транспортної пригоди є Медвідь А.М., який порушив пункт 12.1 Правил дорожнього руху України. (а.с.21 т.1)

Постановою Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 28.08.2008р. встановлено, що ДТП сталася внаслідок здійснення водієм Медвідь А.М. адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП (а.с.23 т.1).

09.04.2008р. між Притулою Іваном Петровичем та Товариством з додатковою відповідальністю "Альянс Україна", м. Київ був укладений поліс добровільного комплексного страхування ризиків, пов'язаних з експлуатацією наземного транспорту № 200.0068599, за яким був застрахований транспортний засіб Dacia Logan д/н ВІ 4840 АТ.

Як встановлено господарським судом та підтверджено матеріалами справи, внаслідок вказаної дорожньо-транспортної пригоди автомобіль Dacia Logan д/н ВІ 4840 АТ, зазнав пошкоджень.

Вчинена дорожньо-транспортна пригода була визнана страховою подією, з настанням якої виникає обов'язок страховика виплатити страхове відшкодування. Для визначення розміру матеріального збитку, заподіяного в результаті ДТП власникові застрахованого автомобіля, було складено звіт про експертну оцінку транспортного засобу № 1088 від 19.08.2008р., відповідно до якого матеріальний збиток, завданий власникові автомобіля Dacia Logan д/н ВІ 4840 АТ, складав 24 136 грн. 30 коп.

Вказана дорожньо-транспортна пригода визнана відповідачем страховим випадком, про що складено страховий акт № 200-2745-0 від 10.11.2008р.

Позивач на підставі полісу добровільного комплексного страхування ризиків, пов'язаних з експлуатацією наземного транспорту № 200.0068599 від 09.04.2008р. згідно з Правилами добровільного страхування засобів наземного транспорту, виплатив власнику транспортного засобу страхове відшкодування та компенсував витрати з оцінки збитків на загальну суму 25 616 грн. 22 коп., що підтверджується платіжним дорученням № 17331 від 13.11.2008р. (а.с.42 т.1).

У зв'язку з виплатою страхового відшкодування позивач звернувся з позовом про стягнення 23 626 грн. 30 коп. страхового відшкодування сплаченого страховиком, з врахуванням франшизи. У задоволенні вказаного позову судом відмовлено.

Оцінюючи правильність застосування місцевим господарським судом норм чинного законодавства, судова колегія дійшла висновку, що рішення господарського суду у справі не відповідає вимогам норм чинного законодавства та підлягає скасуванню з наступних підстав.

Частиною 1 ст. 25 Закону України від 07.03.96 № 85/96 "Про страхування" (в редакції чинній на час виникнення спору) передбачено, що здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

Статті 979 Цивільного кодексу України та 16 Закону України "Про страхування" визначають, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно ст. 990 вказаного кодексу страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).

Приписами ст. 993 зазначеного кодексу встановлено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Згідно зі ст. 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток .

Статтею 1191 вищенаведеного кодексу передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом. Аналогічні норми містить ст. 228 Господарського кодексу України, якими унормовано, що учасник господарських відносин, який відшкодував збитки, має право стягнути збитки з третіх осіб у порядку регресу.

Таким чином, до позивача у межах фактичних витрат і суми страхового відшкодування потерпілій особі перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за регресними вимогами. Такою особою, в даному випадку, дійсно є винний у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди водій транспортного засобу, який належить відповідачу по справі (Автогосподарству Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Запорізькій області м.Запоріжжя). За приписами ст. 1172 Цивільного кодексу України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків. Враховуючи, що під час скоєння дорожньо-транспортної пригоди водій Медведь А.М. знаходився у трудових відносинах з відповідачем, оскільки доказів протилежного суду не надано, відповідач стає відповідальною особою. До того ж, в матеріалах справи відсутні докази того, що транспортний засіб (Opel Vectra) був застрахований, інакше відповідальність в межах страхової суми понесла б страхова компанія. Такі докази не були надані суду незважаючи на їх витребування, тому колегія суддів дійшла висновку про відсутність факту страхування автомобіля, з вини якого сталась дорожньо-транспортна пригода.

Вартість фактично завданих збитків (24 136 грн. 30 коп., що з вирахуванням безумовної франшизи складає 23 626 грн. 30 коп.), повністю підтверджена позивачем. Виплата страхового відшкодування потерпілій особі (Притула І.П.) була здійснена страховою компанією "Альянс" на підставі Закону України "Про страхування", Правил страхування та договору страхування ризиків, пов'язаних з експлуатацією наземного транспорту № 200.0068599 від 09.04.2008р.

Для визначення завданої автомобілю шкоди замовило автотоварознавче дослідження, яким встановлено, що матеріальний збиток, завданий власникові автомобіля Dacia Logan д/н ВІ 4840 АТ складав 24 136,30 грн., а на підставі страхового акту № 200-2745-0 від 10.11.2008р.(а.с.40т.1), ТДВ "Альянс" виплатило Притулі І.П. суму страхового відшкодування.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що сума завданої шкоди повинна бути підтверджена висновком судової експертизи і необґрунтовано задовольнив клопотання відповідача та призначив автотоварознавчу експертизу. Відповідач також помилково ототожнював призначення судової експертизи в порядку, передбаченому ст. 41 Господарського процесуального кодексу України та замовлення автотоварознавчого дослідження на стадії досудового врегулювання спору. До того ж, з матеріалів справи вбачається, що він був повідомлений про огляд пошкодженого автомобіля телеграмою від 15.08.2008р., яку 16.08.2008р. отримав заступник начальника АТХ Аронов (а.с.24 т.1) і мав можливість прийняти участі в розслідуванні ДТП.

Проте, суд першої інстанції призначив судову експертизу для виконання якої експертом було витребувано пошкоджений автомобіль. Однак, враховуючи, що дорожньо-транспортна пригода сталась 22.07.2008р., а судова експертиза призначена у травні 2012р., то автомобіль не був наданий експерту, у зв'язку з тим, що він вже відремонтований після визначення сум збитку згідно звіту про оцінку майна від 18.08.2008р. На підставі вказаного, 14.06.2012р. експерт надав суду повідомлення про неможливість надати висновок за ухвалою суду від 31.05.2012р. Вказане повідомлення містить оцінку звіту № 1088 від 19.08.2008р., що не доручалось експерту та не було його завданням при проведенні експертизи. Фактично, експерт надав рецензію на звіт, котрий як доказ, поданий стороною у справі, тобто вийшов за межі предмету експертного дослідження. Тому, судова колегія вважає, що суд першої інстанції необґрунтовано врахував вищезазначене повідомлення експерта, як висновок експертизи, що привело к прийняттю невірного рішення, яким відмовлено у задоволенні позовних вимог. Після сплати потерпілій особі страхового відшкодування у позивача виникло право звертатися до винної у ДТП особи про виплату страхового відшкодування у порядку регресу. Норми ст. 993 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України "Про страхування" не містять підстав для відмови у задоволенні вимоги страховика, який виплатив страхове відшкодування згідно з договором майнового страхування до особи, відповідальної за завдані збитки.

Клопотання апелянта про призначення повторної експертизи, судова колегія залишає без задоволення, оскільки судова експертиза повинна призначатися лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування, а такої потреби під час розгляду даної справи судова колегія не вбачає.

Враховуючи викладене, судова колегія дійшла висновку, що рішення господарського суду по даній справі не відповідає чинному законодавству, та підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст.33,43,49,99,101,103,104,105 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю "Альянс Україна" м.Київ, на рішення господарського суду Запорізької області від 29.10.2012р. у справі № 23/238-4/104/2011-10/5009/4850/11 - задовольнити.

Рішення господарського суду Запорізької області від 29.10.2012р. у справі № 23/238-4/104/2011-10/5009/4850/11 - скасувати.

Задовольнити позовні вимоги Товариства з додатковою відповідальністю "Альянс Україна" м.Київ до Автогосподарства Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Запорізькій області м.Запоріжжя.

Стягнути з Автогосподарства Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Запорізькій області (69057, м. Запоріжжя, вул. К.Цеткін, 8 код ЄДРПОУ 14320369) на користь Товариства з додатковою відповідальністю "Альянс Україна" (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 21-Г, код ЄДРПОУ 32253696) суму виплаченого страхового відшкодування в розмірі 23 626 грн. 30 коп., витрати по сплаті державного мита за подання позову у сумі 236 грн. 26 коп., витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236 грн. та витрат на сплату судового збору за подання апеляційної скарги у сумі 804 грн. 75 коп.

Доручити господарського суду Запорізької області видати відповідні накази.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у встановленому законодавством порядку протягом 20 днів через Донецький апеляційний господарський суд.

Головуючий З.П.Азарова

Судді Т.Д.Геза

Н.О.Мартюхіна

надр. 6 прим:

1 прим. - у справу;

1 прим. - позивачу

1 прим. - відповідачу

2 прим. - ДАГС;

1 прим. - ГСЗО;