Постанова

від 16.01.2013 по справі 39/217

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" січня 2013 р. Справа№ 39/217

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Шипка В.В.

суддів: Верховця А.А.

Доманської М.Л.

при секретарі Матвєєнко Т.Є.

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Іскравек Агро»

на рішення Господарського суду м. Києва від 12.11.2011 р.

у справі № 39/217 (головуючий суддя Гумага О.В. судді Гавриловська І.О., Картавцева Ю.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Іскравек Агро»

до 1) Державної служби інтелектуальної власності України

2) Nippon Soda Co. Ltd (Ніппон Сода Ко, Лтд)

про визнання продовження строку дії патенту України № 27285 на винахід "Похідні аміну або їх солі, що мають інсектицидну активність, та інсектицидна композиція на їх основі" незаконним та визнання патенту України на винахід № 27285 Похідні аміну або їх солі, що мають інсектицидну активність, та інсектицидна композиція на їх основі" недійсним

за участю представників:

від позивача: не з»явились

від відповідача : 1) Саламов О.В. - дов. № 2-8/9291 від 16.11.2012р.

2) Лазебний А.М. - дов. № 26 від 10.01.2013р.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Іскравек Агро» звернулось до Господарського суду м. Києва з позовом до Державного підприємства "Український інститут промислової власності" Міністерства освіти і науки України (відповідач) про визнання продовження строку дії патенту України № 27285 на винахід "Похідні аміну або їх солі, що мають інсектицидну активність, та інсектицидна композиція на їх основі" незаконним та визнання патенту України № 27285 на винахід "Похідні аміну або їх солі, що мають інсектицидну активність, та інсектицидна композиція на їх основі" недійсним.

21.02.2012 р. позивач через відділ діловодства суду подав заяву про зміну підстав позову, відповідно до якої просить патент України № 27285 на винахід "Похідні аміну або їх солі, що мають інсектицидну активність, та інсектицидна композиція на їх основі", виданий Ніппон Сода Ко ЛДТ Державним підприємством "Український інститут промислової власності" Міністерства освіти і науки України, визнати недійсним повністю, за наявності у формулі винаходу (корисної моделі) ознак, яких не було у поданій заявці; рішення Державного підприємства "Український інститут промислової власності" Міністерства освіти і науки України про продовження строку дії патенту України № 27285 на винахід "Похідні аміну або їх солі, що мають інсектицидну активність, та інсектицидна композиція на їх основі"- скасувати.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 12.11.2012р. у справі № 39/217 в задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Не погоджуючись із згаданим рішенням, позивач звернувся з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить рішення Господарського суду м. Києва від 12.11.2012р. у справі № 39/217 скасувати та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 03.12.2012р. апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Іскравек Агро» було прийнято до провадження і розгляд справи призначено на 19.12.2012р.

Через відділ документального забезпечення 13.12.2012р. представником відповідача-2 був поданий відзив на апеляційну скаргу в якому просить суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Господарського суду м. Києва від 12.11.2012р. залишити без змін.

Встановлено, що в судове засідання 19.12.2012р. представник позивача та відповідача -1 не з'явилися, причини неявки суду не повідомили. Хоча про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином.

Відповідно до ст.77 ГПК України господарський суд відкладає розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 19.12.2012р. розгляд справи № 39/217 було відкладено на 16.01.2013р. у зв»язку неявкою представників позивача та відповідача-1.

Встановлено, що в судове засідання 16.01.2013р. представник позивача не з»явився. Хоча про час та дату судового засідання був повідомлений належним чином. Причини неявки суду не повідомив.

Представники відповідача-1, та 2, в судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечували та просили відмовити в її задоволенні.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника відповідача 1 та 2, дослідивши наявні матеріали справи, колегія суддів апеляційного господарського суду встановила наступне.

Відповідно до виписки з державного реєстру патентів України на винаходи від 25.11.2011 року, відповідач -2 є власником патенту України №27285 на винахід „Похідні аміну або їх солі, що мають інсектицидну активність, та інсектицидна композиція на їх основі", дата реєстрації - 15.09.2000 року, дата з якої є чинними права на винахід - 15.09.2000 року, дата подання заявки - 04.10.1990 року.

До об'єктів права інтелектуальної власності, відповідно до ч. 1 ст. 155 Господарського кодексу України та ч. 1 ст. 420 Цивільного кодексу України, зокрема, належать винаходи.

Об'єктом винаходу може бути продукт (пристрій, речовина тощо) або процес у будь-якій сфері технології (ч. 2 ст. 459 ЦК України).

Відповідно до ст. 462 ЦК України набуття права інтелектуальної власності на винахід, засвідчується патентом. Обсяг правової охорони визначається формулою винаходу.

Суб'єктами права інтелектуальної власності на винахід, корисну модель та промисловий зразок є: винахідник, автор промислового зразка; інші особи, які набули прав на винахід, за договором чи законом (ст. 463 ЦК України).

Відповідно до ч. 3 ст. 465 ЦК України строк чинності виключних майнових прав інтелектуальної власності на винахід спливає через двадцять років, що відліковуються від дати подання заявки на винахід в установленому законом порядку. Цей строк може бути продовжений в установленому законом порядку.

Аналогічна норма міститься також в Законі України "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі" а саме ст. 6 Закону України "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі" (в редакції станом на 22.05.03 року.).

З матеріалів справи вбачається, що представник відповідача -2 звернувся 12.10.2005р. до Державного департаменту інтелектуальної власності з клопотанням про продовження строку дії патенту № 27285 на винахід додатково на п'ять років, на застосування якого 10.02.2002 року було отримано дозвіл № 00664 Міністерства екології та природних ресурсів України.

Рішенням Державного департаменту інтелектуальної власності від 01.11.2005р. продовжено строк дії патенту на винахід №27285 до 04.10.2015р. та прийнято рішення про внесення відповідних відомостей до державного реєстру патентів і деклараційних патентів України на винаходи.

Відповідно до ст. 16 ЦК України одним із способів захисту прав є саме визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади.

В силу ч. 1 ст. 21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним, засадам цивільного законодавства. Згідно зі ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст. 20 ГК України кожний суб'єкт господарювання має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом, зокрема, визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб'єкта господарювання.

Визнання незаконним рішення органу державної влади в розумінні ст. 16 ЦК України і визнання недійсним акта органу державної влади в розумінні ч. 2 ст. 20 ГК України по суті є одним і тим самим способом захисту. Таку ж позицію займає Вищий господарський суд України, який у своєму інформаційному листі від 21.01.2009 р. № 01-08/33 зазначає, що „визнання нечинним рішення органу місцевого самоврядування як спосіб захисту порушених прав відповідає приписам чинного законодавства, а саме пункту 2 статті 20 Господарського кодексу України та статті 16 Цивільного кодексу України, оскільки слова "недійсний" і "нечинний" є синонімами і означають, що оспорюваний акт не має юридичної сили".

Позивач звернувся до суду з позовними вимогами (з урахуванням заяви про зміну підстав позову) про визнання недійсним повністю патенту України № 27285 на винахід "Похідні аміну або їх солі, що мають інсектицидну активність, та інсектицидна композиція на їх основі", виданий Ніппон Сода Ко ЛДТ Державним підприємством "Український інститут промислової власності"Міністерства освіти і науки України, за наявності у формулі винаходу (корисної моделі) ознак, яких не було у поданій заявці; скасування рішення Державного підприємства "Український інститут промислової власності"Міністерства освіти і науки України про продовження строку дії патенту України № 27285 на винахід "Похідні аміну або їх солі, що мають інсектицидну активність, та інсектицидна композиція на їх основі".

Звертаючись з позовом позивач, зокрема, зазначав, що відповідно до ст. 465 ЦК України строк чинності виключних майнових прав інтелектуальної власності на винахід спливає через двадцять років, що відліковуються від дати подання заявки на винахід, цей строк може бути продовжений в установленому законом порядку щодо винаходу, використання якого потребує спеціальних випробувань та офіційного дозволу. Стаття 467 ЦК України встановлює, що у разі припинення чинності виключних майнових прав інтелектуальної власності на винахід, корисну модель, промисловий зразок ці об'єкти можуть вільно та безоплатно використовуватися будь-якою особою, за винятками, встановленими законом. Позивач вказав, що основними видами його діяльності є виробництво агрохімічної продукції, виробництво добрив та азотних сполук та оптова торгівля хімічними продуктами. Таким чином, позивач вважає, що незаконність продовження строку дії патенту України № 27285 на винахід позбавляє позивача права вільно та безоплатно використовувати об'єкт винаходу за патентом України № 27285.

Також позивач вказує, що назва винаходу № 27285 з моменту подання заявки 04.10.1990 року до видачі патенту тричі зазнала перетворень, а до формули винаходу були внесені зміни, що потягнули за собою необхідність внесення змін до опису винаходу, що не відповідає установленому переліку можливих змін, передбачених п. 5 ст. 16 Закону України "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі".

Стаття 20 ГК України встановлює, що кожний суб'єкт господарювання має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси захищаються шляхом визнання наявності або відсутності прав, визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб'єкта господарювання.

Відповідно до ч.5 ст.28 Закону України „Про захист права на винаходи і корисні моделі" патент надає його власнику виключне право забороняти іншим особам використовувати винахід (корисну модель) без його дозволу,за винятком випадків, коли таке використання не визнається згідно з цим Законом порушенням прав, що надаються патентом.

Щодо твердження відповідача-2 про відсутність у позивача права на звернення до суду то колегія суддів вважає, що позивач обґрунтував наявність прав та охоронюваних законом інтересів позивача про захист яких позивач і звернувся до суду.

Стаття 33 Закону "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі" (в редакції від 14.04.09 року, чинній на момент розгляду спору по суті) встановлює, що патент може бути визнано у судовому порядку недійсним повністю або частково, зокрема, у разі наявності у формулі винаходу (корисної моделі) ознак, яких не було у поданій заявці.

В процесі розгляду справи суд дійшов висновку, що для вирішення справи по суті необхідно визначити, чи містить формула винаходу за патентом України № 27285 усі ознаки, які були наявні у поданій заявці № 93004289 на отримання патенту, на підставі якої було отримано патент України на винахід № 27285.

З метою об'єктивного вирішення спору у справі № 39/217, оскільки вказане питання належать до предмету доказування по справі, а для встановлення чи спростування цих фактів необхідні спеціальні знання, судом призначено судову експертизу об'єктів інтелектуальної власності, проведення якої доручено судовому експерту Петренку Сергію Анатолієвичу, на вирішення судового експерта було поставлене вищенаведене питання.

Відповідно до висновку № 833 судової експертизи об'єктів інтелектуальної власності у господарській справі № 39/217, складеного 15.10.2012 року, експерт надав наступну відповідь на поставлене судом питання: усі ознаки формули винаходу за патентом України № 27285 були присутні у поданій заявці № 93004289 на отримання патенту, на підставі якої було отримано патент України на винахід № 27285.

Судом встановлено, що в ході експертного дослідження експерт здійснив порівняльний аналіз суттєвих ознак формули винаходу за патентом України № 27285 з суттєвими ознаками формули винаходу за первинними матеріалами заявки на винахід № 93004289 та встановив наявність ознак формули винаходу за патентом України № 27285 в інших первинних матеріалах заявки.

Відповідно до ч. 3 ст. 41 ГПК України, проведення судової експертизи доручається державним спеціалізованим установам чи безпосередньо особам, які відповідають вимогам, встановленим Законом України "Про судову експертизу".

Суд прийшов до висновку, що для проведення судової експертизи у даній справі експерт має бути атестований за спеціальністю 13.3. "Дослідження, пов'язані з винаходами і корисними моделями".

Як зазначено у висновку № 833 судової експертизи об'єктів інтелектуальної власності у господарській справі № 39/217 від 15.10.2012, судовий експерт Петренко С.А. має вищу технічну освіту, спеціальну вищу освіту в cфері інтелектуальної власності, науковий ступінь кандидата юридичних наук, кваліфікацію судового експерта з питань інтелектуальної власності, у тому числі за спеціальністю 13.3 "Дослідження, пов'язані з винаходами і корисними моделями". Про кримінальну відповідальність згідно зі ст.ст. 384, 385 Кримінального кодексу України судового експерта було попереджено.

Відповідно до ч. 5 ст. 31 ГПК України судовий експерт має право відмовитися від дачі висновку якщо він не має необхідних знань для виконання покладеного на нього обов'язку.

Отже, суд вважає, що висновок № 833 судової експертизи об'єктів інтелектуальної власності від 15.10.2012 р. складений кваліфікованим судовим експертом, відповідно до вимог Закону України "Про судову експертизу", а тому приймається судом в якості належного та допустимого доказу.

Судом встановлено, що відповідно до ч. 6 Тимчасових Положень "Про правову охорону об'єктів промислової власності та раціоналізаторських пропозицій в Україні" (далі - Тимчасове положення), які діяли на момент розгляду заявки на винахід № 93004289 та до прийняття Закону України "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі", об'єктами винаходу можуть бути пристрій, спосіб, речовина, штам мікроорганізму, культура клітини рослин і тварин, а також застосування відомого раніше пристрою, способу, речовини, штаму за новим призначенням.

Після вступу в дію Закону України "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі", у редакції, яка діяла на момент розгляду заявки на винахід № 93004289, до об'єктів винаходу, відповідно до ч. 2 ст. 5 Закону, віднесено продукт (пристрій, речовина, штам мікроорганізму, культура клітин рослини і тварини); спосіб.

Відповідно до ч.13 Тимчасових положень і ч. 6 ст. 5 Закону України "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі"(у редакції, яка діяла на момент розгляду заявки на винахід № 93004289) обсяг правової охорони визначається формулою винаходу. Опис, креслення або інші ілюстрації служать тільки для тлумачення формули винаходу. Такий же підхід щодо визначення обсягу правової охорони винаходу залишився і в чинній редакції Закону України "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі".

Відповідно до ч. 22 Тимчасових положень, при проведенні експертизи заявник має право з власної ініціативи вносити до матеріалів заявки виправлення і уточнення, не змінюючи суті винаходу.

При цьому, додаткові матеріали, які включають вказані виправлення та уточнення, не беруться до уваги, якщо вони надійшли до Держапатенту України після дати винесення рішення експертизи про видачу або про відмову у видачі патенту. По заявках на винаходи вказані виправлення та уточнення враховуються при публікації відомостей про заявку в офіційному бюлетені Держпатенту України, якщо вони надійшли до Держпатенту України раніше 6 місяців до дати вказаної публікації.

Додаткові матеріали в частині, яка змінює суть заявленого об'єкта, не беруться до уваги при розгляді заявки. Вони можуть бути оформлені заявником як самостійна заявка. При поданні цієї заявки протягом тримісячного строку з дати одержання заявником повідомлення про неможливість урахування додаткових матеріалів пріоритет встановлюється за датою надходження додаткових матеріалів.

Аналогічні норми містяться у ст. 15 Закону України "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі"(у редакції, яка діяла на момент розгляду заявки на винахід № 93004289), так, заявник має право з власної ініціативи вносити до заявки виправлення і уточнення. Ці виправлення і уточнення не враховуються, якщо вони надійшли до Відомства після дати одержання заявником рішення про видачу патенту або про відхилення заявки.

При публікації відомостей про заявку на винахід зазначені виправлення та уточнення враховуються, якщо вони надійшли до Відомства за шість місяців до дати публікації.

Якщо заявником подано додаткові матеріали, то в процесі експертизи з'ясовується, чи не виходять вони за межі розкритої у поданій заявці суті винаходу (корисної моделі).

Додаткові матеріали виходять за межі розкритої у поданій заявці суті винаходу (корисної моделі), якщо вони містять ознаки, які необхідно включити до формули винаходу (корисної моделі).

Додаткові матеріали в частині, що виходить за межі розкритої у поданій заявці суті винаходу (корисної моделі), не беруться до уваги під час розгляду заявки і можуть бути оформлені заявником як самостійна заявка.

Крім того, відповідно до ч. 26 Тимчасових положень в період проведення експертизи заявки на винахід по суті Держпатент України має право запросити у заявника додаткові матеріали, без яких проведення експертизи неможливе, в тому числі змінену формулу винаходу.

Аналогічна норма міститься у ст. 15 Закону України "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі"(у редакції, яка діяла на момент розгляду заявки на винахід № 93004289). Під час експертизи заявки на винахід по суті Відомство має право зажадати від заявника додаткові матеріали, без яких проведення експертизи неможливе, а також запропонувати змінити формулу винаходу.

На додаткові матеріали в частині, що виходить за межі розкритої у поданій заявці суті винаходу, поширюється порядок, визначений пунктом 4 цієї статті.

Слід зазначити, що вказані вище норми знайшли своє відображення у ст. 16 Закону України "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі"(в редакції чинній на 22.05.2003 року).

Отже, суд прийшов до висновку, що процедурою внесення змін у матеріали заявки на винахід, станом на момент розгляду спірної заявки, передбачалася можливість зміни формули винаходу при збереженні її суті, яка відображена в первинно поданих матеріалах.

Виходячи з вищевикладеного та з огляду на висновок судової експертизи об'єктів інтелектуальної власності № 833, колегія суддів вважає, що позивач належними засобами доказування не довів наявність правових підстав для визнання недійсним повністю патенту України № 27285 на винахід "Похідні аміну або їх солі, що мають інсектицидну активність, та інсектицидна композиція на їх основі".

Також позивач звернувся з позовом про скасування рішення Державного підприємства "Український інститут промислової власності"Міністерства освіти і науки України про продовження строку дії патенту України № 27285 на винахід "Похідні аміну або їх солі, що мають інсектицидну активність, та інсектицидна композиція на їх основі".

Як було встановлено в ході розгляду справи по суті, можливість продовження строку дії патенту передбачалася чинним законодавством, що діяло на момент прийняття відповідного рішення.

Рішення про продовження строку дії патенту №27285 на винахід від 01.11.2005р. було прийнято Державним департаментом інтелектуальної власності, а не Державним підприємством "Український інститут промислової власності"Міністерства освіти і науки України.

Відповідно до п.4.4. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції"від 26.12.2011 року № 18, господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору (пункт 11 частини першої статті 80 ГПК), зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

Припинення провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина тягне за собою відмову в позові, а не припинення провадження у справі.

Звертаючись з позовом, позивач не надав доказів існування рішення Державного підприємства "Український інститут промислової власності" Міністерства освіти і науки України про продовження строку дії патенту №27285 на винахід. Тобто предмет спору був відсутній і до порушення провадження у справі.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що позовні вимоги в частині скасування рішення Державного підприємства "Український інститут промислової власності" Міністерства освіти і науки України про продовження строку дії патенту України № 27285 на винахід "Похідні аміну або їх солі, що мають інсектицидну активність, та інсектицидна композиція на їх основі" не підлягають задоволенню.

Крім того, суд встановив, що при подачі позову позивачем пропущено строк звернення до суду, і ним не наведено причин поважності такого пропуску, що могли би бути підставою для його поновлення.

Згідно матеріалів справи, дата, з якої є чинними права на винахід - 15.09.2000 року, дата подання заявки - 04.10.1990 року. Відомості про видачу патенту на винахід були опубліковані 15.09.2000 року в офіційному бюлетені "Промислова власність" № 4 та з цього часу стали загальнодоступними.

Рішення про продовження строку дії патенту на винахід було прийнято 01.11.2005 року. Відомості про продовження строку дії патенту на винахід були опубліковані 15.12.2005 року в офіційному бюлетені "Промислова власність" № 12 та з цього часу стали загальнодоступними.

Отже, строк звернення до суду позивачем пропущений, оскільки згідно статті 257 ЦК України передбачається загальний трирічний строк звернення до суду.

Позивач не назвав поважні причини пропуску ним строку позовної давності, оскільки відповідне клопотання позивачем до позовної заяви не додано та в процесі розгляду справи суду не подано. Крім того, позивач не надав жодних пояснень та доказів, які б свідчили про день, коли позивач довідався або міг довідатися про порушення його права або про особу, яка його порушила.

Відповідно до ч. 4, ст. 267 ЦК України, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що місцевий суд дійшов правильного висновку про відмову в задоволенні позовних вимог повністю.

Враховуючи усе вищевикладене, колегія суддів не вбачає підстав для скасування чи зміни рішення Господарського суду м. Києва від 12.11.2012р. у справі № 39/217.

Керуючись ст.ст. 99, 101, п.1 ст.103, ст.105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Іскравек Агро» залишити без задоволення, а рішення Господарського суду м. Києва від 12.11.2012р. у справі № 39/217 - без змін.

2. Матеріали справи № 39/217 повернути до Господарського суду м. Києва.

3. Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.

Головуючий суддя Шипко В.В.

Судді Верховець А.А.

Доманська М.Л.

Дата підписання постанови 18.01.2013р.