Рішення

від 14.01.2013 по справі 17/5014/3103/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

14.01.13 Справа № 17/5014/3103/2012.

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛСО", м. Луганськ

до Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра" в особі відділення ПАТ "КБ "Надра" Луганське регіональне управління, м. Луганськ

3-я особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Фізична особа - підприємець ОСОБА_1, м. Луганськ

про стягнення 200 000 грн. 00 коп.

Суддя Фонова О.С.

Представники:

від позивача: Калюжна Ю.Г., довіреність б/н від 28.11.2012, паспорт ЕН НОМЕР_2, виданий Станично-Луганським РВ УМВС України в Луганській області 19.12.2005;

від відповідача: Волчанська І.В., довіреність № 13-11-10776 від 30.07.2012, паспорт ЕК НОМЕР_3, виданий Жовтневим РВ УМВС України в Луганській області 04.03.1998.

від 3-ї особи: ОСОБА_4 - адвокат, свідоцтво № НОМЕР_1 від 06.04.2012, договір про надання правової допомоги б/н від 31.07.2012.

Суть спору: позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача суми завданої шкоди у розмірі 200000,00 грн.

Представником позивача подано клопотання про призначення судово-будівельної експертизи для визначення точної вартості пошкоджень, що заподіяні відповідачем орендованому приміщенню.

Також представником позивача подано клопотання про залучення в якості третьої особи ОСОБА_5, як орендаря, якій раніше ніж ОСОБА_1 було надано позивачем спірне приміщення в оренду, та яка надавала це ж саме приміщення в суборенду відповідачу у справі, у зв'язку з тим, що у спірному приміщенні було розпочато відповідачем ремонт ще тоді, коли воно було надано в оренду ОСОБА_5 та саме ОСОБА_5 отримала це приміщення від відповідача після розірвання договору суборенди. Таким чином, позивач вважає, що рішення у справі може вплинути на права ОСОБА_5 та просить залучити її в якості третьої особи.

Вказане клопотання судом відхиляється у зв'язку з його процесуальною недоцільністю. По-перше, позивачем не визначено процесуальний статус третьої особи, оскільки не вказано на боці якої зі сторін її слід залучити. По-друге, рішення у даній справі не може вплинути на права чи обов'язки ОСОБА_5 щодо однієї зі сторін, оскілки позивач сам прийняв орендоване приміщення від цього суборенда тора за актом приймання-передачі без жодних зауважень щодо його стану.

Позивач в обґрунтування позову посилається на те, що надав дозвіл орендарю - ФОП ОСОБА_1 на передачу в суборенду відповідачу приміщення за адресою: АДРЕСА_1.

27.04.2010 був здійсненний огляд суборендованого приміщення, згідно Договору суборенди від 20 01.2009.

У результаті суборенди відповідачем, стан нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1, різко погіршився, про що свідчить Акт огляду від 27.04.2010.

Позивач зазначає, що неодноразово вимагав привести приміщення до належного стану, але усі вимоги відповідачем були проігноровані.

12.04.2012 був здійснений повторний огляд суборендованого приміщення. Згідно останнього огляду, недоліки виявлені при огляді суборендованого приміщення не усунені, а приміщення знаходиться йде більш у занедбаному стані, що підтверджується Актом огляду від 12.04.2012.

Позивач вказує, що 30.04.2012 ФОП ОСОБА_1 направила до відповідача лист з проханням повернути орендоване приміщення у належному стані, який відповідачем було проігноровано, оскільки письмової відповіді на вищевказане прохання надано не було, а ремонт орендованого приміщення не зроблено.

У зв'язку з викладеним, з посиланням на частину 1 статті 779 Цивільного кодексу України, частину 1 статті 224 Господарського кодексу України просить стягнути з відповідача завдану шкоду в сумі 200000,00 грн.

Відповідач проти позову заперечує та зазначає, що відповідно до договору суборенди від 20.01.2009, права та обов'язки стосовно прийому-передачі та стану суборендованого нежитлового приміщення були встановлені між Орендарем - фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 та Суборендарем - Відкритим акціонерним товариством комерційний банк "Надра", а не між Власником - ТОВ «ЛСО» та Суборендарем.

Також, відповідач зазначає, що ні позовна заява, ні додані до неї документи не містять доказів неможливості відновлення суборендованого приміщення, в той час, коли згідно частини 2 статі 779 ЦК України, у разі неможливості відновлення речі наймодавець має право вимагати відшкодування завданих йому збитків.

Відповідач зазначає, що позивачем в позовний заяві тільки вказано, що за попередніми розрахунками сума збитків становить 200 000,00 грн., однак, не надає при цьому, ані розрахунку, ані документального підтвердження заявленої до стягнення суми.

Третя особа позовні вимоги підтримала в повному обсязі.

Дослідивши обставини справи, витребувані судом та надані сторонами докази на підтвердження своїх доводів, заслухавши пояснення представників сторін, що прибули у судове засідання, суд

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛСО» (далі - ТОВ «ЛСО») є власником нежитлового приміщення, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, на підставі свідоцтва про право власності на нежитлові приміщення від 18.08.1999.

02.01.2009 між ТОВ «ЛСО» (позивач у справі) та ФОП ОСОБА_1 (третя особа у справі) було укладено договір оренди вказаних нежитлових приміщень № 12/9, згідно якого ФОП ОСОБА_1 орендувала у ТОВ «ЛСО» нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_1, строком до 31.12.2010.

Вказане приміщення отримане позивачем від ТОВ «ЛСО» за актом приймання-передачі від 30.04.2009.

Додатковою угодою від 31.12.2010 до договору № 12/9 сторони продовжили строк дії вказаного договору до 31.12.2012.

20.01.2009 між ТОВ «ЛСО» (власник приміщення), фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (орендар приміщення), та Відкритим акціонерним товариством комерційний банк "Надра" (суборендар приміщення), був підписаний Договір суборенди нежитлового приміщення, загальною площею 322,69 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (далі - Договір).

Строк дії договору суборенди сторони визначити як 2 роки 11 місяців з дня передачі суборендованого майна, яким є дата підписання Акту приймання-передачі в суборенду.

Згідно пункту 6.9 Договору, Орендар має право перевіряти стан приміщення, переданого в суборенду згідно умов Договору, не частіше 2 (двох) разів на 1 (один) рік при умові обов'язкового попереднього погодження з Суборендарем дати такої перевірки.

Відповідно до пункту 6.10 Договору, у випадку закінчення строку дії цього Договору або дострокового його припинення (з урахуванням п.п. 8.2. цього Договору) Суборендар повинен зробити поточний ремонт та передати приміщення Орендарю у стані не гіршому, ніж на початку суборенди.

Орендоване майно було передано за актом-приймання передачі від 30.04.2009, що встановлено в рішенні суду від 25.10.2012 у справі № 17/5014/1777/2012, залишеному без змін судом апеляційної інстанції.

Відповідно до п. 11.1 Договору, зазначений договір набув чинності з 01.02.2009.

У зв'язку з приведенням, на думку позивача, орендованого приміщення у неналежний стан, з посиланням на частину 1 статті 779 Цивільного кодексу України, частину 1 статті 224 Господарського кодексу України позивач просить стягнути з відповідача завдану шкоду в сумі 200000,00 грн.

Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи сторін та надані ними докази, суд дійшов висновку про наступне.

Згідно ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) одностороння відмова від зобов'язання не допускається, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов, що передбачені договором, вимогами Цивільного кодексу України, тощо.

Згідно статті 283 ГК України, за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відносини найму (оренди) регулюються главою 58 ЦК України. Статтею 759 Цивільного кодексу унормовано, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Частиною 1 статті 761 Цивільного кодексу України встановлено, що право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права.

Відповідно до частини 1 статті 744 Цивільного кодексу України, передання наймачем речі у користування іншій особі (піднайм) можливе лише за згодою наймодавця, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з частиною 3 статті 774 ЦК України до договору піднайму застосовуються положення про договір найму.

Як вбачається з матеріалів справи, в договорі суборенди зазначено три сторони: позивач як Власник, ФОП ОСОБА_1 як Орендар, та відповідач як Суборендар. Підписано цей Договір також трьома вказаними сторонами.

Водночас, Договір містить права та обов'язки орендаря та суборендаря стосовно одне одного, і не містить посилання на виникнення правовідносин з найму безпосередньо між власником приміщення та суборендарем.

З наведеного та правової природи договору суборенди вбачається, що зазначення в Договорі власника приміщення та підписання ним цього Договору є погодженням суборенди та у майбутньому можливих переобладнань орендованого суборендарем приміщення (п. 6.2 Договору).

В тексті позовної заяви позивач в обґрунтування вимог, посилається на пункти договору суборенди, за яким право вимоги щодо орендованого за цим Договором приміщення є виключно у орендаря - ФОП ОСОБА_1, а також на те, що вказана третя особа надсилала відповідачу претензії з приводу незадовільного стану орендованого приміщення, на які він не відреагував.

В свою чергу, згідно пункту 6.3 договору оренди від 02.01.2009 № 12/9, укладеним між позивачем, як Орендодавцем, та ФОП ОСОБА_1, як Орендарем, за порушення Орендарем правил експлуатації приміщень, їх інженерного обладнання та зовнішніх систем, наслідки усуваються Орендарем або Орендодавцем за рахунок Орендаря.

Таким чином, з огляду на системний аналіз орендних правовідносин, що викладені вище, можна дійти висновку про те, що орендар відповідає перед орендодавцем за стан орендованого майна, і якщо майно було надано орендарем у суборенду, то за наслідки такого правочину, що можуть негативно вплинути на стан орендованого майна повинна відповідати особа, яка отримала це майно в оренду від власника. Отже, саме до такої особи і слід заявляти позов з вимогами про відшкодування збитків, оскільки саме вона з власної вини чи ні, не може повернути надане в оренду приміщення у первісному стані, та зобов'язана це зробити виходячи з умов договору оренди.

Водночас, орендар має право подати позов до суборендаря, у разі його вини, з аналогічними вимогами, що матимуть в якості правового підґрунтя саме договір суборенди .

Згідно частини 1 статті 224 ГК України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту,

права або законні інтереси якого порушено.

Посилання позивача в якості обґрунтування позову на частину 1 статті 224 ГК України є хибним, оскільки з її змісту вбачається, що господарське зобов'язання у нього виникло саме з орендарем - ФОП ОСОБА_1

Шляхом оцінки всіх наявних матеріалів справи, враховуючи вищенаведене, суд встановив відсутність правових підстав для звернення позивача з позовом саме до відповідача про відшкодування шкоди, оскільки зобов'язаним за договором оренди є ФОП ОСОБА_1, а відповідач є зобов'язаним перед нею за договором суборенди відповідно.

У зв'язку з вищевикладеним та недоцільністю клопотання представника позивача про призначення судово-будівельної експертизи для визначення точної вартості пошкоджень, що заподіяні відповідачем орендованому приміщенню судом відхиляється.

З урахуванням викладеного, у задоволенні позову слід відмовити з віднесенням судових витрат на позивача згідно статті49 ГПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд

в и р і ш и в:

1. У задоволенні позову відмовити.

2. Судові витрати покласти на позивача.

У судовому засіданні оголошено лише вступну і резолютивну частини рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

Повне рішення складено: 21.01.2013.

Суддя О.С. Фонова