cpg1251
КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"16" січня 2013 р. Справа№ 5011-4/10176-2012
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Сухового В.Г.
суддів: Чорногуза М.Г.
Агрикової О.В.
при секретарі судового засідання Петренку В.А.,
розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-будівельна група «НІК»
на рішення господарського суду міста Києва від 09.10.2012р.
у справі № 5011-4/10176-2012 (суддя Борисенко І.І.)
за позовом Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-будівельна група «НІК»
третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «БМ ТРАНС-BM TRANS»
про стягнення заборгованості
ВСТАНОВИВ:
ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» (далі - позивач) звернувся в господарський суд міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю ТОВ «Інвестиційно-будівельна група «НІК» (далі - відповідач), третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «БМ ТРАНС-BM TRANS» (далі - третя особа) про стягнення 13 900 000,00 дол. США (111 095 750,00 грн. згідно офіційного курсу НБУ станом на 04.07.2012) - простроченої заборгованості за Кредитом; 1 499 433,82 дол. США (11 984 224,81 грн. згідно офіційного курсу НБУ станом на 04.07.2012) - прострочених процентів за користування Кредитом; 65 758,40 грн. - простроченої плати за управління Кредитом; 8 228,43 грн. - пені за прострочення терміну сплати процентів за користування Кредитом, а всього 15 399 433,82 дол. США (123 079 974,81 грн. згідно офіційного курсу НБУ станом на 04.07.2012р.) заборгованості за кредитним договором № 151407К27 від 20.06.2007р. та договором поруки № 15141407Р10 від 20.06.2007р. та 73 986,83 грн.
Рішенням господарського суду міста Києва від 09.10.2012 р. у справі № 5011-4/10176-2012 позов задоволено повністю та стягнуто на користь позивача наведений у позові розмір заборгованості, плати, процентів та пені, а також судові витрати. Мотивуючи своє рішення, суд першої інстанції послався на умови кредитного договору, договору поруки та положення ГК України і ЦК України, місцевий господарський суд дійшов висновку про доведеність позовних вимог у даній справі та наявність підстав для відповідальності поручителя за таке невиконання.
Не погодившись з рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просить рішення господарського суду міста Києва від 09.10.2012 р. у справі № 5011-4/10176-2012 скасувати, постановити нове рішення, яким в позові відмовити повністю. В обґрунтування доводів апеляційної скарги скаржник зазначає, що він не погоджується з прийнятим рішенням, оскільки вважає його незаконним. Скаржник посилається на порушенням судом першої інстанції норм матеріального (ст.ст. 251, 252, 559 ЦК України) та процесуального права ст.62 ГПК України. Зокрема, відповідач зазначає, що судом першої інстанції не враховано доводи відповідача щодо припинення поруки та у зв'язку з цим відсутності підстав для стягнення заборгованості з поручителя.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач зазначає про необґрунтованість доводів апеляційної скарги, рішення суду вважає законним та просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 30.11.2012р. у справі № 5011-4/10176-2012 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-будівельна група "НІК" на рішення господарського суду міста Києва від 09.10.2012р. прийнято до провадження та призначено розгляд скарги на 24.12.2012р.
В судовому засіданні 24.12.2012р. представником відповідача заявлено усне клопотання про зупинення провадження у даній справі до розгляду апеляційної скарги в іншій справі Львівським апеляційним господарським судом. Суд відхилив клопотання представника відповідача про зупинення провадження у даній справі, як необґрунтоване згідно з вимогами ГПК України.
Ухвалою суду від 24.12.2012р. розгляд скарги відкладено на 16.01.2013р. у зв'язку з неявкою представника третьої особи.
У судовому засіданні 16.01.2013р. суд заслухав пояснення представників сторін. Представник третьої особи у судове засідання не з'явився. Про час та місце розгляду скарги третя особа повідомлялася в порядку, встановленому ГПК України. Клопотань про відкладення від третьої особи до суду не надходило.
За таких обставин колегія суддів не знаходить підстав для відкладення розгляду скарги, передбачених ст. 77 ГПК України, а тому вважає за можливе здійснювати апеляційний перегляд ухвали у відсутності представника третьої особи за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Згідно зі ст. 99 ГПК України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України.
Розглянувши матеріали апеляційної скарги, дослідивши наявні у справі докази, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
20.06.2007р. між ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України (Банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю "БМ Транс - ВМ Trans"(Позичальник) укладено Кредитний договір № 151407К27 зі змінами та доповненнями згідно з укладеними Додатковими угодами до нього (далі - Кредитний договір, т.1, а.с.9-23, 25-42) .
На виконання пп.пп. 3.2.1, 3.2.2 п. 3.2 ст. З, ст. 4 Кредитного договору Банк надав ТОВ "БМ Транс - ВМ Trans" кредит в сумі 13 900 000,00 доларів США, з терміном погашення Кредиту - 20.06.2012, зі сплатою процентів за користування Кредитом у розмірі, визначеному в пп. 3.2.5 п. 3.2 ст. 3 Кредитного договору, а також зі сплатою щомісячної плати за управління кредитом в розмірі, встановленому пп. 3.2.6 п. 3.2 ст. 3 Кредитного договору.
Відповідно до умов Кредитного договору, Позичальник взяв на себе зобов'язання погашати кредит у валюті Кредиту, в строки, зазначені у п. 3.2 Кредитного договору, згідно в Графіком надання та погашення Кредиту за рахунок будь-яких грошових надходжень Позичальника, сплачувати проценти за користування Кредитом у розмірі, зазначеному в п. 3.2 ст. З Кредитного договору, у валюті Кредиту (пп. 3.5.1. п. 3.5 ст. З Кредитного договору), а також виконувати інші зобов'язання, у тому числі сплачувати плату за управління Кредитом у строки та розмірах, встановлених п. 3.2 ст. З Кредитного договору (п.п. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4 Кредитного договору).
Згідно з п. 7.2 ст. 7 Кредитного договору, у разі невиконання зобов'язань згідно з пп. 3.5.1 п. 3.5 ст. 3 Кредитного договору Позичальник сплачує Банку пеню у гривнях. Пеня нараховується на суму прострочених платежів із розрахунку фактичної кількості прострочених днів у розмірі, зазначеному у п. 3.2 ст. 3 Кредитного договору.
20.06.2007 між Позивачем, Позичальником та Товариством з обмеженою відповідальністю "ІНВЕСТИЦІЙНО-БУДІВЕЛЬНА ГРУПА "Н І К" (Поручитель) укладено Договір поруки № 151407Р10 (т.1, а.с.43-45).
Згідно п. 3.1 Статті 3 Договору поруки Поручитель зобов'язується перед кредитором солідарно відповідати за своєчасне та повне виконання Позичальником основного зобов'язання.
Відповідно до п. 3.2 ст. 3 Договору поруки, у випадку невиконання позичальником Основного зобов'язання Кредитор має право вимагати виконання цього зобов'язання у Поручителя та/або Позичальника, як у солідарних боржників.
Відповідно до п. 7.4 Договору поруки № 151407Р10 дія цього Договору припиняється після повного виконання Основного зобов'язання;
Відповідно до умов п.8.1 Договору поруки цей договір залишається чинним до дати повного виконання сторонами зобов'язань за цим договором.
В обґрунтування позовних вимог даній справі позивач посилається на те, що всупереч взятих на себе зобов'язань, Позичальником не було погашено у встановлений строк заборгованість за Кредитним договором, нарахованим за користування Кредитом процентами, а також плату за управління Кредитом. Крім того, на думку позивача, оскільки Позичальником порушено зобов'язання за Кредитним договором, є наявними підстави для стягнення пені, нарахованої у зв'язку з несвоєчасною сплатою процентів за користування Кредитом.
У зв'язку з цим, позивачем надано розрахунок стягуваних сум, відповідно до якого сума заборгованості відповідача (Позичальника) перед позивачем внаслідок неналежного виконання зобов'язань за Кредитним договором станом на 04.07.2012р. становить 15 399 433,82 доларів США (123 079 974,81 грн. згідно офіційного курсу НБУ станом на 04.07.2012) та 73 986,83 грн., і складається із:
- 13 900 000,00 дол. США (111095 750,00 грн. згідно офіційного курсу НБУ станом на 04.07.2012) - прострочена заборгованість за Кредитом;
- 1 499 433,82 дол. США (11 984 224,81 грн. згідно офіційного курсу НБУ станом на 04.07.2012) - прострочені проценти за користування Кредитом;
- 65 758,40 грн. - прострочена плата за управління Кредитом;
- 8 228,43 грн. - пеня.
Враховуючи невиконання позичальником своїх зобов'язань за Кредитним договором та умови договору поруки, згідно з якими ТОВ "БМ ТРАНС-ВМ TRANS" є боржником перед AT "Укрексімбанк", а ТОВ "ІНВЕСТИЦІЙНО-БУДІВЕЛЬНА ГРУПА "Н І К" є поручителем, яке зобов'язалося перед кредитором солідарно відповідати за своєчасне та повне виконання Позичальником основного зобов'язання, а також відшкодувати понесені Кредитором витрати внаслідок невиконання або несвоєчасного (неповного) виконання Основного зобов'язання, позивач вважає, що відповідач має нести відповідальність за неналежне виконання умов Кредитного договору як поручитель.
Враховуючи встановлені у даній справі обставини та наявні докази, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності підстав для задоволення позову, враховуючи таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно з ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Статтею 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або актом цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.
За змістом ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Згідно зі ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання
Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно зі ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку та відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.
Стаття 554 ЦК України визначає, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
Згідно з ч. 1 ст. 543 ЦК України у разі солідарного обов'язку боржників кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.
Матеріалами справи підтверджується та не спростовано відповідачем, що позивач, на виконання Кредитного договору надав Позичальнику кредитні кошти, у розмірі обумовленому цим договором (з урахуванням додаткових угод до нього). Враховуючи, невиконання Позичальником своїх зобов'язань зі сплати процентів за користування коштів та інших передбачених Кредитним договором платежів, 21.08.2009р. Банком, на виконання пп. 4.1.1 п. 4.1 Статті 4 Договору поруки, ТОВ "ІНВЕСТИЦІЙНО-БУДІВЕЛЬНА ГРУПА "Н І К" було направлено повідомлення №158-04/6123 про порушення ТОВ "БМ Транс - ВМ Trans" своїх зобов'язань за Кредитним договором та дострокового погашення основного боргу та всіх нарахованих процентів/комісій за Кредитним договором.
Доказів погашення вищезазначеної заборгованості поручителем ні суду першої інстанції, ні суду апеляційної інстанції не надано, сум, які підлягають сплаті, наведених у розрахунку позивача, відповідачем також не спростовано.
Посилання відповідача на відсутність підстав для стягнення з нього заборгованості замість позичальника у зв'язку з припиненням поруки, колегією суддів відхиляються, з огляду на таке.
Колегія суддів звертає увагу, що твердження відповідача про те, що основне зобов'язання не містить істотної умови - строку дії договору, спростовується матеріалами справи, оскільки, по-перше, у п. 3.2.2 статті 3 Кредитного договору «Кредит та проценти», чітко вказано, що кінцевий термін погашення кредиту 20.06.2012р., тобто сторонами у договорі вказано календарну дату, з чого слідує, що основне зобов'язання за даним договором, а саме тіло кредиту та нараховані проценти і комісії мають бути погашені позичальником саме 20 дня шостого місця 2012 року. По-друге, крім дати зазначеної у самому Кредитному договорі, сторонами погоджено та підписано Додаток № 1 до цього договору, відповідно до якого визначено Графік надання та погашення кредиту, який також містить вказівку на конкретну дату із зазначенням календарних днів, що відповідає вимогам ст. 252 ЦК України щодо зазначення дати та строків у правочинах.
Згідно зі ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
За таких обставин, слід дійти висновку, що оскільки сторонами визначено строк виконання Основного зобов'язання, посилання відповідача на те, що порука припинилася зі спливом 6 місяців від дня настання строку основного зобов'язання є безпідставним.
Таким чином, скаржником не доведено наявності обставин, з якими закон пов'язує припинення поруки.
Інші доводи відповідача, наведені у відзиві на позов та апеляційній скарзі щодо припинення поруки у зв'язку з припиненням юридичної особи позичальника, наявності іншого рішення про стягнення з позичальника заборгованості, стягнення якої є предметом спору у даній справі, частково спростовуються наявними у справі доказами, а частково відповідачем не доведені в порушення ст. 33, 34 ГПК України, а тому судом першої інстанції правомірно не взяті до уваги при вирішенні спору.
Позовні вимоги позивачем доведено і відповідачем не спростовано, а тому їх слід визнати обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню повністю.
Відповідно до ч. 1 статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, як встановлено статтею 34 ГПК України.
Доводи апеляційної скарги правильності висновків суду першої інстанції, викладених в оскаржуваному рішенні не спростовують, а тому відхиляються колегією суддів.
Виходячи з наведеного колегія суддів дійшла висновку, що рішення господарського суду міста Києва від 09.10.2012р. у справі № 5011-4/10176-2012 відповідає обставинам справи, є законним та обґрунтованим, а тому не підлягає зміні або скасуванню з підстав, передбачених ст. 104 ГПК України. У зв'язку з цим апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.
Судові витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на скаржника.
Керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 49, 101, 103, 105 ГПК України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-будівельна група «НІК» залишити без задоволення, а рішення господарського суду міста Києва від 09.10.2012р. у справі № 5011-4/10176-2012 без змін.
2. Матеріали справи № 5011-4/10176-2012 повернути до господарського суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Головуючий суддя Суховий В.Г.
Судді Чорногуз М.Г.
Агрикова О.В.
Повний текст складено та підписано 21.01.2013р.
Суд | Київський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 16.01.2013 |
Оприлюднено | 21.01.2013 |
Номер документу | 28686719 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Київський апеляційний господарський суд
Суховий В.Г.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні