cpg1251
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 березня 2013 року Справа № 5011-4/10176-2012
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді: суддів:Кота О.В., Попікової О.В., Саранюка В.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-будівельна група "НІК"
на рішення та постановугосподарського суду міста Києва від 09.10.2012 р. Київського апеляційного господарського суду від 16.01.2013 р. у справі№ 5011-4/10176-2012 за позовомПублічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" до третя особа: проТовариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-будівельна група "НІК" Товариство з обмеженою відповідальністю "БМ ТРАНС-BM TRANS" стягнення 15 399 433,82 доларів США та 73 986,83 грн.
за участю представників: позивача: відповідача: третьої особи:Мосійчук Я.І. Пархоменка І.В. не з'явилися
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду міста Києва у справі № 5011-4/10176-2012 від 09.10.2012 р. (суддя Борисенко І.І.) позов Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-будівельна група "НІК" про стягнення 15 399 433,82 доларів США та 73 986,83 грн. задоволено повністю. Вирішено стягнути з відповідача на користь позивача 13 900 000,00 дол. США - простроченої заборгованості за кредитом, 1 499 433,82 дол. США - прострочених процентів за користування кредитом, 65 758,40 грн. - простроченої плати за управління кредитом, 8 228,43 грн. - пені за прострочення терміну сплати процентів за користування кредитом та 64 380,00 грн. судового збору.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 16.01.2013 р. (головуючий суддя Суховий В.Г., судді Чорногуз М.Г., Агрикова О.В.) рішення господарського суду міста Києва від 09.10.2012 р. у справі № 5011-4/10176-2012 залишено без змін.
Не погоджуючись із прийнятими судовими рішеннями, скаржник звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 16.01.2013 р. та рішення господарського суду міста Києва у справі № 5011-4/10176-2012 від 09.10.2012 р., прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
Вимоги та доводи касаційної скарги мотивовані неправильним застосуванням судами норм матеріального та процесуального права, зокрема статей 530, 559 Цивільного кодексу України. Скаржник вважає, що позивачем пропущено шестимісячний строк, у межах якого в нього було право звернутися з вимогою до суду про стягнення заборгованості, оскільки дія поруки припинила своє існування 11.03.2010 р.
У відзиві ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" доводи касаційної скарги заперечує, просить оскаржувані судові рішення залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.
Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши повноту встановлення господарськими судами обставин справи та правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, 20.06.2007 р. між ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" (кредитор) та ТОВ "БМ ТРАНС-BM TRANS" (позичальник) укладено кредитний договір № 151407К27 зі змінами та доповненнями згідно з укладеними додатковими угодами до нього.
Відповідно до умов кредитного договору, позичальник взяв на себе зобов'язання погашати кредит у передбачені кредитним договором строки, сплачувати проценти за користування кредитом, а також виконувати інші зобов'язання, у тому числі й здійснювати плату за управління кредитом.
На виконання кредитного договору банк надав позичальнику кредит у сумі 13 900 000,00 доларів США з кінцевим терміном погашення кредиту - 20.06.2012. Крім того, абзацом другим підпункту 8.1 статті 8 кредитного договору встановлено, що договір залишається чинним до дати повного виконання сторонами зобов'язань за цим договором.
Відповідно до статті 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Господарськими судами також встановлено, що з метою забезпечення кредитного зобов'язання 20.06.2007 р. між кредитором, позичальником та ТОВ "Інвестиційно-будівельна група "НІК" (поручитель) укладено договір поруки № 151407Р10, відповідно до пункту 7.4 статті 7 дія якого припиняється після повного виконання кредитного зобов'язання.
Виходячи з приписів пункту 3.1 статті 3 договору поруки поручитель зобов'язався перед кредитором солідарно відповідати за своєчасне та повне виконання позичальником кредитного зобов'язання, а також відшкодовувати понесені кредитором витрати внаслідок невиконання або несвоєчасного (неповного) виконання кредитного зобов'язання.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що позичальник не виконав своїх зобов'язань відповідно до умов укладеного кредитного договору. Саме тому, 21.08.2009 р. кредитором на виконання пункту 4.1.1 пункту 4.1 статті 4 договору поруки направлено поручителю повідомлення №158-04/6123 про порушення позичальником своїх зобов'язань за кредитним договором та про дострокове погашення основного боргу та всіх нарахованих процентів/комісій за кредитним договором.
Доказів погашення вищезазначеної заборгованості поручителем судам не надано. Суми, що підлягають сплаті та наведені у розрахунку позивача, відповідачем також не спростовано.
Посилання відповідача на відсутність підстав для стягнення з нього заборгованості замість позичальника у зв'язку з припиненням поруки судами попередніх інстанцій відхилено.
Втім, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає такі висновки помилковими, з огляду на таке.
Згідно із статтею 553 ЦК України під порукою розуміється договір, за яким поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.
Правові наслідки порушення зобов'язання, забезпеченого порукою визначені статтею 554 ЦК України, а саме у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.
Як встановлено господарськими судами, 21.08.2009 кредитор - ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" надіслав поручителю - ТОВ "Інвестиційно-будівельна група "НІК" повідомлення про порушення ТОВ "БМ ТРАНС-BM TRANS" зобов'язання, визначеного п. 6.1 Кредитного договору, та вимогу достроково погасити суму основного боргу протягом 10 банківських днів .
Отже, 7 вересня 2009 року є днем коли боржник повинен був достроково погасити суму основного боргу та всіх нарахованих процентів/комісій за кредитним договором.
Порука, будучи за своєю правовою природою зобов'язанням, припиняється на загальних підставах, передбачених у главі 50 ЦК України. При цьому статтею 559 зазначеного кодексу передбачено спеціальні (додаткові) підстави її припинення, зокрема, порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.
Як вбачається з матеріалів справи, ні кредитним договором, ні договором поруки не встановлено строк, після закінчення якого припиняється порука. Умови цих договорів передбачають їх дію до повного виконання основного зобов'язання.
Отже, у березні 2010 року сплинув строк, протягом якого ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" мав можливість пред'явити вимогу про дострокове звернення стягнення заборгованості за кредитним договором № 151407К27 або подати позов до суду за цим предметом.
Указане відповідає правовій позиції Верховного Суду України, викладеній у постанові від 21.05.2012 р. у справі № 6-68цс11, пункту 24 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ № 5 від 30.03.2012 р. "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин".
За таких обставин, колегія суддів касаційної інстанції дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог, оскільки до поручителя Публічне акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України" з вимогою про примусове виконання взятого ним зобов'язання за договором поруки в межах строку, зазначеного у частині 4 статті 559 Цивільного кодексу України, не зверталося, відтак, останнє втратило право вимоги до поручителя.
Згідно з частиною 1 статті 111 10 ГПК України підставами для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права. Оскільки місцевим господарським судом та апеляційним господарським судом норми матеріального та процесуального права було порушено, то прийняті у даній справі судові рішення підлягають скасуванню.
Керуючись ст.ст. 44, 49, 111 5 , 111 7 , 111 9 -111 11 ГПК України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-будівельна група "НІК" у справі № 5011-4/10176-2012 задовольнити.
Рішення господарського суду міста Києва від 09.10.2012 р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 16.01.2013 р. у справі № 5011-4/10176-2012 скасувати.
Прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
Судові витрати покласти на Публічне акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України".
Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" (03150, м. Київ, вул. Горького, 127, код ЄДРПОУ 00032112) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-будівельна група "НІК (01010, м. Київ, вул. Московська, 24, кв. 21, код ЄДРПОУ 32490642) у рахунок відшкодування судових витрат, понесених у зв'язку з оплатою судового збору за подання апеляційної та касаційної скарг, у загальній сумі 66 600,00 грн.
Доручити господарському суду міста Києва видати відповідний наказ.
Головуючий суддя: О. Кот Судді: О. Попікова В. Саранюк
Суд | Вищий господарський суд України |
Дата ухвалення рішення | 18.03.2013 |
Оприлюднено | 29.03.2013 |
Номер документу | 30276945 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Вищий господарський суд України
Кот O.B.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні