Постанова

від 16.01.2013 по справі 9/67/2012/5003

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" січня 2013 р. Справа № 9/67/2012/5003

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуюча суддя Сініцина Л.М.

судді Гудак А.В.

Олексюк Г.Є.

при секретарі судового засідання Берун О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Вінницького міжрайонного прокурора з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері від 23.11.2012 р. на рішення господарського суду Вінницької області від 13.11.12 р. у справі № 9/67/2012/5003

за позовом Виконуючого обов'язки Вінницького міжрайонного прокурора з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Вінницькій області, м. Вінниця

до відповідача Комсомольського комбінату комунальних підприємств, с. Комсомольське, Козятинський район, Вінницька область

про стягнення 96 558,28 грн. збитків

за участю представників сторін:

від позивача - не з'явився

від відповідача - не з'явився

В судовому засіданні взяв участь старший прокурор відділу представництва інтересів громадян та держави в судах Рівненської області Войтюк О.І.

Рішенням господарського суду Вінницької області від 13.11.2012 р. у справі № 9/67/2012/5003 (суддя Балтак О.О.) відмовлено в позові Виконуючого обов'язки Вінницького міжрайонного прокурора з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Вінницькій області до Комсомольського комбінату комунальних підприємств про стягнення 96 558,28 грн. збитків. При прийнятті рішення суд виходив з того, що позивачем безпідставно нараховано збитки в сумі 96 558,28 грн., оскільки Методика, що діяла станом на початок використання відповідачем артезіанських свердловин без відповідних дозвільних документів не передбачала самовільне використання водних ресурсів без дозволу на спеціальне водокористування, як самостійну складову для визначення розміру збитків; положення Методики № 389 не підлягають застосуванню до спірних правовідносин оскільки, виявлене правопорушення, що вчинене відповідачем, не містить таких кваліфікуючих ознак, як забруднення водних об'єктів, забруднення поверхневих та підземних вод; здійснений Інспекцією розрахунок не відповідає вимогам пункту 9.2. Методики № 389, оскільки в документах перевірки позивачем не зафіксовано фактичний об'єм води, використаної відповідачем у спірний період (з 08.08.11 р. по 24.04.12 р.).

Не погоджуючись із даним рішенням, Вінницький міжрайонний прокурор з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері звернувся з апеляційною скаргою від 23.11.2012 р., в якій просив скасувати рішення господарського суду Вінницької області від 13.11.2012 р. у справі № 9/67/2012/5003 та прийняти нове, яким позов про відшкодування збитків у сумі 96 558,28 грн., завданих внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства, задоволити, посилаючись на те, що рішення є неправомірним та незаконним, прийняте на підставі неправильного застосування норм процесуального права та на підставі висновків, що не відповідають дійсним обставинам справи. Судом не взято до уваги, що підприємством здійснювався самовільний забір води із артезіанських свердловин в період з 08.08.11 р. по 24.04.12 р., коли вже діяли зміни до "Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів" № 389 в редакції від 08.08.2011 р. Відповідно до внесених змін законодавець розрізняє та виносить в окремі підпункти Методики визначення розмірів відшкодування збитків за: самовільне використання водних ресурсів при відсутності дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води); забір, використання води та скиду забруднюючих речовин із зворотними водами з порушенням умов водокористування, встановлених у дозволі на спеціальне водокористування. Планові заходи державного нагляду (контролю) за діяльністю суб'єктів господарювання з високим ступенем ризику проводяться - не частіше одного разу на рік, а тому посилання у рішенні суду на недотримання вимог ЗУ "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", щодо періодичності проведення планових перевірок є безпідставними. За результатами перевірки даного підприємства складено Акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 16.05.2012 р. Перевіркою встановлено, що у процесі господарської діяльності Комсомольським комбінатом комунальних підприємств в період з 08.08.2011 р. по 24.04.2012 р. здійснювалось водокористування із артезіанських свердловин № 258, № 584 та № 658 без спеціального дозволу, що є порушенням вимог ст.ст. 44, 48 Водного Кодексу України. Згідно довідки № 22 від 27.06.2012 р., виданої підприємством, за період самовільного водокористування Комсомольським комбінатом комунальних підприємств здійснено забір води із артезіанських свердловин в об'ємі - з 08.08.2011р. по 31.12.2011р. артсвердловини № 258 - 605 м 3 ; артсвердловини № 584 - 1069 м 3 ; артсвердловини № 658 - 2304 м 3 . - з 01.01.2012 р. по 24.04.2012 р. артсвердловини № 258 - 327 м 3 ; артсвердловини № 584 - 565 м 3 ; артсвердловини № 658 - 2242 м 3 . На основі даних результатів перевірки складено протокол про адміністративне правопорушення № 000517 від 16.05.2012 р., винесена постанова про накладення адміністративного стягнення № 04/157 від 22.05.2012 р., накладено на директора адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 136 грн., який правопорушником сплачено добровільно. Доказами використання водних ресурсів без дозволу є: акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 16.05.2012 р; протокол про адміністративне правопорушення № 000517 від 16.05.2012 р.; постанова про накладення адміністративного стягнення № 04/157 від 22.05.2012 р., довідка № 22 від 27.06.2012 р. видана підприємством щодо об'ємів видобутої води за період самовільного водокористування. Комсомольський ККП, здійснюючи спеціальне водокористування без відповідного дозволу, наніс державі збитків, заподіяних внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, на суму 96 558,28 грн. Розрахунок збитків за період з 08.08.2011 р. по 24.04.2012 р. здійснено згідно "Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів" затвердженої наказом Мінекобезпеки України № 389 в редакції від 08.08.2011 р.

Відповідач - Комсомольський комбінат комунальних підприємств у запереченнях на апеляційну скаргу просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги та залишити рішення господарського суду Вінницької області без змін, посилаючись на те, оскаржуване рішення є абсолютно законним та обґрунтованим. Суд дотримався тієї позиції, що вирішуючи спір щодо покладення на відповідача відповідальності за збитки, слід врахувати наявність повного складу правопорушення як-то: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; шкідливий результат такої поведінки (збитки); причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника. Матеріалами справи не підтверджується факт завдання збитків та причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками, а також вина відповідача. Ні актом перевірки додержання вимог природоохоронного законодавства від 16.05.12 р., ні іншими матеріалами справи факти завдання шкоди (настання наслідків) не доведені. Позивачем не доведено та не підтверджено доказами факти забруднення водних об'єктів чи поверхневих та підземних вод внаслідок використання водних ресурсів відповідачем без дозволу. Екологічна інспекція не проводила збір та аналіз необхідних матеріалів - тобто вона взагалі не встановлювала факт забруднення водних ресурсів. Позивачем не встановлено факту забруднення КПП підземних вод внаслідок самовільного водокористування, що виключає можливість розрахунку збитків за формулою, визначеною п.9.1 "Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів" № 389. До спірних відносин не підлягає застосуванню положення Методики № 389, оскільки виявлене позивачем правопорушення у вигляді самовільного водокористування відповідача (використання підземних вод без спеціального дозволу) не містить таких кваліфікуючих ознак, як забруднення водних об'єктів, забруднення поверхневих та підземних вод, наявності яких вимагає застосована позивачем Методика № 389. Використання артезіанських свердловин Комсомольським КПП без відповідних дозвільних документів з метою здійснення водокористування для господарсько-питних потреб населення с. Мшанець та двох дільниць с. Комсомольське, Козятинського району, Вінницької області розпочалось з серпня 2010 р. на час дії Методики в редакції, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища № 389 від 20.07.2009 р. та до набрання чинності наказу Мінприроди України від 30.06.11 р. № 220, яким внесено зміни до Методики. Виходячи з системного аналізу змісту пунктів 1.2 та 9.1 Методики обов'язковими передумовами для застосування позивачем цієї Методики при визначенні розміру збитків від самовільного водокористування є визначення фактів забруднення підземних вод водокористувачем та самовільного використання ним водних ресурсів без дозволу на спеціальне водокористування в їх сукупності. Позивачем всупереч існуючим фактам обраховано з не зрозумілих та не доведених для суду обставин заявлені до стягнення збитки за період з 08.08.11 р. по 24.04.12 р., при тому, що фактично позивач знав, що свердловини були передані на баланс відповідача у серпні 2010 р. Комбінат комунальних підприємств здійснює водопостачання населенню. Цей вид діяльності не є комерційним. Враховуючи тарифи, по яким здійснюється відпуск води населенню, підприємство отримує дохід, якого ледь вистачає на заробітну плату та утримання водозабірних споруд. Покладання на підприємство обов'язку відшкодувати збитки не призведе до поповнення бюджету, оскільки їх жодним чином неможливо буде стягнути за відсутності будь-яких інших джерел доходу. Комунальне підприємство не могло не постачати воду населенню, оскільки це вперш за все суперечило б вимогам законодавства України. Не експлуатування мереж водопостачання за причиною відсутності дозволу на спеціальне водокористування зумовило б припинення подачі води населенню. Це було б недопустимим.

Позивач та відповідач не забезпечили явку представників у судове засідання, хоча були належним чином повідомлені про день і час розгляду апеляційної скарги, про що свідчать повідомлення про вручення поштових відправлень (ухвал апеляційного суду) (а.с. 122-123).

Оскільки явка представників сторін в судове засідання обов'язковою не визнавалася, розгляд апеляційної скарги було відкладено, сторони належним чином були повідомлені про день, час і місце розгляду апеляційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку про можливість розгляду апеляційної скарги без участі представників сторін.

Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Прокурор у судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу в повному обсязі, вважає рішення господарського суду незаконним та необгрунтованим; пояснив, що рішення першої інстанції прийняте на підставі висновків, що не відповідають матеріалам справи; додав, що підприємство з 08.08.2011 р. по 24.04.2012 р. самовільно здійснювало забір води; Державною екологічною інспекцією на підставі чинного законодавства було проведено перевірку, в результаті якої було складено акт, протокол та винесено постанову про адміністративне порушення; просив рішення господарського суду скасувати та прийняти нове, яким позов задоволити.

Заслухавши пояснення прокурора; розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заперечення на апеляційну скаргу; перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний господарський суд, -

ВСТАНОВИВ :

16 травня 2012 року Державною екологічною інспекцією у Вінницькій області відповідно до статті 20 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" та згідно з наказом Державної екологічної інспекції у Вінницькій області від 10.04.2012 р. № 33-П проведено планову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства Комсомольським комбінатом комунальних підприємств, про що складено акт, яким встановлено, що основним видом діяльності Комсомольського комбінату комунальних підприємств є забір, очищення та постачання води; підприємство здійснює водокористування для господарсько-питних потреб населення, підприємств, організацій, установ в с. Комсомольське на підставі дозволу на спеціальне водокористування за № 4000 від 19.02.2010 р. з терміном дії до 27 січня 2015 р. (а.с. 17); водокористування підприємства здійснюється із двох артезіанських свердловин; артсвердловина № 588 глибиною 50,0 м з дебітом 5.0 м.куб./год., артсвердловина № 2 глибиною 70,0 м з дебітом 5.0 м.куб./год.; на підприємстві не виконуються умови дозволу на спеціальне водокористування не встановлено лічильник, облік водопостачання, не ведеться журнал затвердженого зразка, що є порушенням статті 44 Водного кодексу України; облік водоспоживання з артсвердловин № 258, № 584 та № 658 не ведеться в журналі встановленого зразка (ПОД-12), що є порушенням статті 44 Водного кодексу України; в період з 08.08.2011 р. по 24.04.2012 р. (включно) водокористування із артезіанських свердловин № 258, № 584 та № 658 здійснювалося без спеціального дозволу на спеціальне водокористування, що є порушенням статей 44, 48 Водного кодексу України (а.с. 7-8).

За результатами перевірки даного підприємства відповідно до статті 20 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", статті 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" та Положення про Державну екологічну інспекцію у Вінницькій області, затвердженого наказом Державної екологічної інспекції України від 12.12.2011 р. № 136 винесено припис № 04-06/09 від 16.05.2012 р. про усунення виявлених порушень природоохоронного законодавства (а.с. 9).

Державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Вінницькій області складено протокол про адміністративне правопорушення № 000517 від 16.05.2012 р. на директора Комсомольського ККП Лаврука М.В., в якому зазначено, що внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства (статті 44, 48 Водного кодексу України) державі заподіяна шкода - самовільний забір підземних вод за період з 08.08.2011 р. по 24.04.2012 р. без дозволу на спеціальне водокористування (а.с. 11).

На підставі даного протоколу Державним інспектором винесена постанова про накладення адміністративного стягнення № 04/157 від 22.05.2012 р., якою директора Комсомольського комбінату комунальних підприємств Лаврука М.В. визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена статтею 48 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 136,00 грн. (а.с. 12)

Суму штрафу директором Комсомольського комбінату комунальних підприємств Лавруком М.В. сплачено добровільно, згідно заяви на переказ готівки (а.с. 13).

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням 25 сесії 5 скликання Комсомольської сільської ради від 03.08.2010 р. Комсомольському комбінату комунальних підприємств збільшено статутний фонд, у зв'язку з прийняттям на баланс згідно актів приймання - передачі від 03.08.2010 р. 3 артезіанських свердловин: № 258 (с. Мшанець, Козятинський район, Вінницька область) глибиною 100 м, дебітом 9.0 м.куб./год; № 584 (с. Комсомольське, Козятинський район, Вінницька область) глибиною 100 м, дебітом 7.2 м.куб; № 658 (с. Комсомольське, Козятинський район, Вінницька область) глибиною 120,6 м дебітом 4.0 м.куб/год. (а.с.29-32).

З цих свердловин підприємство здійснювало водокористування для господарсько-питних потреб населення, підприємств с. Комсомольське, с. Мшанець.

Однак, дозвіл на спеціальне водокористування з артсвердловин № 258, № 584 та № 658, на яких встановлено порушення водокористування, Комсомольський комбінат комунальних підприємств отримав лише 03.05.2012 р. № 5270 з терміном дії з 25.04.2012 р. до 27.01. 2015 року (а.с. 18, 28).

Дозвіл на спеціальне водокористування від 19.02.2010 р. № 4000 з терміном дії до 27.01.2015 р. отриманий відповідачем тільки на артезіанські свердловини № 588 глибиною 50,0 м з дебітом 5.0 м.куб./год. та № 2 глибиною 70,0 м з дебітом 5.0 м.куб./год., на яких порушення вимог природоохоронного законодавства інспекцією не виявлено (а.с. 17).

Згідно довідки № 22 від 27.06.2012 р. Комсомольським комбінатом комунальних підприємств (далі Комсомольський ККП) із артезіанської свердловини № 258, яка розташована с. Мшанець, Козятинський район за період з 08.08.11 р. по 31.12.11 р. включно видобуто 605 м. куб.води; та за період з 01.01.12 р. по 24.04.12 р. включно - 327 м.куб.; із артезіанської свердловини № 584, яка розташована в с. Комсомольське, уч. Кам'янка, Козятинський район за період з 08.08.11 р. по 31.12.11 р. включно - 1069 м. куб., та за період з 01.01.12 р. по 24.04.12 р. включно - 565 м.куб.; із артезіанської свердловини № 658 яка розташована в с. Комсомольське, уч. Старомахнівка, Козятинський район за період з 08.08.11 р. по 31.12.11 р. включно - 2304 м.куб., та за період з 01.01.12 р. по 24.04.12 р. включно - 2242 м. куб; облік видобутої води із вищевказаних артезіанських свердловин був проведений на підставі оборотних відомостей в яких проводиться облік спожитої води згідно показників лічильників абонентів і згідно норм СніПу 2.04.01-84, при відсутності лічильника (а.с. 10).

На підставі даних перевірки Державна екологічна інспекція у Вінницькій області провела розрахунок збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів на суму 96 558,28 грн. Розрахунок розмірів збитків здійснений старшим державним інспектором відповідно до "Методики розрахунку розміру відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів", затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища № 389 від 20.07.2009 р. та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 14.08.2009 р. за № 767/16783 зі змінами від 30.06.2011 р. (а.с. 14).

На претензію Державної екологічної інспекції у Вінницькій області від 21.08.2012 р. № 3368/04 (а.с. 15) Комсомольський комбінат комунальних підприємств у добровільному порядку вказану суму збитків не відшкодував.

18.09.2012 р. Виконуючий обов'язки Вінницького міжрайонного прокурора з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері звернувся до господарського суду Вінницької області з позовною заявою в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Вінницькій області про стягнення вказаної суми збитків (а.с. 2-5).

16.01.2013 р. Вінницьким міжрайонним прокурором з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері подано уточнення резолютивної частини позову (а.с. 124-125).

Від імені держави право на звернення до господарського суду з позовами про відшкодування шкоди реалізується спеціально уповноваженими органами державного управління в галузі охорони навколишнього природного середовища, що передбачено Законом України "Про охорону навколишнього природного середовища".

Отже, прокурором правильно визначено позивачем у даній справі Державну екологічну інспекцію у Вінницькій області.

Згідно статей 16, 20 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", Положення про Державну екологічну інспекцію в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого Наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 04.11.2011 р. № 429 основними завданнями Держекоінспекції є реалізація повноважень Держекоінспекції України у межах відповідної території.

Пунктами 4.1 - 4.2 вказаного Положення передбачено, що Держекоінспекція відповідно до покладених на неї завдань: узагальнює практику застосування законодавства з питань, що належать до її компетенції, готує та вносить в установленому порядку пропозиції до Держекоінспекції України щодо його вдосконалення; здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням територіальними органами центральних органів виконавчої влади, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності і господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог: пункт в) законодавства про охорону і раціональне використання вод та відтворення водних ресурсів, зокрема, щодо: наявності та дотримання умов виданих дозволів, установлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин, лімітів забору і використання води та скидання забруднюючих речовин.

Пунктом 6 даного Положення визначено, що Держекоінспекція для виконання покладених на неї завдань має право, зокрема: проводити перевірки з питань, що належать до її компетенції, видавати за їх результатами обов'язкові для виконання приписи, розпорядження (підпункт 6.4); перевіряти документи на право спеціального використання природних ресурсів (дозволи, ліцензії, сертифікати, висновки, рішення, ліміти, квоти, погодження, свідоцтва) (підпункт 6.7.); розраховувати розмір збитків, заподіяних державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства, та пред'являти претензії (підпункт 6.11).

Проведення перевірки по дотриманню вимог природоохоронного законодавства суб'єктом господарювання здійснюється на підставі "Порядку організації та проведення перевірок суб'єктів господарювання щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства", затвердженого Наказом Мінприроди України № 464 від 10.09.2008 р.

Пунктом 1.4. даного Порядку визначено, що актом перевірки є документ, який фіксує факт проведення планових, позапланових перевірок суб'єктів господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища та його дотримання.

Отже, акт перевірки слід розцінювати як належний доказ, в якому зафіксовано факт вчинення правопорушення природоохоронного законодавства.

Доказів оскарження акту перевірки від 16.05.2012 р. у встановленому законом порядку матеріали справи не містять, а відтак, на час вирішення спору він є чинним, відомості, зазначені в акті, відповідачем за допомогою належних і допустимих доказів не спростовані.

У разі виявлення під час проведення перевірки порушення вимог природоохоронного законодавства, за які згідно з Кодексом України про адміністративні правопорушення передбачено адміністративну відповідальність, державні інспектори складають протокол про адміністративне правопорушення відповідно до наказу Мінприроди України від 05.07.2004 р. № 264 "Про затвердження Інструкції з оформлення органами Міністерства охорони навколишнього природного середовища України матеріалів про адміністративні правопорушення" (пункт 4.17).

У протоколі обов'язково зазначаються заподіяна матеріальна шкода (у разі наявності). Якщо правопорушення пов'язане зі шкодою, заподіяною навколишньому природному середовищу, то про це зазначається в протоколі (пункт 2.10 Інструкції). Одночасно з накладенням адміністративного стягнення посадова особа, яка розглядає справу про адміністративне правопорушення, вирішує питання про відшкодування заподіяної шкоди. Про прийняте рішення зазначається у постанові (пункт 4.6 Інструкції).

Відповідно до частин 1, 3 статті 38 "Про охорону навколишнього природного середовища" використання природних ресурсів в Україні здійснюється в порядку загального і спеціального використання природних ресурсів. В порядку спеціального використання природних ресурсів громадянам, підприємствам, установам і організаціям надаються у володіння, користування або оренду природні ресурси на підставі спеціальних дозволів, зареєстрованих у встановленому порядку, за плату для здійснення виробничої та іншої діяльності, а у випадках, передбачених законодавством України, - на пільгових умовах.

Статтею 68 вказаного Закону передбачено, що порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища несуть особи, винні, зокрема, у самовільному спеціальному використанні природних ресурсів. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду унормовані статтею 1166 Цивільного кодексу України (далі ЦК України). За приписами вказаної норми, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

До істотних обставин, що підлягають з'ясуванню судом та доведенню сторонами у спорі про відшкодування заподіяної шкоди, є наявність всіх сукупних елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки; шкоди; причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою; вини. Разом з цим, позивач зобов'язаний довести протиправність поведінки відповідача, розмір заподіяної шкоди, причинно-наслідковий зв'язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою.

Частиною 2 статті 1166 ЦК України передбачено, що особа, яка завдала шкоду, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоду завдано не з її вини.

Вирішуючи спір про відшкодування шкоди, заподіяної природному середовищу слід виходити з презумпції вини правопорушника. Таким чином, позивач не повинен доводити наявність вини відповідача, а навпаки, відповідач повинен довести, що шкоду завдано не з його вини, або ж у діях його працівників відсутня вина у заподіянні шкоди.

Згідно частин 1, 2 статті 48 Водного кодексу України (далі ВК України) спеціальне водокористування - це забір води з водних об'єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об'єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів; спеціальне водокористування здійснюється юридичними і фізичними особами насамперед для задоволення питних потреб населення, а також для господарсько-побутових, лікувальних, оздоровчих, сільськогосподарських, промислових, транспортних, енергетичних, рибогосподарських та інших державних і громадських потреб.

Пунктом 9 статті 44 та частиною 1 статті 49 ВК України передбачено, що спеціальне водокористування здійснюється лише за наявності та на підставі дозволу.

Статтею 50 ВК України передбачено, що строки спеціального водокористування встановлюються органами, які видали дозвіл на спеціальне водокористування. Спеціальне водокористування може бути короткостроковим (до трьох років) або довгостроковим (від трьох до двадцяти п'яти років). У разі необхідності строк спеціального водокористування може бути продовжено на період, що не перевищує відповідно короткострокового або довгострокового водокористування. Продовження строків спеціального водокористування за клопотанням заінтересованих водокористувачів здійснюється державними органами, що видали дозвіл на спеціальне водокористування.

Відповідно до статті 110 ВК України порушення водного законодавства тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно з законодавством України. Водокористувачі звільняються від відповідальності за порушення водного законодавства, якщо вони виникли внаслідок дії непереборних сил природи чи воєнних дій. Відповідальність за порушення водного законодавства несуть особи, винні, зокрема, у недотриманні умов дозволу або порушенні правил спеціального водокористування. Відповідальність за порушення водного законодавства несуть особи, винні, зокрема, у: 6) недотриманні умов дозволу або порушенні правил спеціального водокористування.

Частинами 1, 3 статті 111 ВК України встановлено, що підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземні юридичні і фізичні особи та особи без громадянства зобов'язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень водного законодавства, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України. Притягнення винних у порушенні водного законодавства до відповідальності не звільняє їх від обов'язку відшкодування збитків, завданих ними внаслідок порушення водного законодавства.

В судовому засіданні та матеріалами справи встановлено, що в період з 08.08.2011 р. по 24.04.2012 р. відповідач здійснював самовільний забір води із артезіанських свердловин № 258 (с. Мшанець, Козятинський район, Вінницька область), № 584 та № 658 (с. Комсомольське, Козятинський район, Вінницька область) без дозволу на спеціальне водокористування, що підтверджується актом перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 16.05.2012 р. та не заперечувалося представником відповідача в судовому засіданні 20.12.2012 р. Використання води із артезіанських свердловин здійснювалося для водопостачання обслуговуючого населення с. Мшанець та двох дільниць с. Комсомольське, Козятинського району, Вінницької області.

Тобто, водокористування відповідачем здійснювалося всупереч вищезазначеним нормам закону, без одержання спеціального на те дозволу.

Таким чином, Державна екологічна інспекція у Вінницькій області правомірно нарахувала суму збитків, встановивши факт порушення природоохоронного законодавства відповідачем.

Пункт 1.2. Методики розрахунку розміру відшкодування збитків, внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів № 389 в редакції від 30.06.2011 р. встановлює порядок визначення розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, зокрема, у разі: самовільного використання водних ресурсів при відсутності дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води)).

Згідно пункту 9.1. Методики розрахунок розміру відшкодування збитків, обумовлених самовільним використанням водних ресурсів при відсутності дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води)), грн.., здійснюється за формулою

Зсам = 100 х W х Тар, (23)

де W - об'єм води, що використана самовільно без дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води)), м3;

Тар - розмір, грн/100 м3, аналогічний ставці збору за спеціальне використання води, встановленої статтею 325 Податкового кодексу України на дату виявлення порушення (для морської води - розмір, грн/100 м3, аналогічний ставці збору за спеціальне використання поверхневих вод для показника "Інші водні об'єкти", встановленої статтею 325 Податкового кодексу України на дату виявлення порушення).

Відповідно до пункту 9.2. Методики фактичний об'єм води, що використана самовільно без дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води)), визначається на основі даних: первинної документації, статистичної звітності, ліміту забору та використання води, індивідуальних норм водоспоживання та водовідведення або довідки суб'єкта господарювання за підписом керівництва, завіреної печаткою.

За наведених обставин, колегія суддів приходить до висновку, що проведений позивачем розрахунок розмірів збитків завданих державі відповідачем внаслідок самовільного забору води із артезіанських свердловин відповідно до Методики розрахунку розміру відшкодування збитків, внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища № 389 від 20.07.2009 р. та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 14.08.2009 р. за № 767/16783 зі змінами згідно Наказу № 220 від 30.06.2011 р. "Про затвердження змін до Методики розрахунку розміру відшкодування збитків, внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів", зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 15.07.2011 р. за № 881/19619 є правомірним та обґрунтованим, а тому позовні вимоги про стягнення 96 558,28 грн. збитків підлягають до задоволення.

Згідно пункту 28 статті 4 Закону України "Про Державний бюджет України на 2012 рік" джерелами формування спеціального фонду Державного бюджету України на 2012 рік у частині доходів є, зокрема, 30 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, а в пункті 1 статті 11 вказаного Закону установлено, з урахуванням положень частини 2 статті 69 Бюджетного кодексу України, що джерелами формування спеціального фонду місцевих бюджетів у 2012 році є, зокрема, 70 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, в тому числі: до сільських, селищних, міських бюджетів - 50 відсотків, обласних бюджетів та бюджету Автономної Республіки Крим - 20 відсотків, бюджетів міст Києва та Севастополя - 70 відсотків.

В главі 8 Порядку казначейського обслуговування доходів та інших надходжень державного бюджету, затвердженого наказом Державного казначейства України від 19.12.2000р. № 131 передбачено, що платежі, які відповідно до Бюджетного кодексу України та Закону України про Державний бюджет України на відповідний рік розподіляються між державним та місцевими бюджетами, зараховуються на аналітичні рахунки, відкриті в головних управліннях Державного казначейства України за балансовим рахунком 3311 "Кошти, які підлягають розподілу між Державним і місцевими бюджетами" Плану рахунків в розрізі кодів класифікації доходів бюджету та територій. Кошти, які надійшли за день (з урахуванням повернення помилково або надміру зарахованих до бюджетів платежів) на аналітичні рахунки, відкриті за балансовим рахунком 3311, у регламентований час розподіляються головними управліннями Державного казначейства України за встановленими нормативами між державним бюджетом та відповідними місцевими бюджетами.

Тобто, заявлена сума грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, зурахуванням вищевказаних норм підлягає стягненню та зарахуванню до спеціального фонду державного, місцевого та сільського бюджетів.

Таким чином, колегія суддів прийшла до висновку, що суд першої інстанції помилково зробив висновок про те, що оскільки використання артезіанських свердловин відповідачем без відповідних дозвільних документів розпочалось з серпня 2010 р. на час дії Методики в редакції, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища № 389 від 20.07.2009 р. та до набрання чинності наказу Мінприроди України від 30.06.11 р. № 220, яким внесено зміни до Методики, яка не передбачала самовільне використання водних ресурсів без дозволу на спеціальне водокористування, як самостійну складову для визначення розміру збитків, то відповідно здійснювати розрахунок необхідно виходячи із аналізу норм Методики в редакції від 20.07.2009 р., згідно пунктів 1.2 та 9.1 якої, обов'язковими передумовами для застосування позивачем цієї Методики при визначенні розміру збитків від самовільного водокористування визначено факти забруднення підземних вод водокористувачем та самовільного використання ним водних ресурсів без дозволу на спеціальне водокористування в їх сукупності.

Методика № 389 в новій редакції від 30.06.2011 р., яка набрала чинності з 08.08.2011 р. на відміну від попередньої редакції містить чіткі формулювання (термінологію) щодо конкретних видів та ознак порушень законодавства про охорону водних ресурсів, які в разі доведеності факту порушення та розміру відшкодування не дозволяють недобросовісним господарюючим суб'єктам уникати відповідальності за порушення водного законодавства, що суперечить висновку оскаржуваного рішення про неможливість застосування положення Методики № 389 до спірних правовідносин з огляду на те, що виявлене позивачем правопорушення, вчинене відповідачем, не містить таких кваліфікуючих ознак, як забруднення водних об'єктів, забруднення поверхневих та підземних вод.

Враховуючи положення вищезазначеної Методики № 389 в редакції від 30.06.2011 р., колегія суддів вважає, що інспекцією було правомірно застосовано дану "Методику розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів", при обчисленні збитків за самовільне водокористування в період з 08.08.2011 р. по 24.04.2012 р., а тому рішення суду першої інстанції є неправомірним та підлягає скасуванню.

Судом першої інстанції при прийнятті рішення порушено норми матеріального права, що призвело до прийняття неправильного рішення.

Відповідно до частини 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України), доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Згідно статей 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Частиною 1 статті 43 ГПК України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. .

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 103 ГПК України апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати рішення повністю або частково і прийняти нове рішення.

Підставою для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права (пункт 4 частини 1 статті 104 ГПК України).

Отже, апеляційна скарга Вінницького міжрайонного прокурора з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері від 23.11.2012 р. підлягає задоволенню, а рішення господарського суду Вінницької області від 13.11.2012 р. справі № 9/67/2012/5003 - скасуванню.

Згідно частини 3 статті 49 ГПК України судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

Оскільки, колегія суддів прийшла до висновку, що позов підлягає до задоволення, необхідно з відповідача стягнути до Державного бюджету судовий збір пропорційно розміру задоволених вимог в сумі 1 931,17 грн. (2% від 96 558, 28 грн.), та судовий збір за розгляд апеляційної скарги в сумі 965,58 грн.

Керуючись статтями 49, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Вінницького міжрайонного прокурора з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері від 23.11.2012 р. задоволити.

Рішення господарського суду Вінницької області від 13.11.2012 р. справі № 9/67/2012/5003 скасувати та прийняти нове.

Позов задоволити.

Стягнути з Комсомольського комбінату комунальних підприємств (22133, Вінницька область, Козятинський район, с. Комсомольське, вул. Київська, 81, код 20116383) на користь Державного бюджету України, місцевого бюджету Вінницької області, місцевого бюджету Комсомольської сільської ради збитки в сумі 96 558,28 грн., завдані внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства, зарахувавши кошти на аналітичний рахунок, відкритий в Головному управлінні Державної казначейської служби України у Вінницькій області за балансовим рахунком 3311 "Кошти, які підлягають розподілу між Державним і місцевими бюджетами" Плану рахунків в розрізі кодів класифікації (Комсомольська сільська рада, р/р 33114331700203, код класифікації доходів 24062100, код одержувача 37926586, МФО 802015, Банк одержувача УДКСУ у Козятинському районі та м. Козятин).

Стягнути з Комсомольського комбінату комунальних підприємств (22133, Вінницька область, Козятинський район, с. Комсомольське, вул. Київська, 81, код 20116383) в доход Державного бюджету України 1 931,17 гривень судового збору за розгляд справи та 965,58 гривень судового збору за розгляд апеляційної скарги.

Господарському суду Вінницької області на виконання даної постанови видати накази.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.

Головуюча суддя Л.М. Сініцина

Судді А.В. Гудак

Г.Є. Олексюк