Рішення

від 14.01.2013 по справі 16/63/5022-952/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"14" січня 2013 р.Справа № 16/63/5022-952/2012

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Хоми С.О.

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Експертекологія", вул. Дегтярівська, 29, м. Київ (поштова адреса: Київська область, Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Промислова, 10) .

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова група "АРС-КЕРАМІКА", вул. Збаразька, 18, м. Тернопіль .

За участю представників сторін:

позивача: не з'явився.

відповідача: Ванкевич А.В. - представник, довіреність № б/н від 28.11.2012 року.

Суть справи.

Ухвалою суду від 24.12.2012 року розгляд справи було відкладено на 14.01.2013 року на 10 год. 30 хв., керуючись п.п.2,3 ч.1 ст.77 ГПК України в межах строків, встановлених ст.69 ГПК України.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Експертекологія", вул. Дегтярівська, 29, м. Київ (поштова адреса: Київська область, Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Промислова, 10), звернулось до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова група "АРС-КЕРАМІКА", вул. Збаразька, 18, м. Тернопіль, про cтягнення 56959 грн. 90 коп. основного боргу, 8757 грн. 58 коп. пені.

Як зазначає позивач в своїй позовній заяві, підставою для звернення до суду з позовом є неналежне виконання відповідачем прийнятих зобов'язань щодо оплати за поставлений товар згідно договору поставки № 110402 від 01.04.2011 року.

В судове засідання представник позивача не з'явився. 14.01.2013 року від представника позивача надійшли додаткові пояснення від 09.01.2013 року до позову, в яких він, зокрема, зазначив, що актом про взаєморозрахунки сторін станом на 06.12.2012 року встановлено, що за відповідачем рахується заборгованість за товар в розмірі 49659 грн. 90 коп., просить суд задовольнити позовні вимоги в межах суми основного боргу в розмірі 49659 грн. 90 коп. та пені в розмірі 8757 грн. 58 коп. , просить ухвалити судове рішення за відсутності представника позивача за наявними у справі доказами і поясненнями.

Як вбачається з додаткових пояснень від 09.01.2013 року до позову, позивач зменшив основну суму боргу , просить суд стягнути з відповідача 49659 грн. 90 коп. основного боргу.

Суд вважає, що дії позивача по зменшенню розміру позовних вимог відповідають ст. 22 ГПК України, не порушують прав і охоронюваних законом інтересів відповідача, не суперечать законодавству, а тому справа розглядається з врахуванням зменшеної суми основного боргу.

Представник відповідача в судове засідання з'явився, подав заяву № без номера, без дати (вх. № 4328 від 14.01.2013 року згідно журналу реєстрації вхідної кореспонденції по господарському суду Тернопільської області), в якій повідомив суд, що на складських залишках Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова група "АРС-КЕРАМІКА" знаходиться нереалізований товар, який належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Експертекологія" на загальну суму 49659 грн. 90 коп., вимоги про повернення товару до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова група "АРС-КЕРАМІКА" не надходило.

В ході розгляду справи представнику відповідача було роз'яснено його процесуальні права та обов'язки згідно ст.ст.20,22,81-1 ГПК України; наслідки укладення мирової угоди.

Технічна фіксація судового процесу у відповідності до ст.81-1 ГПК України не здійснювалась за відсутності відповідного клопотання представника відповідача.

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, суд встановив наступне.

01 квітня 2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Експертекологія", в подальшому "Постачальник", з однієї сторони та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгова група "АРС-КЕРАМІКА", в подальшому "Покупець", з другої сторони, був укладений договір поставки № 110402, згідно п. 1.1. р. 1 якого "Постачальник" зобов'язується передати у власність "Покупця" товар в асортименті, кількості, за цінами та в строки, зазначених в заявках, накладних, рахунках-фактурах тощо, що є невід'ємною частиною договору, а "Покупець" прийняти товар і сплатити його вартість на умовах даного договору.

Згідно п. 2.1 р. 2 договору оплата товару "Покупцем" здійснюється по мірі його реалізації кінцевим споживачам (покупцям) , в гривнях шляхом банківського переводу на розрахунковий рахунок "Постачальника" два рази в місяць.

Як визначається в п. 2.2 р. 2 договору в разі зміни курсу гривні по відношенню до долара США за курсом Національного банку України більше як на десять відсотків, "Покупець" на письмову вимогу "Постачальника" зобов'язаний провести переоцінку залишку неоплаченого товару та протягом трьох банківських днів оплатити існуючу заборгованість за проданий ним товар кінцевому споживачу.

Як визначається в п. 3.1 р. 3 договору "Постачальник" зобов'язаний в термін, що не перевищує 10 робочих днів після отримання заявки передати "Покупцю" товар, вказаний у заявці; у разі відсутності на складі "Постачальника" товару та/або неможливості поставки товару (частини товару), визначеного у замовленні "Покупця", "Постачальник" повинен протягом одного робочого дня, з моменту отримання заявки, письмово повідомити "Покупцю" про неможливість повного (часткового) виконання цієї заявки; у випадку не надання зазначеного повідомлення у вказаний термін, заявка "Покупця" вважається прийнятою "Постачальником" до виконання.

У відповідності до п. 3.2 р. 3 договору "Покупець" зобов'язаний прийняти товар, зазначений в накладних і здійснити за нього оплату в строки й порядку, визначених в договорі.

Згідно п. 3.3 р. 3 договору "Покупець" зобов'язаний один раз на місяць подавати письмово "Постачальнику" звіт про продаж товару та складський залишок; "Постачальник" за попереднім повідомленням "Покупця" має право брати участь у звірці фактичних залишків товару на складі "Покупця" з наданим звітом.

Як визначається в п. 4.2 р. 4 договору, зокрема, право власності на товари виникає у "Покупця" з моменту отримання товару; поставка товару відбувається на основі замовлення, складеного "Покупцем" і відправленого "Постачальнику".

В п. 6. 1 р. 6 договору зазначається, що, якщо товар на протязі 90 днів з дати його отримання не був реалізований, "Покупець" має право повернути його "Постачальнику" за рахунок останнього, при умові збереження його цілісності та товарного вигляду, або здійснити обмін на інший товар.

У відповідності до п. 9.1 р. 9 договору поставки товару № 110402 від 01.04.2011 року договір вступає в силу з моменту його підписання обома сторонами і діє до 31 грудня 2011 р.; якщо за один місяць до дати завершення дії договору жодна із сторін не заявить про намір його розірвати, договір вважається пролонгованим на наступний календарний рік на тих самих умовах.

Згідно п. 9.2 р. 9 договору у разі, якщо на момент закінчення строку дії даного договору у сторін залишаються невиконані зобов'язання згідно даного договору, дія договору щодо цих зобов'язань продовжується до повного їх виконання.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач на виконання взятих зобов'язань поставив відповідачеві товар згідно видаткових накладних:

- № 110 від 27.04.2011 року на суму 25288 грн. 98 коп..;

- № 253 від 10.06.2011 року на суму 21120 грн.;

- № 431 від 11.08.2011 року на суму 10773 грн. 07 коп.;

- № 496 від 31.08.2011 року на суму 9744 грн. 77 коп.

-№ 557 від 20.09.2011 року на суму 23512 грн. 12 коп.

- № 612 від 05.10.2011 року на суму 28920 грн. 96 коп.(належним чином засвідчені копії видаткових накладних знаходяться в матеріалах справи).

Всього на загальну суму 119359 грн. 90 коп.

Факт отримання відповідачем товару підтверджується підписом його повноважного представника на вказаних видаткових накладних, а також довіреностями: № 985 від 20.04.2011 року, № 1574 від 10.06.2011 року, №2629 від 29.08.2011 року, №985 від 20.04.2011 року, на підставі яких представники Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова група "АРС-КЕРАМІКА": Паньків О.О. та Мархевка Г.П. отримували товар.

Також про факт отримання товару на зазначену суму 119359 грн. 90 коп. не заперечив відповідач.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем було проведено оплату за отриманий товар згідно платіжних доручень :

-№3481 від 07.06.2011 року на суму 2000 грн.

-№ 4269 від 04.07.2011 року на суму 3000 грн.

-№5208 від 02.01.2011 року на суму 6000 грн.

-№6428 від 08.09.2011 року на суму 12000 грн.

-№7553 від 14.10.2011 року на суму 8000 грн.

-№8047 від 02.11.2011 року на суму 2400 грн.

-№9069 від 07.12.2011 року на суму 4000 грн.

-№ 190 від 11.01.2012 року на суму 4000 грн.

-№ 865 від 14.02.2012 року на суму 2000 грн.

-№1509 від 14.03.2012 року на суму 3000 грн.

-№2373 від 12.04.2012 року на суму 4000 грн.

-№3031 від 10.05.2012 року на суму 4000 грн.

-№4058 від 08.06.2012 року на суму 8000 грн.

-№9403 від 14.08.2012 року на суму 4000 грн.

-№13153 від 03.12.2012 року на суму 3300 грн. (всього 69700 грн .), що підтверджується платіжними дорученнями (належним чином засвідчені копії платіжних доручень знаходяться в матеріалах справи).

У відзиві № без номера, без дати на позовну заяву (вх. №17908 (н) від 11.12.2012 року згідно журналу реєстрації вхідної кореспонденції по господарському суду Тернопільської області) відповідач зазначає, зокрема, що 01 квітня 2011 року між ТОВ "Експерекологія" та ТОВ "ТГ "АРС-Кераміка" було укладено договір поставки товару № 110402, порядок розрахунку за отриманий товар визначає п. 2.1 договору, а саме -оплата товару "Покупцем" здійснюється по мірі його реалізації кінцевим споживачам (покупцям) , в гривнях шляхом банківського переводу на розрахунковий рахунок "Постачальника" два рази в місяць, зазначив також, що після реалізації отриманого товару кінцевим споживачам відповідач повинен проводити розрахунок на суму проданого товару два рази на місяць, відповідно ; якщо товар не буде реалізовано, оплата за наявний на складі "Покупця" товар "Постачальнику" не проводиться через відсутність коштів для проведення такого розрахунку, просить суд відмовити в позові.

У даному відзиві відповідач також вказав, що в період з 27 квітня 2011 року по 05.10.2011 року ним було отримано товару від позивача на загальну суму 119863 грн. 42 коп., на момент подання позовної заяви до господарського суду відповідачем через свою торгову мережу було реалізовано товару на суму 70227 грн. 89 коп., яка була сплачена позивачеві у відповідності з умовами укладеного договору; вказав також, що пунктом 6.1 договору встановлено, що якщо товар на протязі 90 днів з дати його отримання не був реалізований, "Покупець" має право повернути його "Постачальнику" за рахунок останнього, при умові збереження його цілісності та товарного вигляду, або здійснити обмін на інший товар; відповідач повідомив суд, що жодних пропозицій чи вимог на повернення товару на його адресу від позивача не надходило, так само і не було внесено ніяких змін до самого договору, які могли би засвідчити інший порядок проведення розрахунків з "Постачальником", відповідач також зазначив, що вважає, що відповідачем жодного порушення укладеного договору поставки товару № 110402 від 01.04.2011 року допущено не було, відповідно вимога про стягнення коштів є безпідставною.

Згідно даних Акту звірки взаємних розрахунків, поданого до матеріалів справи позивачем, станом на 06.12.2012 року, підписаного повноважним представником позивача та скріпленого печаткою позивача, заборгованість відповідача станом на 06.12.2012 року становить 49659 грн. 90 коп.

Також згідно Акту звірки взаємних розрахунків станом на 24.12.2012 року, поданого до матеріалів справи відповідачем. підписаного повноважним представником відповідача та скріпленого печаткою відповідача, заборгованість відповідача станом на 24.12.2012 року становить 49659 грн. 90 коп.

Крім того, в двосторонньому порядку підписаний представниками Сторін та засвідчений печатками Сторін Акт звірки взаємних розрахунків станом на 06.12.2012 року, згідно якого заборгованість відповідача становить 49659 грн. 90 коп.

Як вбачається з матеріалів справи, 15.08.2012 року позивачем направлялась відповідачу претензія №13/08 від 13.08.2012 року, з вимогою сплатити на користь позивача: 56959 грн. 90 коп. боргу за поставлений товар, 8757 грн. 78 коп. пені та 197 грн. 05 коп. -3% річних, 197 грн. 05 коп. -інфляційних.

Однак, в даній претензії йшлося саме про сплату коштів, а не про повернення поставленого товару (належним чином засвідчені копії претензії, а також фіскального чеку № 5641 від 15.08.2012 року та повідомленням про вручення поштового відправлення 20.08.2012 року відповідачу знаходяться в матеріалах справи).

В Додаткових поясненнях від 09.01.2013 року до позову позивач зазначає, зокрема, що відповідно до п. 2.1 договору оплата товару "Покупцем" здійснюється по мірі його реалізації кінцевим споживачам (покупцям) в гривнях шляхом банківського переводу на розрахунковий рахунок "Постачальника" два рази в місяць; при цьому порядок та строк реалізації товару сторонами не визначений; стверджує, що відповідач неналежним чином виконував це зобов'язання; зазначає, що з 14 серпня 2012 року по 03.12.2012 року не здійснювалося будь-якої оплати за товар, тобто порушувалася умова п. 2.1 про оплату два рази на місяць.

Суд критично оцінює вказані твердження позивача, адже в п. 2.1 р. 2 договору поставки товару № 110402 від 01.04.2011 року чітко зазначено, що оплата товару "Покупцем" здійснюється по мірі його реалізації кінцевим споживачам (покупцям), відтак, у випадку відсутності реалізації товару оплата неможлива; крім того, умова п. 2.1 р. 2 договору про оплату за товар два рази на місяць безпосередньо прив'язана до умови : "оплата за товар здійснюється по мірі його реалізації кінцевим споживачам (покупцям)."

Також позивач у своїх Додаткових поясненнях до позову від 09.01.2013 року посилається на зміст п. 6.1 р. 6 договору поставки та зазначає, що відповідач втрачає право на повернення товару з відповідних причин (відсутність продаж), якщо протягом 90 днів з моменту його отримання він його не реалізував і не передав позивачу, відтак, вказує, що відповідач допустив прострочення виконання свого грошового зобов'язання за договором поставки.

Однак, як зазначено в п. 6.1 р. 6 договору поставки: "якщо товар на протязі 90 днів з дати його отримання не був реалізований, "Покупець" має право повернути його "Постачальнику" за рахунок останнього, при умові збереження його цілісності та товарного вигляду, або здійснити обмін на інший товар" .

Суд вважає вказане твердження позивача хибним, з огляду на те, що п. 6.1 р. 6 договору поставки визначає саме право , а не обов'язок відповідача як "Покупця" на повернення товару протягом 90 днів з дати його отримання, а також суд вважає за необхідне зауважити, що у відповідача не виникло грошового зобов'язання перед позивачем, оскільки товар на суму 49659 грн. 90 коп. все ще не реалізований відповідачем кінцевим споживачам (покупцям).

Так, в заяві № без номера, без дати (вх. № 4328 від 14.01.2013 року згідно журналу реєстрації вхідної кореспонденції по господарському суду Тернопільської області) представник відповідача повідомив суд, що на складських залишках Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова група "АРС-КЕРАМІКА" знаходиться нереалізований товар , який належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Експертекологія" на загальну суму 49659 грн. 90 коп ., вимоги про повернення товару до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова група "АРС-КЕРАМІКА" не надходило.

Крім того, на вимогу суду між Сторонами не було проведено звірку фактичних залишків товару та на яку суму на складі відповідача . Ініціативу проведення звірки взаєморозрахунків було покладено на позивача. Однак, такий обов'язок позивачем не був виконаний.

А, відтак, позивачем не надано, а судом не здобуто доказів на підтвердження факту реалізації відповідачем товару кінцевим споживачам (покупцям).

В обґрунтування своїх доводів позивач посилається на Постанови Вищого господарського суду України від 02.06.2009 року по справі № 3/205-08 та від 03.09.2009 року по справі № 24/485, стверджуючи, що винесені вони по аналогічним справам.

Суд, ознайомившись з даними Постановами Вищого господарського суду України, вважає за необхідне зауважити наступне:

- в Постанові Вищого господарського суду України від 02.06.2009 року по справі № 3/205-08 йдеться про стягнення заборгованості, інфляційних втрат та 3% річних за договором поставки, умовами якого сторони встановили порядок оплати: відстрочка платежу - по мірі реалізації через 21 день, а також проведення звірки взаємної заборгованості сторін щодо виконання договору щомісячно до 10 числа місяця; сторони проводили взаємозвірку розрахунків, відповідачем було повернуто позивачу товар на певну суму , оплата та повернення товару здійснювались відповідачем після складання сторонами акту звірки взаємних розрахунків;

- в Постанові Вищого господарського суду України від 03.09.2009 року по справі № 24/485 йдеться про стягнення заборгованості, пені, 3% річних та штрафу за договором купівлі-продажу, в п. п. 4.1, 4.5 якого зазначено, що "Покупець" зобов'язаний оплачувати поставлений товар кожні 14 календарні дні по мірі реалізації, а у випадку не реалізації товару протягом 60-ти календарних днів "Покупець" зобов'язаний протягом 5-ти календарних днів повернути нереалізований товар та неоплачений товар "Продавцю".

Відтак, обставини справ, по яких винесені наведені позивачем Постанови Вищого господарського суду не можна вважати аналогічними справі № 16/63/5022-952/2012, адже в договорі поставки товару № 110402 від 01.04.2011 року Сторони чітко визначили, що оплата товару "Покупцем" (відповідачем) здійснюється по мірі його реалізації кінцевим споживачам (покупцям), а повернення товару "Покупцем" протягом 90 днів з дати його отримання, якщо товар не був реалізований є правом, а не обов'язком "Покупця" (відповідача).

У відповідності до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України № 435-ІУ від 16 січня 2003 року, з наступними змінами, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частиною 1 статті 526 Цивільного кодексу України передбачені загальні умови виконання зобов'язання, а саме зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України № 436-IV від 16 січня 2003 року з наступними змінами, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

У відповідності до ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Як визначається ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

У відповідності до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ч. 1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Як вбачається з матеріалів справи, доказів, що підтверджують існування у відповідача грошового зобов'язання в сумі 49659 грн. 90 коп. перед позивачем за нереалізований відповідачем товар за договором поставки товару № 110402 від 01.04.2011 року, позивачем суду не подано, відтак в позові слід відмовити.

Однак, суд вважає, що спір доведений до суду з вини відповідача, а, відтак, судовий збір в сумі 993 грн. 19 коп. покладається на відповідача, з огляду на наступне.

Згідно ч. 2 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.

Згідно п. 3.3 р. 3 договору поставки товару № 110402 від 01.04.2011 року "Покупець" зобов'язаний один раз на місяць подавати письмово "Постачальнику" звіт про продаж товару та складський залишок; "Постачальник" за попереднім повідомленням "Покупця" має право брати участь у звірці фактичних залишків товару на складі "Покупця" з наданим звітом.

Ухвалою суду від 24.12.2012 року суд зобов'язав відповідача подати письмові докази подання позивачу один раз на місяць письмового звіту про продаж товару та складський залишок (п. 3.3 договору). Відповідач вимоги суду не виконав.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем було порушено п. 3.3 договору поставки товару № 110402 від 01.04.2011 року та звіт про продаж товару та складський залишок позивачу не надавався, відтак, позивач не міг знати про обсяг реалізованого відповідачем товару, що і призвело до звернення до суду з позовом до відповідача.

Як встановлено судом, позивачем в ході розгляду справи було зменшено розмір позовних вимог шляхом подання додаткових пояснень від 09.01.2013 року до позову в частині стягнення 7300 грн. основного боргу.

У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду у разі: зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Позивач зменшив позовні вимоги на загальну суму 7300 грн. (56959 грн. 90 коп. (первісна сума основного боргу) -49659 грн. 90 коп. (уточнена сума основного боргу).

В п. 11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-061175/2011 від 25.08.2011 року "Про Закон України "Про судовий збір" зазначається, зокрема, що статтею 7 Закону врегульовано загальні питання повернення сплачених сум судового збору, в тому числі визначено підстави такого повернення; зокрема, сума судового збору підлягає поверненню у випадках, зазначених у таких нормах ГПК: частині четвертій статті 22 (зменшення позивачем розміру позовних вимог) у цьому разі судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми.

З огляду на наведене, суд вважає, що слід повернути з державного бюджету України Товариству з обмеженою відповідальністю "Експертекологія", вул. Дегтярівська, 29, м. Київ (поштова адреса: Київська область, Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Промислова, 10), ідентифікаційний код 37025900- 616 грн. 31 коп. судового збору, як зайво сплаченого. Платіжне доручення №2 від 29 жовтня 2012 року залишити в справі.

Керуючись ст.ст. 43, 49, 82, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1.В позові відмовити.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова група "АРС-КЕРАМІКА", вул. Збаразька, 18, м. Тернопіль, ідентифікаційний код 32549732 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Експертекологія", вул. Дегтярівська, 29, м. Київ (поштова адреса: Київська область, Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Промислова, 10), ідентифікаційний код 37025900 - 993 грн. 19 коп. судового збору в повернення сплачених судових витрат.

3. Повернути з державного бюджету України Товариству з обмеженою відповідальністю "Експертекологія", вул. Дегтярівська, 29, м. Київ (поштова адреса: Київська область, Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Промислова, 10), ідентифікаційний код 37025900- 616 грн. 31 коп. судового збору, як зайво сплаченого. Платіжне доручення №2 від 29 жовтня 2012 року залишити в справі.

4.Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

5. Рішення надіслати сторонам по справі.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

На рішення суду, яке не набрало законної сили, сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки мають право подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.84 ГПК України, через місцевий господарський суд.

Рішення підписано: 21 січня 2013 року.

Суддя С.О. Хома