Рішення

від 23.11.2006 по справі 17/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

17/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

№  17/19

23.11.06

За позовом     Товариства з обмеженою відповідальністю "Рік 2001"

До                    Підприємства "Господарське управління Федерації профспілок України"

Про                 визнання договорів оренди дійсними та усунення перешкод             у користуванні орендованим майном

Суддя  Кролевець О.А.

Представники :

Від позивача:        Черевко В.М. (довіреність від 01.11.2006)

Від відповідача:    Глушко О.М. (довіреність №01-25-222 від 19.10.2005)

          Відповідно до ст.77 ГПК України в судових засіданнях оголошувались перерви 23.01.2006 до 30.01.2006, 06.11.2006 до 23.11.2006.  

                                                  ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги ТОВ “Рік 2001” про визнання дійсними договорів оренди №238 від 03.12.2001 та №248 від 29.03.2002, укладених між сторонами по справі та зобов'язання відповідача усунути створені позивачу перешкоди у користуванні орендованим майном та поновити порушене ним право позивача на використання в оренді ізольованих нежитлових приміщень, що розташовані на 1-му поверсі будинку Спілок в місті Києві за адресою: Майдан Незалежності, 2 за договорами оренди №238 від 03.12.2001 та №248 від 29.03.2002.

Ухвалою суду від 30.01.2006 провадження у справі №17/19 було зупинено до набрання рішенням Господарського суду міста Києва по справі №12/26 за позовом Підприємства “Господарське управління Федерації профспілок України” до ТОВ “Рік 2001” про визнання договорів оренди недійсними, законної сили.

          За клопотанням позивача а також з огляду на те, що постановою Вищого господарського суду України від 25.05.2006 у справі №12/26 рішення Господарського суду міста Києва від 02.03.2006 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 06.04.2006 по справі №12/26 скасовано та прийняте нове рішення, яким розірвані договори оренди нежитлових приміщень №238 від 03.12.2001 та №248 від 29.03.2002, провадження у справі було поновлено, розгляд справи призначений на 06.11.2006.

          В судовому засіданні 06.11.2006 позивачем була подана заява про уточнення позовних вимог, в якій позивач просив суд визнати зазначені договори оренди дійсними, тобто такими, що не вимагають нотаріального посвідчення та державної реєстрації; зобов'язати відповідача поновити порушене ним право позивача на використання в оренді ізольованих нежитлових приміщень, що розташовані на першому поверсі будинку Спілок в місті києві за адресою: Майдан Незалежності, 2 за договорами оренди №238 від 03.12.2001 №248 від 29.03.2002 на майбутнє; зобов'язати відповідача усунути перешкоди у користуванні орендованим майном, шляхом припинення взаємовідносин з третіми особами на користування орендованим позивачем майном, яким є ізольовані нежитлові приміщення, що розташовані на першому поверсі будинку Спілок в місті Києві за адресою: Майдан Незалежності, 2 загальною площею 593,8 кв.м. та їх звільнення на користь позивача.              

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач в порушення вимог чинного законодавства передав в орендне користування третій особі нежитлові приміщення, які є предметом договорів оренди №238 від 03.12.2001 №248 від 29.03.2002, укладених між позивачем та відповідачем. Ця обставина створює перешкоди в користуванні позивачем переданим йому в оренду майном. Також позивач обґрунтовує свої позовні вимоги наступним. Оскільки відповідач односторонньо припинив дію договорів оренди №238 від 03.12.2001 та №248 від 29.03.2002 з 1 жовтня 2005 року, що доведено під час розгляду справи №12/26, юридично обґрунтовуючи свої дії недійсністю цих договорів, яка встановлена законом, і визнання їх недійсності судом не вимагається з тих підстав, що ці договори оренди нотаріально не посвідчені та щодо них не вчинена державна реєстрація. Через це позивач вважає за необхідне ухвалення судом рішення, за яким буде визнано договори оренди №238 від 03.12.2001 та №248 від 29.03.2002, укладені між ТОВ “Рік 2001” та Підприємством “Господарське управління Федерації профспілок України”, дійсними, тобто такими, що не вимагають нотаріального посвідчення та державної реєстрації.   

Відповідач проти позовних вимог ТОВ “Рік 2001” заперечує повністю. Під час розгляду справи відповідачем було заявлено клопотання про припинення провадження у справі за відсутністю предмета спору на підставі п.1-1 ст.80 ГПК України, оскільки договори оренди, які позивач просить визнати дійсними, вже розірвані на підставі постанови Вищого господарського суду України від 25.05.2006 №12/26. Крім того, в запереченнях на заяву про уточнення позовних вимог, поданих відповідачем в судовому засіданні 23.11.2006, останній зазначив, що вимоги позивача про зобов'язання відповідача усунути перешкоди в користуванні орендованим майном шляхом припинення взаємовідносин з третіми особами є безпідставними, оскільки на даний час у позивача відсутні законні підстави для користування будь-яким майном відповідача.   

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

                                                  ВСТАНОВИВ:

03 грудня 2001 року між Підприємством “Господарське управління Федерації профспілок України” (відповідачем по справі) та ТОВ “Рік 2001” (позивачем по справі) був укладений договір №238 оренди нежитлових приміщень (далі по тексту –Договір №238), за яким відповідач передав, а позивач прийняв в строкове платне користування ізольовані нежитлові приміщення (виставковий зал) за адресою: м. Київ, Майдан Незалежності,2 загальною площею 245,0 кв.м. на першому поверсі для використання під розміщення салону-магазину. Термін дії вказаного договору оренди відповідно до п.6.1. Договору з 03.12.2001 по 03.12.2012. Передача приміщення відбулась за актом приймання-передачі в оренду нежитлових приміщень від 03.12.2001.  

Крім того, 29.03.2002 між позивачем та відповідачем був укладений також договір №248 оренди нежитлових приміщень (далі по тексту –Договір №248), за яким позивач прийняв в строкове платне користування ізольовані нежитлові приміщення загальною площею 348,8 кв.м., розташовані за адресою: м. Київ, Майдан Незалежності,2 на першому поверсі під розміщення салону-магазину. Термін дії цього договору з 28.02.2002 по 31.12.2012. Нежитлове приміщення за Договором №248 було передано відповідачу за актом приймання-передачі від 01.04.2002.

Як стверджує позивач, починаючи з липня 2005 року відповідач звертається до позивача з вимогами щодо необхідності нотаріального посвідчення та вчинення державної реєстрації укладених між позивачем та відповідачем договорів оренди, обґрунтовуючи свої вимоги положеннями ст.ст.793, 794 нового Цивільного кодексу України, який набрав чинності після укладення вказаних договорів. Оскільки відповідач не погодився з позивачем, останній звернувся до ТОВ “Рік 2001” з пропозицією розірвати вказані договори оренди та підписати замість них нові договори. Крім того, перераховану позивачем орендну плату за жовтень 2005 р. відповідач повернув як таку, що перерахована помилково. При цьому відповідач послався на припинення дії цих договорів оренди. Таким чином, позивач дійшов висновку, що відповідач безпідставно  ставить під сумнів дійсність договорів оренди №238 та №248. Такі дії відповідача, за твердженням позивача, створили перешкоди ТОВ “Рік 2001” у користуванні орендованим майном. З огляду на викладені обставини, позивач звернувся до суду з позовом про визнання вказаних договорі оренди дійсними (такими, що не вимагають нотаріального посвідчення та державної реєстрації), а також про зобов'язання відповідача поновити порушене ним право позивача на використання в оренді нежитлових приміщень за двома договорами шляхом припинення взаємовідносин з третіми особами на користування орендованим позивачем майном та їх звільнення на користь позивача.

Також матеріалами справи встановлено та як стверджує позивач, що на даний час спірні нежитлові приміщеннями знаходяться в користуванні у ТОВ “Юнітрейд ЛТД”.  

Дослідивши матеріали справи суд дійшов висновку про безпідставність заявлених позовних вимог виходячи з наступного.   

Відповідно до ст.1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи, громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.  

Як стверджує позивач, відповідач своїми діями порушив права та охоронювані законом інтереси ТОВ “Рік 2001”, як орендаря спірних приміщень.

Однак такі твердження позивача, на думку суду, є безпідставними з огляду на наступне.

Договори оренди №238 від 03.12.2001 та №248 від 29.03.2002, на підставі яких позивачу були передані в оренду нежитлові приміщення загальною площею 593,8 кв.м., розташовані за адресою:  вул. Майдан Незалежності, 2 в м. Києві, були розірвані на майбутнє на підставі постанови Вищого господарського суду України від 25.05.2006 у справі №12/26 за позовом Підприємства “Господарське управління Федерації профспілок України” до ТОВ “Рік 2001”. Вказане рішення суду не скасовано та набрало законної сили.

Згідно зі ст.653 Цивільного кодексу України у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються.

Відповідно до ч. 2 ст.35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову про вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що зобов'язання сторін за договорами оренди №238 від 03.12.2001 та №248 від 29.03.2002 на підставі ст.653 ЦК України припинилися.

Таким чином, починаючи з 25.05.2006 позивач втратив право на користування вказаними орендованими приміщеннями, а тому твердження позивача про порушення відповідачем його права на користування приміщеннями є безпідставними.

Згідно зі ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивачем не надано доказів того, що відповідачем порушені права і охоронювані законом інтереси ТОВ “Рік 2001”.

Приймаючи до уваги, що договори оренди №238 від 03.12.2001 та №248 від 29.03.2002 є такими, що розірвані судом, вимога позивача про визнання цих договорів дійсними  та такими, що не вимагають нотаріального посвідчення та державної реєстрації, на думку суду, є недоречною та безпідставною.

З підстав, викладених вище, також є безпідставними вимоги позивача про зобов'язати відповідача поновити порушене ним право ТОВ “Рік 2001” на використання в оренді ізольованих нежитлових приміщень, що розташовані на першому поверсі будинку Спілок в місті Києві за адресою: Майдан Незалежності, 2 за договорами оренди №238 від 03.12.2001 №248 від 29.03.2002 на майбутнє та зобов'язати відповідача усунути перешкоди у користуванні орендованим майном, шляхом припинення взаємовідносин з третіми особами на користування орендованим позивачем майном, яким є ізольовані нежитлові приміщення, що розташовані на першому поверсі будинку Спілок в місті Києві за адресою: Майдан Незалежності, 2 загальною площею 593,8 кв.м. та їх звільнення на користь позивача.

Враховуючи викладене, позовні вимоги ТОВ “Рік 2001” до Підприємства “Господарське управління Федерації профспілок України” про визнання договорів оренди дійсними, поновлення порушеного права позивача на використання в оренді нежитлових приміщень та усунення перешкод у користуванні орендованим майном, шляхом припинення взаємовідносин з третіми особами на користування орендованим позивачем майном, та їх звільнення на користь позивача, є такими, що не підлягають задоволенню.

Судові витрати у вигляді державного мита в розмірі 85 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 118 грн.  відповідно до ст.49 ГПК України покладаються на позивача.

Зайве сплачене позивачем державне мито в розмірі 85 грн., перераховане платіжним дорученням №3 від 03.01.2006 (оригінал знаходиться в матеріалах справи №17/19), підлягає поверненню з Державного бюджету України на користь ТОВ “Рік 2001” на підставі ст.8 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито”.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

В позові відмовити повністю.

Повернути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Рік 2001” (02091, м. Київ, вул. Тростянецька,7-А, кв.37, р/р 26001001001491 в ОПЕРУ АКБ “Укрсоцбанк” в м. Києві, МФО 300023, код 31450860) зайве сплачене державне мито в розмірі 85 (вісімдесят п'ять) грн.

Суддя                                                                                           Кролевець О.А.