Постанова

від 18.01.2013 по справі 5023/4047/12

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 січня 2013 р. Справа № 5023/4047/12

Колегія суддів у складі: головуючого судді Могилєвкіна Ю.О., суддів Пушай В.І., Плужник О.В.

при секретарі Казаковій О.В.

за участю представників сторін:

позивача - Можаєва М.О.

відповідача - Мар'яновської О.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу ТОВ "Імперіум Плюс", м. Київ (вх. №3736Х/3-9) на рішення господарського суду Харківської області від 01.11.12 року у справі №5023/4047/12

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Імперіум Плюс", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сінтал Агро Трейд",

с. Олександрівка

про стягнення 45327,54 грн.

та за зустрічним позовом ТОВ "Сінтал Агро Трейд", с. Олександрівка

до ТОВ "Імперіум Плюс", м, Київ

про визнання недійсним договору, -

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся до суду із позовною заявою, в якій просить суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за договором про надання послуг по збиранню с/г культур врожаю №1710/1 від 17.10.2011 року на загальну суму 45327,54 грн., з яких: 40590,00 грн. - основний борг, 3121,01 грн. - пеня, 734,39 грн. інфляційні, 882,14 грн. - 3% річних, а також віднести на відповідача судовий збір.

ТОВ "Сінтал Агро Трейд" с. Олександрівка через канцелярію господарського суду 01.10.2012 р. за вх. №15123, подало до господарського суду Харківської області зустрічний позов до ТОВ "Імперіум Плюс", м. Київ, в якому просить суд відновити строк для подання зустрічної позовної заяви та прийняти даний зустрічний позов до спільного розгляду з первісним позовом по справі № 5023/4047/12 та визнати недійсним договір про відступлення права вимоги від 31.01.2012 року, укладений між ТОВ "Імперіум Плюс", м. Київ та ТОВ "Імперіум 2007".

Рішенням господарського суду Харківської області від 01.11.2012 року у справі №5023/4047/12 (суддя Ковальчук Л.В.) в задоволенні позовних вимог відмовлено. Відмовлено в задоволенні зустрічного позову ТОВ "Сінтал Агро Трейд" до ТОВ "Імперіум Плюс" про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги від 31 січня 2012 року.

Рішення мотивоване тим, що 18.10.2012 року позивачем надано до суду Угоду про розірвання Договору про відступлення права вимоги від 31.01.2012 року відповідно до якої, сторони вирішили розірвати зазначений договір, який був укладений між ТОВ "Імперіум 2007" та ТОВ "Імперіум Плюс". Приймаючи до уваги, що Угода про відступлення права вимоги розірвана, правові підстави щодо стягнення з ТОВ "Сінтал Агро Трейд" на користь ТОВ "Імперіум Плюс" заборгованості у розмірі 45327,54 відсутні.

Зустрічні позовні вимоги ТОВ "Сінтал Агро Трейд" до ТОВ "Імперіум Плюс" про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги від 31 січня 2012 року не підлягають задоволенню, так як між ТОВ "Імперіум 2007" та ТОВ "Імперіум Плюс" була укладена Угода про розірвання Договору про відступлення права вимоги від 31.01.2012 року.

ТОВ "Імперіум Плюс", відповідач, не погодився з рішенням суду першої інстанції, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій вказує на прийняття оскаржуваного рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, без врахування доказів і обставин, що мають значення для справи. Просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 01.11.2012 року по справі №5023/4047/12 та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги повністю.

Як зазначає ТОВ "Імперіум Плюс" в своїй скарзі, в ході розгляду справи в суді першої інстанції, відповідач подав зустрічний позов, який ґрунтується на тому, що при підписанні Договору про відступлення права вимоги від 31 січня 2012 р. сторонами були порушені умови ч. 3 ст. 238 ЦК України, зокрема те, що з обох сторін договір був підписаний однією і тією ж особою (директором Сосіним В.В.)

Враховуючи цю обставину, позивач скористався п. 2 Роз'яснення Вищого Арбітражного Суду України від 12.03.99 р. N 02-5/111 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними» (зі змінами та доповненнями) в якому зазначено, що:

«У процесі вирішення спору сторони можуть самі усунути у встановленому порядку порушення, які могли б потягти за собою визнання договору недійсним, зокрема, шляхом укладення нового договору; внесення змін до договору, який не відповідає закону у певній частині; погодження його з відповідним державним органом, якщо це необхідно для даного договору, а таке погодження раніше не було здійснено, тощо. Сторони також, не позбавлені права укласти угоду про внесення змін до договору з метою приведення його у відповідність із законом або про розірвання договору. Якщо згадана угода не суперечить чинному законодавству, господарський суд у резолютивній частині рішення затверджує її».

Тобто, ТОВ «Імперіум Плюс» в якості доказів по справі надав суду переукладений Договір про відступлення права вимоги від 31 січня 2012 року, підписаний зі сторони ТОВ «Імперіум 2007» Сосіним В.В., та з іншої сторони представником ТОВ «Імперіум Плюс» Чігір О.В., який діяв на підставі довіреності №3 від 31 січня 2012 р.

Враховуючи переукладення Договору про відступлення права вимоги та наданий зустрічний позов - з метою усунення обставин, за яких би діяло два договори про відступлення права вимоги, позивач розірвав первісний Договір про відступлення права вимоги підписаний з обох сторін Сосіним В.В., таким чином зник предмет зустрічного позову та усунена правова колізія.

Як зазначає ТОВ "Імперіум Плюс" в своїй скарзі, з переукладанням нового договору сама суть умов договору не змінилась та новий кредитор у зобов'язанні лишився той самий. Разом з цим, у рішенні суду першої інстанції від 01.11.2012 р. є деякі розбіжності та невідповідності.

Так, суд спочатку зазначає, що 18.10.2012 р. відповідач (за зустрічним позовом) надав до суду переукладений Договір про відступлення права вимоги, тим самим підтверджуючи надання доказів з боку ТОВ «Імперіум Плюс». Далі виходячи з тексту рішення, суд врахував лише обставину розірвання Договору про відступлення права вимоги, підписаного з обох сторін Сосіним В.В., а переукладений Договір про відступлення права вимоги від 31.01.2012 р. підписаний зі сторони ТОВ «Імперіум 2007» Сосіним В.В. та з іншої сторони представником ТОВ «Імперіум Плюс» Чігір О.В. залишився без уваги.

На думку апелянта судом першої інстанції не було звернено уваги на те, що під час розгляду справи діє переукладений договір про відступлення права вимоги і виходячи з цього суд виніс рішення, в якому зазначив: «Однак позивачем 18.10.2012 року до суду надано Угоду про розірвання Договору про відступлення права вимоги від 31.01.2012 року, відповідно до якої сторони вирішили розірвати Договір про відступлення права вимоги від 31.01.2012 року, що був укладений між сторонами ТОВ «Імперіум 2007» та ТОВ «Імперіум Плюс». За таких обставин, приймаючи до уваги, що угода права вимоги розірвана, правових підстав щодо стягнення з ТОВ «Сінтал Агро Трейд» на користь ТОВ «Імперіум Плюс» заборгованості у розмірі 45327,54 грн. відсутні».

Таким чином, на думку апелянта, рішення суду першої інстанції суперечить п. 2 Роз'яснення Вищого Арбітражного Суду України від 12.03.99 р. «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними».

Відповідач вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим і просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. При цьому відповідач не заперечує проти суми боргу, однак вважає, що він є боржником перед первісним кредитором - ТОВ "Імперіум 2007".

Судова колегія, в межах вимог передбачених ст.101 ГПК України, повторно розглянувши справу та перевіривши повноту, законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, приходить до висновку про скасування рішення господарського суду першої інстанції та часткове задоволення апеляційної скарги з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи і встановлено судом першої інстанції, 17 жовтня 2011 року між ТОВ "Імперіум 2007" та ТОВ "Сінтал Агро Трейд" було укладено Договір про надання послуг №1710/1, у відповідності до пункту 1.1. якого ТОВ "Імперіум 2007" використовуючи комбайн і жатки, які йому належать, зобов'язалося надати послуги з прибирання сільськогосподарських культур на полях "Замовника". З цією метою "Замовник" зобов'язався надати для прибирання площу 200 (двісті) га.

Згідно з Актом №91117 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 09.11.2011 р., Виконавець передав, а Замовник прийняв виконані роботи зі збирання кукурудзи на площі 123 гектари, загальною вартістю робіт (послуг) 40590,00 грн., з ПДВ. В Акті зазначено, що сторони претензій одна до одної не мають, що є прямим підтвердженням належного виконання робіт з боку Виконавця.

У відповідності до ст.ст. 512-519 Цивільного кодексу України, за Договором про відступлення права вимоги від 31 січня 2012 року ТОВ "Імперіум 2007" (Цедент) передало ТОВ "Імперіум Плюс" (Цесіонарій), позивачу, право вимоги на отримання від відповідача боргу в сумі 40599,00 грн.

Згідно з пунктом 3 Договору про відступлення права вимоги, моментом переходу права вимоги Цедента, визначеним у п.1 Договору про відступлення права вимоги, до Цесіонарія, є підписання вказаного вище Договору, тобто 31.01.2012 р. Про цей факт Відповідач був повідомлений листом від 31.01.2012 р.

Відповідно до ст. 514 Цивільного кодексу України "До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом".

Разом з цим, пунктом 3.2. Договору визначено, що "Замовник" зобов'язується своєчасно проводити розрахунок з "Виконавцем".

Згідно з пунктом 4.1. Договору "Замовник" проводить розрахунок з "Виконавцем" за зібрану площу зернових культур з розрахунку 330 грн. за гектар кукурудзи.

Пунктом 4.2. Договору визначено, що розрахунок "Замовника" з "Виконавцем" проводиться згідно актів виконаних робіт за кожні 100 (сто) гектарів зібраного врожаю.

Таким чином, станом на 31.07.2012 року відповідач не розрахувався з позивачем за надані послуги в сумі 40 590,00 грн.

Суд першої інстанції правомірно зазначив у своєму рішенні, що статтею 526 Цивільного кодексу України (далі - "ЦК України") також передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. При цьому, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, як це передбачено ст. 525 ЦК України.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відмовляючи в задоволенні первісного позову та зустрічного позову суд першої інстанції послався на те, що позивачем 18.10.2012 року до суду надано Угоду про розірвання Договору про відступлення права вимоги від 31.01.2012 року відповідно до якої, сторони вирішили розірвати Договір про відступлення права вимоги від 31.01.2012 року, що був укладений між сторонами ТОВ "Імперіум 2007" та ТОВ "Імперіум Плюс".

При цьому, в своєму рішенні суд першої інстанції посилається на те, що у відповідності до п. 2 Роз'яснення Вищого Арбітражного Суду України від 12.03.99 р. №02-5/111 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними" (зі змінами та доповненнями) у процесі вирішення спору сторони можуть самі усунути у встановленому порядку порушення, які могли б потягти за собою визнання договору недійсним, зокрема, шляхом укладення нового договору; внесення змін до договору, який не відповідає закону у певній частині; погодження його з відповідним державним органом, якщо це необхідно для даного договору, а таке погодження раніше не було здійснено тощо. Сторони також не позбавлені права укласти угоду про внесення змін до договору з метою приведення його у відповідність із законом або про розірвання договору.

Як правомірно зазначає позивач (ТОВ "Імперіум Плюс") в своїй скарзі, в ході розгляду справи в суді першої інстанції, відповідач подав зустрічний позов, який ґрунтується на тому, що при підписанні Договору про відступлення права вимоги від 31 січня 2012 р. сторонами були порушені умови ч. 3 ст. 238 ЦК України, зокрема те, що з обох сторін договір був підписаний однією і тією ж особою (директором Сосіним В.В.)

Однак суд першої інстанції не надав належної правової оцінки тому факту, що позивач скористався п. 2 Роз'яснення Вищого Арбітражного Суду України від 12.03.99 р. N 02-5/111 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними» (зі змінами та доповненнями) і в якості доказів по справі надав суду переукладений Договір про відступлення права вимоги від 31 січня 2012 року, підписаний зі сторони ТОВ «Імперіум 2007» Сосіним В.В., та з іншої сторони представником ТОВ «Імперіум Плюс» Чігір О.В., який діяв на підставі довіреності №3 від 31 січня 2012 р.

Як вбачається з матеріалів справи, в зв'язку із переукладанням нового договору від 31 січня 2012 року, що підписаний зі сторони ТОВ «Імперіум 2007» Сосіним В.В., та з іншої сторони представником ТОВ «Імперіум Плюс» Чігір О.В. сама суть умов первісного договору не змінилась та новий кредитор у зобов'язанні лишився той самий.

Враховуючи на те, що на час розгляду справи відповідач доказів сплати основного боргу на суму 40 590,00 грн. не надав, судова колегія вважає, що суд першої інстанції безпідставно відмовив позивачу у задоволенні позовних вимог на суму основного боргу 40 590, 00 грн., тобто, на суму зазначену в угоді про відступлення права вимоги. В іншій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Зустрічний позов з мотивів, які в ньому зазначені, а саме те, що з обох сторін договір був підписаний однією і тією ж особою (директором Сосіним В.В.) задоволенню не підлягає, оскільки переукладений договір від 31 січня 2012 року, що підписаний зі сторони ТОВ «Імперіум 2007» Сосіним В.В., та з іншої сторони представником ТОВ «Імперіум Плюс» Чігір О.В. не суперечить чинному законодавству.

На підставі вищевикладеного, рішення господарського суду Харківської області від 01.11.2012 року у справі №5023/4047/12 прийнято без урахування фактичних обставин справи та діючого законодавства, тому підлягає скасуванню, а апеляційна скарга частковому задоволенню.

Таким чином, керуючись ст. 193 Господарського кодексу України, ст. 526, 610, Цивільного Кодексу України, ст.ст. 33, 49, 99, 101, п. 2 ст.103, п. 3 ст. 104, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу задовольнити частково. Рішення господарського суду Харківської області від 01.11.2012 року по справі №5023/4047/12 скасувати та прийняти нове, яким первісний позов задовольнити частково. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сінтал Агро Трейд" (62214, Харківська обл., смт. Золочів, вул. Піонерська, буд. 40, ЄДРПОУ 33817183) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Імперіум Плюс" (03151, м. Київ, Солом'янський район, вул. Народного ополчення, буд. 7, кв. 124, ЄДРПОУ 37643014) 40 590,00 грн. основного боргу, 1609,50 грн. судового збору за подання позову та 804,75 грн. судового збору за подання апеляційної скарги. В іншій частині позову відмовити. В задоволенні зустрічного позову відмовити.

Наказ доручити видати господарському суду Харківської області.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до касаційної інстанції Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови підписаний 18.01.2013 року.

Головуючий суддя Могилєвкін Ю.О.

судді Пушай В.І.

Плужник О.В.