Постанова

від 04.02.2014 по справі 5023/4047/12

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 лютого 2014 року Справа № 5023/4047/12

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Дроботової Т.Б. - головуючого, Волковицької Н.О., Рогач Л.І. за участю представників сторін: позивачане з'явився, про час і місце слухання справи повідомлений належним чином відповідачане з'явився, про час і місце слухання справи повідомлений належним чином розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Сінтал Агро Трейд" на постановувід 02.12.2013 року Харківського апеляційного господарського суду у справі№ 5023/4047/12 господарського суду Харківської області за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Імперіум Плюс" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сінтал Агро Трейд" простягнення 45327,54 грн. за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сінтал Агро Трейд" доТовариства з обмеженою відповідальністю "Імперіум Плюс" доТовариства з обмеженою відповідальністю "Імперіум Плюс-2007" провизнання недійсним договору

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Імперіум Плюс" звернулося до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сінтал Агро Трейд" про стягнення 40590,00 грн. - основного боргу, 3121,01 грн. - пені, 734,39 грн. інфляційних втрат, 882,14 грн. - 3% річних та 1609,50 грн. судового збору.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Сінтал Агро Трейд" звернулося до господарського суду із зустрічною позовною заявою, в якій просило визнати недійсним договір про відступлення права вимоги від 31.01.2012 року, укладений між ТОВ "Імперіум Плюс" та ТОВ "Імперіум 2007".

Рішенням господарського суду Харківської області від 01.11.2012 року у справі № 5023/4047/12 у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Також суд відмовив у задоволенні зустрічного позову ТОВ "Сінтал Агро Трейд" до ТОВ "Імперіум Плюс" про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги від 31.01.2012 року.

За апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Імперіум Плюс" судове рішення переглянуте в апеляційному порядку і постановою Харківського апеляційного господарського суду від 14.01.2013 року (головуючий суддя Могилєвкін Ю.О., судді Пушай В.І., Плужник О.В.) скасовано та прийнято нове рішення.

Постановою Вищого господарського суду України від 12.03.2013 року вказана постанова апеляційного суду була переглянута в касаційному порядку та залишена без змін.

24.01.2013 року господарським судом Харківської області видано наказ на примусове виконання постанови.

У жовтні 2013 року Фізична особа - підприємець Чігір Олександр Віталійович звернувся до господарського суду з заявою про заміну сторони у виконавчому проваджені - Товариства з обмеженою відповідальністю "Імперіум Плюс" на правонаступника Фізичну особу - підприємця Чігіря Олександра Віталійовича.

В обґрунтування заяви про заміну сторони у виконавчому провадженні заявник посилається на укладений між ТОВ "Імперіум Плюс" та правонаступником Фізичною особою підприємцем Чігір О.В. договору про відступлення права вимоги від 17.01.2013 року, за яким первісний кредитор відступає, а новий кредитор набуває права вимоги до ТОВ "Сінтал Агро Трейд", належне первісному кредиторові відповідно до договору № 1710/1 про надання послуг по збиранню с/г культур врожаю 2011 року від 17.10.2011 року, акта № 91117 здачі - приймання робіт (надання послуг) від 09.11.2011 року та постанови Харківського апеляційного господарського суду від 14.01.2013 року у справі за № 5023/4047/12.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 04.11.2013 року заява Фізичної особи-підприємця Чігіря Олександра Віталійовича задоволена, у виконавчому провадженні № ВП 39063375 від 24.07.2013 року, відкритому відділом державної виконавчої служби Золочівського районного управління юстиції з виконання наказу господарського суду Харківської області від 24.01.2013 року у справі № 5023/4047/12, замінена сторона стягувача Товариство з обмеженою відповідальністю "Імперіум Плюс" (03151, м.Київ вул. Народного ополчення, 7, кв. 124, р/р26003010053907 в АТ "Укрсімбанк" м. Києві, МФО 322313, код ЄДРПОУ 37643014, ІПН 376430126584, Свідоцтво платника ПДВ №100344637) на правонаступника - Фізичну особу - підприємця Чігіря Олександра Віталійовича (03049, м.Київ, вул. Фурманова, 5 кв. 7, р/р 26002302063001 в АТ "Укрбудінвестбанк" , МФО 380377, ІПН 3281118014, Свідоцтво платника єдиного податку серія А№968729).

Ухвала мотивована тим, що процесуальне правонаступництво відбувається як у разі універсального правонаступництва так і у разі переходу прав у зобов'язанні (сингулярного правонаступництва). При цьому, процесуальні норми надають право заінтересованій особі звернутися з відповідною заявою до господарського суду, який на будь-якій стадії судового процесу може здійснити процесуальне правонаступництво, зокрема, зумовлене заміною кредитора в зобов'язанні.

За апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Сінтал Агро Трейд" ухвала місцевого суду переглянута в апеляційному порядку і постановою Харківського апеляційного господарського суду від 02.12.2013 року (головуючий Могилєвкін Ю.О., судді Пушай В.І., Плужник О.В.) залишена без змін.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Сінтал Агро Трейд" звернулося до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Харківської області від 04.11.2013 року та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 02.12.2013 року і прийняти нове рішення про відмову у задоволенні заяви ФОП Чігір О.В. про заміну сторони у виконавчому провадженні.

Скаржник посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, а саме: частини 1 статті 1 Цивільного кодексу України, частини 5 статті 11 Закону України "Про виконавче провадження", статті 25 Господарського процесуального кодексу України, постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції".

Обговоривши доводи касаційної скарги, заслухавши суддю - доповідача, перевіривши в межах вимог статей 108, 111 7 Господарського процесуального кодексу України наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в ухвалі та постанові у даній справі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій 17.01.2013 року між ТОВ "Імперіум Плюс" (первісний кредитор) та Фізичною особою підприємцем Чігір О.В. (новий кредитор) було укладено договір про відступлення права вимоги, відповідно до умов якого первісний кредитор відступає, а новий кредитор набуває права вимоги за договором № 1710/1 про надання послуг по збиранню с/г культур врожаю 2011 року від 17.10.2011 року, актом № 91117 здачі - приймання робіт (надання послуг) від 09.11.2011 року та постановою Харківського апеляційного господарського суду від 14.01.2013 року у справі за № 5023/4047/12.

Вказані обставини стали підставою для звернення стягувача до суду з заявою про заміну сторони у виконавчому провадженні.

Приймаючи оскаржувану ухвалу місцевий господарський суд, з яким погодився і апеляційний господарський суд, виходив із того, що процесуальне правонаступництво відбувається як у разі універсального правонаступництва так і у разі переходу прав у зобов'язанні (сингулярного правонаступництва). При цьому, процесуальні норми надають право заінтересованій особі звернутися з відповідною заявою до господарського суду, який на будь-якій стадії судового процесу може здійснити процесуальне правонаступництво, зокрема, зумовлене заміною кредитора в зобов'язанні та ін.

Відповідно до статті 25 Господарського процесуального кодексу України в разі вибуття однієї з сторін у спірному або встановленому рішенням господарського суду правовідношенні внаслідок заміни кредитора чи боржника господарський суд здійснює заміну цієї сторони її правонаступником. Усі дії, вчинені в процесі до вступу правонаступника, є обов'язковими для нього в такій же мірі, в якій вони були б обов'язковими для особи, яку він замінив. Правонаступництво можливе на будь-якій стадії судового процесу.

Аналогічні положення містяться в частині 5 статті 11 Закону України "Про виконавче провадження" відповідно до якої у разі вибуття однієї з сторін державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторони, а також сама заінтересована сторона мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником.

Згідно з випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців № 76898 від 30.01.2013 року Чігір Олександр Віталійович є фізичною особою підприємцем.

Відповідно до статей 512, 513, 514 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), який вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові. До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 516 Цивільного кодексу України передбачено, що заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Судами встановлено, що заміна кредитора у зобов'язанні згідно з договором відступлення права вимоги від 17.01.2013 року відповідає вимогам статей 512-516 Цивільного кодексу України. Заміна кредитора у зобов'язанні допускається шляхом відступлення права вимоги на підставі правочину протягом усього часу існування зобов'язання, якщо це не суперечить договору та не заборонено законом.

При цьому, з огляду на те, що главою 50 Цивільного кодексу України визначені підстави припинення зобов'язання, зокрема - виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України) та ін., що позовне провадження за позовом сторони, яка звернулася до суду за захистом своїх порушених прав (стаття 1 ГПК України, стаття 16 ЦК України) та виконавче провадження, як його завершальна стадія, не перетворюють підстав виникнення зобов'язання та не відносяться до підстав припинення зобов'язання, що ґрунтується на договорі і, до фактичного виконання рішення, воно вважається існуючим, у зв'язку з чим на нього поширюються норми Цивільного кодексу України щодо загальних положень про зобов'язання.

Зважаючи на наведене, встановивши, що ТОВ "Імперіум Плюс" як доказ заміни кредитора у зобов'язанні було надано договір відступлення права вимоги від 17.01.2013 року, укладений між ТОВ "Імперіум Плюс" (первісний кредитор) і Фізичною особою підприємцем Чігір О.В. (новий кредитор), а також те, що розрахунки за наказом господарського суду Харківської області від 24.01.2013 року у справі № 5023/4047/12 не проведені, а отже і зобов'язання, що виникло у боржника за договором № 1710/1 про надання послуг по збиранню с/г культур врожаю 2011 року від 17.10.2011 року, актом № 91117 здачі - приймання робіт (надання послуг) від 09.11.2011 року, не припинилося (статті 598-609 ЦК України), господарські суди попередніх інстанцій в силу статті 25 Господарського процесуального кодексу України, статті 8 Закону України "Про виконавче провадження" дійшли обґрунтованого висновку про наявність підстав для заміни стягувача у виконавчому провадженні з виконання вищенаведеного наказу.

На підставі викладеного, керуючись статтями 111 5 , 111 7 , пунктом 1 статті 111 9 , статтею 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Ухвалу господарського суду Харківської області від 04.11.2013 року та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 02.12.2013 року у справі № 5023/4047/12 господарського суду Харківської області залишити без змін.

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сінтал Агро Трейд" залишити без задоволення.

Головуючий суддя Т. Дроботова

С у д д і Н. Волковицька

Л. Рогач