Рішення

від 16.01.2013 по справі 15/5007/1226/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "16" січня 2013 р. Справа № 15/5007/1226/12

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Кравець С.Г.

при секретарі Пастощук О.А.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 - засновник,

ОСОБА_2 - представник за довіреністю від 09.11.2012р.,

від відповідача: ОСОБА_12. - директор, протокол №1 від 05.04.2000р.,

Блінов В.В. - представник за довіреністю від 14.08.2012р.

В порядку ст.30 ГПК України в судовому засіданні приймав участь державний реєстратор Ємільчинської районної державної адміністрації Остапчук І.П., посвідчення №002628 від 03.11.2008р.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом ОСОБА_1 (АДРЕСА_1)

до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Надія" (с.Велика Глумча, Ємільчинський район, Житомирська область)

про визнання загальних зборів такими, що не відбулися; визнання рішень, прийнятих на загальних зборах недійсними та скасування протоколу зборів засновників.

Строк вирішення спору продовжувався ухвалою суду від 26.12.2012р., у відповідності до ч. 3 ст. 69 ГПК України.

Засновник Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Надія" ОСОБА_1 звернувся до Ємільчинського районного суду Житомирської області з позовною заявою про визнання загальних зборів засновників Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Надія" від 26.03.2012р. такими, що не відбулися; визнання рішень, прийнятих на загальних зборах недійсними та скасування протоколу зборів засновників Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Надія" №7 від 26.03.2012р.

Ухвалою Ємільчинського районного суду Житомирської області від 15.10.2012р. передано на розгляд справу за вказаним позовом до господарського суду Житомирської області.

Ухвалою господарського суду Житомирської області 05.11.2012р. прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження у справі №15/5007/1226/12. Розгляд справи призначено на 15.11.2012р.

Позивач в судовому засіданні 15.11.2012р. подав заяву вх.№15331/12 від 15.11.2012р. про зміну позовних вимог (а.с.96-99, т.1), відповідно до якої просить зобов'язати СТОВ "Надія" провести повний розрахунок з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, виключеним із числа засновників СТОВ "Надія" протоколом №7 від 26.03.2012р. та передати ОСОБА_1 у власність автомобіль САЗ-3507, балансова вартість - 2181,17грн. в рахунок Свідоцтва на майновий пай №168596 серія ЖИ-6 вартістю 3483,25грн. та стягнути судові витрати і витрати на юридичні послуги.

Ухвалою господарського суду Житомирської області від 15.11.2012р. розгляд справи та вирішення питання щодо прийняття до розгляду заяви позивача про зміну позовних вимог від 15.11.2012р. відкладено на 27.11.2012р.

Позивач в судовому засіданні 27.11.2012р. подав заяву вх.№15331/12 від 27.11.2012р. в якій зазначив, що відкликає заяву про зміну позовних вимог від 15.11.2012р. та просить не розглядати вказану заяву. Позивач просить здійснювати розгляд справи в межах позовних вимог, викладених у позовній заяві від 15.06.2012р. (а.с.126).

З урахуванням положень ст.22 ГПК України, господарський суд здійснює розгляд справи в межах первісно заявлених позовних вимог (позовна заява від 15.06.2012р.) про визнання загальних зборів засновників Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Надія" від 26.03.2012р. такими, що не відбулися; визнання рішень, прийнятих на загальних зборах недійсними та скасування протоколу зборів засновників Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Надія" №7 від 26.03.2012р.

Розгляд справи неодноразово відкладався. Так, ухвалою господарського суду Житомирської області від 27.11.2012р. розгляд справи відкладено на 11.12.2012р. та ухвалою від 11.12.2012р. відкладено на 26.12.2012р.

Ухвалою від 26.12.2012р. господарський суд продовжив строк вирішення спору у відповідності до ч.3ст.69 ГПК України та відклав розгляд справи на 16.01.2013р.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві. На виконання вимог ухвали суду представник позивача надав письмові пояснення вх.№692/13 від 16.01.2012р. щодо позовних вимог (а.с.16-20,т.2), згідно яких ОСОБА_1 зазначає, що відповідно до Установчого договору та Статуту товариства він є засновником СТОВ "Надія", що також підтверджується довідкою державного реєстратора. Стверджує, що внесок в СТОВ "Надія" ним було внесено за рахунок його паю відповідно до списку майна реформованого ПКСП ім.Лесі Українки с.В.Глумча, що персоніфікувалося між членами господарства ім.Лесі Українки. ОСОБА_1 зазначив також, що повідомлення (лист) про проведення загальних зборів отримав лише за два дні до зборів, а саме 24.03.2012р.

Представники відповідача в судовому засіданні проти позову заперечили та надали відзив від 14.01.2013р. на позовну заяву (а.с.24-25, т.2), згідно якого відповідач стверджує, що позивача про проведення зборів засновників СТОВ "Надія" від 26.03.2012р. було заздалегідь повідомлено. Вказує, що ОСОБА_1 був присутній на зборах рішення яких оспорюються. Також посилається на те, що оскільки Статутом СТОВ "Надія" видача свідоцтва учаснику товариства, який повністю вніс свій вклад не передбачено, відповідні свідоцтва товариством не видавались. Зазначає, що неодноразово в усному порядку звертався до ОСОБА_1 з проханням щодо внесення останнім до статутного фонду СТОВ "Надія" свого вкладу. Вказує, що інші засновники товариства свої частки повносили.

Крім цього, зазначає, що протоколом №7 зборів засновників СТОВ "Надія" було зменшено статутний капітал товариства у зв'язку з невнесенням позивачем його вкладу на суму 2000,00грн. Дані зміни до Статуту були зареєстровані 28.08.2012р. Доказом неналежного виконання позивачем обов'язків учасника товариства, на думку відповідача, є невнесення ОСОБА_1 своєї частки до статутного фонду товариства та безпідставне утримання майна (автомобіль), яке належить СТОВ "Надія". Для повернення вказаного майна товариство змушене було звертатися до правоохоронних органів та суду.

В судовому засіданні прийняла участь державний реєстратор Ємільчинської районної державної адміністрації Остапчук І.П. На виконання вимог суду державний реєстратор надала суду для огляду матеріали реєстраційної справи СТОВ "Надія".

Заслухавши пояснення представників сторін, оглянувши матеріали реєстраційної справи СТОВ "Надія" та дослідивши матеріали справи, господарський суд,

ВСТАНОВИВ:

З наявного в матеріалах справи протоколу №1 установчих зборів учасників СТОВ "Надія" с.Велика Глумча Ємільчинського району Житомирської області від 05.04.2000р. вбачається, що учасники ОСОБА_12., ОСОБА_1 ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 вирішили створити Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Надія" (а.с. 7, т.2).

19.04.2000р. учасниками ОСОБА_12., ОСОБА_6, ОСОБА_10, ОСОБА_1, ОСОБА_8, ОСОБА_7 та ОСОБА_9 укладено та підписано установчий договір про створення і діяльність Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Надія" (а.с.64-68, т.1).

Частиною 1 статті 50 Закону України "Про господарські товариства" передбачено, що товариством з обмеженою відповідальністю визнається товариство, що має статутний фонд, розділений на частки, розмір яких визначається установчими документами.

Як вбачається із матеріалів справи Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Надія" створене в 2000 році у процесі реорганізації Приватно-колективного сільськогосподарського підприємства "ім.Лесі Українки". Державну реєстрацію юридичної особи проведено 20.04.2000р.

Згідно п.1.2.3 Статуту "Надія" товариство є правонаступником ПКСП "ім.Лесі Українки" Ємільчинського району Житомирської області.

Відповідно до п.4.1 Статуту Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Надія" в редакції станом на 20.04.2000р. (а.с.53-63, т.1), для забезпечення діяльності товариства за рахунок майна учасників створюється Статутний фонд товариства у розмірі 13000,00грн.

Статутний фонд товариства розділено на частки, що їх визначили учасники:

1. ОСОБА_12 - 23.08% статутного фонду.

2. ОСОБА_6 - 19.24% статутного фонду.

3. ОСОБА_10 - 15.38% статутного фонду.

4. ОСОБА_1 - 15.38% статутного фонду.

5. ОСОБА_8 - 11.54% статутного фонду.

6. ОСОБА_7 - 7.69% статутного фонду.

7. ОСОБА_9 - 7.69% статутного фонду.

У рахунок своєї частки у статутному фонді товариства учасники вносять майно одержане у власність у вигляді майнових паїв при ліквідації ПКСП "ім.Лесі Українки" Ємільчинського району Житомирської області в наступному розмірі:

1. ОСОБА_12 - 3000,00грн.

2. ОСОБА_6 - 2500,00грн.

3. ОСОБА_10 - 2000,00грн.

4. ОСОБА_1 - 2000,00грн.

5. ОСОБА_8 - 1500,00грн.

6. ОСОБА_7 - 1000,00грн.

7. ОСОБА_9 - 1000,00грн.

Перелік майна і його характеристика зазначені в додатку №12, який є його невід'ємною частиною даного Статуту. Вартість майна, внесеного учасниками до статутного фонду товариства визначено відповідно до угоди учасників.

Рішенням загальних зборів засновників СТОВ "Надія" від 17.05.2010р. (протокол №6) вирішено задовольнити заяви ОСОБА_6, ОСОБА_10, ОСОБА_8, ОСОБА_7 та ОСОБА_9 про відступлення своїх часток у статутному капіталі СТОВ "Надія" в розмірі, відповідно 2500,00грн., що становить 19.34% статутного капіталу товариства, 2000,00грн., що становить 15.38% статутного капіталу товариства, 1500,00грн., що становить 11.54% статутного капіталу товариства, 1000,00грн., що становить 7.69% статутного капіталу товариства, та 1000,00грн., що становить 7,69% статутного капіталу товариства, та передачу всіх прав та обов'язків засновників на користь ОСОБА_12 (а.с.71-72, т.1).

Крім того, даним рішенням внесено зміни до Статуту і Установчого договору СТОВ "Надія", зокрема, п.4.1 Статуту СТОВ "Надія" викладено в новій редакції:

"Для забезпечення діяльності товариства за рахунок майна учасників створюється Статутний фонд товариства у розмірі 13000,00грн. Статутний фонд товариства розділено на частки, що їх визначили учасники:

1. ОСОБА_12 - 84.62%.

2. ОСОБА_1 - 15.38%.

У рахунок своєї частки у статутному фонді товариства учасники вносять майно одержане у власність у вигляді майнових паїв при ліквідації ПКСП "ім.Лесі Українки" Ємільчинського району Житомирської області в наступному розмірі:

1. ОСОБА_12 - 11000,00грн.

2. ОСОБА_1 - 2000,00грн.".

Зміни до Статуту зареєстровано державним реєстратором Ємільчинської районної державної адміністрації (а.с.70, т.1).

В матеріалах справи міститься довідка державного реєстратора Ємільчинської державної адміністрації Житомирської області №309 від 18.05.2011р., в якій зазначено, що ОСОБА_1 дійсно являється засновником Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Надія", який проживає у Ємільчинському районі, с.Лука, та має частку у статутному капіталі товариства 2000,00грн. (а.с.52, т.1).

26 березня 2012 року відбулися збори засновників СТОВ "Надія" (а.с.50-51, т.1), до порядку денного яких були включені наступні питання:

1. Виключення із числа засновників Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Надія" ОСОБА_1.

2. Про внесення змін до Статуту і Установчого договору Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Надія".

Зборами засновників СТОВ "Надія" було прийнято рішення:

- з п.1 порядку денного - про виключення ОСОБА_1 зі складу засновників СТОВ "Надія" у зв'язку з тим, що учасник товариства ОСОБА_1 не виконав взяті на себе зобов'язання згідно Установчого договору і Статуту підприємства, порушив вимоги статті 3 пункту 3.3 та статті 4 пункту 4.1 Статуту підприємства, статті 3.2-3.4 Установчого договору;

- з п.2 порядку денного - внесено наступні зміни до Статуту та Установчого договору СТОВ "Надія":

- Пункт 4.1 Статуту СТОВ "Надія" викладено в новій редакції: "Для забезпечення діяльності товариства за рахунок майна учасників створюється Статутний фонд товариства у розмірі 8549,00грн. Статутний фонд товариства розділено на частки, що їх визначили учасники:

1. ОСОБА_12 - 100% статутного фонду.

У рахунок своєї частки у статутному фонді товариства учасники вносять майно одержане у власність у вигляді майнових паїв при ліквідації ПКСП "ім.Лесі Українки" Ємільчинського району Житомирської області в наступному розмірі:

1. ОСОБА_12 - 8549,00грн.

Перелік майна і його характеристика зазначені в додатку №12, який є його невід'ємною частиною даного Статуту".

- Пункт 6.2. "Голосування на Зборах учасників товариства" статті 6 "Органи управління товариством" викласти в новій редакції:

Учасники мають кількість голосів, пропорційну розміру їх часток у Статутному фонді Товариства.

Голоси учасників на Зборах учасників товариства розподіляються в такий спосіб: 1. ОСОБА_12 - 100%.

Пункт 6.12. розділу 6.3 "Представники учасника товариства" викласти в новій редакції:

Виконавчим органом товариства є Дирекція товариства. До складу Дирекції товариства входить директор товариства - він є засновником товариства та директори згідно з напрямками діяльності, які приймаються на роботу за контрактом. Компетенція директора визначається Статутом товариства. Директор має право брати участь у засіданнях Зборів учасників товариства з правом вирішального голосу.

Директор - він же засновник товариства вирішує всі питання діяльності товариства.

Директор має право:

- без доручення здійснювати дії від імені товариства;

- укладати угоди та чинити юридичні дії від імені товариства, давати доручення, відкривати рахунки у фінансових установах;

- видавати правила внутрішнього розпорядку:

- приймати та звільняти працівників, вирішувати інші питання діяльності Товариства.

Директор може бути одночасно Головою Зборів учасників товариства.

Пункт 6.13. "Контрольний орган товариства" розділу 6.3. "Представники учасника товариства" із Статуту СТОВ "Надія" виключити".

Зміни до Статуту зареєстровано державним реєстратором Ємільчинської районної державної адміністрації, номер запису 000392 (а.с.49, т.1).

Позивач як учасник СТОВ "Надія" вважає, що рішенням зборів засновників товариства від 26.03.2012р. порушені його права, у зв'язку з чим позивачем подано даний позов.

Відповідач проти позовних вимог заперечує. Зокрема, у своїх запереченнях (а.с.43, т.2) вказує, що твердження позивача про те, що він є засновником СТОВ "Надія", фактично не відповідає дійсності, оскільки, на думку відповідача, проведення 29.08.2012р. державним реєстратором Ємільчинської РДА реєстрації змін до Статуту СТОВ "Надія" свідчить про факт виключення ОСОБА_1 із числа засновників СТОВ "Надія".

Зазначає, що позивач не надав жодного доказу на підтвердження отримання майна на майновий сертифікат і внесення його до статутного фонду СТОВ "Надія". В кінці липня 2012 року ОСОБА_1 звернувся до Ємільчинської РДА із скаргою на те, що він до цього часу не отримав майна на свій майновий сертифікат. На дане звернення ОСОБА_1 була надана офіційна відповідь, згідно якої останньому рекомендували звернутись до комісії по врегулюванню майнових відносин при Великоглумчанській сільській раді з заявою про видачу майна по структурі пайового фонду. Вказана обставина, на думку відповідача, свідчить про те, що ОСОБА_1 майно на свій майновий сертифікат не отримував і, відповідно, до статутного фонду свою частку не вносив, у зв'язку з чим не є його засновником.

Відповідач вважає, що ОСОБА_1 в натурі на власний майновий сертифікат не отримував і до статутного фонду товариства свою частку в сумі 2000,00грн. не вносив, тобто не виконав обов'язки, передбачені законом, Установчим договором та Статутом товариства, що, в свою чергу, і призвело до прийняття рішення зборами засновників СТОВ "Надія" від 26.03.2012 року про виключення його із числа засновників товариства.

Також вказує, що про час проведення загальних зборів ОСОБА_1 був заздалегідь належним чином повідомлений та він був присутній на цих зборах. Будь-яких порушень чинного законодавства під час проведення зборів не було, а рішення приймалося більшістю голосів (84,62%).

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників судового процесу, проаналізувавши приписи законодавства, які регулюють спірні відносини, господарський суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню, враховуючи наступне.

Приписами ч.1 ст.67 ГК України передбачено, що корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Частиною 5 статті 98 ЦК України передбачено, що рішення загальних зборів може бути оскаржене учасником товариства до суду.

З матеріалів справи вбачається, що 26 березня 2012 року, на час проведення зборів засновників СТОВ "Надія", учасниками даного товариства були ОСОБА_12. з часткою у 84,62% статутного капіталу та ОСОБА_1 з часткою у 15,38% статутного капіталу даного товариства.

Згідно приписів ст.10 Закону України "Про господарські товариства", учасники товариства мають право: а) брати участь в управлінні справами товариства в порядку, визначеному в установчих документах, за винятком випадків, передбачених цим Законом; б) брати участь у розподілі прибутку товариства та одержувати його частку (дивіденди). Право на отримання частки прибутку (дивідендів) пропорційно частці кожного з учасників мають особи, які є учасниками товариства на початок строку виплати дивідендів; в) вийти в установленому порядку з товариства; г) одержувати інформацію про діяльність товариства. На вимогу учасника товариство зобов'язане надавати йому для ознайомлення річні баланси, звіти товариства про його діяльність, протоколи зборів. Учасники можуть мати також інші права, передбачені законодавством і установчими документами товариства.

26 березня 2012 року проведено збори засновників СТОВ "Надія", на яких вирішено питання про виключення із числа засновників СТОВ "Надія" ОСОБА_1 та внесення змін до Статуту і Установчого договору СТОВ "Надія" у зв'язку із виключенням зі складу засновників ОСОБА_1 та виключення його частки зі статутного фонду товариства на суму 2000,00грн.

Статтею 58 Закону України "Про господарські товариства" передбачено, що вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є збори учасників. Вони складаються з учасників товариства або призначених ними представників. Учасники мають кількість голосів, пропорційну розміру їх часток у статутному (складеному) капіталі.

Відповідно до ст.98 ЦК України, загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що передані загальними зборами до компетенції виконавчого органу і рішення загальних зборів учасників товариства мають вищу силу і є обов'язковими для виконання його учасниками та органами товариства.

Згідно до п."в" ст.59 Закону України "Про господарські товариства", до компетенції загальних зборів учасників товариства належить також виключення учасника з товариства.

Пунктом 6.6 статуту СТОВ "Надія" зазначено, зокрема, що до компетенції найвищого органу товариства входять у тому числі:

6.6.1. визначення основних напрямів діяльності товариства - затвердження його планів і звітів про їх виконання;

6.6.2. внесення змін до статуту товариства.

Відповідно до п. 6.7.1 Статуту з питань, зазначених в п.6.6.1. та 6.6.2., а також при вирішенні питання про виключення учасника з товариства при голосуванні необхідна одностайність.

Законність скликання, проведення загальних зборів 26.03.202р. та прийнятих на них зборами рішень і оскаржується позивачем.

Відповідно до абз.3 п.17 постанови Пленуму Верховного Суду України №13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" від 24 жовтня 2008 року, підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників господарського товариства можуть бути:

- порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства;

- позбавлення учасника товариства можливості взяти участь у загальних зборах;

- порушення прав чи законних інтересів учасника товариства рішенням загальних зборів.

У відповідності до ст.61 Закону України "Про господарські товариства" загальні збори учасників товариства з обмеженою відповідальністю скликаються не рідше двох разів на рік, якщо інше не передбачено установчими документами. Про проведення загальних зборів товариства учасники повідомляються передбаченим статутом способом з зазначенням часу і місця проведення зборів та порядку денного. Повідомлення повинно бути зроблено не менш як за 30 днів до скликання загальних зборів. Будь-хто з учасників товариства вправі вимагати розгляду питання на загальних зборах учасників за умови, що воно було ним поставлено не пізніш як за 25 днів до початку зборів.

Слід зазначити, що Статутом СТОВ "Надія", зареєстрованим районною державною адміністрацією Ємільчинського району Житомирської області 20.04.2000р., реєстраційний №0066 (із подальшими змінами), не визначено порядку та способу скликання та проведення загальних зборів, лише зазначено, що збори учасників товариства скликаються не рідше двох разів на рік та повідомлення про проведення загальних зборів учасників здійснюється головою зборів товариства (п.6.1, п.6.9 Статуту СТОВ "Надія").

З огляду на наведене, скликання загальних зборів засновників СТОВ "Надія" мало здійснюватись у порядку, передбаченому положеннями ст.61 Закону України "Про господарські товариства", зокрема, повідомлення про проведення зборів засновників СТОВ "Надія" повинно було бути зроблено не менш як за 30 днів до скликання загальних зборів.

Представник відповідача в своїх поясненнях зазначає, що позивач був належним чином повідомлений про проведення загальних зборів та порядок денний, що підтверджується поясненнями поштарки та був присутній на даних зборах. На підтвердження зазначеного, позивачем надано пояснення працівника пошти - листоноші ОСОБА_11 (а.с.121, т.1), в якому остання повідомляє про те, що 03.03.2012р. вона отримала від директора СТОВ "Надія" повідомлення про збори засновників СТОВ "Надія" і на його прохання вручила його жителю с.Лука ОСОБА_1.

Позивачем надано до матеріалів справи листа (а.с. 22, т.2) в якому вказано, що СТОВ "Надія" повідомляє ОСОБА_1, що збори товариства відбудуться 26.03.2012р. за адресою: Житомирська область, с.Велика Глумча, вул.Центральна, 41. Початок зборів о 10год.00хв. Порядок денний (перелік питань, що виносяться на голосування): 1). Виключення із числа засновників ОСОБА_1 2). Внесення змін до статуту СТОВ "Надія". Також, позивачем надано поштовий конверт (а.с.23, т.2), в якому позивачу надійшов зазначений лист.

У відповідності до п.73 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України 05.03.2009р. №270 під час приймання для пересилання письмової кореспонденції на адресному боці кожного поштового відправлення проставляється відбиток календарного штемпеля.

Наказом Міністерства транспорту та зв'язку №1149 від 12.12.2007р. затверджені Нормативи і нормативні строки пересилання поштових відправлень та поштових переказів", згідно з п. 4 яких, нормативні строки пересилання, зокрема простої письмової кореспонденції операторами поштового зв'язку (без урахування вихідних днів об'єктів поштового зв'язку): місцевої - Д+2; у межах області та між обласними центрами України (у тому числі для міст Київ, Сімферополь та Севастополь) Д+3 (де Д - день подання поштового відправлення до пересилання в об'єкті поштового зв'язку або опускання простого листа чи поштової картки до поштової скриньки до початку останнього виймання; 1, 2, 3, 4, 5 - кількість днів, протягом яких пересилається поштове відправлення). При пересиланні рекомендованої кореспонденції нормативні строки пересилання збільшуються на один день.

Як вбачається з наданого позивачем поштового конверта, на його адресному боці стоїть відбиток календарного штемпеля поштового відділення - 24.03.2012р. Таким чином, з наведеного слідує, що повідомлення про проведення загальних зборів СТОВ "Надія" було прийнято відділенням поштового зв'язку 24.03.2012р. - лише за два дні до дати проведення загальних зборів. Тобто, наведеним спростовуються пояснення працівника поштового відділення, надані до справи відповідачем у спростування позовних вимог. При цьому, 24.03.2012р. припадало на суботу, тобто з урахуванням вихідних та нормативних строків пересилання поштової кореспонденції, поштове відправлення могло бути вручене позивачу не раніше 26.03.2012р. (день проведення зборів), а не за 30 днів до скликання загальних зборів, як передбачено ч.5 ст.61 Закону України "Про господарські товариства".

Водночас, суд також наголошує, що в повідомленні (а.с.22, т.2) відсутні відомості про те, хто саме повідомляє ОСОБА_1 про збори товариства, зокрема не вказано прізвище, ім'я, по-батькові та посада особи, яка його написала. Також зазначене повідомлення ніким не підписано та не містить дати його складення.

Таким чином, вищевикладені встановлені обставини справи свідчать про порушення відповідачем вимог чинного законодавства щодо належного, у визначеному законодавством порядку і строк повідомлення позивача як учасника товариства про скликання зборів засновників товариства 26.03.2012р. Доводи відповідача про протилежне не знайшли свого підтвердження.

Щодо посилання відповідача на те, що ОСОБА_1 був зареєстрований та присутній на зборах засновників СТОВ "Надія" 26.03.2012р., судом приймається до уваги наступне.

Як уже зазначалось, рішення зборів засновників СТОВ "Надія" від 26.03.2012р. оформлено протоколом №7, відповідно до змісту якого - всього засновників: 2 особи; присутні на засіданні 2 особи. Проте, протокол №7 не містить інформації, які саме дві особи були присутніми на загальних зборах, якими відсотками статутного капіталу товариства володіють засновники присутні на загальних зборах. Також, у протоколі відсутні відомості про час та місце проведення зборів засновників СТОВ "Надія", про кворум, не зазначено персональний склад учасників, які беруть участь у зборах, кількість їх голосів. Зі змісту протоколу №7 від 26.03.2012р. не вбачається, що саме ОСОБА_1 приймав участь у цих зборах засновників та голосуванні по питаннях порядку денного.

Відповідно до п.6.1 Статуту товариства, найвищим органом товариства є збори учасників. Збори учасників товариства обирають голову зборів товариства.

Однак, всупереч наведеному на зборах засновників СТОВ "Надія" 26.03.2012р. не вирішувалось питання про обрання голови зборів товариства, хоча сам протокол №7 від 26.03.2012р. підписаний ОСОБА_12 як головою зборів.

Пунктом 14.5. Статуту товариства визначено, що загальні збори визнаються правомірними, якщо в них беруть участь учасники або їхні представники, що мають більш ніж 60% голосів.

В протоколі №7 не вказано, якою кількістю голосів володіють присутні (як зазначено у протоколі 2 особи) на загальних зборах учасники, а також не вказано, що загальні збори учасників вважаються правомочними та можуть приймати рішення з будь-яких питань порядку денного.

Таким чином, протокол №7 зборів засновників товариства від 26.03.2012р. оформлено з порушенням вимог діючого законодавства та положень Статуту. Також, як встановлено та вище зазначено, протокол зборів засновників не підтверджує участь позивача у загальних зборах засновників СТОВ "Надія" 26.03.2012р.

Відповідно до п.21 вищезазначеної постанови Пленуму Верховного Суду України №13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів", рішення загальних зборів господарського товариства можуть бути визнаними недійсними в судовому порядку у випадку недотримання процедури їх скликання, встановленої ст.ст. 43, 61 Закону України "Про господарські товариства". Права учасника товариства можуть бути визнані порушеними внаслідок недотримання вимог закону про скликання і проведення загальних зборів, якщо він не зміг взяти участь у загальних зборах, належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, зареєструватися для участі у загальних зборах тощо.

З огляду на наведене, рішення засновників СТОВ "Надія" на зборах, що відбулись 26.03.2012р. (протокол №7) про виключення позивача зі складу учасників товариства, внесення змін до Статуту та Установчого договору товариства, внаслідок недотримання вимог закону щодо скликання та проведення даних зборів, є такими, що порушують права позивача.

Зі змісту протоколу №7 від 26.03.2012р. вбачається, що підставою для розгляду питання щодо виключення ОСОБА_1 з учасників СТОВ "Надія" та неможливість його перебування у товаристві зазначено невиконання ОСОБА_1 пункту 3.3 статті 3 та пункту 4.1 статті 4 Статуту підприємства, статті 3.2 - 3.4 Установчого договору. Так, у протоколі №7 вказано, що у порушення вимог розділу 2 пункту 2.2 абзаців «а» та «г» засновник ОСОБА_1 майно на власний майновий сертифікат в натурі не отримав і до статутного фонду товариства не передав, а тому частка ОСОБА_1 у статутному фонді розміром 13,38% майном не підкріплена і юридичної сили, внаслідок цього, згідно Статуту товариства не має (а.с. 50-51, т.1).

При цьому, суд звертає увагу на ту обставину, що у протоколі №7 від 26.03.2012р. зазначено, що частка ОСОБА_1 у статутному фонді становить 13,38%, що не відповідало дійсності, оскільки станом на дату проведення оспорюваних зборів частка позивача, згідно статутних документів, становила 15,38%.

Пунктом 3.3 Статуту СТОВ "Надія" визначено, що учасники товариства зобов'язані робити внески до статуту фонду у порядку, розмірі і засобами, передбаченими ст.3.2-3.4 договору; не розголошувати третім особам конфіденційної інформації, пов'язаної з діяльністю товариства. Перелік конфіденційної інформації визначається зборами учасників товариства відповідно до Статуту товариства і договору; робити додаткові внески у розмірі, порядку і засобами, передбаченими ст..3.7 договору; додержуватися положень установчих документів товариства; виконувати взяті на себе у встановленому порядку зобов'язання стосовно товариства.

З умов п.4.1 Статуту СТОВ "Надія" та п.3.1, п.3.2, п.3.3 Установчого договору вбачається, що у рахунок своєї частки у статутному фонді товариства учасник ОСОБА_1 вносить майно одержане у власність у вигляді майнових паїв при ліквідації ПКСП ім.Лесі Українки у розмірі 2000,00грн., що становить 15,38% статутного фонду.

Згідно п.3.4 Установчого договору, учасники товариства вносять вклад майном одержаним у вигляді майнових паїв при ліквідації ПКСП ім.Лесі Українки. Перелік майна і його характеристика зазначені в додатку №1 до Статуту товариства. При цьому, додатку №1 до Статуту товариства в редакції на час створення товариства суду до справи не подано.

Статтею 52 Закону України "Про господарські товариства" (в редакції, яка була чинною на час реєстрації Товариства) передбачено, що у товаристві з обмеженою відповідальністю створюється статутний фонд, розмір якого повинен становити не менше суми, еквівалентної 100 мінімальним заробітним платам, виходячи із ставки мінімальної заробітної плати, діючої на момент створення товариства з обмеженою відповідальністю.

До моменту реєстрації товариства з обмеженою відповідальністю кожен з учасників зобов'язаний внести не менше 30 відсотків вказаного в установчих документах вкладу, що підтверджується документами, виданими банківською установою.

Учасник зобов'язаний повністю внести свій вклад не пізніше року після реєстрації товариства. У разі невиконання цього зобов'язання у визначений строк учасник, якщо інше не передбачено установчими документами, сплачує за час прострочки 10 відсотків річних з недовнесеної суми.

Учаснику товариства з обмеженою відповідальністю, який повністю вніс свій вклад, видається свідоцтво товариства.

Відповідно до ст.13 Закону України "Про господарські товариства", в редакції, чинній на час створення СТОВ "Надія", вкладами учасників та засновників товариства можуть бути будинки, споруди, обладнання та інші матеріальні цінності, цінні папери, права користування землею, водою та іншими природними ресурсами, будинками, спорудами, обладнанням, а також інші майнові права (в тому числі на інтелектуальну власність), грошові кошти, в тому числі в іноземній валюті.

Як вже зазначалось, у відповідності з Установчим договором про створення і діяльність СТОВ "Надія" та Статутом товариства для забезпечення діяльності товариства за рахунок майна учасників було створено статутний фонд товариства у розмірі 13000,00грн. Статутний фонд товариства розділено на частки, що їх визначили учасники. У рахунок своєї частки у статутному фонді товариства учасники вносять майно одержане у власність у вигляді майнових паїв при ліквідації ПКСП "ім.Лесі Українки" Ємільчинського району Житомирської області у відповідних розмірах.

Згідно довідки №1 від 08.04.2000р., що міститься в матеріалах реєстраційної справи, статутний фонд СТОВ "Надія" сформований майном, у зв'язку з цим рахунок статутного фонду у відділеннях банків не відкривався. Зазначена довідка містить примітку про те, що СТОВ "Надія" є правонаступником ПКСП ім.Лесі Українки (а.с.8, т.2).

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 має право на пайовий фонд майна колективного сільськогосподарського підприємства СТОВ "Надія" у розмірі 3483,25грн. (0,8510%), що підтверджується Свідоцтвом про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майновий сертифікат) серії ЖИ-6 №168596, виданого Великоглумчанською сільською радою 14.12.2001р. (а.с.110, т.1).

Згідно довідки управління агропромислового розвитку Ємільчинської районної державної адміністрації Житомирської області №423 від 21.08.2012р., що майновий пай ОСОБА_1 становить 3483,25грн. Згідно структури вартість майнового паю складає: будівлі 3116,00грн., техніка 228,00грн., акції 139,25грн. (а.с.120, т.1).

Як пояснив позивач у судовому засіданні, він, як і усі інші засновники, зробили внески до статутного фонду. ОСОБА_1 зазначив, що на час створення товариства ним вкладено 2000,00грн., а також засновниками було вкладено майно згідно майнових сертифікатів.

В п.4.2 Статуту СТОВ "Надія" вказано, що перелік майна учасників і його характеристика зазначені в додатку №12, який є його невід'ємною частиною даного Статуту.

При цьому, незважаючи на вимоги ухвал суду від 11.12.2012р., від 26.12.2012р., відповідачем не надано додатку №12 до Статуту СТОВ "Надія" із зазначенням переліку майна, його характеристики, який є невід'ємною частиною Статуту товариства. Серед наявних в матеріалах реєстраційної справи СТОВ "Надія" документів, оглянутих судом в судовому засіданні 16.01.2013р., додаток №12 до статуту СТОВ "Надія" відсутній.

В якості доказів внесення майна до статутного фонду товариства іншими учасниками, представники відповідача посилаються на платіжні відомості на виплату майнових паїв, заяви громадян (а.с.34-39,т.2). Проте, з вказаних відомостей не вбачається, кому на та якій підставі належить майно, зазначене в платіжних відомостях (комора цементна, будівля зерноскладу, техніка ЗІЛ-130, станок токарний, ПСЕ -12,5- 1991р., льоносушарка), яка його вартість. Зазначені відомості не містять інформації про осіб, які складали такі відомості, відсутні дати їх складення та підстави виплати сум зазначеним у відомостях особам.

Як уже зазначалось, статтею 52 зазначеного Закону передбачено, що учаснику товариства з обмеженою відповідальністю, який повністю вніс свій вклад, видається свідоцтво товариства.

В матеріалах справи відсутнє свідоцтво товариства про внесення ОСОБА_1 вкладу до статутного фонду товариства. Водночас, як підтвердили в судовому засіданні представники відповідача, вказані свідоцтва товариством взагалі не видавались і іншим учасникам товариства, а не лише позивачу.

При цьому, матеріали реєстраційної справи СТОВ "Надія", оглянуті в судовому засіданні 16.01.2013р. (а.с.6, т.2) містять відомості щодо внесків до статутного фонду, згідно яких внесок ОСОБА_1 становив 2000,00грн.; ОСОБА_12 - 3000,00грн., ОСОБА_6 - 2500,00грн., ОСОБА_10 - 2000,00грн., ОСОБА_8 - 1500,00грн., ОСОБА_7 - 1000,00грн., ОСОБА_9 - 1000,00грн.

Відповідно до ст.ст. 64, 54 Закону України "Про господарські товариства", учасника товариства з обмеженою відповідальністю, який систематично не виконує або неналежним чином виконує обов'язки, або перешкоджає своїми діями досягненню цілей товариства, може бути виключено з товариства на основі рішення учасників даного товариства, з виплатою йому вартості частини майна товариства що, пропорційна його частці у статутному капіталі, а також виплачується належна йому частка прибутку, одержаного товариством в даному році до моменту його виходу.

Отже, суттєвим для доведення підстав виключення учасника є:

- систематичне невиконання обов'язків, що за загальним правилом слід розуміти як невиконання два чи більше разів;

- неналежне виконання, тобто виконання не в повному об'ємі або неякісне, чи несвоєчасне;

- перешкоджання своїми діями досягненню цілей товариства, тобто вчинення таких дій, які перешкоджають досягнення цілей товариства.

Таким чином, невиконання будь-якого обов'язку учасника товариства може бути підставою для його виключення з товариства лише у разі наявності систематичності, яка повинна бути відображена у рішеннях товариства з цього приводу два чи більше разів.

Згідно п.29 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008р. №13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів", при вирішенні спорів, пов'язаних з виключенням учасника з товариства, господарські суди, як випливає зі змісту статті 64 Закону про господарські товариства, повинні дослідити всі обставини, пов'язані з виключенням учасника з товариства, дати оцінку його поведінці, встановити наявність негативних для товариства наслідків у зв'язку з діями (бездіяльністю) учасника. Якщо негативні наслідки ще не настали, потрібно правильно визначити вірогідність їх настання. Необхідно встановити причинний зв'язок між діями (бездіяльністю) учасника товариства та негативними наслідками для товариства, а також дослідити мотиви поведінки учасника, форму вини тощо.

Вирішуючи питання про наявність факту перешкоджання учасником своїми діями досягненню цілей товариства, необхідно встановити, що поведінка учасника суттєво ускладнює діяльність товариства чи робить її практично неможливою.

Господарські суди повинні враховувати як фактичні обставини, що були підставою для виключення учасника з товариства, так і дотримання вимог законодавства та установчих документів при скликанні та проведенні відповідних загальних зборів.

Крім того, у рішенні зборів учасників господарського товариства повинно бути обґрунтовано причини такого виключення і зазначено, які саме факти невиконання статутних обов'язків стали підставою виключення учасника та в чому полягає систематичність невиконання учасником товариства його обов'язків, якими саме діями або бездіяльністю учасник перешкоджає досягненню цілей товариства.

Відсутність відповідних відомостей у рішенні про виключення учасника з товариства може бути підставою визнання такого рішення недійсним за позовом учасника.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 32 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст.34 Господарського процесуального кодексу України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Слід зазначити, що відповідачем в порушення вказаних приписів закону, а також, вимог ухвали господарського суду Житомирської області від 26.12.2012р., не надано суду доказів неналежного виконання позивачем обов'язків учасника товариства, зокрема, невнесення до статутного фонду СТОВ "Надія" вкладу в розмірі, передбаченому статутними документами товариства; доказів на підтвердження систематичного, неналежного виконання позивачем обов'язків учасника товариства, вчинення позивачем дій, які перешкоджають досягненню цілей товариства та докази настання у зв'язку з цим негативних наслідків для товариства, у зв'язку з чим підстав для виключення ОСОБА_1 зі складу засновників СТОВ "Надія" не вбачається.

Крім того, господарським судом враховується, що згідно приписів ст.52 Закону України "Про господарські товариства" (в редакції, яка була чинною до 27.04.2007р.), учасник зобов'язаний повністю внести свій вклад не пізніше року після реєстрації товариства. У разі невиконання цього зобов'язання у визначений строк учасник, якщо інше не передбачено установчими документами, сплачує за час прострочки 10 відсотків річних з недовнесеної суми. Відповідно до редакції вказаної статті, частина статутного капіталу, що залишилася несплаченою, підлягає сплаті протягом першого року діяльності товариства. Якщо учасники протягом першого року діяльності товариства не сплатили повністю суму своїх вкладів, товариство повинне оголосити про зменшення свого статутного капіталу і зареєструвати відповідні зміни до статуту в установленому порядку або прийняти рішення про ліквідацію товариства.

Аналогічну норму містить і ч.2 п.3 ст.144 ЦК України.

Тобто законодавець, з метою усунення негативних наслідків для товариства, передбачив заходи, які слід вчинити в разі якщо статутний капітал несформований, в т.ч. в результаті неналежного виконання одним з учасників своїх обов'язків.

Проте, в матеріалах справи відсутні докази щодо вчинення товариством будь-яких дій, передбачених вищевказаною статтею (зменшення свого статутного капіталу або прийняття рішення про ліквідацію товариства), які мали бути наслідком у разі невнесення учасником товариства своєї частки протягом одного року після створення товариства (2001 рік).

Таким чином, відповідачем жодним чином не підтверджено обставин, що стали підставою для прийняття оспорюваних рішень зборів СТОВ "Надія", які, в свою чергу порушили права позивача як безпосередньо по суті прийнятих рішень, так і внаслідок порушення відповідачем вимог чинного законодавства при скликанні та проведенні зборів 26.03.2012 р.

Також, розглядаючи позовні вимоги щодо визнання недійсним рішення загальних зборів засновників СТОВ "Надія" від 26.03.2012р., оформленого протоколом №7, суд звертає увагу на ту обставину, що зборами засновників СТОВ "Надія від 26.03.2012р. було в т.ч. прийнято рішення щодо зменшення статутного капіталу товариства (з урахуванням виключення частки засновника СТОВ "Надія" ОСОБА_1 - 2000,00грн.), з 11000,00грн. до 8549,00грн. (13000,00 - 2000,00 = 11000,00грн). Як пояснив представник відповідача ОСОБА_12. перелік майна засновників на суму 8549,00грн. наведено у додатку №1, що є додатком до Статуту, затвердженого 29.08.2012р.

Разом з тим, вирішення питання щодо зменшення статутного капіталу товариства до порядку денного загальних зборів товариства від 26.03.2012р. взагалі не було включено; розгляд вказаного питання не зафіксовано й у самому протоколі №7 від 26.03.2012р., відповідно, і підстав для прийняття зазначеного рішення не було.

Згідно ст.52 Закону України "Про господарські товариства" зменшення статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю допускається після повідомлення про це в порядку, встановленому статутом, усіх його кредиторів. У цьому разі кредитори мають право вимагати дострокового припинення або виконання відповідних зобов'язань товариства та відшкодування їм збитків.

Зі змісту протоколу №7 від 26.03.2012р. не вбачається, що у СТОВ "Надія" відсутні кредитори; чи, у разі їх наявності, вони повідомлялися про зменшення статутного капіталу товариства. Матеріали справи не містять доказів на підтвердження того, що відповідач повідомляв усіх своїх кредиторів про зменшення статутного капіталу товариства.

Наведене свідчить про порушення встановленої законодавством процедури прийняття загальними зборами рішення про зміну статутного капіталу товариства.

Відповідно до п.18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008р. №13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів", безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв'язку з прямою вказівкою закону є:

- прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення (статті 41, 42, 59, 60 Закону про господарські товариства);

- прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів товариства (частина четверта статті 43 Закону про господарські товариства);

- прийняття загальними зборами рішення про зміну статутного капіталу товариства, якщо не дотримано процедури надання акціонерам (учасникам) відповідної інформації (статті 40, 45 Закону про господарські товариства).

З огляду на те, що зборами 26.03.2012р. було прийнято рішення про зменшення статутного капіталу, а таке питання не було включено до порядку денного загальних зборів товариства, то це в свою чергу, є безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв'язку з прямою вказівкою закону.

Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість та доведеність позовних вимог відносно визнання недійсним рішення загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю "Надія" від 26.03.2012р., оформлених протоколом №7 від 26.03.2012р.

Разом з тим, господарський суд вважає, що позовні вимоги в частині визнання зборів засновників товариства такими, що не відбулися не узгоджується з приписами статті 16 Цивільного кодексу України та статті 20 Господарського кодексу України.

Як зазначено у пункті 10 Пленуму Суду України у п. 20 постанови від 24.10.2008 року № 13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів", судам при вирішенні корпоративних спорів необхідно звернути увагу на неможливість застосування таких способів захисту прав та законних інтересів осіб, не передбачених чинним законодавством, зокрема, статтею 16 ЦК та статтею 20 ГК, та не випливають із положень законодавства.

Господарський суд встановивши, що предмет позову не відповідає встановленим законом способам захисту прав, повинен відмовити в позові, а не припинити провадження у справі у зв'язку з тим, що спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.

Щодо вимог позивача про скасування протоколу №7 від 26.03.2012р. зборів засновників СТОВ "Надія", слід зазначити, що Пленум Верховного Суду України у п.20 постанови від 24.10.2008р. № 13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" наголосив, що у судовому порядку недійсним може бути визнано рішення загальних зборів учасників товариства, а не протокол загальних зборів. Протокол є документом, який фіксує факт прийняття рішення загальними зборами, і не є актом за змістом статті 20 ГК України.

Отже, обраний позивачем спосіб захисту цивільного права, як скасування протоколу зборів засновників, не відповідає вимогам встановленим чинним законодавством і, зокрема, ст.ст. 15, 16 ЦК Україні, ст. 20 ГК України.

Враховуючи викладене, господарський суд відмовляє позивачу у задоволенні позову в цій частині.

Відповідно до вимог ст.49 ГПК України витрати по оплаті судового збору покладаються на відповідача.

В процесі вирішення спору судом встановлено, що згідно квитанції №к7/f/1 від 15.11.2012р. позивачем сплачено судовий збір в сумі 536,50грн. (а.с. 101, т.1) за подачу заяви про зміну позовних вимог від 15.11.2012р. (а.с.96-99, т.1).

Заява позивача про зміну позовних вимог від 15.11.2012р. до розгляду судом не приймалась та не розглядалась з огляду на те, що заявою від 27.11.2012р. позивач відкликав заяву про зміну позовних вимог від 15.11.2012р. та просив її не розглядати (а.с. 126, т.1).

Таким чином, позивачем зайво сплачено судовий збір в сумі 536,50грн., який має бути повернуто позивачу з Державного бюджету України на підставі п.1 ч.1 ст.7 Закону України "Про судовий збір".

Керуючись ст.ст. 32, 33, 34, 43, 49, 69, 82-85 ГПК України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2. Визнати недійсними рішення зборів засновників Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Надія", оформлені протоколом зборів засновників СТОВ "Надія" №7 від 26.03.2012р.

3. В решті позовних вимог відмовити.

4. Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Надія" (11222, Житомирська область, Ємільчинський район, с.Велика Глумча, вул. Центральна,485, код 01051229) на користь ОСОБА_1 (11222, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) - 1073,00грн. витрат по сплаті судового збору.

5. Повернути ОСОБА_1 (11222, АДРЕСА_1 ідентифікаційний номер НОМЕР_1) з Державного бюджету України судовий збір в сумі 536,50грн., сплачений згідно квитанції №к7/f/1 від 15.11.2012р.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 21.01.13

Суддя Кравець С.Г.

Віддрукувати:

1 - до справи,

2,3 - сторонам (рек. з пов.)