Ухвала

від 25.04.2013 по справі 15/5007/1226/12

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

25 квітня 2013 року Справа № 15/5007/1226/12 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді: суддів:Іванової Л.Б. (доповідач), Гольцової Л.А., Губенко Н.М., перевіривши матеріали касаційної скарги Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Надія" на постановуРівненського апеляційного господарського суду від 13.03.2013 у справі№ 15/5007/1226/12 Господарського суду Житомирської області за позовомОСОБА_4 до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Надія" провизнання загальних зборів такими, що не відбулися; визнання рішень, прийнятих на загальних зборах недійсними та скасування протоколу зборів засновників ВСТАНОВИВ:

Подана Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Надія" до Вищого господарського суду України касаційна скарга не відповідає вимогам розділу ХІІ 1 Господарського процесуального кодексу України з наступних підстав.

Згідно ч. 4 ст. 111 ГПК України до касаційної скарги додаються, зокрема, докази сплати судового збору.

Законом України "Про судовий збір" визначено правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.

Пунктом 1 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про судовий збір" встановлено, що цей Закон набирає чинності з 01.11.2011, а п. 2 цих положень внесено зміни до Господарського процесуального кодексу України, якими, зокрема, у тексті Кодексу слова "державне мито" в усіх відмінках замінено словами "судовий збір" у відповідному відмінку.

Відповідно до ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Зокрема, за подання касаційної скарги до господарського суду на рішення суду ставки судового збору встановлюються у розмірі 70 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, а у разі подання позовної заяви майнового характеру - 50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми.

Ставка судового збору, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви майнового характеру становить 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат. Ставка судового збору, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви немайнового характеру становить 1 розмір мінімальної заробітної плати (стаття 4 Закону України "Про судовий збір").

Розмір мінімальної заробітної плати встановлено Законом України "Про Державний бюджет України на 2013 рік" в сумі 1 147,00 грн.

Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Надія" звернулось до суду з касаційною скаргою 28.03.2013, згідно з поштовим штемпелем на конверті, а отже скаржник при поданні касаційної скарги зобов'язаний був надати докази сплати судового збору в розмірі, який встановлений Законом України "Про судовий збір".

Як вбачається з матеріалів справи, предметом позову у даній справі є позовні вимоги про визнання загальних зборів такими, що не відбулися; визнання рішень, прийнятих на загальних зборах недійсними та скасування протоколу зборів засновників.

Відповідно до п. 2.11. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" від 21.02.2013 № 7, якщо в позовній заяві об'єднано дві або більше вимог немайнового характеру, пов'язаних між собою підставами виникнення або поданими доказами, судовий збір сплачується окремо з кожної з таких вимог.

Тобто, при поданні касаційної скарги скаржник повинен сплатити судовий збір, виходячи з вимог, наведених у касаційній скарзі: 1) визнання загальних зборів такими, що не відбулися; 2) визнання рішень, прийнятих на загальних зборах недійсними та скасування протоколу зборів засновників.

Таким чином, за подання касаційної скарги на оскаржуване судове рішення скаржник повинен сплатити судовий збір окремо з кожної з таких немайнових вимог, а саме: 1 605, 80 грн. (802,90 + 802,90).

До касаційної скарги скаржником у якості доказу сплати судового збору додане платіжне доручення від 27.03.2013 №82, яке містить неправильне обрахування суми судового збору, що є підставою для повернення касаційної скарги в порядку п. 4 ч. 1 ст. 111 3 ГПК України.

Крім того, відповідно до пункту 4 частини першої статті 111 ГПК України касаційна скарга за змістом повинна містити вимоги особи, що подала касаційну скаргу, із зазначенням суті порушення або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права судом.

Тобто, в касаційній скарзі наводяться конкретні норми матеріального чи процесуального права з обґрунтуванням суті їх порушення чи неправильного застосування.

У касаційній скарзі не допускаються посилання на недоведеність обставин справи, оскільки згідно з імперативними вимогами статей 111 5 , 111 7 ГПК України касаційна інстанція на підставі вже встановлених фактичних обставин справи перевіряє рішення місцевого господарського суду чи постанову апеляційного господарського суду виключно на предмет правильності застосування господарськими судами норм матеріального і процесуального права, тобто в межах юридичної оцінки фактичних обставин справи.

У касаційній скарзі скаржник викладає обставини справи, здійснює переоцінку висновків судів, викладає обставини справи. При цьому, скаржник, не дотримуючись вищевказаних вимог процесуального законодавства, не зазначив суті порушень норм матеріального та процесуального права, допущених господарськими судами при прийнятті оскаржуваних судових рішень. Скаржник зводить доводи касаційної скарги до переоцінки доказів у справі, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції.

Враховуючи наведені вище положення процесуального законодавства, касаційна скарга не дає підстав для перевірки оскаржуваного судового акту у справі в касаційному порядку та підлягає поверненню згідно з пунктом 6 частини 1 статті 111 3 ГПК України.

Допущені скаржником порушення вимог розділу ХІІ 1 Господарського процесуального кодексу України є підставою для повернення касаційної скарги.

Разом з тим, касаційна інстанція зазначає, що відповідно до ч. 3 ст. 111 3 ГПК України скаржник не позбавлений можливості повторного подання касаційної скарги після усунення зазначених недоліків в загальному порядку, тобто з дотриманням вимог процесуального законодавства, зокрема, приписів розділу ХІІ-1 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 86, 111, п. п. 4, 6 ч. 1 ст. 111 3 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Надія" на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 13.03.2013 у справі №15/5007/1226/12 Господарського суду Житомирської області повернути скаржнику.

Головуючий суддя: Л. Іванова

судді: Л. Гольцова

Н. Губенко