Постанова

від 09.10.2013 по справі 15/5007/1226/12

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 жовтня 2013 року Справа № 15/5007/1226/12 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді: суддів:Іванової Л.Б. (доповідач), Гольцової Л.А., Попікової О.В., розглянувши матеріали касаційної скарги Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Надія" на рішення та постановуГосподарського суду Житомирської області від 16.01.2013 Рівненського апеляційного господарського суду від 13.03.2013 у справі№ 15/5007/1226/12 Господарського суду Житомирської області за позовом ОСОБА_4 до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Надія" провизнання загальних зборів такими, що не відбулися; визнання рішень, прийнятих на загальних зборах недійсними та скасування протоколу зборів засновників за участю представників сторін:

позивача: не з'явилися

відповідача: не з'явилися

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 звернувся до Господарського суду Житомирської області з позовом до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Надія" про визнання зборів засновників Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Надія" від 26.03.2012 такими, що не відбулися; визнання рішень, прийнятих на загальних зборах, недійсними та скасування Протоколу зборів засновників № 7 від 26.03.2012.

Рішенням Господарського суду Житомирської області від 16.01.2013 у справі № 15/5007/1226/12 (суддя Кравець С.Г.) позов задоволено частково, визнано недійсними рішення зборів засновників Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Надія", оформлені протоколом зборів засновників СТОВ "Надія" № 7 від 26.03.2012, в решті позовних вимог відмовлено, стягнуто з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Надія" на користь ОСОБА_4 1073,00 грн. витрат по сплаті судового збору, повернуто ОСОБА_4 з Державного бюджету України судовий збір в сумі 536,50 грн.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 13.03.2013 (колегія суддів у складі: головуючого судді - Саврій В.А., суддів Дужич С.П., Маціщук А.В.) рішення Господарського суду Житомирської області від 16.01.2013 у справі № 15/5007/1226/12 залишено без змін.

Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції, Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Надія" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 13.03.2013 у даній справі і прийняти нове рішення.

Обґрунтовуючи підстави звернення з касаційною скаргою до суду касаційної інстанції, скаржник посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.

Сторони згідно з приписами статті 111 4 Господарського процесуального кодексу України були належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду касаційної скарги, однак не скористалися передбаченим законом правом на участь у перегляді справи в касаційній інстанції.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, беручи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при ухваленні оскаржуваного судового акту, вважає касаційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, відповідно до протоколу № 1 установчих зборів учасників Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Надія" від 05.04.2000 учасники ОСОБА_5, ОСОБА_4 ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 вирішили створити Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Надія" (далі - Товариство).

19.04.2000 учасниками ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_10, ОСОБА_4, ОСОБА_8, ОСОБА_7 та ОСОБА_9 укладено та підписано установчий договір про створення і діяльність Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Надія".

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що Товариство створене у процесі реорганізації Приватно-колективного сільськогосподарського підприємства "ім. Лесі Українки" і згідно із п. 1.2.3 Статуту Товариства є правонаступником ПКСП "ім. Лесі Українки" Ємільчинського району Житомирської області.

Державну реєстрацію Товариства проведено 20.04.2000.

Відповідно до п. 4.1. Статуту Товариства, в редакції станом на 20.04.2000, для забезпечення діяльності Товариства за рахунок майна учасників створюється Статутний фонд товариства у розмірі 13000,00 грн., який розділено на частки, що їх визначили учасники:

1. ОСОБА_5 - 23,08 % статутного фонду.

2. ОСОБА_6 - 19,24 % статутного фонду.

3. ОСОБА_10 - 15,38 % статутного фонду.

4. ОСОБА_4 - 15,38 % статутного фонду.

5. ОСОБА_8 - 11,54 % статутного фонду.

6. ОСОБА_7 - 7,69 % статутного фонду.

7. ОСОБА_9 - 7.69 % статутного фонду.

У рахунок своєї частки у статутному фонді Товариства учасники вносять майно одержане у власність у вигляді майнових паїв при ліквідації ПКСП "ім. Лесі Українки" Ємільчинського району Житомирської області в наступному розмірі:

1. ОСОБА_5 - 3000,00 грн.

2. ОСОБА_6 - 2500,00 грн.

3. ОСОБА_10 - 2000,00 грн.

4. ОСОБА_4 - 2000,00 грн.

5. ОСОБА_8 - 1500,00 грн.

6. ОСОБА_7 - 1000,00 грн.

7. ОСОБА_9 - 1000,00 грн.

Перелік майна і його характеристика зазначені в додатку №12, який є невід'ємною частиною даного Статуту. Вартість майна, внесеного учасниками до статутного фонду Товариства визначено відповідно до угоди учасників.

Місцевим та апеляційним господарськими судами з'ясовано, що рішенням загальних зборів засновників Товариства від 17.05.2010, оформлених протоколом № 6, задоволено заяви ОСОБА_6, ОСОБА_10, ОСОБА_8, ОСОБА_7 та ОСОБА_9 про відступлення їх часток у статутному капіталі Товариства та передачу всіх прав та обов'язків засновників на користь ОСОБА_5.

Вказаним рішенням внесено також зміни до Статуту і установчого договору Товариства, зокрема, пункт 4.1 Статуту Товариства викладено в новій редакції, згідно із якою для забезпечення діяльності Товариства за рахунок майна учасників створюється Статутний фонд Товариства у розмірі 13000,00 грн. Статутний фонд Товариства розділено на частки, що їх визначили учасники: ОСОБА_5 - 84,62 %, ОСОБА_4 - 15.38 %. У рахунок своєї частки у статутному фонді товариства учасники вносять майно одержане у власність у вигляді майнових паїв при ліквідації ПКСП "ім. Лесі Українки" Ємільчинського району Житомирської області в наступному розмірі: ОСОБА_5 - 11000,00 грн., ОСОБА_4 - 2000,00 грн.".

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що 26.03.2012 відбулись загальні збори учасників Товариства, на порядок денний яких були винесені наступні питання: виключення із числа засновників сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Надія" ОСОБА_4 та про внесення змін до Статуту і установчого договору Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Надія".

Рішенням загальних зборів учасників Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Надія" від 26.03.2012, оформленого протоколом № 7, виключено ОСОБА_4 зі складу засновників Товариства у зв'язку з тим, що учасник товариства ОСОБА_4 не виконав взяті на себе зобов'язання згідно установчого договору і статуту підприємства, порушив вимоги статті 3 пункту 3.3 та статті 4 пункту 4.1 статуту підприємства, статті 3.2 - 3.4 установчого договору.

Крім того, по другому питанню було прийнято рішення про внесення зміни до Статуту та Установчого договору Товариства, згідно із якими пункт 4.1 Статуту Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Надія" викладено в новій редакції: "Для забезпечення діяльності товариства за рахунок майна учасників створюється статутний фонд товариства у розмірі 8549,00 грн. Статутний фонд товариства розділено на частки, що їх визначили учасники: ОСОБА_5 - 100% статутного фонду. У рахунок своєї частки у статутному фонді товариства учасники вносять майно одержане у власність у вигляді майнових паїв при ліквідації ПКСП "ім. Лесі Українки" Ємільчинського району Житомирської області в наступному розмірі: ОСОБА_5 - 8549,00 грн.

Перелік майна і його характеристика зазначені в додатку №12, який є його невід'ємною частиною даного статуту".

Вказані зміни до Статуту Товариства зареєстровано державним реєстратором Ємільчинської районної державної адміністрації, номер запису 000392.

Предметом позову у справі є позовні вимоги про визнання зборів засновників Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Надія" від 26.03.2012 такими, що не відбулися; визнання рішень, прийнятих на загальних зборах, недійсними та скасування Протоколу зборів засновників № 7 від 26.03.2012.

Обґрунтовуючи підстави недійсності рішень, прийнятих на загальних зборах 26.03.2012, позивач посилається на те, що відповідно до Установчого договору та Статуту Товариства він є засновником Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Надія"; зазначає, що внесок ним було внесено за рахунок його паю відповідно до списку майна реформованого ПКСП "ім. Лесі Українки", що персоніфікувалося між членами господарства. Позивач також вказує на порушення порядку проведення зборів, зокрема, на те, що повідомлення (лист) про проведення загальних зборів отримав лише за два дні до зборів, а рішення про виключення його з числа учасників товариства обмежує позивача розпорядитися часткою статутного капіталу.

Місцевий господарський суд, частково задовольняючи позовні вимоги, та визнаючи недійсними рішення зборів Товариства від 26.03.2012, виходив з того, що загальні збори Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Надія" від 26.03.2012 (протокол № 7) були скликані і проведені із порушенням вимог закону та Статуту Товариства щодо повідомлення учасників Товариства про їх проведення та оформлення їх результатів; факт систематичного невиконання (неналежного виконання) позивачем обов'язків учасника Товариства або вчинення ним дій, які перешкоджають досягненню цілей товариства, і настання негативних наслідків для Товариства не доведений належними доказами; рішення про зменшення статутного капіталу Товариства прийняте з порушенням встановленої законом процедури для прийняття такого рішення.

Враховуючи наведене, місцевий господарський суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено обставин, що стали підставою для прийняття оспорюваних рішень зборів Товариства, які, в свою чергу порушили права позивача як безпосередньо по суті прийнятих рішень, так і внаслідок порушення відповідачем вимог чинного законодавства при скликанні та проведенні зборів 26.03.2012.

Відмовляючи у позові в частині позовних вимог про визнання зборів засновників Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Надія" від 26.03.2012 такими, що не відбулися та скасування Протоколу зборів засновників № 7 від 26.03.2012 суд першої інстанції виходив з того, що обраний позивачем спосіб захисту не відповідає вимогам, встановленим статтею 16 Цивільного кодексу України та статтею 20 Господарського кодексу України.

Здійснюючи апеляційний перегляд судового рішення у цій справі, апеляційний господарський суд погодився із вказаними висновками суду першої інстанції.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, переглядаючи у касаційному порядку оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції, виходить з наступного.

Відповідно до положень ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно із положеннями статті 98 Цивільного кодексу України рішення загальних зборів може бути оскаржене учасником товариства до суду.

Відповідно до пункту 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 №13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" (далі - Постанова) підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів (учасників) господарського товариства можуть бути порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства, позбавлення акціонера (учасника) товариства можливості взяти участь у загальних зборах, порушення прав чи законних інтересів акціонера (учасника) товариства рішенням загальних зборів.

При цьому, відповідно до пункту 18 цієї Постанови, при розгляді справ судам слід враховувати, що не всі порушення законодавства, допущені під час скликання та проведення загальних зборів господарського товариства, є підставою для визнання недійсними прийнятих на них рішень.

Безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв'язку з прямою вказівкою закону є: прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення (ст.ст. 41, 42, 59, 60 Закону України "Про господарські товариства"); прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів товариства (ч. 4 ст. 43 Закону "Про господарські товариства"); прийняття загальними зборами рішення про зміну статутного капіталу товариства, якщо не дотримано процедури надання акціонерам (учасникам) відповідної інформації (ст.ст. 40, 45 Закону "Про господарські товариства").

При вирішенні питання про недійсність рішень загальних зборів у зв'язку з іншими порушеннями, допущеними під час скликання та проведення загальних зборів, господарський суд повинен оцінити, наскільки ці порушення могли вплинути на прийняття загальними зборами відповідного рішення.

У відповідності з пп. 1 ч. 1 ст. 116 Цивільного кодексу України, пп. "а" ч. 1 ст. 10 Закону України "Про господарські товариства", учасники господарського товариства мають право брати участь в управлінні товариством.

Згідно зі статтею 145 Цивільного кодексу України, статтею 58 Закону України "Про господарські товариства" вищим органом управління Товариства є загальні збори його учасників.

Частиною 4 статті 145 Цивільного кодексу України встановлено, що черговість та порядок скликання загальних зборів встановлюються статутом товариства і законом.

Відповідно до приписів частини 5 статті 61 Закону України "Про господарські товариства" про проведення загальних зборів товариства учасники повідомляються передбаченим статутом способом з зазначенням часу і місця проведення зборів та порядку денного. Повідомлення повинно бути зроблено не менш як за 30 днів до скликання загальних зборів. Будь-хто з учасників товариства вправі вимагати розгляду питання на зборах учасників за умови, що воно було ним поставлено не пізніш як за 25 днів до початку зборів. Не пізніш як за 7 днів до скликання загальних зборів учасникам товариства повинна бути надана можливість ознайомитися з документами, внесеними до порядку денного зборів. З питань, не включених до порядку денного, рішення можуть прийматися тільки за згодою всіх учасників, присутніх на зборах.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, Статутом Товариства не визначено порядку і способу скликання та проведення загальних зборів. Пунктами 6.1., 6.9. Статуту передбачено, що збори учасників товариства скликаються не рідше двох разів на рік та повідомлення про проведення загальних зборів учасників здійснюється головою зборів Товариства.

Враховуючи наведене суди дійшли правомірного висновку, що скликання загальних зборів учасників Товариства повинно здійснюватись у порядку, передбаченому статтею 61 Закону України "Про господарські товариства".

Місцевий та апеляційний господарські суди, встановивши, що повідомлення про проведення загальних зборів Товариства згідно відбитку календарного штемпеля поштового відділення на конверті було прийнято відділенням поштового зв'язку для пересилання 24.03.2012, тобто за два дні до дати проведення загальних зборів; у повідомленні відсутні відомості про особу, що його підписала та дату його складання; протокол зборів не містить інформації про персональний склад учасників, які беруть участь у зборах, із зазначенням кількості їх голосів, про наявність кворуму; на зборах засновників Товариства не вирішувалось питання про обрання голови зборів товариства, а протокол підписаний ОСОБА_5 як головою зборів, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку, з яким погоджується суд касаційної інстанції, про недотримання відповідачем вимог Закону щодо порядку скликання (повідомлення) та проведення спірних загальних зборів Товариства .

До того ж, частиною 6 статті 62 Закону України "Про господарські товариства" визначено, що Генеральний директор (директор) не може бути одночасно головою загальних зборів учасників товариства.

Відповідно до статті 64 Закону України "Про господарські товариства" учасника господарського товариства, який систематично не виконує або неналежним чином виконує обов'язки, або перешкоджає своїми діями досягненню цілей товариства, може бути виключено з товариства.

Вказана норма пов'язує можливість виключення учасника зі складу товариства з систематичністю невиконання або неналежного виконання останнім обов'язків учасника такого товариства.

Водночас, обов'язки учасника товариства визначаються законом та установчими документами товариства.

Судами встановлено, що підставою для виключення позивача зі складу засновників Товариства у протоколі зборів зазначено, що позивачем порушено вимоги розділу 2 пункту 2.2 абзаців "а" та "г", а саме - позивач майно на власний майновий сертифікат в натурі не отримав і не вніс його до статутного фонду Товариства, а тому частка позивача у статутному фонді майном не підкріплена і юридичної сили, внаслідок цього, згідно статуту товариства не має.

Відповідно до пункту 29 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" № 13 від 24.10.2008 при вирішенні спорів, пов'язаних з виключенням учасника з товариства, господарські суди, як випливає зі змісту статті 64 Закону України "Про господарські товариства", повинні дослідити всі обставини, пов'язані з виключенням учасника з товариства, дати оцінку його поведінці, встановити наявність негативних для товариства наслідків у зв'язку з діями (бездіяльністю) учасника. Необхідно встановити причинний зв'язок між діями (бездіяльністю) учасника товариства та негативними наслідками для товариства, а також дослідити мотиви поведінки учасника, форму вини тощо. Господарські суди повинні враховувати як фактичні обставини, що були підставою для виключення учасника з товариства, так і дотримання вимог законодавства та установчих документів при скликанні та проведенні відповідних загальних зборів.

У абзаці 3 пункту 3.10 Рекомендацій Президії Вищого господарського суду України "Про практику застосування законодавства у розгляді справ, що виникають з корпоративних відносин" від 28.12.2007р. № 04-5/14, із змінами і доповненнями, внесеними рекомендаціями президії Вищого господарського суду України від 28.12.2009р. №04-06/190, встановлено, що у рішенні про виключення учасника з господарського товариства повинно бути обґрунтовано причини такого виключення і зазначено, які саме факти невиконання статутних обов'язків стали підставою виключення учасника з товариства, в чому полягає систематичність невиконання учасником товариства його обов'язків, якими саме діями (бездіяльністю) учасник перешкоджає досягненню цілей товариства. Відсутність відповідних відомостей у рішенні про виключення учасника з товариства може бути підставою визнання такого рішення недійсним за позовом даного учасника.

Судами встановлено, що згідно із положеннями Статуту Товариства та Установчого договору учасники Товариства вносять вклад майном одержаним у вигляді майнових паїв при ліквідації ПКСП "ім. Лесі Українки". Перелік майна і його характеристика зазначені в Додатку до Статуту Товариства.

При цьому, як зазначено судами попередніх інстанцій, Додаток до Статуту Товариства в редакції на час створення Товариства із зазначенням переліку майна, його характеристики, який є невід'ємною частиною Статуту Товариства, в матеріалах справи відсутній.

Статутний фонд Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Надія" сформований майном, у зв'язку з цим рахунок на формування статутного фонду у відділеннях банків не відкривався. При цьому, Сільськогосподарське товариства з обмеженою відповідальністю "Надія" є правонаступником ПКСП "ім. Лесі Українки".

Як з'ясовано судами та вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_4 має право на пайовий фонд майна колективного сільськогосподарського підприємства Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Надія" у розмірі 3483,25 грн. (0,8510 %), що підтверджується Свідоцтвом про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майновий сертифікат) серії ЖИ-6 №168596, виданого Великоглумчанською сільською радою 14.12.2001.

Відповідно до довідки управління агропромислового розвитку Ємільчинської районної державної адміністрації Житомирської області №423 від 21.08.2012, згідно структури вартість майнового паю складає: будівлі 3116,00 грн., техніка 228,00 грн., акції 139,25 грн.

Відповідно до пунктів 3, 4 Порядку розподілу та використання майна реорганізованих колективних сільськогосподарських підприємств, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики України від 14 березня 2001 р. № 62, метою реорганізації КСП є забезпечення реалізації прав членів КСП щодо створення на основі добровільного волевиявлення власників майнових часток (паїв) підприємств-правонаступників реорганізованих КСП.

Основними умовами реорганізації є, зокрема, виділення майна в рахунок майнових паїв членів КСП, які не стали засновниками (учасниками) новоутворених підприємств.

Згідно з пунктом 9 вказаного Порядку виділення із складу пайового фонду майна у натурі окремим власникам чи групам власників за їх бажанням у процесі вирішення майнових питань здійснюється підприємством-правонаступником (користувачем) на підставі рішення зборів співвласників.

Таким чином, суди попередніх інстанцій, встановивши, що матеріалах справи відсутні докази неналежного виконання позивачем обов'язків учасника товариства, зокрема, невнесення до статутного фонду Сільськогосподарського ТОВ "Надія" вкладу в розмірі, передбаченому статутними документами товариства; доказів на підтвердження систематичного, неналежного виконання позивачем обов'язків учасника товариства, вчинення позивачем дій, які перешкоджають досягненню цілей товариства та доказів настання у зв'язку з цим негативних наслідків для товариства; врахувавши відсутність доказів вчинення Товариством будь-яких дій, передбачених статтею 52 Закону України "Про господарські товариства", які мали бути наслідком у разі невнесення учасником товариства своєї частки протягом одного року після створення товариства, обґрунтовано дійшли висновку про недоведеність відповідачем факту систематичного невиконання позивачем обов'язків учасника Товариства та відсутність підстав для виключення ОСОБА_4 зі складу засновників Товариства.

Статтею 52 Закону України "Про господарські товариства" передбачено, що зменшення статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю допускається після повідомлення про це в порядку, встановленому статутом, усіх його кредиторів. У цьому разі кредитори мають право вимагати дострокового припинення або виконання відповідних зобов'язань товариства та відшкодування їм збитків.

Як вбачається зі змісту протоколу № 7 від 26.03.2012 та встановлено судами, зборами засновників Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Надія" від 26.03.2012 було також прийнято рішення щодо зменшення статутного капіталу Товариства до 8549,00 грн.

Між тим, як вірно зазначено місцевим та апеляційним господарськими судами, питання щодо зменшення статутного капіталу Товариства не було включено до порядку денного загальних зборів Товариства від 26.03.2012; розгляд вказаного питання не зафіксовано у протоколі № 7 від 26.03.2012, зі змісту протоколу не вбачається, що у Товариства відсутні кредитори; відсутні докази на підтвердження того, що відповідач повідомляв усіх своїх кредиторів про зменшення статутного капіталу товариства.

У зв'язку з наведеним, суд касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що вказані порушення є безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв'язку з прямою вказівкою закону.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що вищезазначені висновки судів першої та апеляційної інстанції зроблені з дотриманням вимог ст. ст. 4 3 , 4 7 , 43 Господарського процесуального кодексу України щодо повного і всебічного встановлення усіх обставин справи та правильного застосування законодавства під час розгляду справи.

Відповідно до ст. 111 7 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Доводи скаржника, наведені у касаційній скарзі, зводяться до переоцінки досліджених судами доказів та встановлених обставин справи, що не віднесено до компетенції суду касаційної інстанції з огляду на приписи ст.ст. 111 5 , 111 7 Господарського процесуального кодексу України, і вказані доводи вони не спростовують висновків судів попередніх інстанцій.

Керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Надія" залишити без задоволення.

Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 13.03.2013 у справі № 15/5007/1226/12 залишити без змін.

Головуючий суддя: Л. Іванова

судді: Л. Гольцова

О. Попікова