Постанова

від 17.01.2013 по справі 17/319-69/288-2012

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" січня 2013 р. Справа№ 17/319-69/288-2012

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Руденко М.А.

суддів: Дідиченко М.А.

Остапенка О.М.

за участю представників сторін:

від позивача: Бігдан О.А. ( за довіреністю)

від відповідача1: Карасюк О.В. ( за довіреністю)

від відповідача2: не з'явився;

розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк»

на рішення Господарського суду міста Києва від 21.09.2012р.

у справі № 17/319-69/288-2012 (суддя: Стасюк С.В.)

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство «Богодухівський комбікормовий завод»

до 1. Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк»

2. Товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк»

про визнання частково недійсним договору.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду м. Києва від 21.09.2012р. у справі №17/319-69/288-2012 позов задоволено повністю. Визнано договір про передачу активів ТОВ "Укрпромбанк" в рахунок погашення заборгованості, укладений 12.03.2011 року між Публічним акціонерним товариством "Дельта Банк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрпромбанк" частково недійсним в частині передання наступних прав вимог:

- прав вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрпромбанк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Трансфер-Фінанс", що витікають з кредитного договору № 30/КЛ-06 від 31.08.2006 року на відкриття відновлювальної відкличної кредитної лінії, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрпромбанк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія "Трансфер-Фінанс";

- прав вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрпромбанк" до Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство "Богодухівський комбікормовий завод" , що витікають з іпотечним договором № 30/Zкліп-06-01 від 24.10.2006 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю сільськогосподарським підприємством "Богодухівський комбікормовий завод" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрпромбанк", який посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Слоневською Д.В. та зареєстровано в реєстрі за № 2410;

- прав вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрпромбанк" до Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства "Богодухівський комбікормовий завод", що витікають з іпотечним договором № 30/Zкліп-06-02 від 19.12.2006 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю сільськогосподарським підприємством "Богодухівський комбікормовий завод" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрпромбанк", який посвідчений приватним нотаріусом Богодухівського районного нотаріального округу Харченко Т.П. та зареєстровано в реєстрі за № 2741;

- прав вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрпромбанк" до Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства "Богодухівський комбікормовий завод", що витікають з договору застави рухомого майна (обладнання) № 30/ZКЛ-06-1 від 24.10.2006 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю сільськогосподарським підприємством "Богодухівський комбікормовий завод" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрпромбанк", який посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Слоневською Д.В. та зареєстровано в реєстрі за № 2413;

- прав вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрпромбанк" до Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства "Богодухівський комбікормовий завод", що витікають з договору застави рухомого майна (обладнання) № 30/ZКЛ-06-2 від 24.10.2006 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю сільськогосподарським підприємством "Богодухівський комбікормовий завод" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрпромбанк", який посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Слоневською Д.В. та зареєстровано в реєстрі за № 2412.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрпромбанк" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство "Богодухівський комбікормовий завод" 42 грн. 50 коп. державного мита, 118 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Мотивуючи рішення, суд першої інстанції прийшов до висновку про те, що станом на день укладення договору про передачу активів ТОВ «Укрпромбанк» в рахунок погашення заборгованості від 12.03.2012 року зобов'язання товариства з обмеженою відповідальністю « Укрпромбанк» за кредитнім договором № 30\КЛ -06 від 31.08.2006 року на відкриття відновлювальної відкличної кредитної лінії було припинено, у зв'язку з ліквідацією боржника, а отже, є припиненим зобов'язання товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство «Богодухівський комбікормовий завод» перед відповідачем 2 за договорами застави рухомого майна ( обладнання) № 30/ZКЛ-06-1 та № № 30/ZКЛ-06-2 від 24.10.2006 року та іпотечними договорами № 30/Zкліп-06-01 від 24.10.2006 року та іпотечним договором № 30/Zкліп-06-02 від 19.12.2006 року.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, ПАТ «Дельта Банк» звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду м. Києва від 21.09.2012р. у справі №17/319-69/288-2012, прийняти нове рішення, яким відмовити у позові повністю. Скаржник в апеляційній скарзі зазначає, що судом першої інстанції не було взято до уваги, що договір про передачу активів ТОВ "Укрпромбанк" від 12.03.2011 року був укладений відповідно до чинного законодавства, оскільки, ухвала господарського суду Харківської області від 05.08.2010 року, на підставі якої було здійснено державну реєстрацію припинення юридичної особи боржника була скасована постановою Харківського апеляційного господарського суду від 23.03.2011 року.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 30.10.2012р. у справі №17/319-69/288-2012, апеляційна скарга прийнята до розгляду та призначено розгляд справи на 29.11.2012р.

В судове засідання 29.11.2012р., представник ТОВ «Український промисловий банк» не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, як свідчать матеріали справи про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

29.11.2012р. через відділ документального забезпечення суду від ПАТ «Дельта Банк» надійшло клопотання про залучення до матеріалів справи нових доказів та відкладення розгляду справи.

Крім того, представник ПАТ «Дельта Банк» в судовому засіданні 29.11.2012р., звернувся до суду із клопотанням, в якому просив суд апеляційної інстанції продовжити строк вирішення спору по справі № 17/319-69/288-2012.

Колегією суддів, клопотання ПАТ «Дельта Банк» про залучення до матеріалів справи нових доказів, відкладення розгляду справи та продовження строку було задоволено. Розгляд справи було відкладено на 17.01.2013р.

17.01.2013р. через відділ документального забезпечення суду представник відповідача 1 надав додаткові письмові пояснення до апеляційної скарги з додатковими документами, а саме: листування з питань запису в Єдиному державному реєстрі; копія статуту позивача; копія судових рішень у справі №5023/384/12.

В судовому засіданні представник позивача проти задоволення вимог апеляційної скарги заперечував , просив рішення місцевого господарського суду залишити без змін.

Представник відповідача ПАТ « Дельта Банк» вимоги апеляційної скарги підтримав в повному обсязі та просив задовольнити.

Представник ТОВ « Український промисловий банк» в судове засідання не з'явився, про час та місце слухання справи повідомлений належним чином, поважних причин неявки суду не повідомив.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, виходячи з вимог чинного законодавства, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, між Товариством з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія "Трансфер-Фінанс" було укладено кредитний договір № 30/КЛ-06 від 31.08.2006 року (надалі по тексту -Кредитний договір) (а.с. 10-14 том 1) на відкриття відновлювальної відкличної кредитної лінії строком до 28.08.2009 року з лімітом кредитування в сумі 6 000 000,00 грн.

24.10.2006 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" (ТОВ "Укрпромбанк") та Товариством з обмеженою відповідальністю сільськогосподарським підприємством "Богодухівський комбікормовий завод" було укладено іпотечний договір № 30/Zкліп-06-01 ( Іпотечний договір - 1) (а.с. 15-18 том 1) в забезпечення вимог відповідача-2 за Кредитним договором.

19.12.2006 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" та Товариством з обмеженою відповідальністю сільськогосподарським підприємством "Богодухівський комбікормовий завод" було укладено іпотечний договір № 30/Zкліп-06-02 (Іпотечний договір-2) в забезпечення вимог відповідача-2 за Кредитним договором (а.с. 19-21 том1).

Крім того, в забезпечення вимог відповідача - 2 за Кредитним договором 24.10.2006 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" та Товариством з обмеженою відповідальністю сільськогосподарським підприємством "Богодухівський комбікормовий завод" були укладені договори застави рухомого майна (обладнання) № 30/ZКЛ-06-1 ( а.с. 28- 30 том 1) та № 30/ZКЛ-06-2 ( а.с. 24-26 том 1) на умовах, викладених в останніх.

12.03.2011 року між Публічним акціонерним товариством "Дельта Банк" (ПАТ "Дельта Банк") та Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрпромбанк" укладено договір про передачу активів ТОВ "Укрпромбанк" в рахунок погашення заборгованості (Договір про передачу активів) ( а.с. 37-41 том 1).

Відповідно до пункту 3.1 Договору про передачу активів ТОВ "Укрпромбанк" передає (відступає) ПАТ "Дельта Банк" права вимоги до боржників (ТОВ "Компанія "Трансфер-Фінанс", ТОВ СП "Богодухівський комбікормовий завод") за кредитним та забезпечувальними договорами, внаслідок чого ПАТ "Дельта Банк" замінює ТОВ "Укрпромбанк" як кредитора (стає новим кредитором) у зазначених зобов'язаннях. Відповідно до положень статті 516 Цивільного кодексу України відступлення «Укрпромбанком» прав вимоги за кредитами за забезпечувальними договорами до ПАТ "Дельта Банк" не вимагає згоди боржників.

Як встановлено в суді першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, на підставі оспорюваного договору ухвалою господарського суду Харківської області від 02 червня 2011 року по справі № Б-39\105-09 здійснено заміну кредитора ТОВ «Укрпромбанк» на ПАТ «Дельта Банк» (а.с.65-66 том 1).

Задовольняючи позовні вимоги в повному обсязі, суд першої інстанції в рішення посилався на ту обставину, що на дату укладання спірного договору юридичну особу боржника за кредитним договором, було припинено на підставі ухвали господарського суду Харківської області від 05.08.2010 року, якою затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Трансфер-Фінанс", тому зобов'язання останнього за кредитним договором були припинені, що має наслідком недійсність договору про передачу активів ТОВ "Укрпромбанк" в рахунок погашення заборгованості, укладеного 12.03.2011 року між Публічним акціонерним товариством "Дельта Банк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрпромбанк".

Колегія суддів вважає, позицію суду першої інстанції помилковою, так як договір про передачу активів ТОВ "Укрпромбанк" від 12.03.2011 року був укладений відповідно до чинного законодавства, зважаючи на наступне.

Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам;. особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Частиною третьої статті 215 ЦК України передбачено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до ч. 1 ст. 519 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

За загальним правилом ч. 1 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

При цьому статтею 519 ЦК України передбачено, що первісний кредитор у зобов'язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання боржником свого обов'язку.

Відтак уступка права вимоги стосується виключно заміни сторони (кредитора) у зобов'язанні та не впливає на зміст самого зобов'язання.

Наведене не дає підстав для висновку, що проведення в даному випадку заміни сторони у зобов'язанні порушує права та інтереси боржника, останній не є особою, яка на встановлених законом підставах може оспорювати її дійсність.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, 26 квітня 2010 року господарським судом Харківської області була прийнята постанова про визнання боржника банкрутом та відкриттям ліквідаційної процедури. 05 серпня 2010 року господарським судом Харківської області була прийнята ухвала, якою затверджено звіт ліквідатора та перший ліквідаційний баланс Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Трансфер-Фінанс», а само підприємство було ліквідовано.

На підставі вищезазначеного судового рішення державним реєстратором до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців було внесено запис від 13 серпня 2010 року про реєстрацію відомостей про припинення Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Трансфер Фінанс».

Разом з тим Вищим господарським судом України 29 вересня 2010 року було скасовано постанову господарського суду Харківської області від 26 квітня 2010 року про оголошення Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Трансфер Фінанс» банкрутом та про відкриття відносно нього ліквідаційної процедури.

Відповідно до частин першої та третьої статті 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.

Оскільки, постанова суду про визнання Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Трансфер Фінанс» банкрутом та про відкриття ліквідаційної процедурі в справі про його банкрутство була скасована Вищим господарським судом України 29 вересня 2010 року, не можуть вважатись такими, що відповідають вимогам закону, заходи з проведення цієї ліквідаційної процедури та її результати, в тому числі погашення кредиторських вимог до банкрута та власне сам факт припинення його діяльності як юридичної особи.

Вищезазначеної правової позиції дотримується і Вищий господарський суд України при розгляді аналогічних спірних ситуацій, зокрема, в своїх постановах від 09 червня 2010 року у справі № 2-19/2381.3-2009 та від 14 лютого 2012 року у справі № 5002-16/3051.5-2011(2-4/9047.2-2007(2-17/2370.1-2006)).

За викладеного, оскільки постанова суду про визнання Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Трансфер Фінанс» банкрутом та про відкриття ліквідаційної процедурі в справі про його банкрутство була скасована Вищим господарським судом України 29 вересня 2010 року, то відповідно кредитні зобов'язання боржника та похідні від них забезпечувальні зобов'язання, що передбачені договором іпотеки, не можуть вважатись погашеними.

Крім того, судом першої інстанції не прийнято до уваги те, що після укладення Договору про передачу активів та скасування рішення про ліквідацію Товариства з обмеженою відповідальністю «Трансфер-Фінанс», сам боржник визнав ПАТ «Дельта Банк» як нового кредитора за вимогами, які виникли з Кредитного договору, сплативши частину зобов'язань вже на користь ПАТ «Дельта Банк» та не оскаржив рішення Господарського суду Харківської області від 02 червня 2011 року про заміну Товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» на ПАТ «Дельта Банк» у поновленій справі про банкрутство № Б-39/105-09.

Враховуючи вищевикладені обставини справи, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду м. Києва від 21 вересня 2012 року є необґрунтованим та таким, що не відповідає дійсними обставинам справи, а тому підлягає скасуванню.

Отже, місцевий господарський суд при прийнятті оскаржуваного рішення наведеного не врахував, не повністю з'ясував обставини, що мають значення для справи натомість, виходячи з наявних в матеріалах справи доказів, виніс помилкове рішення.

Відповідно до ст. 104 ГПК України, підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до ст. ст. 43, 33, 34 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ст. 101 Господарського процесуального кодексу апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга є обґрунтованою і підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення господарського суду міста Києва від 21.09.2012р. підлягає скасуванню.

Керуючись ст. ст. 101, 103 - 105 Господарського процесуального кодексу України суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» на рішення господарського суду міста Києва від 21.09.2012 року у справі № 17/319-69/288-2012 задовольнити.

Рішення господарського суду міста Києва від 21.09.2012 року у справі № 17/319-69/288-2012 скасувати. В позові відмовити.

Матеріали справи №17/319-69/288-2012 повернути господарському суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України через суд апеляційної інстанції протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя Руденко М.А.

Судді Дідиченко М.А.

Остапенко О.М.